. 12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9700/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування періоду роботи з 20.06.2023 року по 21.11.2024 року до пільгового стажу ОСОБА_1 ;
?? зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсійного забезпечення, зарахувавши до пільгового стажу період роботи за списком № 2 та заробітну плату з 01.06.2018 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 05.05.2023, з 20.06.2023 по 19.12.2024 року з 17.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідач протиправно не зарахував до його пільгового стажу період роботи з 01.06.2018 по 30.11.2018, з 01.12.2018 по 05.05.2023, з 20.06.2023 по 19.12.2024, не взявши до уваги документів, надані позивачем на підтвердження його роботи на посадах за Списком №2.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити. Вказує на те, що перерахунок пенсії позивача здійснювався з 01.07.2020 (на підставі поданої заяви), з 01.04.2023 ( без додаткового звернення), з 01.04.2025 ( без додаткового звернення). Крім того зазначає, що позивач станом на 30.07.2025 із заявою про перерахунок пенсії встановленого зразка та уточнюючою довідкою, що визначає право на пенсію на пільгових умовах до пенсійного органу не звертався.
Ухвалою суду від 19.08.2025 витребувано у позивача додаткові докази.
29.08.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області.
06.05.2018 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З моменту призначення пенсії позивач продовжував працювати і набув додаткового страхового стажу по 21.11.2024.
Як зазначає позивач, він 17.03.2025 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про зарахування до його страхового стажу періоди роботи з 20.06.2023 року по 21.11.2024 року відповідно до наданих документів та просив провести перерахунок пенсії та здійснити повний перерахунок пенсії з урахуванням пільгових періодів з 01.10.2004 року по 05.05.2018 року, з 06.05.2018 року по 30.11.2018 року, з 01.12.2018 року по 05.05.2023 року та з 20.06.2023 року по 21.11.2024 року за Списком № 2.
Відповіддю ГУ ПФУ в Полтавській області від 17.04.2024 № 6803-5140/Б-02/8-1600/25 було вказано, що перерахунки пенсії були проведені з 01.07.2020 (на підставі поданої мною заяви), з 01.04.2023 і з 01.04.2025 (автоматично), та що страхові внески враховані лише до 28.02.2025 року. При цьому, зазначено, що розрахунок пенсії відповідає чинному законодавству, а питання врахування пільгового стажу буде розглянуто у разі подання уточнюючої довідки за Додатком № 5 до Порядку Nє637.
Позивач вказує, на те, що до заяви були додані усі відповідні документи, які підтверджують стаж роботи.
Позивач не погодився з позицією відповідача, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
03.10.2017 Верховною Радою України прийнято Закон № 2148-VIII, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту: "На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ було передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
У відповідності до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з положеннями частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок № 637).
Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне, відповідно до ухвали про витребування доказів від 19.08.2025 судом витребувано у позивача копію заяви про перерахунок пенсії від 17.03.2025 разом з доданими документами, з якою позивач звертався до пенсійного органу.
На виконання вимог даної ухвали позивачем надано відповідні документи, однак судом встановлено, що відповідна заява про перерахунок пенсії оформлена довільною формою, датована 17.09.2025 (не 17.03.2025 дата звернення позивача до ГУ ПФУ в Полтавській області). Крім того, суд акцентує, що на останній не міститься жодних відміток, які б свідчили про те, що саме ця заява (подана позивачем до суду) подавалась відповідачу 17.03.2025.
Окрім цього, позивачем було надано опис вкладення поштового відправлення з переліком документів та чек АТ «Укрпошта» які датовані 17.03.2025. Однак суд, позбавлений можливості, з'ясувати яка саме заява була відправлення на адресу ГУ ПФУ у Полтавській області.
Поміж іншого, суд звертає увагу, що чинним законодавством встановлені вимоги щодо оформлення заяви про призначення/ перерахунок пенсії, які встановлені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1.
Відповідно до пункту 1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, заява про призначення або перерахунок пенсії подається за формою, передбаченою додатком до цього Порядку.
Таким чином, звернення позивача із заявою у довільній формі не відповідає встановленій законодавством формі, що унеможливлює її розгляд у порядку, визначеному чинним пенсійним законодавством.
Також враховуючи твердження відповідача, в якому він вказує, що позивач не звертався із заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах у зв'язку з набуттям додаткового стажу від 17.03.2025, то відповідно копію такої заяви до суду також не надав, у зв'язку з її відсутністю.
Окрім того, оскільки суду не вдалося автентифікувати яка саме заява була подана позивачем до органу пенсійного фонду 17.03.2025, чи відповідала вона вимогам норм чинного законодавства, тому суд не в змозі оцінити правомірність дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо незарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.06.2023 по 21.11.2024.
При цьому, суд наголошує, що позивачем до позовної заяви було додано довідку, підтверджуючу особливий характер праці, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах від 21.11.2024 №01/01/10/05/01/01-06/144. В якій зазначено, що в період з 20.06.2023 по 21.11.2024 ОСОБА_1 виконував роботи електрогазозварювальника, яка дає право для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Списку №2. Відповідно за даний період пільговий стаж складає 01 рік 05 місяців 01 день.
Крім того, суд акцентує, що позивач не позбавлений права звернутися до органів пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії на пільгових умовах у зв'язку з набуттям додаткового разом з пакетом необхідних документів, оформлених відповідно до норм чинного законодавства, а саме Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова