11 листопада 2025 року м.Чернігів Справа № 620/10426/25
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Клопота С.Л.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 та просить наступне.
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
5. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн.
Ухвалою судді від 19.09.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.
Представник відповідача у встановлений ухвалою суду строк подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , далі також «позивачка») з 01 січня 2014 року по 29 травня 2023 року проходила військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_3 , далі також «відповідач»).
Під час проходження служби позивачці не виплачувалась індексація грошового забезпечення. За захистом прав та законних інтересів ОСОБА_1 зверталась до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі № 620/3518/19, що набрало законної сили 25 вересня 2020 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії був задоволений повністю: визнано протиправним дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
У вересні 2025 року, після одержання інформації на адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 , позивачці стало відомо, що на виконання зазначеного рішення суду у вересні 2020 року відповідач нарахував і виплатив їй індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - березень 2014 року, проте ні в день виплати, ні опісля, відповідач не повідомляв позивачку про виплачені суми (не надавав детального розрахунку).
Майстер-сержант ОСОБА_1 , наказом командира військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 03.05.2023 № 56-РС, була призначена на посаду до військової частини НОМЕР_4 , відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.05.2023 № 154, після виконання завдань за призначенням, була виключена зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 29 травня 2023 року, та вибула до нового місця служби.
Статтею 116 Кодексу законів про працю України (далі також «КЗпП України») зобов'язано роботодавця при звільненні працівника провести в день звільнення виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації; та про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Проте, в порушення статті 116 КЗпП України, ні в день виключення зі списків особового складу частини у зв'язку зі звільненням з посади, ні опісля, відповідач не повідомив письмово позивачку про суми основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення, одноразових видів грошового забезпечення, заохочувальних та компенсаційних виплат, інших виплат, на які вона має право згідно з умовами контракту і відповідно до законодавства за увесь період перебування на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Станом на день подання цього позову ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у складі військової частини НОМЕР_4 , тобто під час правового режиму воєнного стану, що значно відрізняється від служби в мирний час, відтак зазначені обставини ускладнюють, а в деяких випадках унеможливлюють звернення до суду у встановлені законом строки.
У зв'язку із зазначеними особливостями проходження служби, позивачка не мала об'єктивної можливості у будь-який час з особистою метою відвідувати служби забезпечення частини, зокрема це стосується й фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 .
Компетентний орган роботодавець - військова частина НОМЕР_1 не інформувала військовослужбовця ОСОБА_1 про розміри та складові виплаченого грошового забезпечення: щомісячні розрахункові листки з детальною інформацією не видавалися, інформація в іншій формі не доводилась.
Проте у позивачки не виникало сумнівів щодо належного та сумлінного виконання відповідними посадовими особами суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 їх функціональних обов'язків щодо нарахування та виплати належного грошового забезпечення.
Ураховуючи зазначені обставини проходження служби, позивачка винайшла можливість звернутись до адвокатки, в ході візиту до якої стало відомо про ймовірне порушення прав щодо не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 .
На поштову адресу військової частини НОМЕР_1 був направлений адвокатський запит від 01.07.2025 № 102/гз про надання інформації про період проходження служби позивачки у цій частині та з проханням надати письмове детальне повідомлення про складові та розміри виплаченого грошового забезпечення (у тому числі індексації) за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 колишньому військовослужбовцю цієї частини - ОСОБА_1 .
Одночасно, зазначеним адвокатським запитом позивачка, в особі адвокатки, звернулась до відповідача з проханням такого змісту: «І. Прошу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХП, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078:
1) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
2) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідно до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 з обов'язковим застосуванням буквального способу тлумачення указаних положень, закріпленого пунктами 105 - 109 постанови Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та пунктами 36 - 421 постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 360/727/23.».
03 вересня 2025 року рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» № 4000406672667 представниця позивача одержала супровідний лист військової частини НОМЕР_1 від 26.08.2025 № 909/13171 з інформацією про період проходження служби позивачки у цій частині.
11 вересня 2025 року рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» № 1555800807153 представниця позивача одержала відповідь військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2025 № 584/1 та письмове детальне повідомлення про складові та розміри виплаченого грошового забезпечення, зокрема, відповідач надав довідку-витяг від 05.09.2025 № 579/1 «... з розрахунково- платіжних відомостей щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) за період з 01.12.2015 по 29.05.2023 року» (далі також «довідка-витяг від 05.09.2025 № 579/1»).
Так відповіддю від 05.09.2025 № 584/1 відповідач відмовив позивачці у проханні щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у повному обсяз.
Не погодившись з цим, позивачка звернулась до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає еаступне.
Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі також «Закон № 2011-ХІІ») відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України відокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5- рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Зазначене набуло особливого змісту після 24 лютого 2022 року - з дня введення в Україні воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України.
В силу положень статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Законом від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі також «Закон № 1282-ХІІ») визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Частинами першою та п'ятою статті 2 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
В силу частини першої статті 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у 2015 році такий поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток).
Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21 з подібними правовідносинами наголосив про таке.
Механізм індексації має універсальний характер, позаяк індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 7 серпня 2019 року у справі № 825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 206/4411/16-а).
Отже відповідач протиправно не провів у повному обсязі індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 31.12.2022.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у 2015 році такий поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток).
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі також «Порядок № 1078» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 були внесені зміни до Порядку № 1078, які набрали чинності та застосовуються з 01.12.2015.
Згідно із Порядком № 1078 з 01.01.2016 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у 2015 році такий поріг індексації був встановлений в розмірі 101 відсоток).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно із пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, грошове забезпечення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
За змістом пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
З 01.12.2015 положення Порядку № 1078 діють із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі також «Постанова № 1013»).
За змістом пояснюючої записки до проекту Постанови № 1013 метою цього акту є внесення змін до умов оплати праці працівників установ, закладів, організацій окремих галузей бюджетної сфери, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів, а також забезпечення єдиного підходу до проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників.
У зв'язку із цим, указаною постановою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати працівників (зокрема, пункт 5 викладено у новій редакції).
Внесені зміни, серед іншого, передбачали не лише заміну терміну «базовий місяць» на «місяць підвищення доходу», ці зміни надали іншого значення запровадженому новому терміну із зміною алгоритму визначення такого місяця підвищення.
На відміну від правил визначення «базового місяця» (яким вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати) та який визначався у разі, коли збільшувалася заробітна плата внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої постійної складової зарплати), «місяцем підвищення доходу» є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) і визначається він тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). При цьому, за новими правилами зростання зарплати за рахунок інших постійних складових зарплати (без підвищення тарифної ставки чи окладу) не впливає на індексацію та не призводить до зменшення суми індексації.
Термін «підвищення тарифних ставок (окладів)» для працівників бюджетної сфери за змістом запроваджених нововведень застосовується у розумінні підвищення, що здійснюється відповідно до законодавства, а не у розумінні підвищення тарифної ставки (окладу) кожному працівнику індивідуально (зокрема, у зв'язку з призначенням на посаду чи переведенням на іншу посаду), як це було передбачено попереднім механізмом індексації. Тобто за новими правилами місяць підвищення тарифних ставок (окладів) для кожного окремого працівника не визначається індивідуально.
Якщо точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації за попереднім механізмом визначався базовий місяць, у якому індекс споживчих цін приймався за одиницю чи 100%, обчислення ІСЦ розпочиналося із місяця, наступного за базовим, а нарахування індексації провадилося з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини третя і четверта статті 4 Закону № 1282-ХІІ), то зміни, внесені Постановою №1013, передбачили здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу та зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
Отже, з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник.
Системний аналіз наведених норм вказує на те, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати, є базовим при проведенні індексації.
Окрім того, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі також «Постанова № 1294»), пунктом третім якої було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає «базовим», а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Вказана постанова діяла до 01.03.2018 - дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі також «Постанова № 704»), якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018.
Таким чином, місяцем, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) за спірний період має бути січень 2008 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Варто наголосити, що відповідач, здійснюючи нарахування індексації, не має дискреційних повноважень щодо визначення базового місяця індексації, оскільки не вправі обирати його на власний розсуд, а має діяти у чітко визначених межах закону.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20 зазначив, що дискреційними повноваженнями є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Повноваження ж державних органів щодо визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки (101 відсоток - у грудні 2015 р.).
Наявність саме у роботодавця, яким у цьому випадку є відповідач, повноважень щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням, окрім іншого, певного базового місяця індексації, не скасовує компетенції суду щодо можливості зобов'язання відповідача враховувати при обчисленні індексації конкретний базовий місяць, за наявності про це відповідного спору між сторонами.
Мінсоцполітики в листах від 29.12.2017 № 122/0/66-17 та від 15.04.2020 №49/0/214-20 надало роз'яснення, що правила нарахування індексації грошового забезпечення як для військовослужбовців, які проходять службу, так і для новоприйнятих або переведених військовослужбовців є єдиними.
Тобто, починаючи з грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
Мінсоцполітики у листі від 23.06.2020 № 76/0/214-20 надало роз'яснення: Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2020 у справі № 400/3017/19 (щодо періоду після 01.12.2015) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, та місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), і є базовим при проведенні індексації.
На основі усталеної практики тлумачення поняття дискреційних повноважень та з огляду на об'єкти, підстави й умови для проведення індексації, що встановлені статтями 2, 4 Закону № 1282-ХІІ, пунктами 1-1, 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, чітко висновується, що повноваження військової частини стосовно визначення січня 2008 року місяцем підвищення доходу позивача, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року до 28 лютого 2018 року, не є дискреційними.
Відтак відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць місяцем грошового доходу, ніж той, у якому востаннє відбулося підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав позивач.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та ін., стосовно трактування дискреційних повноважень державного органу у випадку визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Підстави для відступу від указаної правової позиції відсутні.
Як убачається з відповіді військової частини НОМЕР_1 від 05.09.2025 № 584/1 та довідки-витягу від 03.09.2025 № 579/1, за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач не нарахував та не виплатив індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, та відмовив щодо зазначеного (згідно з додатками 9, 10.
Отже, бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум, та дії щодо відмови у проведенні цього виду індексації є протиправними.
Стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачці індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачці у нарахуванні та виплаті індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн, суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою припинено дію Постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та деяким іншим особам було встановлено нові розміри окладів з 01 березня 2018 року.
Разом з тим у контексті спірних правовідносин, питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів - березні 2018 року, а також виплати визначеної суми індексації (індексації-різниці) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.
Відповідно абзацу третього Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу - визначено абзацом четвертим вказаного порядку.
Абзацом шостим Порядку № 1078 вказано, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Так з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Цей же абзац 3, починаючи з 15.03.2018 і дотепер, діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується, починаючи з 01.12.2015 і дотепер, у редакції Постанови № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався, починаючи з 01.12.2015 до 01.04.2021, у редакції постанови Уряду від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Цей же абзац діє з 02.04.2021 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 і встановлює, що у разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (діє в редакціях постанов Уряду № 1013, № 141 та № 278 і дотепер) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу - індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, тоді сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (визначена сума індексації, індексація-різниця) При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3 - 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 10.07.2024 у справі № 360/727/23 та інших (з подібними правовідносинами) дійшов висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Верховний Суд у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21 підсумував, що порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Повертаючись до обставин цього спору в частині визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача з приводу нарахування та виплати індексації-різниці, зазначається таке.
З урахуванням того, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким відповідач здійснював обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Так, відповіддю від 05.09.2025 № 584/1 та довідкою-витягом від 03.09.2025 № 579/1 підтверджено, що за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач провів індексацію грошового забезпечення у відповідності до положень абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078, що склалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - березень 2018 р., так звана «поточна індексація», право на виплату якої настало у грудні 2018 року.
Стосовно нарахування та виплати цього виду індексації варто особливо закцентувати на те, що відповіддю від 05.09.2025 № 584/1 та довідкою-витягом від 03.09.2025 № 579/1 відповідач указав на правомірність проведення цього виду індексації.
Зазначена «поточна індексація», яка виникла у грудні 2018 року внаслідок перевищення порогу індексації в розмірі 103 відсотка, не є предметом цього спору, тобто правовідносини щодо проведення поточної індексації з 01.03.2018 по 31.12.2022 не є спірними.
Окремо суд зазначає, що судовий захист повинен сприяти відновленню порушеного права особи, яка звернулась за таким захистом. При встановлені порушеного права позивача у спірних правовідносинах суд вирішує питання про відновлення такого права. Спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а була б реальна можливість здійснити примусове виконання рішення.
Що стосується предмету цього спору, періоді з 01.03.2018 по 31.12.2022 відповідач не нараховував та не виплачував інший вид індексації, який виплачується разом з «поточною індексацією» - індексацію згідно положень абзаців четвертого і шостого пункту 5 Порядку № 1078, а саме: індексацію-різницю, що мала бути визначена у місяці підвищення посадових окладів - березні 2018 року та відмовив щодо зазначеного.
Також варто зазначити, що при умові належного виконання відповідачем вимог Порядку № 1078, а саме при проведенні індексації за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року (повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними), сума індексації за лютий 2018 р. становить абсолютну величину - 4258,75 грн, у зв'язку з чим, при розрахунку індексації за березень 2018 року є всі підстави застосувати висновки Верховного Суду, закріплені пунктами 105 - 109 постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та пунктами 36 - 42.1 постанови від 10.07.2024 у справі № 360/727/23 щодо буквального тлумачення абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078:
- вирішити питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року): встановити, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим
- провести розрахунок, нарахування та виплату позивачу індексації (визначеної суми індексації, індексації-різниці)
- та до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), у цьому випадку - по день виключення зі списків особового складу частини 11.02.2025, провести її виплату разом із сумою індексації, яка вже нарахована згідно положень абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку № 1078, що склалася внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (базовий місяць - березень 2018 р.).
Проте, як вже було зазначено, відповідач не нарахував, не виплатив індексацію- різницю за указаний період та відмовив щодо зазначеного.
Такі протиправні дії та бездіяльність відповідача суперечать нормам законодавства та правовій позиції, закріпленій коментованими висновками Верховного Суду.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців неодноразово було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних або тих, що виплачуються раз на місяць.
Наведена норма також підтверджена реченням 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078, та застосовується щодо визначення розміру грошового забезпечення для встановлення розміру індексації-різниці.
На початок періоду спірних правовідносин та до 19.07.2018 виплата грошового забезпечення проводилася відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260 (далі також «Інструкція від 11.06.2008 № 260»).
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі також «Порядок від 07.06.2018 № 260») набрав чинності 20 липня 2018 року.
Пункт 2 розділу І Інструкції № 260 у первинній редакції передбачав, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.
По грудень 2015 року включно відповідно до редакції Інструкції № 260, чинної на відповідний час, виплачувалися: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років) та надбавка за кваліфікацію - у поточному місяці за поточний, щомісячні додаткові види грошового забезпечення - у поточному місяці за минулий.
З лютого 2016 року, у зв'язку з введенням в дію наказу Міністра оборони України від 10.02.2016 № 44 та відповідно до змін, внесених наказом Міністра оборони України від 11.08.2016 № 420 до Інструкції від 11.06.2008 № 260, грошове забезпечення виплачувалося у поточному місяці за минулий.
З набуттям чинності Порядку від 07.06.2018 № 260 грошове забезпечення з 1 березня 2018 року виплачується у поточному місяці за минулий.
З урахуванням зазначеного, грошове забезпечення за лютий 2018 р. було виплачене у березні 2018 р., а грошове забезпечення за березень 2018 р. (із збільшеними посадовими окладами та окладами за військове звання) було виплачене у квітні 2018 р.
Отже, відповідно до довідки-витягу від 03.09.2025 № 579/1, розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року без урахування складових разового характеру дорівнює 8446,11 грн у тому числі:
щомісячні основні види грошового забезпечення: оклад за військовим званням = 60,00 грн, посадовий оклад = 737,86 грн, надбавка за вислугу років = 239,36 грн,
щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за виконання особливо важливих завдань відповідно до пп. 1 п. 5 Постанови № 1294= 518,61 грн, премія = 3722,99 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода = 3167,29 грн;
розмір грошового забезпечення за березень 2018 року без урахування складових разового характеру дорівнює 8821,12 грн, у тому числі: щомісячні основні види грошового забезпечення: оклад за військовим званням = 950,00 грн, посадовий оклад = 3080,00 грн, надбавка за вислугу років = 1612,00 грн, щомісячні додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 5 Постанови № 704 (в довідці не правильно вказана ця надбавка з 01.03.2018) = 564,20 грн, премія = 2614,92 грн.
Висновками Верховного Суду в постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та від 10.07.2024 у справі № 360/727/23, визначені коло обставин, які були з'ясовані для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078:
- розмір підвищення доходу у березні 2018 року, що визначений на підставі довідки- витягу від 03.09.2025 № 579/1;
- сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року, (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б);
- розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А), що визначений як різниця між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 року та сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 року;
- в обидві ці суми враховані складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078), виплата яких проведена на підставі наказів командира військової частини та які фактично підтверджені долученим доказом;
- відповідно, розмір грошового забезпечення за лютий 2018 року дорівнює 8446,11 грн, розмір грошового забезпечення за березень 2018 року дорівнює 8821,12 грн,
- розмір підвищення грошового забезпечення (А) дорівнює 375,01 грн (8821,12 - 8446,11);
- сума можливої індексації в березні 2018 року (Б) визначена як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078) - дорівнює 4463,15 грн (1762 * 253,3%) (далі наведено обґрунтування цього розрахунку);
- розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці з 01.03.2018 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів);
- відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в місяці підвищення доходу (березні 2018 року) розрахована як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) та становить 4088,14 грн (4463,15 - 375,01), тобто щомісячна індексація-різниця, на яку має право позивач з 01 березня 2018 р. до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), у цьому випадку - до дня заявлених позовних вимог 31 грудня 2022 року.
Стосовно розрахованої суми можливої індексації в місяці підвищення доходу березні 2018 року суд зазначає наступне.
На час звернення позивача до суду у цій справі, Верховним Судом уже викладені висновки щодо правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року: у постановах від 23 червня 2024 року у справі №160/15411/23, від 06 червня 2024 року у справі № 380/14704/22, від 27 червня 2024 року у справі № 580/602/22, від 02 липня 2024 року у справі № 420/15789/23, від 10 липня 2024 року у справі № 360/727/23 та інших.
Зокрема, у пунктах 37 - 42,1 постанови від 10 липня 2024 року у справі № 360/727/23 Верховний Суд наголосив наступне: «37. Суд касаційної інстанції наголошує, що приписи абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 визначають суму індексації грошового забезпечення, яка мала б скластися в місяці підвищення (березень 2018 року), якби в тому місяці не відбулося підвищення окладів військовослужбовців.
38. З огляду на це суму індексації грошового забезпечення, яка мала скластися у березні 2018 року, слід визначати на основі застосування січня 2008 року як місяця підвищення доходу.
39. Для правильного розрахунку суми можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року потрібно визначити розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на березень 2018 року, а також величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу.
40. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 №2246-VIII в березні 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1762,00 грн.
41. Для визначення величини приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року необхідно розрахувати індекс споживчих цін в березні 2018 року наростаючим підсумком (шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим, - до перевищення порогу індексації), від якого віднімається 100%.
42. У постанові від 23.05.2024 у справі №160/15411/23 Верховний Суд розрахував, що величина приросту індексу споживчих цін в березні 2018 року, застосовуючи січень 2008 року як місяць підвищення доходу, становить 253,3%.
42.1. Верховний Суд зазначив, що оскільки станом на березень 2018 року величина приросту індексу споживчих цін становила 253,3%, у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, то сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 році, якби не відбулося чергового підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, мала становити 4463,15 грн (1762,00 грн х 253,30% / 100 = 4463,15 грн).»
Відтак, за офіційними даними Державної служби статистики України за період з січня 2008 року по березень 2018 року (https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/ct/cn_rik/ isc/isc_u/isc_m_u.htm) поріг індексації становив 253,30%.
З урахуванням зазначеного, величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована таким чином: лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстату) = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% = 1,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% = 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) х 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 101,7% = 1,017; Листопад 2008 - 101,5% = 1,015; Грудень 2008 - 102,1% = 1,021; Січень 2009 - 102,9% = 1,029; Лютий 2009 - 101,5% = 1,015; Березень 2009 - 101,4% = 1,014; Травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101,1% = 1,011; Січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010 - 101,9% = 1,019; Вересень 2010 - 103,5% = 100,9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 - 101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100,3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3% = 1,013; Червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100,2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% (червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100,2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99,9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 100,0% (квітень 2013) х 100,1% (травень 2013) х 100,0% (червень 2013) х 99,9% (липень 2013) х 99,3% (серпень 2013) х 100,0% (вересень 2013) х 100,4% (жовтень 2013) х 100,2% (листопад 2013) х 100,5% (грудень 2013) х 100,2% (січень 2014) х 100,6% (лютий 2014) х 102,2% (березень 2014) = 1,020; Квітень 2014 - 103,3% = 1,033; Травень 2014 - 103,8 = 1,038; Липень 2014 - 101,4% = 101,0% (червень 2014) х 100,4% (липень 2014) = 1,014; Вересень 2014 - 103,72% = 100,8% (серпень 2014) х 102,9% (вересень 2014) = 1,037; Жовтень 2014 - 102,4% = 1,024; Листопад 2014 - 101,9% = 1,019; Грудень 2014 - 103,0% = 1,030; Січень 2015 - 103,1% = 1,031; Лютий 2015 - 105,3 = 1,053; Березень 2015 - 110,8% = 1,108; Квітень 2015 - 114% = 1,140; Травень 2015 - 102,2% = 1,022; Листопад 2015 - 101,55% = 100,4% (червень 2015) х 99,0% (липень 2015) х 99,2% (серпень 2015) х 102,3% (вересень 2015) х 98,7% (жовтень 2015) х 102,0% (листопад 2015) = 1,016; Квітень 2016 - 105,79% = 100,7% (грудень 2015) х 100,9% (січень 2016) х 99,6 (лютий 2016) х 101,0% (березень 2016) х 103,5 (квітень 2016) = 1,058; Жовтень 2016 - 104,0% = 100,1% (травень 2016) х 99,8% (червень 2016) х 99,9% (липень 2016) х 99,7% (серпень 2016) х 101,8% (вересень 2016) х 102,8% (жовтень 2016) = 1,040; Січень 2017 - 103,85% = 101,8% (листопад 2016) х 100,9% (грудень 2016) х 101,1% (січень 2017) = 1,038; Квітень 2017 - 103,74% = 101,0% (лютий 2017) х 101,8% (березень 2017) х 100,9% (квітень 2017) = 1,037; Липень 2017 - 103,13% = 101,3% (травень 2017) х 101,6% (червень 2017) х 100,2% (липень 2017) = 1,031; Жовтень 2017 - 103,12% = 99,9% (серпень 8 2017) х 102,0% (вересень 2017) х 101,2% (жовтень 2017) = 1,031; Січень 2018 - 103,44% = 100,9% (листопад 2017) х 101,0% (грудень 2017) х 101,5% (січень 2018) = 1,034. 1,027 х 1,038 х 1,031Ч 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1,021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1,019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1,038 х 1,014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1,140 х 1,022 х 1,016 х 1,058 х 1,040 х 1,038 х 1,037 х 1,031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 => 353,3% 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (величина приросту індексу споживчих цін).
Актуальний розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2018 рік становив 1762,00 гривні.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розрахована як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100: 1762,00 грн. * 253,30% : 100 = 4463,15 грн.
Визначений таким порядком розмір можливої індексації в березні 2018 року також підтверджується листом Мінсоцполітики від 08 вересня 2021 року № 826/3263/фес згідно якого, якщо посадові оклади востаннє підвищувалися в січні 2008 року, то сума індексації у березні 2018 року становить 4463,15 грн, що повністю узгоджується з вищенаведеними висновками Верховного Суду.
Як висновується з наведеного, протиправною бездіяльністю відповідач порушив право позивачки на одержання індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно.
З урахуванням наведеного правового регулювання та долучених доказів, дійшов переконання, що вимоги позивачка є правомірними, у тому числі щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн.
Стосовно способу захисту права позивачки на отримання невиплачених сум індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) суд зазначає таке.
Ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. З огляду на це, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 21 серпня 2019 року у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 705/552/15-а, постанови Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №826/14016/16, від 11.02.2019 у справі № 2а-204/12).
Визнаючи бездіяльність протиправною, суд повинен в силу закону застосувати і засіб впливу, що спонукає, зобов'язуючи відповідача виправити порушення у спосіб вчинення певної дії.
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (ч. 4 ст. 245 КАС України).
Керуючись наведеним та у зв'язку з тим, що у цій позовній заяві позивачка просить суд зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити їй індексацію-різницю у конкретній, розрахованій сумі, ураховуючи характер спірних правовідносин, такий спонукальний спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 з розрахунку 4088 гривень 14 копійок щомісячно (з подальшим утриманням належних податків і зборів) у відповідності до положень абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, у тому числі шляхом встановлення розміру підвищення доходу у березні 2018 року (без урахування складових разового характеру) як різниці між сумою грошового забезпечення, виплаченого за березень 2018 р. і сумою грошового забезпечення, виплаченого за лютий 2018 р. та з урахуванням суми можливої індексації в березні 2018 р., що дорівнює 4463,15 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2025 року.
Суддя Сергій КЛОПОТ