Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
12 листопада 2025 року № 520/14152/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Приватного акціонерного товариства "МІЖГАЛУЗЕВИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "ІНФОРМТЕХ" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Приватне акціонерне товариство "МІЖГАЛУЗЕВИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "ІНФОРМТЕХ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000140;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000141.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000140, рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000141, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Київська митниця подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "МІЖГАЛУЗЕВИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "ІНФОРМТЕХ" та Shouguang Yaobang Imp. &Exp Industry Co., LTD (Китай), було укладено контракт №1-17 CN від 03.01.2017.
До митного оформлення було подано митну декларацію 25UA100230007820U0, разом із якою подано: пакувальний лист від 21.01.2025, інвойс №SGYBZY241226 від 21.01.2025, коносамент №XM250100300A від 10.02.2025, автотранспортна накладна №04/25 від 14.04.2025, Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NSDKKLM9 від 08.04.2025, Сертифікат про походження товару №25C3707A0964/00021 від 26.02.2025, платіжна інструкція №92 від 27.12.2024, платіжна інструкція №93 від 13.01.2025, рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг №2504085 від 09.04.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 2504107 від 11.04.2025, платіжна інструкція №5852 від 10.04.2025, платіжна інструкція №5864 від 14.04.2025, довідка про транспортні витрати №766 від 15.04.2025, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.12.2024, Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №Ц-145 від 16.04.2025, Додаткова угода №1 від 10.07.2017, Додаткова угода №1/25 від 10.01.2025, Додаткова угода №10 від 26.09.2023, Додаткова угода №2 від 01.10.2019, Додаткова угода №3 від 28.12.2020, Додаткова угода №4 від 05.01.2022, Додаткова угода №5 від 14.11.2022, Додаткова угода №6 від 29.11.2022, Додаткова угода №7 від 02.12.2022, Додаткова угода №8 від 29.12.2022, Контракт № 1-17 CN від 03.01.2017, Договір про надання послуг митного брокера № 02-11/2023 від 06.11.2023, договір транспортного експедирування № 2005/14-2 від 20.05.2014, договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № 2207/24/6-авто/Ф від 22.07.2024, заявку №04/25 від 10.02.2025, митна декларація країни відправлення № 431020250000028510 від 10.02.2025.
Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000141.
До митного оформлення було подано митну декларацію 25UA100230007613U9, разом із якою подано: пакувальний лист від 21.01.2025, інвойс №SGYBZY241226A від 21.01.2025, коносамент №XM250100300 від 10.02.2025, автотранспортна накладна №03/25 від 08.04.2025, Супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) №25PL322080NSDKCLM2 від 08.04.2025, Сертифікат про походження товару №25C3707A0964/00022 від 26.02.2025, платіжна інструкція №92 від 27.12.2024, платіжна інструкція №93 від 13.01.2025, рахунок-фактура про надання транспортно- експедиційних послуг №2504084 від 09.04.2025, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №2504110 від 11.04.2025, довідка про транспортні витрати №749 від 14.04.2025, Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.12.2024, Додаткова угода №1 від 10.07.2017, Додаткова угода №1/25 від 10.01.2025, Додаткова угода №10 від 26.09.2023, Додаткова угода №2 від 01.10.2019, Додаткова угода №3 від 28.12.2020, Додаткова угода №4 від 05.01.2022, Додаткова угода №5 від 14.11.2022, Додаткова угода №6 від 29.11.2022, Додаткова угода №7 від 02.12.2022, Додаткова угода №8 від 29.12.2022, Контракт № 1-17 CN від 03.01.2017, Договір про надання послуг митного брокера № 02-11/2023 від 06.11.2023, договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 030420252 від 03.04.2025, договір транспортного експедирування № 2005/14-2 від 20.05.2014, договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № 2702/25/1-авто/Ф від 27.02.2025, заявку №03/25 від 10.02.2025, митна декларація країни відправлення 431020250000028510 від 10.02.2025.
Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000140.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідач в оскаржуваних рішеннях посилався на те, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібного товару, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ.
Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2023 року в справі №815/2552/16 прийшов до висновку, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.
Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Відповідач в оскаржуваних рішеннях посилався на те, що у висновку від 16.04.2025 № Ц-145 експертом проведений аналіз лише контрактної ціни товару, та не здійснено аналізу цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари, експертом у використаних методичних та інформаційних виданнях вказано інформацію з мережі інтернет, а саме: сайт www.alibaba.com., пропозиції з якого відображають цінову інформацію з країни виробництва Китай та за зовнішнім виглядом мають різні якісні характеристики, проте експертом вищевказану інформацію, а саме інтернет пропозиції не відображено у звіті та у додатках до нього. Вказано, що висновок підготовлений з порушенням положень Національного стандарту №1 не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які у ньому наведені у зв'язку з відсутністю документально підтверджених даних. Зазначено, що оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 52 Митного кодексу України Декларант, який заявляє митну вартість товару, має право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти.
Згідно з п. 8 ч. 3 ст.53 Митного кодексу України разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов'язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вбачається з положень Митного кодексу України, Митний кодекс України не передбачає обов'язкового проведення оцінки товару суб'єктом оціночної діяльності з метою підтвердження заявленої митної вартості.
Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі №825/1093/16 зазначив, що коригування митної вартості оскаржуваними рішеннями, відповідачем було обґрунтовано тим, що джерела інформації, на які посилається оцінювач у звіті про оцінку майна від 01.02.2016 №05-04/02/12 або не знайдені в мережі Інтернет, або не містять інформації щодо оцінюваних товарів; містить посилання на сайти з мережі Інтернет, в той час як додатки до звіту роздруковані з сайту www.alibaba.com, який не зазначено в списку наведених джерел інформації; 22: звіт про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, оскільки не є обов'язковим документом в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), який підтверджує митну вартість товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер, а тому навіть якщо такий і містить якісь недоліки чи не повну інформацію то це не може свідчити про недостовірність вартості об'єкта оцінювання. Крім того, звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, у зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Митний орган посилався на те, що в наданих до митного оформлення документах, а саме: в додаткових угодах до контракту від 03.01.2017 №1-17 CN від 28.12.2020 № 3 та від 29.11.2022 № 6 відсутні підписи уповноважених осіб, а в додатковій угоді від 05.01.2022 №4 підписантом зазначено Jiteng Yan, проте наявний підпис Sophy Zhou.
Так, на додаткових угодах міститься печатка контрагента позивача, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.
Також, між позивачем та Shouguang Yaobang Imp. &Exp Industry Co., LTD (Китай) було укладено додаткову угоду №2/25, відповідно до якої при виконанні контракту № 1-17CN від 03.01.2017 допускається використання лише печатки, без підпису для обох сторін при оформленні додаткових угод, листів, Інвойсів та пакінг листів. У разі неможливості для Jiteng Yan, чиє ім'я вказано в документі: додаткова угода, лист, інвойс, пакінг лист, підписати ці документи з боку Продавця може Sophy Zhou.
Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Відповідач посилався на те, що надані документи, класифіковані як «Банківський платіжний документ, що стосується товару» від 27.12.2025 № 92 та від 13.01.2025 № 93, фактично є платіжними інструкціями, у яких зазначено призначення платежу: передоплата за листове скло за контрактом від 03.01.2017 №1-17 CN, по інвойсу (не проформі) від 26.12.2024 №SGYBZY241226. Вказано, що у поданих в ЕМД документах зазначено інший інвойс від 21.01.2025 №SGYBZY241226, що не співпадає з вказаним у платіжних документах.
Як пояснено позивачем, передплата (30%) здійснюється за груповим замовленням, яке включає листове скло та форматне скло (для фоторамок), оплата остаточної суми (70%) здійснюється за окремими комерційними інвойсами, що являють собою розділ проформи інвойсу. Вказано, що це обумовлено тим, що контейнери їдуть до Гданська, а потім перевозяться на авто, що можуть їхати різними шляхами в Україну. Тому потрібні окремі документи.
При цьому, митним органом не доведено, як зазначені обставини вплинули на числові показники митної вартості.
Отже, твердження відповідача є необґрунтованими.
Митний орган посилався на те, що згідно з договором транспортного експедирування від 20.05.2014 № 2005/14-2, відповідно до пункту 2.2.5, до обов'язків експедитора входить здійснення страхування вантажу, документи, що підтверджують здійснення страхування вантажу, не надано.
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Тобто, документи про здійснення страхування надаються у випадку здійснення страхування.
Проте страхування вантажу не здійснювалося, що підтверджується довідкою про транспортні витрати №749 від 14.04.2025 та довідкою про транспортні витрати №766 від 15.04.2025, в яких зазначено, що ТОВ «Формаг» страхування вантажу на вказаному вище маршруті не здійснювало.
Отже, твердження відповідача є необґрунтованими.
Також, митний орган посилався на те, що в додатковій угоді до контракту від 29.11.2022 № 6 було змінено реквізити рахунку на оплату за товар (№16009012136486), що не відповідає номеру рахунку, вказаному в платіжному дорученні від 27.12.2024 №92 та від 13.01.2025 №93 (377310333141000001445) та ставить під сумнів відповідність платіжного документа актуальним умовам договору на момент його оформлення.
Так, в додатковій угоді до контракту від 29.11.2022 № 6 зазначено два альтернативних рахунки: Account No.: 10170006606142 SWIFT code: CHASHKHH або: SWIFT Code: COMMCNSHWFG ACCOUNT: 377310333141000001445.
Отже, в платіжних дорученнях вказано рахунок, який відповідає рахунку, відображеному в додатковій угоді до контракту від 29.11.2022 № 6.
Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
В рішенні про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1 зазначено, що копії митної декларації країни відправлення від 10.02.2025 № 431020250000028510 в графі номер контракту/угоди відсутні посилання на номер контракту, а також на інші документи, відповідно до яких здійснюється зовнішньоекономічна операція та відсутні відмітки будь-яких митних органів іноземних держав, а в рішенні про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1 зазначено, що в наданій копії митної декларації країни відправлення від 10.02.2025 №431020250000028510 відсутні відмітки будь-яких митних органів іноземних держав. Крім того, в наданій копії митної декларації країни відправлення від 10.02.2025 №431020250000028510 наявні зміни, а саме - додано номер та дату контракту від 03.01.2017 №1-17 CN про що відсутні листи митниці країни відправлення, які містили б інформацію про внесення таких змін.
Проте, митним органом не доведено, що вказані обставини впливають на правильність визначення розміру митної вартості товарів.
Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Так, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1 та від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1.
Як вбачається з оскаржуваних рішень, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.
Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.
Таким чином, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02 березня 2021 року у справі № 809/857/17.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000140, рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000141 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "МІЖГАЛУЗЕВИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "ІНФОРМТЕХ" (ЄДРПОУ 21218766, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок, 6) до Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555, 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.04.2025 № UА100230/2025/610004/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000140.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 18.04.2025 № UА100230/2025/610005/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100230/2025/000141.
Стягнути з Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555, 03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А) на користь Приватного акціонерного товариства "МІЖГАЛУЗЕВИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР "ІНФОРМТЕХ" (ЄДРПОУ 21218766, 61052, Харківська обл., місто Харків, провулок Сімферопольський, будинок, 6) сплачений судовий збір у сумі 7630 (сім тисяч шістсот тридцять) грн. 43 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.