11 листопада 2025 року справа № 580/10031/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу у змішаній (паперовій та електронній) формі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
05.09.2025 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нових довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 та 01.01.2025 відповідно до вимог ст.ст.43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024 та 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Позивач в обґрунтування позовної заяви зазначив, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не проведення перерахунку розміру грошового забезпечення та підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024, 01.01.2025 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2024, 01.02.2025 основного розміру його пенсії.
Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач, позовні вимоги не визнав, надав до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що розміри посадового окладу по посаді, яку займав позивач при звільненні, окладів за військовими званнями діючих військовослужбовців установлені відповідно до п. 4 Постанови № 704, тобто шляхом множення 1762 грн на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704. Оскільки не підвищувались посадові оклади та оклади за спеціальним (військовим) званням військовослужбовців із застосуванням іншої розрахункової величини, що власне й є підставою для перерахунку пенсії такій категорії осіб, у відповідача відсутні підстави для видачі позивачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням із врахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти. Для видачі нової довідки, повинно відбутися фактичне підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців оскільки пенсіонеру пенсія не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується, а значить з нього не сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування, що є обов'язковою умовою при врахуванні розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до вимог ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-XII. Таким чином, згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, крім того, у вказаний період Уряд не приймав як змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-Х, так і рішень про підвищення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в яких просив перерахувати розмір грошового забезпечення, підготувати та надати довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 01.01.2025, з визначенням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2024, 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704.
Відповідач, листом від 07.08.2025 повідомив позивачу, що правові підстави для самостійного визначення розміру грошового забезпечення при оформленні довідок про грошове забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01.01.2024, 01.01.2025 відсутні.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Предметом спору даної справи є наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок складових грошового забезпечення шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2024-2025 року. Тобто, фактично спірне питання полягає у тому, який саме прожитковий мінімум (станом на 01.01.2018 або станом на кожний календарний рік (в даному випадку станом на 01.01.2024-01.01.2025) підлягає застосуванню для розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі за текстом - постанова Кабінету Міністрів України №704), згідно з п.4 якої у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Постанова Кабінету Міністрів України №704 набрала чинності з 01.03.2018.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 п.4 цього нормативно-правового акту був викладений у редакції згідно з п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність у зв'язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18.
12.05.2023 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» (далі по тексту - постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.
Пунктом 1 постанови №481 скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Постановою №481 змінено п. 4 постанови №704, в зв'язку з чим з цієї дати норма права має наступну редакцію: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, постановою №481 визначено, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні, а не з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з 20.05.2023 у зв'язку з внесенням постановою від 12.05.2023 № 481 змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 грн. та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14, а не виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2024, 01.01.2025, як вказує позивач.
Тобто, встановлення, зокрема, з 01.01.2024, 01.01.2025 абзацом четвертим статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024, 2025 рік прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.
Таким чином, з 01.01.2024, 01.01.2025 не настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії військовослужбовців, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому підстави для видачі спірної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що в обґрунтування свого права на видачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024, 01.01.2025 позивач посилається на норму постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, у редакції, яка на момент виникнення спірних правовідносин не була чинною.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин постанова Кабінету Міністрів України № 481 була чинною, а тому відсутні підстави для застосування редакції постанови КМУ №704, яка станом на 01.01.2024, 01.01.2025 що не була чинною.
З тих же підстав суд не приймає до уваги доводи позивача щодо скасування рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/29450/24 пункту 2 постанови КМУ № 481, оскільки відповідне рішення було прийнято 14.03.2025 та набрало законної сили 18.06.2025. Станом на 01.01.2024, 01.01.2025 пункт 2 постанови КМУ № 481 від 12.05.2023 не був скасованим та підлягав застосуванню.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Так, за вищевикладеного нормативного регулювання в даних правовідносинах суд наголошує, що Кабінету Міністрів України право на визначення розміру грошового забезпечення надане ст. 9 Закону № 2262-XII. Розмір грошового забезпечення не може бути визначений іншим органом.
Отже, відповідач відмовляючи позивачу у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2024 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість даних позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення даних позовних вимог у вказаній частині.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 255 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Копію рішення направити сторонам справи.
Рішення складене та підписане 11.11.2025.
Суддя Валентина ОРЛЕНКО