12 листопада 2025 року Справа № 480/8445/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Воловика С.В., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/8425/24 за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовною заявою до Сумської митниці (далі - відповідач) у якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щомісячної доплати за роботу у нічний час у розмірі 20% від посадового окладу за період з 03.07.2023 по 28.06.2024;
- стягнути з відповідача на користь позивача 21 516, 00 грн недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 03.07.2023 по 28.06.2024;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.06.2024 по день винесення рішення судом;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію за невикористані дні відпустки у 2024 році, включивши до розрахунку суми середнього заробітку доплати за роботу у нічний час у розмірі 20% від посадового окладу за період з 03.07.2023 по 28.06.2024;
- зобов'язати відповідача виплатити позивачу різницю між донарахованими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпусток у 2023 році та вже виплаченими сумами матеріальної допомоги на оздоровлення та оплату відпустки у 2023 році, а також зобов'язати виплатити різницю між донарахованими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році та вже виплаченими сумами вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпустки та компенсацію відпустки у 2024 році.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що з 03.07.2023 по 28.06.2024 проходила державну службу на посаді державного інспектора митного посту «Конотоп» Сумської митниці. Відповідно до наказів відповідача № 1-Ф від 19.01.2023 та № 1-Ф від 08.01.2024, посадовим особам митниці встановлювалась щомісячна доплата за роботу у нічний час у розмірі 20% від посадового окладу. Втім, незважаючи на те, що позивач проходила державну службу за цілодобовим режимом роботи - початок роботи о 08 год 00 хв, закінчення роботи - 08 год 00 хв наступного дня, обідня перерва з 12 год 00 хв до 13 год 00 хв та з 00 год 00 хв до 01 год 00 хв, згадана щомісячна доплата за роботу у нічний час не нараховувалась та не виплачувалась.
Протиправне не нарахування та невиплата вказаної доплати, призвело до нарахування і виплати у меншому розмірі матеріальної допомоги на оздоровлення та оплати відпустки у 2023 та 2024 роках, а також компенсації за невикористані дні відпустки у 2024 році.
З огляду на підтвердження факту роботи у нічний час у період з 03.07.2023 по 28.06.2024 та не здійснення своєчасного нарахування і виплати щомісячної доплати, передбаченої наказами № 1-Ф від 19.01.2023 та № 1-Ф від 08.01.2024, в тому числі і при звільненні, ОСОБА_1 вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 30.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 480/8445/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 16.10.2024, задоволено клопотання відповідача, останньому продовжено строк для подання відзиву.
Не погоджуючись з позовними вимогами, Сумська митниця у відзиві зазначила, що заробітна плата ОСОБА_1 під час проходження нею державної служби нараховувалась та виплачувалась у відповідності до діючих нормативно-правових актів та складених відповідними службами первинних документів (табелів обліку робочого часу тощо).
Враховуючи встановлення недостовірних відомостей у табелях робочого часу, на підставі яких здійснювалось нарахування заробітної плати позивачу, та як наслідок не здійснення оплати за роботу у нічний час, 03.10.2024 прийнято наказ № 54-Ф «Про виплату доплат працівникам МП «Конотоп», на підставі якого 05.10.2024 кошти в сумі 7 831, 21 грн перераховані позивачу.
Вказана сума складається з нарахованої доплати за роботу у нічний час в сумі 5 906, 22 грн (розрахованої з огляду на приписи законодавства, яке регулює оплату праці у нічний час, та наказів Сумської митниці, згідно з якими розмір доплати складає 20% посадового окладу за кожну годину роботи у нічний час); донарахованої вихідної допомоги в сумі 1 244, 72 грн; матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 659, 60 грн; оплати відпустки в сумі 1 154, 98 грн та компенсації відпустки при звільненні в сумі 762, 66 грн, за виключенням податків та зборів.
За таких обставин, Сумська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 11.11.2024 позовна заява залишена без руху, ОСОБА_1 встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 28.11.2024 у задоволенні клопотання Сумської митниці про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено, розгляд справи продовжено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб.
Ухвалами суду від 16.12.2024, в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі відмовлено, відповідача зобов'язано надати докази по справі.
Ухвалою суду від 13.01.2025 в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб відмовлено.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статус посадових осіб митних органів, їхні повноваження, права, обов'язки та відповідальність визначені Митним кодексом України.
Згідно зі статтею 569 Митного кодексу України, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Посадові особи, які вперше прийняті на службу до митних органів і раніше не перебували на державній службі, складають Присягу державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
Відносини, що виникають у зв'язку з прийняттям на державну службу до митних органів, проходженням та припиненням державної служби в митних органах, визначаються законодавством про державну службу, крім особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 574 Митного кодексу України передбачено, що тривалість та режим роботи, час відпочинку посадових осіб митних органів встановлюються відповідно до законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Залучення до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час окремих категорій посадових осіб митних органів здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.
За роботу в зазначені дні (час) посадовим особам митних органів надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку.
Відповідно до статті 585 Митного кодексу України, держава забезпечує достатній рівень оплати праці посадових осіб та працівників митних органів з метою створення матеріальних умов для незалежного і сумлінного виконання ними службових обов'язків.
Заробітна плата посадової особи митного органу складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за спеціальне звання; надбавки за виконання особливо важливої роботи; надбавки за персональну кваліфікацію; надбавки за виконання особистих ключових показників ефективності; командної премії; премії за значні особисті досягнення; інших виплат, передбачених законодавством.
Особливості оплати праці посадових осіб та працівників митних органів з питань, не врегульованих цим Кодексом, визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання статті 50 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка діяла у період виникнення спірних правовідносин), держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення).
Складові заробітної плати та особливості оплати праці державних службовців центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, їх територіальних органів визначаються Митним кодексом України та Податковим кодексом України.
Статтею 56 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка діяла у період виникнення спірних правовідносин) встановлено, що тривалість робочого часу державного службовця становить 40 годин на тиждень. Для державних службовців установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.
Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов'язані з'явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.
Згідно зі статтею 108 Кодексу законів про працю України, робота у нічний час (з 10 години вечора до 6 години ранку відповідно до статті 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.
Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновків про те, що посадові особи митних органів є державними службовцями, особливості оплати праці яких визначаються Кабінетом Міністрів України та здійснюється згідно із законодавством про державну службу, з урахуванням доплат, надбавок і компенсацій, передбачених Кодексом законів про працю України. Тобто, робота посадових осіб митних органів у нічний час, має оплачуватись у підвищеному розмірі, визначеному колективною угодою/договором і цей розмір не може бути меншим ніж 20% посадового окладу за кожну годину роботи у нічний час.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у період проходження державної служби з 03.07.2023 по 28.06.2024, ОСОБА_1 виконувала обов'язки державного інспектора митного посту «Конотоп» за встановленим цілодобовим режимом роботи - початок роботи о 08-00 год, закінчення роботи - о 08-00 год наступного дня, обідня перерва - з 12-00 год до 13-00 год та з 00-00 год до 01-00 год.
Відповідно до графіків чергування особового складу митного посту «Конотоп», позивач у період проходження державної служби щомісяця здійснювала виконання своїх посадових обов'язків в тому числі і у нічний час, а саме: з 10 годин вечора до 06 години ранку.
Зі змісту наказу № 1-Ф від 19.01.2023, судом встановлено, що у 2023 році посадовим особам митниці установлювалась щомісячна доплата за роботу у нічний час у розмірі 20% посадового окладу. Так само, у 2024 році, аналогічна доплата установлювалась і наказом № 1-Ф від 08.01.2024.
Разом з цим, фактично згадана доплата ОСОБА_1 як під час проходження державної служби на посаді державного інспектора митного посту «Конотоп», так і на момент звільнення, не нараховувалась і не виплачувалась, що не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності та про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 21 516, 00 грн недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 03.07.2023 по 28.06.2024 та його зобов'язання здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення й оплати відпусток, а також зобов'язання виплатити різницю між перерахованими сумами і фактично виплаченими, суд приймає до уваги те, що після відкриття провадження у справі, Сумською митницею 03.10.2024 прийнято наказ № 54-Ф «Про виплату доплат працівникам МП «Конотоп». На виконання цього наказу, відповідачем нараховані та виплачені: доплата за роботу у нічний час за 2023 рік в загальній сумі 2 683, 28 грн, доплата за роботу у нічний час за 2024 рік в загальній сумі 3 222, 94 грн, вихідна допомога в сумі 1 244, 72 грн, матеріальна допомога на оздоровлення в сумі 659, 60 грн, оплата відпусток в сумі 1 154, 98 грн та компенсація відпустки при звільненні в сумі 762, 66 грн.
Підставою для нарахування і виплати спірних коштів у такому розмірі, Сумська митниця визначила приписи статті 108 Кодексу законів про працю України та накази № 1-Ф від 19.01.2023 і № 1-Ф від 08.01.2024.
Заперечуючи правомірність нарахування згаданих сум саме в такому розмірі, ОСОБА_1 вказує на те, що розмір щомісячної доплати за роботу у нічний час згідно з наказами № 1-Ф від 19.01.2023 та № 1-Ф від 08.01.2024 визначався у фіксованому розмірі - 20% від посадового окладу, незалежно від кількості відпрацьованих у нічний час годин.
Втім, досліджуючи зміст вказаних документів з урахуванням приписів норм, які регулюють спірні правовідносини, суд не може погодитись з указаними доводами позивача, оскільки, порядок і особливості оплати праці посадових осіб митного органу за роботу у нічний час врегульовуються статтею 108 Кодексу законів про працю України, за змістом якої заробітна плата у нічний час виплачується у підвищеному розмірі, передбаченому колективним договором та не може бути меншою ніж 20% посадового окладу за кожну годину роботи у нічний час.
Суд наголошує на тому, що керівник митного органу не уповноважений на власний розсуд визначати розмір доплати посадовій особі митного органу за роботу у нічний час. Такий розмір встановлений статтею 108 Кодексу законів про працю України і складає не менше ніж 20% посадового окладу за кожну годину роботи у нічний час.
Керуючись вказаною нормою, Сумською митницею згідно з наказами № 1-Ф від 19.01.2023 та № 1-Ф від 08.01.2024, установлювалась доплата у розмірі 20% посадового окладу саме за «роботу» у нічний час. Тобто, за змістом згаданих наказів, підстави для нарахування і виплати вказаної доплати, виникають лише тоді, коли посадова особа митниці виконує свої посадові обов'язки у нічний час. У разі виконання посадових обов'язків в інший, не нічний час, підстави для виплати згаданої доплати відсутні.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується позивачем, що у період проходження державної служби, ОСОБА_1 у липні 2023 року виконувала свої посадові обов'язки у нічний час протягом 54 годин; у серпні - 51 години; у вересні - 54 годин; у жовтні - 49 годин; у листопаді - 21 години; у грудні - 0 годин; у січні 2024 року - 42 годин; у лютому - 42 годин; у березні - 56 годин; у квітні - 49 годин; у травні - 56 годин; та у червні - 28 годин.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відповідність дій Сумської митниці щодо нарахування і виплати спірної доплати із розрахунку 20% посадового окладу за весь період коли позивач виконувала свої посадові обов'язки у нічний час критеріям, встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та, як наслідок, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 21 516, 00 грн недоплаченої щомісячної доплати за роботу у нічний час за період з 03.07.2023 по 28.06.2024.
Крім того, приймаючи до уваги нарахування і виплату відповідачем різниці між виплаченими вихідною допомогою, матеріальною допомогою на оздоровлення, оплатою відпусток й компенсації відпустки при звільненні та перерахованими у зв'язку із донарахуванням доплати за роботу у нічний час, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню і позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок матеріальної допомоги на оздоровлення, оплату відпусток та компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні та виплатити різницю між донарахованими сумами та фактично виплаченими.
З приводу позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.06.2024 по день винесення рішення, суд зазначає, що відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Отже, за змістом вказаних норм, у день звільнення ОСОБА_1 (28.06.2024), Сумська митниця зобов'язана була нарахувати і виплатити їй як доплату за роботу у нічний час, так і різницю між фактично виплаченими вихідною допомогою, матеріальною допомогою на оздоровлення, оплатою відпусток й компенсацією відпустки при звільненні та перерахованими з урахуванням доплати за роботу у нічний час.
З огляду на те, що у день звільнення вказані кошти позивачу виплачені не були, а фактична їх виплата відбулась 05.10.2024, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.06.2024 по 05.10.2024 та про наявність підстав для їх задоволення в цій частині.
Як убачається зі змісту довідки № 7.24-22-02-13/84 від 04.09.2024, середньоденна заробітна плата позивача складає 1 328, 24 грн., середньомісячна - 27 394, 95 грн. Тобто, розмір середнього заробітку за період затримки розрахунку, складає 87 495, 71 грн (строк затримки розрахунку 3 місяці і 4 робочих днів; 27394,95 грн х 3 міс = 82182,75 грн; 1328,24 грн х 4 дн = 5312,96 грн; 82182,75 + 5312,96 = 87495,71). В той же час, сума недоплачених позивачу при звільненні коштів, склала 7 831, 21 грн, що значно менше ніж сума розрахованого середнього заробітку.
Суд враховує те, що виключна правова проблема щодо тлумачення та застосування положень статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка набрала чинності 19 липня 2022 року, була вирішена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 по справі № 489/6074/23.
Так, Велика Палата Верховного Суду, дійшла висновку що, з огляду на компенсаційний характер відповідальності за статтею 117 Кодексу законів про працю України, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого цією статтею.
У зв'язку з цим були сформульовані нові змістові критерії, які суд має враховувати при вирішенні питання про зменшення розміру відшкодування:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- імовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність імовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Велика Палата Верховного Суду зауважила на тому, що розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 по справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин.
Таким чином, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 117 Кодексу законів про працю України, викладені у постанові від 08.10.2025 по справі № 489/6074/23 та встановлені судом обставини, зокрема, щодо розміру невиплаченої у день звільнення суми (7 831, 21 грн), її співвідношення із розрахованим середнім заробітком (87 495, 71 грн), поведінку сторін (добровільну виплату відповідачем заборгованості одразу після відкриття провадження у справі та ознайомлення з її матеріалами), з метою забезпечення дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд робить висновок про зменшення розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню з відповідача до 100% невиплаченої на день звільнення суми, що складає 7 831, 21 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Сумської митниці щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за роботу у нічний час у розмірі 20% від посадового окладу за період з 03.07.2023 по 28.06.2024.
Стягнути з Сумської митниці (40024, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24, код 44017631) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.06.2024 по 05.10.2024 в сумі 7 831, 21 (сім тисяч вісімсот тридцять одна) грн 21 коп.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Воловик