10 листопада 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/1789/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області:
- податкове повідомлення-рішення № 314013-2407-2412 від 18.05.2021 на суму 52469, 71 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2021 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 643853-2412-2412 від 07.09.2022 на суму 57940, 71 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2022 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 232368-2412-2412-UA73060610000066784 від 29.06.2023 на суму 64441,18 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2023 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 0405404-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 29370,76 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 0297596-2410-2404 від 24.08.2022 на суму 40704,00 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 рік;
- податкове повідомлення-рішення № 0091115-2410-2404 від 02.05.2023 на суму 13228,80 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.
АРШУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з податковими повідомленнями-рішеннями та визначеними податковими зобов'язаннями не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.
Посилаючись на норми Податкового кодексу України позивач зазначив, що підставою для сплати податкового зобов'язання з плати за землю та податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки є визначення його виключно податковим органом і відповідно направлення за його податковою адресою ( м. Київ, вул. Андрія Верхогляда,3/67) спірних податкових - повідомлень рішень у встановленні законом строки.
Позивач вважає, що оскільки спірні рішення йому за вказаною адресою не направлялись, відтак відсутні підстави для сплати будь - яких податкових зобов'язань.
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив, щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Заперечуючи проти позову зазначив, що під час винесення оскаржуваних рішень податковий орган діяв у межах повноважень та відповідно до вимог податкового законодавства, відтак такі рішення є правомірними.
Також наголошував на тому, що податкові повідомлення - рішення з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки отримані позивачем наручно, що підтверджується підписом останнього.
Заперечив з приводу аргументів позивача про те, що останній не отримував спірних рішень, оскільки зареєстрований у м. Києві, при цьому зазначив, що відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Водночас звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 07.02.2025 р. відповідно до даних ДРФО змінено податкову адресу на АДРЕСА_1 .
З огляду на наведене, відповідач вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду за клопотання позивача визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено такий строк. Відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Витребувано від Головного управління ДПС у Чернівецькій області, письмові докази, зокрема: спірні податкові повідомлення-рішення.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано нежитлові приміщення загальною площа 678,4 м.кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер майна: 1031178373101: Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 20.09.2016.
Також, за позивачем зареєстровано квартру - загальна площа, 87,2 м. кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , Реєстраційний номер майна: 873904880000. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 14.03.2016.
2. 19.12.2018 року між ОСОБА_1 та Чернівецькою міською радою укладено договір оренди землі № 11003 щодо оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 - кадастровий номер 7310136300:25:001:1074, терміном дії до 19.12.2023 р. Сума орендної плати на момент укладання договору складала 52673,37 грн.
Пунктом 4.3 договору від 24.11.2021 р. №11791 передбачено, що орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар самостійно щорічно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати.
3. У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на те, що позивачем зобовязання в добровільному порядку не сплачено.
4. Головним управління ДПС в Чернівецькій області винесенні податкові повідомлення - рішення:
- № 314013-2407-2412 від 18.05.2021 на суму 52469, 71 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2021 рік;
- № 643853-2412-2412 від 07.09.2022 на суму 57940, 71 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2022 рік;
- № 232368-2412-2412-UA73060610000066784 від 29.06.2023 на суму 64441,18 грн. по орендній платі за земельну ділянку за 2023 рік;
- № 0405404-2405-2404 від 01.06.2021 на суму 29370,76 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік;
- № 0297596-2410-2404 від 24.08.2022 на суму 40704,00 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2021 рік;
- № 0091115-2410-2404 від 02.05.2023 на суму 13228,80 грн. по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2022 рік.
5. Як свідчать матеріали справи сформовані ППР направлені платнику на податкову адресу, яка була зазначена в реєстраційних даних платника, а саме: АДРЕСА_4 .
6. Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.06.2020 року.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України .
2. Звертаючись до суду аргументи позивача фактично зводились до того, що контролюючий орган не направляв позивачеві спірні податкові повідомлення - рішення, за адресою реєстрації його місця проживання: АДРЕСА_1 , відтак на думку останнього у нього відсутній обов'язок сплати будь - яких податкових зобов'язань.
3. Надаючи оцінку аргументам позивача, суд виходить з наступного.
Щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, суд зазначає наступне.
Згідно до п.1 ч. 1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Частиною 2 статті 266 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідач у поданому відзиві звертав увагу на те, що згідно інформаційної довідки № 425874129 від 07.05.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів, ОСОБА_1 є власником: нежитлових приміщень загальною площею 678,4 м.кв., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , Реєстраційний номер майна: 1031178373101. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 17.07.2018.
Крім того, є власником квартири загальною площею ,87,2 м. кв., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Реєстраційний номер майна: 873904880000. Дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 09.03.2016.
Згідно вимог п. 266.3.1. ч. 266.3 ст. 266 Податкового базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, а згідно п. 266.3.2. ч. 266.3 ст. 266 база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Як зазначено вище, контролюючим органом ОСОБА_1 сформовано та направлено податкові повідомлення - рішення.
Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані ОСОБА_1 особисто, про що свідчить підпис останнього на корінцях податкових повідомлень-рішень, відтак суд відхиляє аргументи позивача з приводу того, що останній не отримував спірні рішення.
4. Щодо нарахування податку з орендної плати за земельну ділянку, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 269.1 ст.269 Податкового Кодексу України платниками плати за землю є платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно вимог п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Пунктом 287.1 ст.287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно з п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно з 288.4 ст.288 ПК України визначено, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Пунктом 289.1 ст.289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Згідно із п.289.2 ст.289 ПК України, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
5. Судом встановлено, що ОСОБА_1 укладено з Чернівецькою міською радою договір оренди землі від 19.12.2018 р. № 11003 щодо оренди земельної ділянки за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 122 - кадастровий номер 7310136300:25:001:1074, терміном дії до 19.12.2023 р. Сума орендної плати на момент укладання договору складала 52673,37 грн.
Відповідно до пунктом 4.3 договору від 24.11.2021 року № 11791 передбачено, що орендна плата щорічно індексується у відповідності із чинним законодавством України. Орендар самостійно щорічно станом на 1 січня поточного року проводить перерахунок річної орендної плати.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що податком органом правомірно сформовано спірні податкові повідомлення - рішення про сплату орендної плати за землю.
Відповідно до ст. 42 Податкового Кодексу України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.
Пунктом 42.2. ст. 42 Податкового Кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п.42.3 ст.42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Абзац перший пункту 45.1 ст.45 Податкового кодексу України містить вимогу про те, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абз.2 п.45.1 ст.45 ПК).
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (абз.3 п.45.1 ст.45 ПК).
Як свідчать матеріали справи, сформовані ППР направлені платнику з дотриманням вимог ст. 42 Податкового Кодексу України на податкову адресу позивача, яка була зазначена в реєстраційних даних платника, а саме: АДРЕСА_4 .
При цьому, відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відтак, судом під час розгляду справи не встановлено, та така інформація відсутня в матеріалах справи, що позивач подавав до податкового органу, відомості про зміну своїх даних, в тому числі зміну податкової адреси, протягом місяця з дня виникнення таких змін, шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, а тому на переконання суду податковим органом правомірно сформовано та направлено позивачеві спірні податкові рішення, за податковою адресою, яка зазначена в реєстраційних даних платника податку.
6. Суд також звертає увагу на те, що аргументи відповідача з приводу того, що ОСОБА_1 з 07.02.2025 р. відповідно до даних ДРФО змінено податкову адресу на АДРЕСА_1 є такими, що не створюють правових підстав для визначення правомірності спірних рішень, а відтак суд відхиляє такі, оскільки наведені обставини не мають доказового значення в питаннях визначення податку на нерухоме майно.
При цьому, в матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного демографічного реєстру з якого встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 15.06.2020 року.
Разом з тим, суд зазначає, що направлення позивачеві спірних податкових рішень на адресу яка була зазначена в реєстраційних даних платника на час винесення таких рішень, а саме: АДРЕСА_4 , а не за місцем реєстрації, не свідчить про відсутність податкових зобов'язань позивача та обов'язку їх сплати чи про протиправність податкових повідомлень рішень.
7. Проаналізувавши наведене вище в контексті встановлених обставин в справі, слід зазначити, що податковий орган приймаючи оскаржувані рішення діяв відповідно до приписів податкового законодавства, забезпечуючи виконання покладених на контролюючий орган функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством повноваження.
8. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 90 КАС України).
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
9. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
2. Враховуючи те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат в частині стягнення з суб'єкта владних повноважень судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., 58006, код ЄДРПОУ: 44057187).
Суддя О.В. Боднарюк