12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа №440/7376/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, та
1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (надалі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (надалі - ГУПФ України у Вінницькій області, відповідач), у якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення ГУПФ України у Вінницькій області від 07.03.2025 №163950027431 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за віком щодо не зарахування періоду роботи з 1988 по 1992 роки на підставі архівної довідки від 15.01.2025 №О-01-09/65;
зобов'язати відповідача зарахувати ОСОБА_1 заробітну плату за період роботи з 1988 по 1992 роки до загального страхового стажу на підставі архівної довідки від 15.01.2025 №О-01-09/65.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачка у лютому 2025 року звернулась до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за період з 1988 по 1992 роки на підставі архівної довідки від 15.01.2025 №О-01-09/65. Заява позивачки за принципом екстериторіальності розглянута ГУПФ України у Вінницькій області, яке спірним рішенням відмовило у проведенні перерахунку пенсії, чим порушило право позивачки на належне пенсійне забезпечення.
2. Позиція відповідача та третьої особи.
Представник ГУПФ України у Вінницькій області у відзиві на позов наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що рішення про відмову у перерахунку пенсії позивача є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 - безпідставними /а.с. 66-68/. За твердженням представника відповідача, до заяви про перерахунок пенсії позивачкою долучено довідку про заробітну плату №О-01-09/65 від 15.01.2025, видану Трудовим архівом Кобелянської міської ради; за результатами проведеної перевірки документів про нараховану заробітну плату встановлено, що в особових рахунках ПІБ позивачки зазначено не повністю, що не відповідає Постанові правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»".
Представник ГУПФ України в Полтавській області у письмових проясненнях на позовну заяву стверджував про безпідставність позовних вимог /а.с. 33-39/.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у порядку письмового провадження).
Цією ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Обставини справи
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України /а.с. 5/.
Позивачці з 02.05.2024 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 41/.
Для обчислення пенсії врахований стаж загальною тривалістю 42 роки 1 місяць 8 днів /а.с. 45/ та заробітна плата після 01.07.2000 повністю /а.с. 42-44/.
27.02.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати з січня 1988 року по грудень 1992 року на підставі архівної довідки від 15.01.2025 №О-01-09/65, виданої Трудовим архівом Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області /а.с. 56-57/.
Заява позивачки за принципом екстериторіальності розглянута ГУПФ України у Вінницькій області, яке рішенням від 07.03.2025 №163950027431 відмовило у проведенні перерахунку пенсії, оскільки за результатами проведеної перевірки документів про нараховану заробітну плату встановлено, що в особових рахунках ПІБ позивачки зазначено не повністю /а.с. 61-62/.
ОСОБА_1 не погодилась з рішенням пенсійного органу про відмову у перерахунку пенсії та оскаржила його до суду.
Норми права, якими урегульовані спірні відносини
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування /частина друга статті 24 Закону №1058-IV/.
Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Статтею 44 Закону №1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону №1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Оцінка судом обставин справи
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність рішення пенсійного органу про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачки з урахуванням заробітної плати за 1988-1992 роки.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність цього рішення критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а саме - чи прийнято таке рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Виходячи з приписів частини першої статті 40 Закону №1058-IV, за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
ОСОБА_1 разом із заявою від 27.02.2025 надала пенсійному органу архівної довідки від 15.01.2025 №О-01-09/65, видану Трудовим архівом Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області на підставі акта ГУПФ України в Полтавській області від 08.01.2025 №1600-0903-1/157 (63) перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії /а.с. 56-57, 58-60/.
В архівній довідці зазначено, що на підставі відомостей про нарахування заробітної плати по Кобеляцькій філії АТ "Полтаванафтопродукт" значиться: " ОСОБА_2 за 1988, 1989, 1991, 1992 роки; ОСОБА_2 . за 1990 рік"; " ОСОБА_2 за 1993, 1994, 1995 роки; ОСОБА_2 за 1996, 1997 роки, ОСОБА_1 за 1998 рік".
Відповідач, відмовляючи позивачці у перерахунку пенсії на підставі зазначеної архівної довідки, виходив з того, що в особових рахунках прізвище, ім'я та по батькові позивачки зазначено не повністю.
Однак, суд не погоджується з наведеними доводами пенсійного органу, оскільки відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
У контексті наведеного суд звертає увагу на те, що пенсійний орган, аналізуючи надані особою документи, перш за все має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми, адже органи Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії, при виконанні своїх повноважень повинні діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і необґрунтованих перешкод для реалізації особами їх прав.
Зазначення в особових рахунках про нарахування заробітної плати імені та по батькові позивачки зі скороченням, а не повністю, не є достатньою підставою для відмови у проведенні перерахунку її пенсії, адже позивачка не може нести відповідальність за зміст документів, складених роботодавцем.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Суд також враховує, що суб'єкт владних повноважень у рішенні про відмову у задоволенні певного прохання особи, як-то про призначення пенсії, має наводити всі без винятку підстави для такої відмови.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд повторює, що відмова у перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з тих підстав, що в архівній довідці від 15.01.2025 №О-01-09/65 ПІБ зазначено не повністю, є проявом надмірного формалізму та не відповідає принципу верховенства права.
Наведене вище у своїй сукупності є підставою для висновку про неправомірність рішення ГУПФ України у Вінницькій області від 07.03.2025 №163950027431, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, а тому таке рішення належить визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині - задовольнити.
У силу статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Зі змісту пункту 49 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Єфименко проти України" можливо дійти висновку про те, що не розглядається у якості ефективного засіб захисту, який: "є залежним від розсуду відповідних органів влади і не є безпосередньо доступним для того, кого він стосується".
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 зауважив, що ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати ГУПФ України у Вінницькій області перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 01.03.2025 з урахуванням заробітної плати за 1988-1992 роки, зазначеної в архівні довідці від 15.01.2025 №О-01-09/65, виданій Трудовим архівом Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області на підставі акта ГУПФ України в Полтавській області від 08.01.2025 №1600-0903-1/157 (63) перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії.
Обраний у конкретному випадку спосіб захисту порушеного права позивачки гарантує його ефективне відновлення та остаточне вирішення спору по суті, що відповідає завданням адміністративного судочинства, визначеним у частині першій статті 2 КАС України.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з одночасним виходом за межі позовних вимог в частині визначення дати, з якої належить провести перерахунок пенсії.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 26, 27/.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог повністю, понесені позивачкою судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України у Вінницькій області.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 07.03.2025 №163950027431.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.03.2025 з урахуванням заробітної плати за 1988-1992 роки, зазначеної в архівні довідці від 15.01.2025 №О-01-09/65, виданій Трудовим архівом Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області на підставі акта Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.01.2025 №1600-0903-1/157 (63) перевірки достовірності документів, поданих для оформлення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Позивачка: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13322403; вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька область, 21005).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олександр КУКОБА