11 листопада 2025 року м. Чернігів Справа № 620/10862/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, у якому з урахуванням зміни позовних вимог просить:
- визнати бездіяльність відповідача щодо призначення та виплати пенсії в належному об'ємі;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру нарахованої пенсії за період з 01.10.2017 по 28.02.2025, як працюючому пенсіонеру із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Тобто з 01.10.2017 в розмірі 3764,40 грн з відповідною індексацією коефіцієнтами збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, в 2019-1,17; в 2020- 1,11; в 2021- 1,11; в 2022-1,14; в 2023- 1,197; в 2024-1,0796. При здійсненні перерахунку пенсії за цей період використовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі (1373+79)=1452грн;
- зобов'язати відповідача зробити перерахунок розміру призначеної пенсії починаючи з 01.03.2025 як раніше працюючому пенсіонеру, що звільнився з роботи із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023 та 2024 роки. Тобто з 01.03.2025 в розмірі 15057,09 грн з відповідною індексацією коефіцієнтами збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, в подальшому. При здійсненні перерахунку пенсії за цей період використовувати розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у розмірі 2361грн, та розраховувати індивідуальний середній коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії враховуючи заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 по 28.02.2025 з виключенням і цього періоду найменш вигідних місяців страхового стажу, відповідно до ч. 1, ст. 40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати відповідача зробити виплату донарахованих сум пенсії із виплатою компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам згідно із законом.
Ухвалою судді від 15.10.2025 позовну заяву через невідповідність вимогам процесуального законодавства залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання ухвали.
27.10.2025 на виконання вказаної ухвали суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного процесуального строку, мотивована тим, що позивачем не отримувалось розгорнутих розрахунків пенсії від відповідача за період з 01.10.2017 по 28.02.2025, отже у позивача була відсутня можливість знати про порушення її прав. Також зазначено, що у позивача не було підстав вважати, що пенсійний орган нараховує пенсію, використовуючи помилкові показники, які не відповідають чинному законодавству.
Враховуючи наведене, просила визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом.
Однак вказані доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом встановленого законодавством строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У поданій заяві про поновлення строку звернення до суду позивача зазначає, що позивачем не отримувалось розгорнутих розрахунків пенсії від відповідача за період з 01.10.2017 по 28.02.2025, отже у позивача була відсутня можливість знати про порушення її прав.
Однак, на переконання суду, вказані обставини не є достатньо обґрунтованими для визнання поважними причин невчасного звернення до суду ОСОБА_1 , суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскільки зважаючи на обізнаність позивача про порушення своїх прав, останній не був позбавлений можливості подати обґрунтований позов до суду в межах строків, встановлених чинним законодавством України.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в порушення якої позивачем не надано належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строків звернення до суду.
Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 123, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог за період з 01.10.2017 по 28.03.2025 - повернути позивачу.
Копію ухвали суду надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали складено 11.11.2025.
Суддя С.В. Бородавкіна