Рішення від 11.11.2025 по справі 440/3077/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/3077/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA806000/2025/000002/2 від 03.03.2025 р., винесене Полтавською митницею Державної митної служби України.

- визнати протиправним та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000014 від 03.03.2025 р., винесену Полтавською митницею Державної митної служби України.

Підставою звернення до суду з цим позовом є переконання позивача про порушення відповідачем- суб'єктом владних повноважень його прав та законних інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року по справі 440/3077/25 позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю її вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, витребувано докази.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 №67 року у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 , призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/3077/25, за наслідками якого вказана судова справа повторно розподілена для розгляду головуючим суддею Петровою Л.М..

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Полтавської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування рішення прийнято до провадження.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 та частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

16.11.2024 р. між позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ЧП “DAVR METALL» (Узбекистан) було укладено Контракт № 08/24 від 16.11.2024 р. (надалі - контракт). Згідно з умовами зазначеного контракту ЧП “DAVR METALL» (Узбекистан) (продавець) взяв на себе зобов'язання продавати Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (покупцю) товар, а покупець - купити товар у кількості, асортименті та за ціною, вказаною в специфікаціях до цього контракту .

Згідно п.2.1. зазначеного контракту № 08/24 від 16.11.2024 загальна сума договору становить 100 000,00 (Сто тисяч) доларів США.

Згідно п.2.2.зазначеного контракту № 08/24 від 16.11.2024 загальна вартість контракту складається із сум поставок, погоджених сторонами в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

Згідно п.3.1.зазначеного контракту № 08/24 від 16.11.2024, розрахунки за контрактом за поставлений товар здійснюються в доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця у розмірі 100 % передоплати. Конкретні умови оплати зазначаються сторонами у Специфікаціях.

Згідно з п.4.1. зазначеного контракту №08/24 від 16.11.2024р., умовами поставки товару встановлюються згідно з міжнародними правилами Інкотермс-2010 там визначаються як FCA, якщо інші умови не вказані в Специфікаціях.

16.11.2024 р. сторонами укладено Специфікацію № 1 від 16.11.2024р. до Контракту № 08/24 від 16.11.2024 р., згідно якої погодили наступні умови поставки партії товару:

1. Найменування та кількість партії товар: Узбецький чавунний казан на 8 літрів, плоске дно - 100 шт.,за ціною 15 доларів США, в сумі 1500 доларів США, Узбецький чавунний казан на 10 літрів, плоске дно - 100 шт.,за ціною 16 доларів США, в сумі 1600 доларів США, Узбецький чавунний казан на 12 літрів, кругле дно - 50 шт.,за ціною 18 доларів США, в сумі 900 доларів США, Узбецький чавунний казан на 12 літрів, плоске дно - 410 шт.,за ціною 18 доларів США, в сумі 7380 доларів США, Узбецький чавунний казан на 16 літрів, плоске дно - 359 шт.,за ціною 22 доларів США, в сумі 7898 доларів США, Узбецький чавунний казан на 16 літрів, кругле дно - 50 шт.за ціною 22 доларів США, в сумі 1100 доларів США, Узбецький чавунний казан на 22 літрів, плоске дно - 200 шт., за ціною 25 доларів США, в сумі 5000 доларів США, Узбецький чавунний казан на 22 літрів, кругле дно - 50 шт., за ціною 25 доларів США, в сумі 1250 доларів США, Узбецький чавунний казан на 30 літрів, кругле дно - 30 шт.,за ціною 30 доларів США, в сумі 900 доларів США, Узбецький чавунний казан на 50 літрів, кругле дно - 50 шт., за ціною 45 доларів США, в сумі 2250 доларів США, Узбецький чавунний казан на 80 літрів, кругле дно - 30 шт., за ціною 60 доларів США, в сумі 1800 доларів США, Узбецький чавунний казан на 100 літрів, кругле дно - 30 шт., за ціною 66 доларів США, в сумі 1980 доларів США.

Загальна кількість партії товару 1459 шт.

Загальна сума поставки партії товару складає 33 558,00 доларів США.

2. Умови постачання:Інкотермс-2010, базис FCA Наманган, Узбекистан.

3. Термін поставки:02.04.2025 р.

4. спосіб відправлення: автомобільний.

05.12.2024 р. на виконання вказаного Контракту № 08/24 від 16.11.2024 р. продавцем було складено Інвойс від 05.12.2024 р., за № 1 на поставку партії товара в загальній сумі 33 558,00 доларів США.

Крім того, продавцем після виготовлення товару, було продубльовано інвойс від 05.02.2025 р., за №2 на поставку партії товара в загальній сумі 33 558,00 доларів США.

Згідно платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 2 від 20.12.2024 р. було здійснено попередню оплату за товар в сумі 33 558,00 доларів США згідно Інвойсу № 1 від 05.12.2024 р. та Контракту № 08/24 від 16.11.2024 р.

27.02.2025 р. з метою митного оформлення товару, поставленого за контракту № 08/24 від 16.11.2024 р., керуючись ч.1 ст.49, ч.2 ст.53 МК України, позивач подав до Полтавської митниці:

- первинну митну декларацію №25UA806070001884U1 від 27.02.2025 р., згідно якої митна вартість задекларованого товару (Узбецький чавунний казан в асортименті та кількості згідно додатка) була визначена за першим (основним) методом її визначення - за ціною контракту та складалась із договірної вартості товару 33 558,00 доларів США, розрахованому за курсом 41,639 грн. за 1 долар США та вартості доставки вантажу.

Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару надано пакет документів, а саме:

- Копія контракту № 08/24 від 16.11.2024 р.;

- копія Специфікації № 1 від 16.11.2024р. до Контракту № 08/24 від 16.11.2024 р.;

- Копія інвойсу від 05.12.2024 р., за №1 в сумі 33 558,00 доларів США;

- Копія інвойсу від 05.02.2025 р., за №1 в сумі 33 558,00 доларів США;

- Платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах № 2 від 20.12.2024 р.;

- довідка про транспортні витрати від 20.02.2025 р.;

- довідка про маршрут транспортування від 24.02.2025 р.,

- копія міжнародної транспортної накладної CMR від 05.02.2025р. за № 000136 ;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № У149 від 11.02.2025 р.;

- копія договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 250 МТ від 14.02.2024р.;

- копія договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 31/25-1 від 31.01.2025 р.;

- документ,що підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг за № 18 від 13.02.2025 р.;

- висновок про вартісні характеристики товару,

- копія митної декларації країни відправлення ,

- пакувальний лист,

- сертифікат про походження товару,

- інші некласифіковані документи.

За результатами формато-логічного контролю АСАУР за митною декларацією згенеровано обов'язкову форму контролю « 105-2» «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості.

На вимогу відповідача декларантом були подано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- копія додаткової довідки про транспортні витрати від 28.02.2025 р. (калькуляція транспортних витрат), що підтверджує калькуляцію транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що відповідає вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 No 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення»;

- заявку на перевезення вантажу (заявка від 31.01.2025 р. до договору № 31/25-1 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом);

- лист від 01.03.2025 р.

За результатами митного оформлення декларації №25UA806070001884U1 від 27.02.2025 відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості №UA806000/2025/000002/2 від 03.03.2025, Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000014 від 03.10.2023 та застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товарів.

За результатами перевірки поданих позивачем до митного оформлення документів на підставі ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , зокрема:

при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні- експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Відповідно до поданої митної декларації від 27.02.2025 №25UA806070001884U1 дані транспортні документи відсутні Згідно ДМВ до МД від 27.02.2025 №25UA806070001884U1 до митної вартості товару включено вартість транспортування до митного кордону України - 237 002,66 грн. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано рахунок- фактуру на оплату транспортних витрат від 11.02.2025 № У149, довідку про транспортні витрати від 20.02.2025 № б/н, складені експедитором ТОВ «ФІНАГРОПРОМТРАНС», договір про надання послуг по перевезенню вантажів від 31.01.2025 № 31/25-1 між ФОП « ОСОБА_3 » та ТОВ «ФІНАГРОПРОМТРАНС».

Довідка про транспортні витрати від 20.02.2025 № б/н не містить інформації щодо протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною;

В графі 21 декларації митної вартості зазначаються витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. В наданій до митного оформлення декларації митної вартості в графі 21 відповідні відомості відсутні. Виходячи з цього, неможливо визначити фактичний розмір витрат, понесених при доставці товару до митного кордону України, чи всі складові включені до митної вартості товару, що унеможливлює перевірити числове значення складових митної вартості. Відповідно до пункту 4.2 контракту № 08/24 від 16.11.2024 ціна товару включає вартість завантажувально-розвантажувальної роботи, а також включена вартість одноразової (безповоротної) тари (упаковки) товару. Однак відсутні документи, в яких було б зазначено складові щодо витрат з навантаження, упаковки та вартості тари, вага якої становить 520 кг згідно наданих документів (вага брутто 21914,3 кг, вага нетто - 21394,3 кг), відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ вищезазначені обставини унеможливлють перевірити складові митної вартості.

До митного оформлення не було надано каталог виробника або прайс-лист. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.

У відповідь на письмову вимогу митного органу декларантом надіслано довідку про транспортні витрати від 28.02.2025 р. № б/н , заявку від 31.01.2025 до договору № 31/25-1 про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №б/н, лист пояснення від 01.03.2025 № б/ н. Також лист від 03.03.2025 № б/н, яким повідомлено, що інших додаткових документів протягом 10 календарних днів надати немає можливості. Подані документи не спростовують раніше виявлені розбіжності щодо складових митної вартості товару. Виходячи з поданих документів, точно не відомо яка дійсна вартість поставленого товару. Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 03.11.2023 №23UA100100450953U8 та становить 3,87 доларів США за кілограм, з урахуванням характеристик опису і призначення товару (казани чавунні) , марки (DAVR METALL) виробника (PE «DAVR METALL» ), країна походження Узбекистан, умови поставки FCA Наманган (UZ). У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості. У зв'язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 03.03.2025 №UA806000/2025/000002/2. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів Полтавської митниці №UA806000/2025/000002/2 від 03.03.2025 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000014, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /надалі - МКУ/ засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положеннями статті 51 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

Статтею 52 МКУ встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частини першої статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами п'ятою та шостою статті 53 МКУ передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, суб'єктом владних повноважень здійснюється контроль за правильністю самостійно обчисленого декларантом показника митної вартості товару, зокрема, у спосіб, що передбачений частинами третьою та четвертою статті 53 МК України.

Згідно з частинами першою та другою статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною п'ятою зазначеної статті митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю..

Частиною шостою вказаної статті встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини другої статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду

З положень наведених норм слідує, що у порядку частини першої статті 55 МКУ приймає рішення про коригування заявленої митної вартості товарів і у силу частини другої статті 2 КАС України таке рішення повинно бути обґрунтовано належними юридичними і фактичними підставами.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів №UA806000/2025/000002/2 від 03.03.2025.

Суд зауважує, що за правилами статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до статті 64 МКУ України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів повідомлено про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується, під час митного оформлення товарів за митною декларацією , яка обґрунтована наступним.

Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на страхування цих товарів.

Поставка товару здійснюється згідно контракту від 16.11.2024 № 08/24 укладеного між продавцем товару РЕ «DAVR METALL» (Узбекистан) та ФОП « ОСОБА_3 » (Україна) на умовах поставки FCA Наманган (UZ).Ha підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11 при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов'язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, при заповненні гр. 20 ДМВ зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до п. 1.1 договору № 31/25-1 від 31.01.2025 замовник зобов'язується оплатити транспортно-експедиторські послуги згідно заявки на перевезення. Цей документ містить всю необхідну інформацію по перевезенню в якій зазначається вартість перевезення, адреса навантаження, відомості про вантаж, маршрут руху, необхідний рухомий склад, інформація про контактних осіб, умови оплати. Відповідно до поданої митної декларації від 27.02.2025 №25UA806070001884U1 дані транспортні документи відсутні Згідно ДМВ до МД від 27.02.2025 №25UA806070001884U1 до митної вартості товару включено вартість транспортування до митного кордону України - 237 002,66 грн. Декларантом у підтвердження даних витрат разом з МД подано рахунок-фактуру на оплату транспортних витрат від 11.02.2025 № У149, довідку про транспортні витрати від 20.02.2025 № б/н, складені експедитором ТОВ «ФІНАГРОПРОМТРАНС», договір про надання послуг по перевезенню вантажів від 31.01.2025 № 31/25-1 між ФОП « ОСОБА_3 » та ТОВ «ФІНАГРОПРОМТРАНС». Довідка про транспортні витрати від 20.02.2025 № б/н не містить інформації щодо протяжності у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розміру тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, що унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною. Відповідно до пункту 4.2 контракту № 08/24 від 16.11.2024 ціна товару включає вартість завантажувально-розвантажувальної роботи, а також включена вартість одноразової (безповоротної") тари (упаковки) товару. Однак відсутні документи, в яких було б зазначено складові щодо витрат з навантаження, упаковки та вартості тари, вага якої становить 520 кг згідно наданих документів (вага брутто 21914,3 кг, вага нетто - 21394,3 кг), відповідно до ч. З ст. 53 МКУ вищезазначені обставини унеможливлють перевірити складові митної вартості (документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товару, тобто неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, що не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на пакувальні матеріали та інші витрати на пакувальні послуги, з урахуванням яких було сформовано митну вартість До митного оформлення не було надано каталог виробника або прайс-лист. Дані документи мають інформацію про вартість та кількість товару, яка відповідає даній поставці. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) містить відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару.

Розглядаючи доводи відповідача, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Одним з аргументом відповідача для коригування митної вартості є те, що позивачем не надано документи на підтвердження надання транспортих послуг, що у свою чергу унеможливлює здійснити точний розрахунок витрат на транспортування від місця завантаження до кордону з Україною.

Відповідно до Інкотермс (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі-продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін FCA (FREE CARRIER (... named place) франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі

Відповідно до статті А6 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2010 року продавець зобов'язаний з урахуванням застережень статті Б.6.: - нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; - сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Згідно п.А.4. Продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Постачання вважається виконаним: а) якщо назване місце поставки знаходиться у приміщенні продавця: коли товар завантажений у транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем або іншою особою, яка діє від його імені.

Як зазначає позивач у позовній заяві, всі витрати пов'язані з завантаженням товару вже включені у митну вартість товару та додатково до вартості не включаються.

Суд звертає увагу, що статтею 58 Митного кодексу України не передбачено необхідність включення до митної вартості товару витрат продавця.

Частина десята згаданої статті Митного кодексу України передбачає включення лише витрат покупця до митної вартості товару.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що по митним деклараціям поставка товару здійснювалась на умовах FCA, згідно яких обов'язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на продавця, а також продавець зобов'язаний сплатити експортні витрати (навантажувальні роботи, експортне мито, митний збір), тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження та не включаються до митної вартості товару.

Щодо умов перевезення, оплати та документального підтвердження числового значення транспортних витрат, суд зазначає наступне.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, а саме, не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, довідка про транспортні витрати від 20.02.2025 р.; довідка про маршрут транспортування від 24.02.2025 р., копія міжнародної транспортної накладної CMR від 05.02.2025р. за № 000136 ; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № У149 від 11.02.2025 р.; копія договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 250 МТ від 14.02.2024р.; копія договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 31/25-1 від 31.01.2025 р.; документ,що підтверджує оплату транспортно-експедиційних послуг за № 18 від 13.02.2025 р. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару.

Крім того, рахунок є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати за надану послугу, а факт отримання такої послуги підтверджується довідкою про транспортно-експедиційні витрати, який, у свою чергу, є первинним документом.

Також слід зазначити, що наказ МФУ від 24.05.2012 №599, на який посилається відповідач при винесенні рішення про коригування митної вартості щодо відсутності такого документу як довідка у переліку первинних бухгалтерських документів, не має зобов'язального характеру, а тільки зазначає перелік документів до яких можуть належати, зокрема:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Водночас суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортно-експедиційні послуги та рахунки є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваних рішеннях про ненадання позивачем відомостей щодо включення вартості упаковки та маркування, яка є складовою митної вартості товару зазначає наступне.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару.

Відповідно до п.4.2 Контракту предбачено, що вартість одноразової тари (упаковки) включена у вартість товару.

Отже, продавець і покупець в Контракті чітко узгодили між собою, що вартість тари (упаковки) включається до ціни товару, яка підлягає сплаті, а тому відомості щодо включення цих складових до митної вартості товарів, як того вимагає ч. 10 ст.58 МК України, відсутні.

Таким чином, фактурна вартість товару в пункті передачі транспортній компанії охоплювала вартість товару з пакуванням та маркуванням.

Отже, позивач надав усі документи, що дозволяють визначити митну вартість за основним методом, а сумніви митного органу щодо витрат на завантаження були повністю спростовані наданими документами. Інші зауваження відповідача, викладені в рішенні, є формальними та не спростовують достовірність задекларованої митної вартості.

Щодо ненадання каталогів та прай-слистів, то з цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що каталоги та прайс-лист фактично не є тим документом, який в розумінні положень МК України підтверджує митну вартість товару. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що документи, подані позивачем з метою митного оформлення товару, не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, натомість містили усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, тому у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що подані декларантом для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності та не містять інформації про усі складові митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості №UA806000/2025/000002/2 від 03.03.2025 є протиправними й таким, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відтак, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

У цій справі суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів було прийнято відповідачем неправомірно, а тому оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення також сформована відповідачем незаконно, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 5323,54 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської митниці Державної митної служби (вул. Героїв "Азову", буд. 28, м. Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 43997576 ) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA806000/2025/000002/2 від 03 березня 2025 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Полтавської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA806070/2025/000014 від 03 березня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 5323,54 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Петрова

Попередній документ
131737796
Наступний документ
131737798
Інформація про рішення:
№ рішення: 131737797
№ справи: 440/3077/25
Дата рішення: 11.11.2025
Дата публікації: 14.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Полтавський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.11.2025)
Дата надходження: 10.03.2025
Предмет позову: визнання протиправним та скасування рішення