Справа № 560/19369/25
12 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 11.11.2025 року звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якій просить: "Визнати протиправною і скасувати постанову № 089912 від 24.09.2025 року виконуючого обов'язки начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн щодо ОСОБА_1 ".
11 листопада 2025 року разом із позовною заявою до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, а саме: "Зупинити дію постанови № 089912 від 24.09.2025 року виконуючого обов'язки начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби з безпеки на транспорті, про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн щодо ОСОБА_1 , заборонити начальнику відділу Державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті передачу даної постанови № 089912 від 24.09.2025 року до виконання".
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що Постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу серії № 089912 від 24.09.2025 року набрала законної сили.
Вказує, що, не зважаючи на можливе відкриття провадження і розгляд справи судом, постанова може бути звернена до виконання відповідачем, в результаті чого, із заявника можу бути вчинене стягнення штрафу, що задасть йому значної матеріальної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За таких обставин і правових підстав, суд розглядає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1- 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
На підставі ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Із системного аналізу вимог наведених норм випливає, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову.
Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ'я сторін.
Законодавець встановив три підстави для постановлення ухвали про забезпечення позову у справі, зокрема такими є:
- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності;
- наявні ознаки очевидного порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Верховний Суд в постанові від 28.03.2018 по справі № 800/521/17 вказав, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.
Отже, із аналізу наведеного видно, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтована заява сторони в тому рахунку й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та неможливість в подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд звертає увагу на ту обставину, що предметом розгляду в адміністративній справі № 560/19369/25 є правомірність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу № 089912 від 24.09.2025 року.
Так, позивач в заяві про забезпечення позову просить, зокрема, суд зупинити дію індивідуального акта - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу № 089912 від 24.09.2025 року.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», постанова уповноваженого органу про застосування адміністративно-господарського штрафу є індивідуальним актом, що підлягає виконанню у порядку, визначеному законом, та є виконавчим документом.
Абзацом 11 ч. 7 ст. 44 Закону встановлено, що у разі несплати штрафу в зазначений строк примусове виконання постанов про накладення штрафу здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, примусове виконання постанови Відділу про накладення штрафу віднесене до компетенції Державної виконавчої служби.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суд вказує на те, що на час розгляду заяви про забезпечення позову ним не встановлено відкриття виконавчого провадження щодо спірної постанови.
Водночас, з урахуванням наведеного вище строку пред'явлення виконавчого документа (оскаржуваної постанови) до виконання, суд погоджується з аргументами позивача, що ризик пред'явлення постанови до примусового виконання є безпосереднім та часово близьким.
При цьому, суд зазначає, що відкриття виконавчого провадження тягне нарахування виконавчого збору, можливість накладення арештів на грошові кошти та майно, інші заходи примусового виконання, що здатні суттєво ускладнити поновлення порушених прав та виконання можливого рішення суду, у разі задоволення позову (зокрема, потребу в додаткових процесуальних і фінансових діях позивача для скасування наслідків примусового виконання та повернення стягнутих сум).
Оцінюючи співмірність та адекватність запитуваних заходів забезпечення, суд виходить із того, що заявлені позивачем способи мають різний ступінь втручання у публічно-правові повноваження відповідача.
З огляду на відсутність доказів відкриття виконавчого провадження, а також на те, що фактичний ризик полягає саме у можливості пред'явлення постанови до примусового виконання у межах тримісячного строку, суд вважає достатнім та ефективним для захисту прав ОСОБА_1 від можливих порушень буде задоволення заяви про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії індивідуального акта - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.09.2025 року № 089912;
- заборони Державній службі України з безпеки на транспорті та її структурним підрозділам пред'являти постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 24.09.2025 № ОПШ № 089912 до примусового виконання до набрання законної сили рішенням суду у справі № 560/19369/25.
Такі заходи безпосередньо спрямовані на нейтралізацію встановленого ризику, пов'язані із предметом позову, є тимчасовим і не вирішують спір по суті наперед.
Щодо інших вимог заяви про забезпечення позову, то вони є надмірними, виходять за межі необхідного для забезпечення ефективного судового захисту, а отже, у їх задоволенні слід відмовити.
При цьому, суд також бере до уваги баланс приватних і публічних інтересів: обрані заходи забезпечують збереження status quo ante до вирішення спору та мінімізують можливі негативні наслідки для сторін, не позбавляючи відповідача можливості реалізувати владні повноваження в межах закону після набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги ч. 2 ст.151 КАС України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Зважаючи на викладене у сукупності, а також те, що правомірність оскаржуваного рішення буде встановлюватися судом в межах цієї адміністративної справи, суд зробив висновок, що виконання останнього до ухвалення рішення в цій адміністративній справі, створює очевидну небезпеку істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, та, відповідно, неможливість ефективного захисту (поновлення) порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Отже, виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, зважаючи на співмірність заходу та наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позову, суд вважає наведені заявником доводи обґрунтованими.
Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 560/19369/25 - задовольнити частково.
Зупинити дію індивідуального акта - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.09.2025 № ОПШ № 089912.
Заборонити Державній службі України з безпеки на транспорті та її структурним підрозділам пред'являти постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.09.2025 № ОПШ № 089912 до примусового виконання до набрання законної сили рішенням суду у справі № 560/19369/25.
У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановляння.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 12.11.2028 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повне судове рішення складене 12 листопада 2025 року о 12:31 год.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005 , код ЄДРПОУ - 38223667)
Головуючий суддя Є.В. Печений