11 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/12218/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бевзи В.І. розглянув заяву у письмовому провадженні позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №440/12218/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі № 440/12218/25 позов задоволений.
Визнані протиправними дії 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2020,2021 роки) за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року,на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов'язаний 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (з урахуванням проведених виплат) грошове забезпечення (в тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення за 2020,2021 роки) за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки для учасників бойових дій за період за 2015- 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.12.2021, з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
10.11.2025 від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №440/12218/25, яким задовільнити позовну вимогу ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, в частині якої:
- визнати протиправною бездіяльність 3 Територіального Одеського вузлаурядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку із звільненням з військової служби, з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати 3 Територіальний Одеський вузол урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку із звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (2270,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
За приписами пункту 2 частини першої та частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).
На сторінці 11 позовної заяви зазначені підстави позову:
"З огляду на зазначене та застосовуючи вищенаведені аргументи до обставин справи, вважаю, що відповідач під час проведення мені нарахування та виплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2021, суми грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки, суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячний розмір грошового забезпечення за 2020 та 2021 роки, одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.2 ст.15 Закону № 2011-XII у зв'язку із звільненням з військової служби, грошової компенсації за дні додаткової відпустки передбачену для учасників бойових дій за період з 2015 по 2021 рік, обрахувавши в розмірі відмінних від визначеного посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року, встановленого Законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками, що містяться в пункті 4 Постанови № 704, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України чим допустив протиправну бездіяльність.»
Таким чином, підставами, обставинами та предметом позову у цій справі є визначення розміру грошового забезпечення позивачу саме шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а не розмір обрахунку конкретного виду грошового забезпечення позивача.
У мотивувальній частині рішення суду від 06.11.2025 у цій справі зазначені висновки:
"30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 1), тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців строкової військової служби (додаток 12); схему тарифних коефіцієнтів за посадами курсантів вищих військових навчальних закладів (закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, закладів фахової передвищої військової освіти, закладів вищої освіти Міністерства фінансів, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, ліцеїстів військових ліцеїв, військово-морських ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, ліцеїв цивільного захисту, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою та ліцеїв з військово-спортивною підготовкою з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (додаток 13); схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток 14) до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
Вказана постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Пунктом 2 постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення."
Суд у мотивувальній частині рішення здійснив наступний висновок по суті спору: що дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2020, 2021 роки) за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" є протиправними і зобов'язав відповідача перерахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) позивачу грошове забезпечення (в тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення за 2020, 2021 роки) за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року,на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки для учасників бойових дій за період за 2015-2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.12.2021, з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Судом не надана оцінка та не здійснений відповідний висновок щодо наступних норм матеріального права у мотивувальній частині рішення суду у розділах рішення суду - джерелах та висновках.
Відповідно до пунктів 2, 3 розділу І Наказу Адміністрації державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 13.03.2018 №151, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 р. за № 404/31856, «Про затвердження Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» (далі - Інструкція №151):
2. Грошове забезпечення військовослужбовців Держспецзв'язку (далі - військовослужбовці) визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби.
Грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
3. Розміри посадових окладів за посадами, окладів за військовими званнями, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються відповідно до вимог законодавства.
Згідно із пунктом 1 розділу V Інструкції №151, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби. Військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, виплачується одноразова грошова допомога у разі їх звільнення з військової служби у розмірах та на умовах, установлених пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Постанова № 393).
Інструкція №151 прийнята на виконання Постанови №704, відповідно до ієрархії нормативно-правових актів.
Незазначення норм Інструкції №151 у рішенні суду, не змінює змісту рішення суду, яким розв'язаний спір по суті порушеного права.
Судом позов задоволений.
Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення.
Компенсація за невикористану відпустку не визначаєтья у законодавстві, як одноразовий додатковий вид, а є грошовим забезпеченням позивача за час перебування у відпустці, з цих підстав судом даний вид грошового забезпечення окремо визначений судом у резолютивній частині рішення суду.
Відповідно до висновку суду та резолютивної частини рішення суду, відповідач здійснив протиправну відмову позивачу у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2020, 2021 роки) за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та зобов'язаний перерахувати та виплатити (з урахуванням проведених виплат) позивачу грошове забезпечення (в тому числі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення за 2020, 2021 роки) за період з 29.01.2020 по 31.12.2021 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також, грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки для учасників бойових дій за період за 2015- 2021 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 31.12.2021, з визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, у даному висновку та резолютивній частині суду охоплений спосіб відновлення порушеного права позивача на перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зміст спірних правовідносин (обставин та підстав позову) у цій справі не становить спору щодо обрахунку складових та фактичного розрахунку одноразової грошової допомоги, а зводиться виключно до того, що один із видів одноразового додаткового виду грошового забезпечення (одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби) позивачу обрахований відповідачем не шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Спір між сторонами щодо виплати позивачу даного виду одноразового додаткового виду грошового забезпечення відсутній.
Інших обставин та підстав позов не містить.
Твердження позивача в заяві про ухвалення додаткового судового рішення, що судом не розглянута дана позовна вимога, не відповідають змісту рішення суду, а тому у такій заяві суд відмовляє.
У випадку незгоди із рішенням суду - позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку, який визначений нормами КАС України, та про який зазначено в резолютивній частині рішення суду у цій справі.
Керуючись статтями 252, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про ухвалення додаткового рішення у справі № 440/12218/25 за позовом ОСОБА_1 до 3 Територіального Одеського вузла урядового зв'язку Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.І. Бевза