11 листопада 2025 року Чернігів Справа № 620/9501/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом від 19.02.2025 № 15 про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; зобов'язання відповідача видати позивачу довідку згідно додатку 6 Постанови КМУ № 506 від 16.05.2024 про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є онуком ОСОБА_2 , яка 22-25 вересня 2014 року загинула в м. Єнакієве, м. Вуглегірськ Донецької області під час проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.09.2014. З метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою та необхідними документами. За результатами розгляду заяви позивач отримав повідомлення від 20.02.2025 № 6/1102, в якому зазначено, що рішенням комісії від 19.05.2025 № 15 йому відмовлено у наданні відстрочки з причин відсутності документів, які підтверджують родинні зв'язки у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці визначені у додатку 5 ПКМУ 560 до п. 4 ч.3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів вирішив звернутися до суду.
04.09.2025 ухвалою суду провадження у справі відкрито, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачем подано відзив, у якому зазначає, що позивачем не надано всі необхідні документи, передбачені постановою КМУ № 560, тому підстави для надання позивачу відстрочки від призову відсутні. Своє рішення відповідач вважає правомірним, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачем подано відповідь на відзив та додаткові пояснення, у яких заперечував проти доводів відповідача викладених у відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 13.06.2024 № 00045508836; копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 ; витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 13.06.2024 №00045510208.
02.02.2025, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки за п. 4 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки є онуком, тобто близьким родичем ОСОБА_2 , яка ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Єнакієве, м. Вуглегірськ Донецької області під час проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
До заяви позивачем надані документи: витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 13.06.2024; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 ; копія посвідчення ОСОБА_2 ; витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу; розпорядження № 16 про прийняття ОСОБА_3 на посаду кухара з 01.09.2014.
Повідомленням за №6/1102 від 20.02.2025 позивача інформовано, що протоколом № 15 від 19.02.2025 відповідна комісія ІНФОРМАЦІЯ_4 ухвалила рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причина відмови - відсутність документів, які підтверджують родинні зв'язки у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці визначені у додатку 5 ПКМУ 560 до п. 4 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Зазначене рішення є предметом оскарження за цим позовом.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі ? Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє дотепер.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Водночас підстави відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону № 3543-XII.
Згідно з п.4 ч. 3 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації : жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
За приписами ч.5 ст.22 Закону №3543-XII порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України. Цей порядок визначає, зокрема, порядок надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення.
Відповідно до вказаної норми, Кабінет Міністрів України постановою від 16.05.2024 №560 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560).
Так, відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за ч. 3 ст. 23 Закону № 3543-XII є: документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).
Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 4 ч.3 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Водночас позивач не надав посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави).
Таким чином, позивач не виконав покладений на нього законом обов'язок щодо надання відповідних документів, які підтвердити наявність відповідних підстав для оформлення відстрочки.
Ураховуючи викладене, суд погоджується з рішенням відповідача, оформленим протоколом № 15від 19.02.2025, та вважає його обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд, в силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Поряд з цим відповідно до пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Перевіривши доводи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та у зв'язку з відмовою в задоволенні позову, позивач втрачає право на відшкодування будь-яких понесених у цій справі судових витрат.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2025 року.
Суддя І.І. Соломко