про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
12 листопада 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/14078/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Гоголя, 34,м. Полтава,Полтавська область,36000 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 08.09.2021 відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 20.10.2025 позовну заяву залишено без руху. Постановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до суду за період з 08.09.2021 по 13.04.2025 та доказів поважності причин його пропуску.
07.11.2025 до суду надійшла заява від позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду у цій справі, суд приходить до таких висновків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд наголошує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №822/1928/18) та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
З урахуванням наведеного, суд важає помилковими доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався із змісту листа відповідача від 02.10.2025, який був отриманий після звернення позивача із заявою до відповідача, оскільки отримання такого листа не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
У свою чергу доказів вчинення будь-яких дій до вересня 2025 року з метою з'ясування розміру пенсії та її складових позивачем не надано.
Судом враховується, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З урахуванням наведених норм права та з огляду на те, що позивач просив перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 08.09.2021 відповідно до ч.2 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, а з позовом звернувся лише 14.10.2025, беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат та наведені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення з цим адміністративним позовом до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 08.09.2021 по 13.04.2025.
Отже, суд дійшов висновку про повернення позову в частині вимог за період з 08.09.2021 по 13.04.2025.
Згідно із пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною другою статті 123 КАС України, передбачено, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В іншій частині позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, подана належною особою з дотриманням правил підсудності та у строк, встановлений законом.
Підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на даній стадії відсутні.
Згідно зі пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи предмет позову та вимогу наведеної норми, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно зі частиною третьою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Беручи до уваги викладене, з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи, суд вважає за необхідне витребувати від відповідача додаткові докази у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 171, 248, 257, 260, 263 пунктом 5 частини статті 294, Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала, а саме - позивачу, за період з з 08.09.2021 по 13.04.2025.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи, що в іншій частині вимог відкрите провадження, і неможливо виокремити матеріали справи в частині відкритих та повернутих позовних вимог, то матеріали справи фактично не повертаються позивачу, а залшаються у справі для розгляду судом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/14078/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надати відповідачу строк п'ять днів з дня вручення ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Запропонувати відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу трьохденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка повинна відповідати статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу трьохденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від відповідача належним чином засвідчені копії:
- рішення про призначення пенсії позивачу;
- всіх протоколів (відомостей) перерахунку пенсії позивачу;
- інших матеріалів пенсійної справи у частині, що стосується цього позову;
- докази направлення відзиву позивачу.
Витребувані докази надати у строк для подання відзиву на позов.
Роз'яснити, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повідомити учасників справи, що:
з 05.10.2021 розпочинається функціонування підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку;
адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в обов'язковому порядку; інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в підсистемі "Електронний суд" в добровільному порядку;
реєстрація в Електронному кабінеті (https://id.court.gov.ua/) здійснюється виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису;
процесуальні права та обов'язки визначені статтями 44, 47 КАС України;
письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України;
копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;
у разі невиконання процесуальних обов'язків суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу;
інформація у справі розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Надати учасникам справи дозвіл на подання до суду заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів у паперовій формі.
Надіслати відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання
Ухвала в частині повернення позовної заяви може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
В іншій частині ухвала не оскаржується.
Суддя В.І. Бевза