Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 листопада 2025 року № 520/21471/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ00034039) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати з 20.05.2023 по 15.03.2024 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року , із урахуванням проведених виплат.
- зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити перерахунок і виплату з 20.05.2023 по 15.03.2025 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року , із урахуванням проведених виплат.
- визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми не здійснених виплат грошового забезпечення, за весь час затримки такої виплати з 20.05.2023 по день її фактичної виплати.
- зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми не здійснених виплат грошового забезпечення, за весь час затримки такої виплати з 20.05.2023 по день її фактичної виплати.
- визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні здійснення виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, із врахуванням раніше проведених виплат.
- зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, із врахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не здійснив нарахування та виплату йому грошового забезпечення із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог.
Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Позивач проходив військову службу в Державній прикордонній служби України, з 15 березня 2024 року наказом був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас.
Позивач звернувся до Адміністрації Держприкордонслужби, із вимогою виконати вимоги законодавства, щодо здійснення йому перерахунку та виплат грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 роки із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, із урахуванням проведених виплат.
Проте Відповідач відмовив у здійсненні належних виплат та здійсненні перерахунку.
Не погоджуючись з вказаним позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі - Закон № 2011-XII).
Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За приписами ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою №704, яка набрала чинності 01.03.2018, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року (надалі - Постанова № 704).
Постановою № 704, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до п. 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з Додатками 1, 12, 13, 14.
Приміткою 1 Додатку 1 до Постанови №704 визначено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень (примітка Додатку 14 до Постанови №704).
21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, п. 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (п. 6 Постанови № 103).
Постанова №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
Таким чином, з 29.01.2020 п. 4 Постанови №704 відновив свою дію в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103 та діє в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Зазначена норма права передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються, як правило, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Лише у тому разі, якщо розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб є меншим ніж 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для проведення відповідних розрахунків використовується величина, яка дорівнює 50 відсоткам розміру мінімальної заробітної плати.
Водночас Верховна Рада України ухвалила Закон України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(далі -Закон №1774-VIII), що відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» набрав чинності з 1 січня 2017 року.
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Отже положення п. 4 Постанови №704 та п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII підлягають солідарному застосуванню, тобто: з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями слід визначати шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704; співвідношення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та мінімальної заробітної плати на розрахунок посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, з огляду на положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII не впливає.
Верховний Суд у постанові від 19.01.2022 у справі №826/9052/18 дійшов висновку про необхідність зобов'язання Кабінету Міністрів України скасувати підпункт 1 п. 3 Змін, що вносяться до Постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою №103, щодо внесення змін до Постанови №704, що додатково свідчить про неможливість застосування пункту 4 в редакції Постанови №103.
Внаслідок вказаних обставин з 29.01.2020 відновлена дія обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімумом для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018.
Пункт 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлював, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року.
Законами України від 14.11.2019 №294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік»(далі - Закон №294-IX), від 15.12.2020 №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон №1082-IX), від 02.12.2021№1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік», від 09.11.2023№3460-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», таких застережень щодо застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року, на 2020-2023 роки для визначення грошового забезпечення військовослужбовців не містять.
Саме про наявність правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в своїх постановах, зокрема від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22.
Одночасно суд звертає увагу, 12.05.2023 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023 та якою:
скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662);
внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.";
установлено, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
Суд наголошує, що Постанова № 481 набрала чинності 20.05.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року но справі №320/29450/24, вирішено: визнати дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними; визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по справі №320/29450/24 залишено без змін.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб в частині обрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, зокрема, визначення розрахункової величини в фіксованому розмірі 1 762,00 грн суперечить нормам розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону №1774-VIII та не підлягає застосуванню.
Суд зазначає, що пункт 2 Постанова № 481 в період з 20.05.2023 по 18.06.2025 був чинним та підлягав застосуванню.
Отже, позовні вимоги в частині здійснити перерахунок і виплату з 20.05.2023 по 15.03.2025 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року , із урахуванням проведених виплат - підлягають задоволенню
Стосовно вимоги здійснити виплати із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 - не підлягає задоволенню, оскільки вона є передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення позивача.
Стосовно позовних вимог про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми не здійснених виплат грошового забезпечення, за весь час затримки такої виплати з 20.05.2023 по день її фактичної виплати.
Позовна вимога про нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення та невиплачених сум грошового забезпечення є передчасною, адже виплата нових сум грошового забезпечення не відбулася, а тому умови для розрахунку компенсації не настали, у зв'язку таку суд розцінює як заявлену позивачем на майбутнє.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (вул. Володимирська, буд. 26,м. Київ,01601, код ЄДРПОУ00034039) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Адміністрації Держприкордонслужби щодо відмови у здійсненні перерахунку і виплати з 20.05.2023 по 15.03.2024 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року , із урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати Адміністрацію Держприкордонслужби здійснити перерахунок і виплату з 20.05.2023 по 15.03.2025 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік із застосуванням розрахункової величини для обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військове звання, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року , із урахуванням проведених виплат.
В частині інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Сагайдак В.В.