11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12289/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління ДПС в Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
05 вересня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - позивач, ГУ ДПС у Полтавській області) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), у якій позивач просить стягнути податковий борг у загальному розмірі 25257,23 грн.: з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11670,93 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786,30 грн., з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 4800,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 25257,23 грн., що не сплачений відповідачем у строк, встановлений законом, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/12289/25. Клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі надати до суду відзив на позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду Роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами.
Копія ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі №440/12289/25 від 09 вересня 2025 року надіслана за адресою місцезнаходження відповідача, що зареєстрована у встановленому законом порядку /а.с. 6/, проте повернута до суду поштовою організацією з відміткою 08.10.2025 "адресат відсутній за вказаною адресою" /а.с. 65-67/.
Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В силу наведеної норми днем вручення відповідачу копії ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі №440/12289/25 від 09 вересня 2025 року є 08 жовтня 2025 року.
Відповідач не скористався своїм правом на надання до суду відзиву на позовну заяву.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 14.01.2002 та взятий на облік у Головному управлінні ДПС у Полтавській області, Миргородській державній податковій інспекції як платник податків 29.01.2002 та як платник єдиного внеску з 16.01.2002, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 6/.
07.02.2020 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до ГУ ДПС у Полтавській області, Гадяцького управління, Гадяцької ДПІ (Гадяцький район) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, у якій визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 4952,00 грн., у тому числі, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад у розмірі 412,67 грн. щомісячно та за грудень 412,63 грн. /а.с. 23-24/.
22.02.2021 відповідачем подано до ГУ ДПС у Полтавській області, Гадяцької державної податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 4952,00 грн., у тому числі, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад у розмірі 412,67 грн. щомісячно та за грудень 412,63 грн. /а.с. 21-22/.
20.02.2023 відповідачем подано до ГУ ДПС у Полтавській області, Гадяцької державної податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, у якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання у загальному розмірі 1209,09 грн., у тому числі, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень у розмірі 100,67 грн. щомісячно. /а.с. 19-20/.
Відповідно до підпункту 14.1.147. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 287.3, 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підпунктом 14.1.162 ПК України визначено, що пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;
129.1.2. при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
129.1.4. при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов'язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
129.1.5. у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів;
Згідно з підпунктом 129.3.4-1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов'язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення.
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у розмірі 558,84 грн., що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 та розрахунком пені ФОП ОСОБА_1 /а.с. 11-12/.
За приписами пунктів 131.1, 131.3 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
У строк, встановлений законом, відповідачем не сплачено податкове зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, самостійно визначене відповідачем у податковій звітності, у розмірі 11670,93 грн., у тому числі пеню в розмірі 558,84 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки відповідача з орендної плати з фізичних осіб, копії яких наявні у матеріалах справи. /а.с. 28-42, 63/.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідачем подано до Головного управління ДПС у Полтавській області, Гадяцької державної податкової інспекції заяву про застосування спрощеної системи оподаткування від 04.08.2015, якою ОСОБА_1 обрав ставку єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування 20% до розміру мінімальної заробітної плати та групу другу з 04.08.2015 /а.с. 18/.
Пунктами 291.2, 291.3 статті 291 Податкового кодексу України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 8000 гривень.
Згідно з пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Пунктом 295.2 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, щомісячний платіж з єдиного податку з фізичних осіб фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з лютого 2025 року по червень 2025 року становив щомісячно 1600 грн. (8000 грн. *20%).
01 грудня 2024 року набрав чинності Закон України № 4015-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану", яким у підрозділ 10 Інші перехідні положення ПК України у пункті 16-1: підпункти 1.1-1.3 викладено в такій редакції:
"1.1. Платниками збору є:
1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу;
2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
3) платники єдиного податку третьої групи.
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".
1.2. Об'єктом оподаткування збором є:
1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу;
2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 292 цього Кодексу.
1.3. Ставка збору становить:
1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту;
2) для платників, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, - 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;
3) для платників, зазначених у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із статтею 292 цього Кодексу;
4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту - 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту.
Починаючи з 1 січня року, наступного за роком, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту";
доповнити підпунктом 1.3-1 такого змісту:
"1.3-1. Платники збору, зазначені у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть здійснити сплату військового збору авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Нарахування авансових внесків для платників збору, зазначених у підпункті 2 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюється контролюючими органами.
Платники збору, зазначені у підпункті 3 підпункту 1.1 цього пункту, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
Платники збору, зазначені у підпунктах 2 та 3 підпункту 1.1 цього пункту, відображають суми військового збору (у тому числі щомісячні авансові внески військового збору) у складі податкової декларації платника єдиного податку.
Платники збору, зазначені у підпунктах 2 та 3 підпункту 1.1 цього пункту, несуть відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору у розмірах, встановлених цим Кодексом за порушення правил сплати (перерахування) сум єдиного податку для відповідної групи платників єдиного податку";
Таким чином, щомісячний платіж ФОП ОСОБА_1 з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування з січня 2025 року по червень 2025 року становив щомісячно 800 грн. (8000 грн. *10%).
У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб контролюючим органом нараховано відповідачу пеню у розмірі 786,30 грн., що підтверджується витягами з інтегрованих карток платника податків ОСОБА_1 та розрахунком пені ФОП ОСОБА_1 /а.с. 11-12/.
У встановлений Податковим кодексом України строк, відповідачем не сплачено суму єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786,30 грн., у тому числі пеню - 786,30 грн., та суму військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 4800,00 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 /а.с. 25-27, 60-62/ та розрахунком суми податкового боргу /а.с. 8-10/.
Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11670,93 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786,30 грн., з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, у розмірі 4800,00 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 та розрахунками суми податкового боргу та пені.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
03 січня 2019 року ГУ ДПС у Полтавській області винесено податкову вимогу форми "Ф" №42-52/07, якою ОСОБА_1 повідомлено про те, що станом на 02 січня 2019 року сума його податкового боргу становить 7335,24 грн. /а.с. 17/, яка направлена на адресу проживання відповідача та повернута поштовою організацією відправнику із зазначенням причини невручення /зворот а.с. 17/.
Пунктами 42.1, 42.2. статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
За приписами пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Доказів оскарження податкової вимоги форми "Ф" №42-52/07 від 03 січня 2019 року в адміністративному або судовому порядку та скасування цієї вимоги до суду не надано.
Доказів сплати відповідачем податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11670,93 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786,30 грн., з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 4800,00 грн. до суду не надано.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Зважаючи на викладене вище, враховуючи, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11670,93 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786,30 грн., з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 4800,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11670,93 грн., з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786,30 грн., з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 4800,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги ГУ ДПС у Полтавській області обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, у даній справі підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 139, 229, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Мала Побиванка, Миргородський район, Полтавська область, 37311, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (с. Мала Побиванка, Миргородський район, Полтавська область, 37311, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) податковий борг:
- з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 11670 грн. 93 коп. (одинадцять тисяч шістсот сімдесят гривень дев'яносто три копійки) на розрахунковий рахунок UА948999980334169815000016658, отримувач ГУК у Полт.обл/тг с. КраснаЛук/18050400, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 8786 грн. 30 коп. (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень тридцять копійок) на розрахунковий рахунок UА988999980314020699000016658, отримувач ГУК у Полт.обл/тг с. КраснаЛук/18010900, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
- з військового збору, що підлягає сплаті фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування у розмірі 4800 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) на розрахунковий рахунок UА648999980313030198000016001, отримувач ГУК у Полт.обл/Полтавська/11011700, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37959255, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич