Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
12 листопада 2025 р. Справа № 520/370/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Куп'янської окружної прокуратури Харківської області до відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Нечволодівський ліцей Кіндрашівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, керівник Куп'янської окружної прокуратури Харківської області, з адміністративним позовом до відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Нечволодівський ліцей Кіндрашівської сільської ради, в якому просить суд зобов'язати Відділ освіти, культури молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради привести в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційне укриття) з обліковим номером 78346, що розташована за адресою: пров. Шкільний, 7, с. Нечволодівка, Куп'янський район, Харківська область, з метою її використання за призначенням у відповідності до «Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту», затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018, а саме:
- забезпечити фонд захисної споруди системою пожежної автоматики і сигналізації відповідно до вимог ППБУ, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки;
- місця розташування споруди фонду захисної споруди позначити за допомогою табличок (написів) та покажчиків руху до них;
- біля вхідних дверей до захисної споруди вивісити таблички розміром 60x50 см із зазначенням номера споруди, її балансоутримувача, місць зберігання ключів, особи, відповідальної за утримання та експлуатацію сховища в мирний час, її місцезнаходження і номера телефону. У нічний час таблички позначення захисної споруди і входи не освітлюються або не дубльовані світловими покажчиками;
- забезпечити фонд захисної споруди первинними засобами пожежогасіння, відповідно до вимог ППБУ, а також державних будівельних норм і національних стандартів, що діють у сфері пожежної безпеки;
- входи до захисної споруди забезпечити вільним доступом усередину їх приміщень, можливістю користуванням ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення і не мають достатню (нормативну) пропускну спроможність;
- входи до фонду захисної споруди додатково обладнати дерев'яними або металевими трапами;
- споруда фонду захисної споруди, її комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, система життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисної споруди) утримувати в належному технічному стані;
- на усі розетки, установлені в споруді фонду захисної споруди, обладнати трафаретними позначеннями: "радіо", "телефон", "220В" (на стіні або у вигляді табличок);
- системи водопостачання, каналізації і опалення споруди фонду захисної споруди захищати від корозії;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: повітроводи чистої вентиляції - у білий колір;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: повітроводи режиму фільтровентиляції - у жовтий колір;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: повітроводи режиму ізоляції з регенерацією повітря - у рожевий колір;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: трубопроводи систем водопостачання (крім систем внутрішнього протипожежного водопостачання) - у зелений колір;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: трубопроводи систем внутрішнього протипожежного водопостачання та інших систем пожежогасіння - у червоний колір;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: труби систем опалення - у коричневий колір;
- інженерні комунікації захисної споруди пофарбувати залежно від їх призначення, а саме: труби електропроводки та трубопроводи каналізації - у чорний колір;
- забезпечити ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів, тощо;
- створити незалежно від форми власності об'єктове формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд (далі - формування) або призначити осіб, відповідальних за обслуговування та експлуатацію фонду захисної споруди (далі - відповідальні особи);
- зробити обов'язки командира формування з обслуговування захисної споруди (відповідальні особи) під час приведення фонду захисних споруд у готовність та використання за призначенням;
- забезпечити формування з обслуговування захисної споруди засобами індивідуального захисту, радіаційної і хімічної розвідки, спеціальної обробки, зв'язку відповідно до норм оснащення формування з обслуговування захисної споруди;
- укомплектувати захисну споруду необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди;
- зробити перелік лікарських засобів та медичних виробів для укомплектування запасів медичного майна у захисній споруді;
- обладнання, захисно-герметичні пристрої захисної споруди в цілому періодичність перевірки на герметичність, справність та працездатність виконувати не рідше одного разу на рік;
- перевірити загальний стан захисної споруди, аварійних виходів, повітрозабірних і випускних каналів. Провести справність дверей (воріт, ставень) і механізмів задраювання. Перевірити наявність і стан засобів пожежогасіння, відсутність течії і просочування ґрунтових та поверхневих вод. Перевірити температуру та відносну вологість повітря у приміщеннях;
- встановити під час перевірки справності систем вентиляції стан справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФГ, РУ, ГК, герметичних з'єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв;
- перевірити противибухові пристрої відповідно до вимог та рекомендацій, наданих виробником у технічній документації на них;
- дотримуватися під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання таких вимог: баки (ємності) для питної води, водопровідні труби повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для застосування в зазначених цілях, з підвищеною стійкістю до механічних пошкоджень і забезпечувати нормативну якість води згідно з вимогами санітарних норм;
- дотримуватися під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання таких вимог: баки (ємності) для питної води повинні бути цроточні, обладнані покажчиками води, мати люки для можливості їх обстеження та проведення ремонтних робіт;
- дотримуватися під час утримання та експлуатації систем водопостачання, заміни їх обладнання таких вимог: проточні баки (ємності) і труби, якими циркулює вода, обладнані тепло- і пароізоляцією;
- виконати результати лабараторних досліджень якості питної води, що здійснюються в терміни і порядку, визначені санітарними нормами та ДСТУ 7525:2014 "Вода питна, вимоги та методи контролювання якості";
- знезаразити воду в ємностях за допомогою спеціальних знезаражувальних речовин (розчинів), дозволених для використання Міністерством охорони здоров'я України;
- перевірити справність систем водопостачання, каналізації і опалення з випробуванням вентилів і засувок, а також здійсненням лабараторних досліджень якості питної води в баках (ємностях) для питної води;
- підтримувати належний технічний стан приміщень захисної споруди і її ремонт відповідно до чинних положень про проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель і споруд залежно від їх основного функціонального призначення.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.
Ухвалою суду зупинено провадження по справі за позовом керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області до відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Нечволодівський ліцей Кіндрашівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №260/4199/22.
Ухвалою суду поновлено провадження по адміністративній справі за позовом керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області до відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, Нечволодівський ліцей Кіндрашівської сільської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без розгляду виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За визначенням, що міститься у пункті 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Право суб'єкта владних повноважень звернутися до суду та способи судового захисту визначені частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
У постанові від 13.03.2025 у справі № 990/17/25 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи, зокрема, приписи частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, зробила висновок, що суб'єкт владних повноважень не має прав, у розумінні міри свободи поведінки, а лише наділений законодавцем певними повноваженнями, необхідними для реального виконання завдань та функцій держави, що покладені на нього, у зв'язку з чим Велика Палата Верховного Суду констатувала, що законодавство встановлює обмеження щодо можливості звернення до суду саме суб'єктами владних повноважень.
Участь у судовому процесі прокурора в інтересах інших осіб, як спеціального суб'єкта звернення до суду, передбачена статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною п'ятою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».
За правилами статті 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацами першим, другим частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (абзаци перший, другий частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
При цьому указаною нормою закону законодавець зобов'язав прокурора навести обґрунтування щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді. А суд, у свою чергу, повинен надати оцінку таким аргументам та, у випадку встановлення відсутності підстав для представництва, застосувати наслідки, передбачені статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
За усталеною позицією Верховного Суду, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб'єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17, від 13.05.2021 у справі № 806/1001/17, від 05.09.2023 у справі № 260/4044/22, від 14.11.2024 у справі № 160/14510/22).
За обставинами цієї справи, прокурор звернувся до суду в інтересах держави як самостійний позивач і визначив відповідачем Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дружба - 2» (балансоутримувач захисної споруди). Своє звернення до суду прокуратура обґрунтувала відсутністю у органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій повноважень на звернення до суду з такими позовними вимогами, і відсутністю державного органу, якій уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності визначає Кодекс цивільного захисту України (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Розділом ІІІ Кодексу цивільного захисту України визначені повноваження суб'єктів забезпечення цивільного захисту, зокрема, Кабінету Міністрів України; центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; інших центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту; Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
Отже, приписами Кодексу цивільного захисту України визначено значну кількість суб'єктів, уповноважених діяти у сфері цивільного захисту населення, а в частині утримання захисних споруд цивільного захисту контролюючим органом визначено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, яким є Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Таким чином, доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності органу, який уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не відповідають законодавчим приписам.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, (далі - Положення № 1052, тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За приписами пункту 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС є, зокрема, реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
За змістом пункту 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов'язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;
Відповідно до пункту 48 частини другої статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту звертається до адміністративного суду щодо допущення уповноважених посадових осіб до проведення планових або позапланових перевірок (у разі їх недопущення з підстав інших, ніж передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), а також щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, з інших підстав, визначених законом.
Указаними положеннями закріплено повноваження Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо звернення до адміністративного суду лише з питань застосування заходів реагування.
Верховний Суд у постанові від 02.07.2025 у справі №120/17511/23, правовідносини у якій є подібними до цієї справи, аналізуючи законодавчі положення щодо обсягу повноважень Державної служби України з надзвичайних ситуацій, констатував, що надання органам Державної служби України з надзвичайних ситуацій права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб'єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров'ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу, що за своєю суттю є заходом реалізації застосування санкції, передбаченої приписами статті 68 Кодексу цивільного захисту України.
У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що можливість самостійного звернення до суду органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій з позовними вимогами зобов'язального характеру до відповідальних суб'єктів в якості заходу контролю не встановлена. Питання повноважень органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій звертатися до суду в якості позивача вирішено законодавцем через наділення указаного суб'єкта владних повноважень контролюючими функціями у вигляді здійснення державного нагляду (контролю), які реалізуються шляхом застосування відповідних заходів реагування до суб'єктів господарювання.
У постанові від 02.07.2025 у справі №120/17511/23 Верховний Суд зазначив, що саме у такий спосіб законодавець вирішив питання визначення суб'єкта державно-правового примусу у правовідносинах, пов'язаних з утриманням захисних споруд.
У означеній постанові Верховний Суд також наголосив, що приписи частини четвертої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України наділяють суб'єктів владних повноважень правом звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Тому відсутність у органу Державної служби України з надзвичайних ситуацій права звернутися до суду з саме з позовом зобов'язального характеру не означає, що наразі відсутній орган, що здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, прокурором не доведено наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави з цим адміністративним позовом.
Також, Верховний Суд зауважує, що Кодекс адміністративного судочинства України у статті 4 чітко визначає сторони адміністративного процесу.
Так, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (пункт 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач - це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача (пункт 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Тобто, відповідачем у адміністративних справах здебільшого є суб'єкти владних повноважень, і лише у чітко окреслених процесуальним законом випадках - інші суб'єкти (фізичні чи юридичні особи).
Частиною п'ятою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
У цій справі відповідачем визначено юридичну особу, яка не є суб'єктом владних повноважень та не визначена у переліку частини п'ятої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України, що вказує на помилковість визначеного прокурором і кола учасників процесу у цій справі.
В свою чергу, згідно з п.1 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.
Таким чином, оскільки прокурором не доведено наявність підстав для звернення до суду в інтересах держави з даним адміністративним позовом, наявні підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04 вересня 2025 року по справі №120/12054/23.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Куп'янської окружної прокуратури Харківської області без розгляду.
Керуючись положеннями ст. ст. 240, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов керівника Куп'янської окружної прокуратури Харківської області (вул. Центральна, буд. 9-А, смт. Шевченкове, Харківська обл., Куп'янський р-н, 63601) до відділу освіти, культури, молоді та спорту Кіндрашівської сільської ради (вул. Вишнева, буд. 1, с. Кіндрашівка, Харківська обл., Куп'янський р-н, 63720, код ЄДРПОУ 44018331), третя особа: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко