. 12 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14468/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокової А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державну казначейську службу України та переведення розгляду справи із спрощеного до загального провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Київського районного суду Хмелюк Тетяни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
визнати, що у справах № 552/6465/22, № 552/1248/23, № 554/6503/24 відповідач порушив порядок визначення суддів для розгляду справ, встановлений Положенням про ЄСІТС;
визнати, що внаслідок порушення цього порядку відповідач порушив моє право на суд, встановлений законом (ст. 6 Конвенції);
визнати, що відповідач порушив конституційний обов'язок діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції - зобов'язання бути законослухняним) порушенням порядку визначення судді для розгляду справ №№ 552/6465/22, 552/1248/23, 554/6503/24 визнати порушення відповідачем мого права на виконання ним його зобов'язання бути законослухняним порушенням порядку визначення судді для розгляду справ №№ 552/6465/22, 552/1248/23, 554/6503/24;
визнати що порушенням відповідачем моїх прав мені нанесено майнову та моральну шкоду;
зобов'язати відповідача дати розпорядження про повторний розподіл справи №554/6503/24 виключно через модуль «Автоматизований розподіл» ЄСІТС;
стягнути з державного бюджету України на мою користь суму відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000000 грн (десять млн грн).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позовну заяву залишено без руху, в зв'язку з наданням оригінала документа про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн або доказів на підтвердження обставин звільнення від сплати судового збору, зокрема, відомостей з органу Пенсійного фонду щодо відсутності нарахування та виплати пенсії за попередній календарний рік; обґрунтованого розрахунку заявленого позивачем розміру моральної шкоди в сумі 10 000 000 грн.; надання доказів фактичного існування моральної шкоди: душевні, психологічні та фізичні страждання тощо; надання належних та допустимих доказів на підтвердження причинно-наслідкового зв'язку між стверджуваними душевними, фізичними та психологічними стражданнями і оскаржуваними діями (бездіяльністю) відповідача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Керівника апарату Київського районного суду Хмелюк Тетяни Вікторівни про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у порядку, визначеному ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року.
28.10.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державну казначейську службу України та переведення розгляду справи із спрощеного до загального провадження по справі.
Обґрунтовуючи зазначені клопотання, позивач зазначає, що оскільки ним заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої діями суб'єкта владних повноважень, то у разі задоволення позову, виконання рішення буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету, розпорядником яких є Казначейство. В обґрунтування зазначено клопотання позивач посилався також на судову практику, а саме: постанови ВС від 05.03.2020 по справі № 826/12123/17 та від 17.10.2019 по справі № 910/14426/17.
Також, обґрунтовуючи клопотання про перехід в загальне позовне провадження, позивач посилався на п.2 ч.4 ст. 257 КАС України, відповідно до якої за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А в зв'язку з тим, що позивачем заявлено позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди к розмірі 10 000 000 грн, таким чином ціна позову перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в зв'язку з чим це є підставою для переходу в загальне позовне провадження.
Надаючи оцінку зазначеним клопотанням, суд виходить з наступного.
Щодо клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державну казначейську службу України.
Відповідно до частини 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Доводи позивача про те, що у разі задоволення позову моральна шкода повинна бути відшкодована позивачу за рахунок коштів державного бюджету, в зв'язку з чим необхідно залучити в якості третьої особи - Державну казначейську службу України, судом відхиляються з огляду на те, що відповідач є органом державної влади та виступає представником держави під час виконання ним владних управлінських функцій. Сам факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов'язкового залучення до участі у справі Державної казначейської служби України чи її територіального органу. У разі сприйняття подібного підходу до участі у справах про стягнення коштів, відшкодування шкоди завжди необхідно було б щоразу залучати суб'єкта, який здійснює управління рахунком, на якому розміщені грошові кошти відповідача.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для залучення Держаної казначейської служби України в якості третьої особи. Крім того, посилання позивача на судову практику, зазначену в клопотанні, суд оцінює критично, оскільки в даних справах Верховний Суд не приймав судові рішення та не висловлював свою позицію стосовно залучення Державної казначейської служби України чи її територіального органу в якості третьої особи, в зв'язку з тим, що справи були розглянуті судами першої інстанції, зокрема, одна із них господарським судом м. Києва та ухвалами позовні заяви були повернуті.
Щодо клопотання позивача про переведення розгляду справи із спрощеного до загального провадження по справі, суд зазначає наступне.
Надаючи оцінку доводам позивача з цього приводу, суд виходить з того, що приписами п. 2 ч. 4 ст. 12 КАС України передбачено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічного змісту приписи містить і норма п. 2 ч. 4 ст. 257 КАС України, на яку посилається позивач.
Аналізуючи зміст процитованих норм процесуального закону, суд зазначає, що не будь-які абстрактні вимоги щодо розміру відшкодування шкоди, які заявляє особа, можуть змінювати порядок позовного провадження в адміністративній справі, а лише ті, які об'єктивно свідчать про наявність хоча б якихось ознак її заподіяння оскарженими рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Заявлення позивачем у даному спорі вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 000 грн не змінює характер спірних правовідносин, які стосуються вирішення спору незначної складності, тоді як обґрунтованість вимоги про відшкодування такої шкоди підлягає доведенню особою, яка її заявляє.
Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 18.05.2023 у справі №640/6874/20133, водночас, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як вважає позивач, немає. За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 30.06.2022 у справі № 640/27145/20, від 22.11.2022 у справі №320/8522/20.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі, суд, з урахуванням критеріїв визначених частиною третьою статті 257 КАС України, дійшов висновку про її незначну складність, оскільки предмет спору зводиться до необхідності встановлення правомірності дій відповідача, який, за твердженням позивача, порушив порядок визначення суддів для розгляду справ, встановлений Положенням про ЄСІТС.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України, яка застосовується незалежно від порядку провадження.
Відтак доводи позивача, що наведені в обґрунтування заперечень проти розгляду за правилами спрощеного провадження, не є обставинами, що свідчать про доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
З огляду на вищевикладене заяву в частині заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження справи №440/14468/25 суд визнає необґрунтованою, а тому залишає таке заперечення без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 47, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державну казначейську службу України - залишити без задоволення.
Заперечення ОСОБА_1 щодо розгляду за правилами спрощеного позовного провадження справи №440/14468/25 - залишити без задоволення.
Розгляд справи продовжити у порядку визначеному ухвалою суду від 27.10.2025 (письмове провадження).
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова