Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 листопада 2025 року № 520/24629/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про скасування рішення про коригування митної вартості,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення про коригування митної вартості, в якому просить суд:
- скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 26.08.2025 №UA807000/2025/000298/2.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Харківської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 26.08.2025 №UA807000/2025/000298/2 є протиправним та підлягає скасуванню. Вказує, що позивачем надавалися всі необхідні документи для митного оформлення до митного органу.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішення про коригування митної вартості від 26.08.2025 №UA807000/2025/000298/2 винесене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, тому обставини для скасування рішення про коригування митної вартості відсутні.
Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтримав свою правову позицію, викладену у позовній заяві, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ФОП ОСОБА_1 (покупець) в рамках укладеного контракту від 03.05.2019 №0305/2019 з Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited (продавець) придбаний товар. За умовами контракту товар завозиться партіями.
Додатком від 14.05.2025 № 36 погоджений товар, кількість, сума, оплата та умови поставки між сторонами за контрактом.
Платіжною інструкцією від 15.05.2025 № 113 та від 16.07.2025 № 116 був оплачений товар за вказаним вище додатком.
Декларування товару здійснено через Харківську митницю, митна декларація від 25.08.2025 №25UA807200012497U1.
Разом з ЕМД №25UA807200012497U1 від 25.08.2025 декларантом були подані документи, реквізити яких зазначені у гр. 44:
пакувальний лист (Packing list) б/н 10.06.2025;
рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №OMJD250610 від 10.06.2025;
коносамент (Bill of lading) XM250600128 від 15.06.2025;
супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NUNPEGK0 від 01.08.2025;
сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №225С661991306/05518 від 21.07.2025;
статус особи, яка подає митну декларацію 1;
залізнична накладна для внутрішнього сполучення №31522047 від 12.08.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару №113 від 15.05.2025;
банківський платіжний документ, що стосується товару №116 від 16.07.2025;
рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №4831 від 08.08.2025;
банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №15615 від 14.08.2025;
документ, що підтверджує вартість перевезення товару транспортна довідка б/н від 08.08.2025;
прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 03.01.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) дод №11 від 26.05.2025;
доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №36 від 14.05.2025;
зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0305/2019 від 03.05.2019;
договір (контракт) про перевезення № C852/23 від 29.08.2023;
електронний сертифікат про непреференційне походження товару №225С661991306/05518 від 21.07.2025;
інші некласифіковані документи №NV-003549 від 10.06.2025;
інші некласифіковані документи опис ПЕТ плівки від 21.02.2022;
інші некласифіковані документи опис плівки 0,15 від 21.02.2022;
інші некласифіковані документи опис плівки 0,18 від 15.03.2023;
копія митної декларації країни відправлення.
Під час здійснення митного оформлення митного контролю ЕМД №25UA807200012497U1 від 25.08.2025, спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості): використання непрямих контрактів за участі країн з пільговим оподаткуванням; можливо заниження/завищення митної вартості товару, заявлення неправдивих вiдомостей та надання митному органу документiв з такими вiдомостями як пiдстави для звiльнення вiд сплати податкiв i зборiв або зменшення їх розмiру (зокрема, використання для трансакцій фіктивних або фальсифікованих контрактів, невідповідність вказаної в контракті вартості товарів або послуг реальній вартості); слід здійснити ретельну перевірку документів з метою прийняття рішення про направлення запиту до спеціалізованого підрозділу митниці щодо направлення документів до компетентних органів іноземних держав; перевірити документи (за потреби, запитати додаткові документи), що підтверджують митну вартість товарів; ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації); ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.
За результатом аналізу та співставлення вказаних документів буловстановлено наступне:
1. Задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше.
У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару: №1 згідно ЄАІС 1.8 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості - 1,5797 дол. США/кг. (джерело: ЕМД 25UA100380621346U5 (UA100380/2025/621346) від 26.05.2025 (товар 1).
2. Зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
2.1. Наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром (код за УКТЗЕД 3920491000) по даному підприємству.
2.2. До митного оформлення була надана платіжна інструкція від 15.05.2025 №113. В графі 70 (призначення платежу) зазначено специфікацію від 14.05.2025 №36.
Відповідно до додаткової угоди від 26.05.2025 №11, специфікацію від 14.05.2025 №36 до зовнішньоекономічному договору від 03.05.2019 №0305/2019 викладено у новій редакції від 26.05.2025, але зазначена у зовнішньоекономічному договорі специфікація від 14.05.2025 №36 до митного оформлення не надавалась.
2.3. Декларантом не надавалась калькуляція собівартості від виробника товару.
2.4. Аналізуючи транспортні (перевізні) документи подані декларантом при митному оформлені зазначаємо, що жодним чином митна вартість в частині понесених транспортних витрат не була підтверджена на основі вказаних Позивачем транспортних документів, що підтверджується наступним.
2.5. До митного оформлення не надавалась інформація щодо угод на ідентичні товари; щодо угод на подібні товари; щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; щодо документів, які мали вплив на процес формування ціни товару; на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
26.08.2025 декларанта було повідомлено, що на виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МКУ.
Заявою від 04.09.2025 декларантом протягом строку встановленого ч.8 ст.55 МК України були надані митному органу додаткові документи та інформація для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від № UA807000/2025/000291/2.
У зв'язку з тим, що подані ФОП ОСОБА_1 документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів, 26.08.2025 митницею прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ст. 54, 55, 64 МКУ митницею було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару №UA807000/2025/000298/2. Джерелом інформації для даного рішення по товарам є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар №1 - від 26.05.2025 №UA100380/2025/621346 (25UA100380621346U5) з митною вартістю 1,80 дол. США за кг (код товару згідно з УКТЗЕД 3920491000, назва товару: «Плівки з пластмаси, непористі, неармовані, нешаруваті…», країна походження CN (Китай), умови поставки FOB, вага 14 000 кг).
ФОП ОСОБА_1 не погодилось з прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товару та скористалось правом на випуск товару у вільний обіг з наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МКУ за електронною митною декларацією від 01.09.2025 №UA807200/2025/012898 (25UA807200012898U0).
Не погодившись з вказаними діями позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав:
1. Задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями раніше.
У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару: №1 згідно ЄАІС 1.8 дол. США/кг., задекларований рівень митної вартості - 1,5797 дол. США/кг. (джерело: ЕМД 25UA100380621346U5 (UA100380/2025/621346) від 26.05.2025 (товар 1).
2. Зазначені при митному оформленні документи містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
2.1. Наявні рішення про визначення митної вартості за ідентичним товаром (код за УКТЗЕД 3920491000) по даному підприємству.
2.2. До митного оформлення була надана платіжна інструкція від 15.05.2025 №113. В графі 70 (призначення платежу) зазначено специфікацію від 14.05.2025 №36.
Відповідно до додаткової угоди від 26.05.2025 №11, специфікацію від 14.05.2025 №36 до зовнішньоекономічному договору від 03.05.2019 №0305/2019 викладено у новій редакції від 26.05.2025, але зазначена у зовнішньоекономічному договорі специфікація від 14.05.2025 №36 до митного оформлення не надавалась.
2.3. Декларантом не надавалась калькуляція собівартості від виробника товару.
2.4. Аналізуючи транспортні (перевізні) документи подані декларантом при митному оформлені зазначаємо, що жодним чином митна вартість в частині понесених транспортних витрат не була підтверджена на основі вказаних Позивачем транспортних документів, що підтверджується наступним.
2.5. До митного оформлення не надавалась інформація щодо угод на ідентичні товари; щодо угод на подібні товари; щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; щодо документів, які мали вплив на процес формування ціни товару; на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
26.08.2025 декларанта було повідомлено, що на виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, передбачені ч. 3 ст. 53 МКУ.
Заявою від 04.09.2025 декларантом протягом строку встановленого ч.8 ст.55 МК України були надані митному органу додаткові документи та інформація для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються для скасування рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від № UA807000/2025/000291/2.
Так, згідно ч.1, 2, 3 ст. 57 МК України, зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У відповідності до ст.60 МК України передбачений метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.
У відповідності до ст.64 МК України передбачений резервний метод.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості.
Також, як встановлено судом з матеріалів справи, то декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення вбачається, що таке рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.
Так, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.
У відзиві на позов суд не встановив вищевказаних доводів та обставин.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 26.08.2025 №UA807000/2025/000298/2, прийняте Харківською митницею, є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд.16-Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) про скасування рішення про коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 26.08.2025 №UA807000/2025/000298/2.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.