Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 листопада 2025 р. Справа №520/26516/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитра Волошина, розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту боротьби з наркозлочиністю Національної поліції України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (28 днів) за 2015, 2018 роки;
- зобов'язати Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (28 днів) за 2015, 2018 роки.
Ухвалою від 10.10.2025 відкрито у справі спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів. Витребувано в Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України: відомості щодо виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану частину щорічної відпустки за 2015, 2018 роки; дані щодо кількості днів невикористаної ОСОБА_1 частини щорічної відпустки за 2015, 2018 роки. Зобов'язано Департамент боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України подати до суду витребувані документи протягом п'ятнадцяти календарних днів із дня отримання копії даної ухвали.
Від відповідача надійшла до суду заява про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої відповідач зазначив про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду після звільнення зі служби. Відповідач зазначив, що позивачу було достеменно відомо за яку кількість невикористаних днів відпусток йому виплачено компенсацію.
Вирішуючи заяву відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає таке.
Приписами частини 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або ж іншими законами.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції до 19.07.2022 передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX внесено зміни до ст. 233 КЗпП України та викладено її в такій редакції: "Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 № 2352-IX набрав чинності з 19.07.2022.
Отже, редакція ст. 233 КЗпП України, яка раніше не обмежувала строк звернення до суду з питань оплати праці, втратила чинність з 19.07.2022.
При розгляді даної справи враховує, що позивач проходив службу в Національній поліції України та звільнений зі служби з 31.03.2021 згідно з пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 7 Закону України "Про Національну поліцію", що вбачається з витягу з наказу від 11.03.2021 № 46 о/с. (а.с. 64)
Аналізуючи вищевикладені норми та обставини справи суд вважає слушними посилання відповідача на обізнаність позивача з порушенням свого права, зокрема, з тим, за яку кількістю невикористаних днів відпусток йому було виплачено компенсацію та доводи відповідача про невчинення позивачем дій після звільнення зі служби задля захисту своїх прав.
Разом з тим, при розгляді даної справи суд враховує правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, в постановах від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21, від 02.03.2023 у справі № 460/14618/21, від 27.04.2023 у справі № 300/4201/22 та від 30.01.2025 у справі №640/18806/22, згідно яких Верховний Суд дійшов висновку про необхідність застосування редакції частини другої статті 233 КЗпП України, яка діяла до 19.07.2022, згідно якої строк звернення не обмежується будь-яким строком, до правовідносин, які виникли до відповідних змін (до 19.07.2022).
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що на момент звільнення позивача зі служби (31.03.2021) частина 2 статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду, строк звернення позивача з позовом до суду не пропущений, оскільки його право на звернення до суду з цим позовом відповідно до положень частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19.07.2022) не обмежене будь-яким строком.
Отже, доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом є необґрунтованими.
Інших підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідачем не зазначено.
Отже, заява відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 243, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву відповідача про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН