Справа № 420/33986/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної установи "Інститут морської біології НАН" до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державної установи "Інститут морської біології НАН" до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою суду від 13.10.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
04.11.2025 від представника Виконавчого комітету Одеської міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що електронна довіреність на представництво інтересів юридичної особи видається від керівника юридичної особи до представника, яким забезпечено подання документу, через електронні кабінети в підсистемі Електронний суд ЄСІКС. Водночас, до позовної заяви Державної установи «Інститут морської біології НАН України» додано електронну довіреність у порядку передоручення через електронний кабінет особи, яка не зареєстрована у підсистемі Електронний суд ЄСІКС. Таким чином, Блонський Д.В. не має повноважень на представництво інтересів позивача у даній справі, оскільки його довіреність на видана з порушенням вимог законодавства.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.
За приписами частин першої, третьої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, правом на подання позовної заяви від імені юридичної особи наділена або особа, яка має право діяти від її імені в порядку самопредставництва, або представник (за загальним правилом - адвокат, але у справах незначної складності КАС України допускає можливість участі від імені сторони фізичної особи за довіреністю).
Згідно з частиною першою статті 59 КАС України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Частинами третьою, четвертою статті 59 КАС України передбачено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".
Відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затвердженого Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення ЄСІТС).
Відповідно до пунктів 24 - 34 вказаного Положення, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Користувач ЄСІТС, який підтвердив свої повноваження адвоката, має можливість видати ордер на конкретну справу для отримання в автоматичному режимі доступу до документів у справі або загальний ордер (без зазначення номера справи) для представлення інтересів фізичних та юридичних осіб, які не мають власних зареєстрованих Електронних кабінетів. За наявності у користувача зареєстрованого Електронного кабінету ордер не створюється. Після отримання адвокатом доступу до конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС надсилається відповідне повідомлення із зазначенням інформації про справу та адвоката.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Питання повноважень та юридичної сили документів, створених у підсистемі «Електронний суд», вже неодноразово досліджувалося Верховним Судом. Зокрема, висновки з цього питання викладені Верховним Судом у постановах від 19 жовтня 2021 року у справі №640/32183/20, від 20 грудня 2021 року у справі №560/9405/21, від 29 червня 2023 року у справі №340/807/21, від 27 березня 2024 року у справі №201/5028/23, від 25 січня 2023 року у справі №235/8501/21.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України №17 від 2 березня 2018 року) у всіх місцевих та апеляційних судах України з 22 грудня 2018 року обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми «Електронний суд».
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 розділу XI Положення про АСДС, зі змісту яких вбачається, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Як свідчать матеріали справи (в електронному вигляді), позовну заяву в інтересах Державної установи "Інститут морської біології НАН України" підписано електронним цифровим підписом та подано до Одеського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" Блонським Денисом Миколайовичем. На підтвердження своїх повноважень Блонський Д.М, як представник позивача, додав до позовної заяви, зокрема довіреність у порядку передоручення від 30.09.2025, складену від імені Мінічевої Галини Григорівни, яка діє на підставі витягу з ЄДР від 07.12.2023, та уповноважує в порядку передоручення Блонського Дениса Миколайовича представляти інтереси Державної установи "Інститут морської біології НАН України" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Довіреність видана з правом передоручення іншим особам.
Довіреність дійсна до моменту її скасування.
Додана до позовної заяви довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 59 КАС України.
Як було зазначено судом, електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису, однак судом встановлено, що Мінічева Галина Григорівна не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Разом з тим, при перевірці судом додатків до позовної заяви, а саме підпису вкладення "Довіреність на Блонський Денис Миколайович.pdf" за допомогою комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що при підписі вказаного документу "виникла посилка при роботі з LDAP сервером".
Відтак, з урахуванням того, що Мінічева Галина Григорівна, як довіритель, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, остання не могла видати довіреність в електронній формі, яка була б підписана її кваліфікованим електронним підписом, що надає можливість повіреному, тобто Блонському Денису Миколайовичу виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду.
Отже, адміністративний позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до частини 3статті 240 КАС України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
За таких підстав, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Водночас, слід роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 55, 240, 248 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Державної установи "Інститут морської біології НАН" до Виконавчого комітету Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені статтями 293-295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.