Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
12 листопада 2025 року Справа № 520/27907/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військова частина НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, в якому з урахуванням уточнень просить суд:
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невидачі позивачу належних йому порцій (доз у встановлених нормах) продовольчого забезпечення за три дні - з 21.02.2023 по 23.02.2023 - незаконною.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 видати позивачу продукти харчування в обсязі, встановленому для його посади, яку він обіймав з 20.02.2023 по 23.02.2023, відповідно до норм продовольчого (котлового) забезпечення за три дні, встановлених у Збройних Силах України в умовах воєнного стану.
Ухвалою судді від 29.10.2025 позовну заяву залишено без руху.
Надано позивачу термін - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснено позивачу, що в разі невиконання вимог ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до цієї ухвали, заява буде визнана неподаною та повернута позивачу.
Позивачем на виконання вимог ухвали надано заяву про усунення недоліків, в якій позивач звертає увагу, що питання військової служби, в т.ч. - продовольчого (котлового) забезпечення - не регулюються КЗпП України, а регулюють Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", який не містить спеціальних норм щодо строків позовної давності з порушення цих прав, а отже - для них діють загальні строки, визначені ст. 122 КАС України. Також вказує, що позивач з 24.03.2022 проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період - на посадах осіб офіцерського складу у різних підрозділах Збройних Сил України, діяльність яких спрямована як на безпосередню участь у бойових діях, так і їх всебічне забезпечення і військове управління. Позивач брав безпосередню участь у бойових діях, отримав два бойових поранення, через які став особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, продовжує виконувати невідкладні завдання військової служби (з управління на рівні вищого органу військового управління і підготовки військових фахівців), має суттєві проблеми зі здоров'ям (головні болі, нервово-емоційні розлади, панічні атаки, болі в кінцівках), обумовлені бойовими пораненнями і пов'язаної з ними інвалідністю внаслідок війни, що знижують його працездатність (після перевтоми після тяжкого службового дня - не дають можливості готувати позов) тощо. Лише наразі - під час ремісії у стані здоров'я і вирішення першочергових службових задач - позивач зміг підготувати адміністративний позов із захисту своїх прав.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наступне.
В силу вимог частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 КАС України), який є спеціальним для такої категорії справ.
За приписами частини третьої вказаної статті такий строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
За наведеним у пункті 17 частини першої статті 17 КАС України визначенням, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Як випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 КАС України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, саме позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин.
Позивач оскаржує бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо невидачі позивачу належних йому порцій (доз у встановлених нормах) продовольчого забезпечення за три дні - з 21.02.2023 по 23.02.2023.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 07.11.2023 був виключений з 07.11.2023 зі списків військової частини НОМЕР_4 , знятий з усіх видів забезпечення та вибув до нового місця проходження служби.
Отже, про бездіяльність , яка оскаржується позивач мав дізнатися з 07.11.2023.
Водночас до суду позов було подано 20.10.2025, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду в розумінні статей 122, 123 КАС України визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
З огляду на викладені обставини та наявні в матеріалах справи докази, позивачем адміністративний позов подано поза межами строку, встановленого положеннями вищезазначених норм права та без зазначення обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Суд наголошує, що тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Водночас, позивачем не наведено об'єктивної непереборної причини, труднощів, які не залежали від волі позивача, що унеможливили своєчасне звернення до суду та не надано доказів на підтвердження зазначеного.
Таким чином, суд доходить висновку, що підстави, викладені в заяві про поновлення процесуального строку є неповажними та зауважує, що за умови виявлення належної активності та небайдужості, існувала об'єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження дій відповідача у встановлений законом строк.
Згідно ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256 КАС України, суд,
Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду.
Позовну заяву повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Заічко О.В.