Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 листопада 2025 р. № 520/20317/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області (вул. Євгенія Єніна, буд. 18, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61166, код ЄДРПОУ 37874947) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому просить суд:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, які полягають у залишенні без виконання заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 про примусове виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22, спосіб виконання якого змінений Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі 520/10170/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 11 566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп».
2. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області прийняти до виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22, спосіб виконання якого змінений Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі 520/10170/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 11 566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп» на підставі виконавчого листа у справі № 520/10170/22, сформованого у підсистемі електронний суд ЕСІТС та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 520/10170/22 для здійснення безспірного списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в сумі 11 566,00 грн на користь ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, які полягають у залишенні без виконання заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 про примусове виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22 є незаконними, оскільки подав до ГУ ДКСУ повний пакет документів, передбачений Порядком № 845, в належній формі (електронній), яка прямо передбачена процесуальним законом. Формалістичний підхід ГУ ДКСУ та ігнорування ним норм КАС України та законів про електронний документообіг створює штучні перешкоди у виконанні судового рішення, що є неприпустимим
Ухвалою від 06.08.2025 відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена представнику позивача та відповідачу до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що 21.07.2025 на електронну пошту Головного управління надійшла заява Позивача від 23.06.2025 про примусове виконання рішення, яка була зареєстрована за №10-17724. У додатку до зазначено листа було вказано що додається КОПІЯ виконавчого листа сформованого підсистемою "Електронний суд" та підписаного електронним підписом. Зазначена КОПІЯ виконавчого документа по справі №520/10170/22 не містила дати видачі виконавчого документа, що є порушенням п.1 ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вказує, що за відсутності надходження оригіналу електронного виконавчого документа 520/10170/22 з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд», Головне управління не може здійснити належний розгляд поданих Позивачем документів з копією виконавчого листа, що не містить дату видачі, у відповідності до вимог Порядку, до того ж за яким відкрито та триває виконавче провадження ВП76653656. Тому, за результатом попереднього розгляду поданих Позивачем документів, відповідно до п.п.2 пункту 8 Порядку, листом від 21.07.2025 № 04-22/5009 Головне управління запропонувало Позивачу надати оригінал виконавчого листа.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на їх обґрунтованість та доведеність.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Судом з матеріалів справи встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі № 520/10170/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік, виходячи з розміру восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної разової допомогу до 5 травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми допомоги.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 21.12.2023 року та по справі видано виконавчий лист 23 жовтня 2024 р, який перебуває у підсистемі "Елетронний суд" відкритого виконавчого провадження № 76653656.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 року змінено спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 року у справі № 520/10170/22 та встановлено спосіб виконання рішення, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 11566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп.
ОСОБА_1 23.06.2025 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області із заявою про безспірне списання коштів з рахунків ГУ ПФУ, подавши частину документів, зокрема виконавчий лист, сформовані в електронній формі через систему "Електронний суд" .
Листом від 21.07.2025 № 04-22/5009 Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області заяву позивача залишено без виконання, запропонувавши надати документи у паперовому вигляді, а саме заяву підписано власноруч із зазначенням реквізитів банківського рахунку за стандартами IBAN, оригінал виконавчого листа суду.
Вважаючи, що позивачу протиправно відмовлено у прийнятті до виконання виконавчого листа, виданого в електронній формі, останній звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, що визначені ст. 129 Конституції України.
Частиною 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Отже, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі ч. 1, 2, 3 ст. 373 КАС України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, передбачених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему. На виконавчий лист, викладений в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії).
Підставою для виконання суб'єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб'єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України.
Виконавчий лист, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Відповідно до ч.4 ст. 373 КАС України протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до його електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом.
Відповідно до ч.7 ст. 373 КАС України у разі вирішення питання про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; забезпечення виконання судового рішення; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання; відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання (дії) судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, з аналізу вказаних норм КАС України свідчить, що виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, при цьому у випадку відстрочення чи розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання суд вносить відповідну ухвалу до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше двох днів з дня її постановлення у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Загальні вимоги до виконавчого документа визначені ст. 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону № 1404-VІІІ у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з ч.3 ст.4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Отже, ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ також прямо передбачає можливість видачі виконавчого документа у формі електронного документа.
При цьому первісно на підставі розділу І Закону України від 15 липня 2020 року № 797-ІХ «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо запровадження електронної форми виконавчого документа» (далі Закон № 797- ІХ), який набрав чинності 01 серпня 2020 року, ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ була доповнена абз. 2 такого змісту:
«Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги». Порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України».
Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 797-ІХ на Кабінет Міністрів України покладений обов'язок у двотижневий строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
В подальшому на підставі п. 60 розділу І Закону України від 01 грудня 2022 року № 2801-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної комунікації» (далі Закон № 2801-ІХ), який набрав чинності 31 грудня 2023 року, ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ була викладена в такій редакції:
« 3. Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Закону № 2801-ІХ Кабінету Міністрів України доручено протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом: забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначені органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Разом з цим ст. 6 цього Закону передбачає можливість виконання рішень іншими органами та установами.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1404-VІІІ рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
При цьому органи та установи, зазначені в ч. ч. 1-3 ст. 6 Закону № 1404-VІІІ, не є органами примусового виконання, про що прямо вказано в ч. 4 цієї статті.
Спірні правовідносини виникли з приводу протиправної, на думку позивача, відмови органу казначейства у прийнятті до виконання виконавчого листа у справі № 520/10170/22, сформованого у підсистемі електронний суд ЕСІТС та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 520/10170/22 для здійснення безспірного списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в сумі 11 566,00 грн на користь ОСОБА_1 .
У силу вимог п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2014 року № 280, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Згідно з п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 21 грудня 2022 року № 28-2), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд).
Таким чином, у спірних правовідносинах йдеться про прийняття до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з державного органу, що віднесено до компетенції органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, (ч. 2 ст. 6 Закону № 1404-VІІІ).
Закон України від 05 червня 2012 року № 4901-VІ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VІ) встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404 (далі рішення суду), та особливості їх виконання (ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 4901-VІ держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу визначені ст. 3 Закону № 4901-VІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 4901-VІ виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішення суду про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для виконання рішень суду, що гарантовані державою, відповідальним виконавцем якої він є.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону № 4901-VІ стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.3 Закону № 4901-VІ у разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Згідно з ч.4 ст.3 № 4901-VІ перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Положення про Державну казначейську службу України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення № 215).
Згідно з п. 1 Положення № 215 Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Відповідно до п. 2 Положення № 215 Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів.
Згідно з пп. 3 п. 4 Положення № 215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
При цьому відповідно до п. 9 Положення № 215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Положення про головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12 жовтня 2011 року № 1280 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 716), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2011 року за № 1236/19974, (далі - Положення № 1280).
Відповідно до п. 1 Положення № 1280 головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі Головне управління Казначейства) є територіальними органами Державної казначейської служби України. Головне управління Казначейства підпорядковане Державній казначейській службі України (далі Казначейство).
Згідно з п. 2 Положення № 1280 Головне управління Казначейства у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства фінансів України, дорученнями Міністра фінансів України (далі Міністр), його першого заступника та заступників, наказами Казначейства, дорученнями Голови Казначейства, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пп. 14 п. 4 Положення № 1280 Головне управління Казначейства відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
На час виникнення спірних правовідносин Порядок № 845 діяв у редакції від 13 вересня 2023 року.
Пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 6 Порядку №845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
До заяви можуть додаватися інші документи, які містять відомості, що сприятимуть виконанню рішення про стягнення коштів (довідки та листи органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, або органів місцевого самоврядування, рішення органів досудового розслідування та прокуратури тощо).
Відповідно до п. 8 Порядку № 845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у п. п. 6 і 7 цього Порядку:
1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;
2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;
3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.
Безспірне списання коштів з рахунків боржника унормовано п. п. 24-46 Порядку № 845.
При цьому Порядок № 845 визначає випадки, коли безспірне списання коштів з рахунків боржника проводить орган Казначейства, а також випадки, коли безспірне списання коштів з рахунків боржника проводить Казначейство.
Так, відповідно до п. 47 Порядку № 845 безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:
1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника;
2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у п. 7 цього Порядку документів та відомостей.
Аналіз положень Законів № 1404-VІІІ та № 4901-VІ, а також Порядку № 845 зумовлює такі висновки, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, при цьому виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є Пенсійний фонд України або його територіальні органи, здійснюється Казначейством в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень (рахунків) за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Пунктом 6 Порядку № 845 визначено, що заяву про виконання рішення про стягнення коштів разом з оригіналом виконавчого документа стягувач подає органові Казначейства, (не Казначейству безпосередньо).
Отже, діючи в межах повноважень, в порядку та спосіб, що визначні законодавством відповідач отримавши заяву стягувача і подані разом з нею документи, повинно було прийняти заяву і подані разом з нею документи до розгляду та зареєструвати їх відповідно до вимог організації діловодства (пп. 1 п. 8 Порядку № 845); здійснити попередній розгляд документів, за результатами якого визначити необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів (пп. 2 п. 8 Порядку № 845); за наявності підстав, визначених п. 9 Порядку № 845, повернути виконавчий документ стягувачеві; за наявності підстав, визначених п. 9-1 Порядку № 845, повернути виконавчий документ до суду.
Натомість орган Казначейства на заяву позивача надало відповідь листом від 21.07.2025 № 04-22/5009 в якому навело власне тлумачення законодавства щодо пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих в електронній формі.
Належні та допустимі докази, які б свідчили, що орган Казначейства розглянуло відповідну заяву про виконання рішення суду та подані разом з нею документи і вчинило дії (прийняло рішення), визначені п. п. 8, 9, 9-1 Порядку 845, суду не надані.
Фактично ж відповідач відмовив у прийнятті до виконання виконавчого листа за відсутності підстав, визначених законом чи Порядком № 845.
Суд зауважує, що відповідно до п. 6 Порядку № 845 разом з заявою про виконання рішення про стягнення коштів стягувач подає органу Казначейства оригінал виконавчого документа. При цьому Порядок № 845 взагалі не містить норм, які б визначали форму виконавчого документа, який може бути прийнятий до виконання (як то паперова або електронна).
Пункт 9 Порядку № 845 визначені підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві.
Так, відповідно до пп. 1 п. 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; не відповідає вимогам, передбаченим Законом № 1404 -VІІІ.
При цьому ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VІІІ прямо передбачає можливість видачі виконавчого документа у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис. Можливість видачі виконавчого листа у формі електронного документа також прямо передбачена ЦПК.
Ні Порядок № 845, ні Закон № 1404-VІІІ, ні будь-який інший закон не передбачають такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві (відмови у прийнятті до виконання) органом Казначейства як те, що виконавчий документ виданий у формі електронного документа.
Суд наголошує, що орган Казначейства наділений повноваженнями повернути виконавчий документ стягувачеві виключно у випадках, прямо передбачених п. 9 Порядку № 845, або за наявності підстав, визначених законом, (а не будь-яким іншим підзаконним нормативно-правовим актом), про що прямо вказано в пп. 11 п. 9 цього Порядку.
Таким чином, пред'явлення до виконання до органів Казначейства виконавчого листа у формі електронного документа не є передбаченою законом або Порядком № 845 підставою для його повернення стягувачеві.
Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначає Закон України від 22 травня 2003 року № 815-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі Закон № 815-ІV).
Відповідно до ст. 2 Закону № 815-ІV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 5 Закону № 815-ІV, електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством (ч. 2 ст. 5 Закону № 815-ІV).
При цьому відповідно до ст. 1 Закону № 815-ІV обов'язковий реквізит електронного документа обов'язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.
Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 5 Закону № 815-ІV електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Частиною 1 статті 6 Закону № 815-ІV визначено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка (ч. 2 ст. 6 Закону № 815-ІV).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 815-ІV накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
Суб'єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб'єктами (ч. 5 ст. 6 Закону № 815-ІV).
Визначення поняття «оригінал електронного документа» наведено у ст. 7 Закону № 815-ІV.
Так, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону № 815-ІV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону № 815-ІV).
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону № 815-ІV якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії (ч. 4 ст. 7 Закону № 815-ІV).
Згідно з ч. 5 ст. 7 Закону № 815-ІV електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (ч. 6 ст. 7 Закону № 815-ІV).
Правовий статус електронного документа та його копії визначає ст. 8 Закону № 815-ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 815-ІV юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Частино 1 ст. 10 Закону № 815-ІV визначено, що відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону № 815-ІV якщо автор і адресат у письмовій формі попередньо не домовилися про інше, датою і часом відправлення електронного документа вважаються дата і час, коли відправлення електронного документа не може бути скасовано особою, яка його відправила. У разі відправлення електронного документа шляхом пересилання його на електронному носії, на якому записано цей документ, датою і часом відправлення вважаються дата і час здавання його для пересилання.
Аналіз положень Закону № 815-ІV зумовлює висновок, що електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора; юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Отже, виконавчий лист, виданий Харківським окружним адміністративним судом на виконання рішення від 20.11.2023 року у справі № 520/10170/22, у формі електронного документа і підписаного кваліфікованим електронним підписом судді, є оригіналом електронного документа і, відповідно, оригіналом виконавчого документа.
З приводу посилання відповідача на те, що на час виникнення спірних правовідносин Міністерство юстиції України не затвердило порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, відповідно до ст. 4 Закону № 1404 -VIII, суд зазначає таке.
Виходячи з конституційної засади обов'язковості судового рішення, яке набрало законної сили, а також враховуючи відповідні положення ЦПК та Законів № 1404-VIII і № 815-ІV, відсутність окремого порядку пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, не може слугувати підставою для відмови у прийнятті до виконання виконавчого листа, виданого в електронній формі.
Крім того, внаслідок змін, винесених до Закону № 1404-VIII на підставі Закону № 2801-ІХ, ч. 3 ст. 4 Закону № 1404-VIII викладена у новій редакції, яка не містить положень про те, що порядок пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, затверджується Міністерством юстиції України.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що Закони №№ 797-ІХ та 2801-ІХ покладали на Кабінет Міністрів України обов'язок забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цими законами; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цими законами; забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цими законами.
Той факт, що на момент виникнення спірних правовідносин Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади повною мірою не виконали цього обов'язку, не позбавляє стягувача, який реалізував своє право на отримання виконавчого документа в електронній формі, права на пред'явлення такого виконавчого документа до виконання, в тому числі до органів Казначейства.
Більш того, як вже було зазначено судом, в Порядку № 845 йдеться про необхідність подання до органу Казначейства оригінала виконавчого документа, який відповідає вимогам Закону № 1404-VIII.
Разом з цим Порядок № 845 не містить будь-яких норм, які б визначали, що згідно з цим порядком виконуються виключно виконавчі документи, видані в паперовій формі. Також Порядок № 845 не містить приписів про те, що його норми не поширюються на виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа.
Варто зауважити, що в будь-якому випадку Порядок № 845 є підзаконним нормативно-правовим актом, а, отже, його норми підлягають застосуванню в частині, що не суперечить законам, зокрема №№ 1404 -VIII та 815-ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КАС суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституції та законами України.
За правилами абз. 1 ч. 3 ст. 7 КАС у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
З огляду на викладене суд відхиляє аргументи відповідача, які зводяться до відсутності окремого порядку пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих в електронній формі.
В контексті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив бездіяльність, яка полягає у тому, що останній як орган Казначейства не розглянув заяву позивача від д 23.06.2025 про примусове виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22 та подані разом з нею документи, в тому числі оригінал виконавчого листа, виданий у формі електронного документа, з дотриманням Порядку № 845.
Однак відповідач не довів належними і допустимими доказами факт вчинення дій (прийняття рішень), про які йдеться в п. п. 8, 9, 9-1 Порядку № 845.
З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, які полягають у залишенні без виконання заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 про примусове виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22, спосіб виконання якого змінений Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі 520/10170/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 11 566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп» та зобов'язанн Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області прийняти до виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22, для здійснення безспірного списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в сумі 11 566,00 грн на користь ОСОБА_1 .
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
У відповідності до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач є особою з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області (вул. Євгенія Єніна, буд. 18, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61166, код ЄДРПОУ 37874947) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, які полягають у залишенні без виконання заяви ОСОБА_1 від 23.06.2025 про примусове виконання рішення Харківським окружним адміністративним судом від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22, спосіб виконання якого змінений Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі 520/10170/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 11 566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп».
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області прийняти до виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 у справі № 520/10170/22, спосіб виконання якого змінений Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі 520/10170/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) нарахованої та невиплаченої частини щорічної разової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі 11 566 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн. 00 коп» на підставі виконавчого листа у справі № 520/10170/22, сформованого у підсистемі електронний суд ЕСІТС та ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі № 520/10170/22 для здійснення безспірного списання коштів з рахунків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в сумі 11 566,00 грн на користь ОСОБА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 12.11.2025.
Суддя Бідонько А.В.