Справа № 500/4105/25
11 листопада 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач -2), в якому просить визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови позивачу ОСОБА_1 у призначені пенсії в разі втрати годувальника відповідно до абз.2 ч.І ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", як матері померлого, (зниклого безвісти), що має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка втратила джерело засобів до існування, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити пенсію в разі втрати годувальника позивачу ОСОБА_1 відповідно до абз.2 ч.І ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як матері померлого, (зниклого безвісти), що має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яка втратила джерело засобів до існування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області із заявою від 20.05.2025 про призначення пенсії по втраті годувальника як мати зниклого безвісти ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , є сином позивача. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 29.05.2025 №2000-0304-9\81481 ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії по втраті годувальника; роз'яснено, що оскільки вона не є непрацездатною, не досягла працездатного віку, документів що підтверджують перебування на утриманні особи, що зникла безвісти годувальника не надала, на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсії не отримує. Відтак, на думку Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області, ОСОБА_1 як мати ОСОБА_2 , особи яка має статус зниклої безвісти за особливих обставин, не має права на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Позивач вважає вказане рішення відповідача -1 протиправним, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 11.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника відповідача - 1 відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача-2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зокрема, звертає увагу, що позивачем не надано пенсійному органу документів, які б підтверджували перебування на утриманні померлого годувальника. Таким чином, вважає, що у Головного управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави для призначення позивачу пенсії по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити повністю.
Частиною шостою ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судом встановлено, що 20.05.2025 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою для призначення пенсії по втраті годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №192250010024 від 29.05.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника, зниклого безвісти сина, відповідно до статті 36 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю права на отримання пенсії по втраті годувальника.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання надання статусу особі, яка зникла безвісті за особливих обставин врегульовано положеннями Закону України Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №2505-VІII (далі - Закон №2505-VІII), який визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2505-VІII особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону №2505-VІII, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом.
Пунктом 4 статті 6 Закону №2505-VІII передбачено, що члени сім'ї особи, зниклої безвісти мають право на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Частиною другою статті 36 Закону №1058-ІV визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (частина третя статті 36 Закону №1058-IV).
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 частини першої статті 45 Закону №1058-IV у членів сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника виникає через один місяць з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, призначається на період, протягом якого така особа зберігає цей правовий статус. Виплата такої пенсії припиняється з першого числа місяця, наступного за місяцем внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відмітки про встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти або зниклої безвісти за особливих обставин (абзац 2 частини другої статті 45 Закону №1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 38 Закону №1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Механізм подання та оформлення документів для призначення або перерахунку пенсій регулюється відповідним Порядком.
Так, постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції постанови Пенсійного фонду №23-1 від 24.11.2022 року, чинної на момент спірних правовідносин (далі - Порядок №22-1).
Підпунктом 10 пункту 2.1 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника сім'ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) центру комплектування та соціальної підтримки чи іншої військової установи, зокрема, документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що умовами призначення пенсії по втраті годувальника у разі зникнення особи безвісті за особливих обставин є: - непрацездатність членів сім'ї особи, яка зникла безвісті; - перебування на повному утриманні годувальника (за виключенням дітей, яким у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника); - сплив одного місяця з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Суд звертає увагу, що відповідно до частин першої та третьої статті 12 Закону №2505 Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин створюється для накопичення та централізації відомостей та даних про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.
Держателем Реєстру є Міністерство внутрішніх справ України. У пункті 1 розділу II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти" та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" від 14.04.2022 №2191-IX, яким внесено зміни до Закону №2505, визначено, що зміни, серед іншого, до статті 8 Закону №2505 в частині Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, набирають чинності з дня опублікування Міністерством внутрішніх справ України повідомлення про початок функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у газеті "Голос України".
До початку роботи Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (з дня опублікування Міністерством внутрішніх справ України повідомлення про початок функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у газеті "Голос України"), до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника за особу, зниклу безвісти за особливих обставин, надається інформація з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи.
Таким чином, закон визначає необхідність підтвердження заявником умов спливу одного місяця з дня внесення інформації про безвісне зникнення особи до Єдиного реєстру досудових розслідувань або до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
З відкритих джерел мережі Інтернет, Міністерством внутрішніх справ України оприлюднено повідомлення про початок функціонування Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у газеті "Голос України" №87 від 02.05.2023.
Як встановлено судом, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зводяться до того, що заявниця не є непрацездатною особою, не досягла пенсійного віку та не має права на отримання пенсії по втраті годувальника; документів, що підтверджують перебування на утриманні померлого годувальника, надано не було.
У відповідності до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_1 .
Згідно Витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин за №20241114-1560, сформованого 14.11.2024, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначений як особа, що зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), особа рядового або начальницького складу (наприклад - поліцейський, детектив, військовослужбовець, прокурор). Дата набуття статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин - 04.03.2024.
Крім цього, з даного Витягу слідує, що Бахмутським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області до Реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне провадження або судову справу, в рамках яких проводиться розшук, за №12024052150000264 від 21.02.2024
Як слідує з довідки №434 від 21.03.2025, що видана Військовою частиною НОМЕР_3 , на підставі наказу командира (по стройовій частині) від 20.02.2024 за №51, солдат ОСОБА_2 , старший механік - водій гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти Військової частини НОМЕР_3 захищав незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та зник безвісти 19.02.2024 під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини поблизу н.п. Берестове Донецької області.
У відповідності до Сповіщення сім'ї (близьких родичів) про зниклого безвісти №27 від 21.02.2024, направленого ОСОБА_1 4 відділом ІНФОРМАЦІЯ_3 , син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , 1990 року народження, старший механік-водій гірсько-штурмового відділення гірсько-штурмового взводу гірсько- штурмового роти Військової частини НОМЕР_3 зник безвісти 19.02.2024 в ході ведення бойових дій поблизу н.п. Берестове Бахмутського району Донецької області; на зв'язок не виходить.
Крім цього, у відповідності до довідки з виконкому Купчинецької сільської Ради від 14.05.2025 за №44 що видана гр. ОСОБА_1 , жительці АДРЕСА_1 , 19.02.2024 року під час виконання обов'язків військової служби пов'язаних із захистом Батьківщини зник безвісти в зоні бойових дій її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після отримання сповіщення мати не могла працювати із-за отриманої психологічної травми та 13.06.2024 припинила трудову діяльність, втративши при цьому джерело засобів до існування. Довідка видана на підставі запису в трудовій книжці НОМЕР_4 , виданій 15.08.1984.
Згідно з довідкою, виданою виконкомом Купчинецької сільської Ради від 21.05.2025 за №49, гр. ОСОБА_1 , проживаючій за адресою АДРЕСА_1 , про те, що в неї 19.02.2024 дійсно під час виконання обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, зник безвісти в зоні бойових дій її син ОСОБА_2 , в якого були на повному утримані такі члени родини: ОСОБА_1 , мати, ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала разом з ним.
У відповідності до Витягу №77 від 05.04.2024, виданого Купчинецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, за адресою: Україна, Тернопільська область, Тернопільський район, с.Купчинці, вул.Франка, буд 55/1 зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З наведеного мотиву суд критично оцінює доводи представника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно відсутності документів, що підтверджують перебування на утриманні особи, що зникла безвісти годувальника.
Між тим, суд зауважує, що у контексті ст. 36 Закону №1058, батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
З огляду на наведене вище, у контексті частини другої ст.2 КАС України, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є протиправним та таким, що підлягає до скасування.
Вирішуючи даний спір по суті, суд звертає увагу на тому, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій.
Питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відтак, у сукупності наведених вище обставин, на переконання суду, у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2025 про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до абзацу 2 частини першої ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №192250010024 від 29.05.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону Україні «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2025 про призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до абзацу 2 частини першої ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного в Харківській області на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 11 листопада 2025 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під.,2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022 код ЄДРПОУ:14099344), Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3,м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ:14035769).
Головуюча суддя Дерех Н.В.