Справа № 420/4433/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тарасишиної О.М.,
за участю секретаря: Гур'євої К.І.,
представника позивача: Голуб А.С.,
представника відповідача: Буцан С.В.,
представника третьої особи: Бейліна К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул Естейт» до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеської міської ради про визнання протиправними дії щодо відмови у наданні витягу з містобудівної документації та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул Естейт» (місцезнаходження: 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 44, оф. 1-2; код ЄДРПОУ 42273331) до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (місцезнаходження: 65000, м. Одеса, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ 02498820), в якій позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо надання на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консул Естейт» відмови від 28.08.2024 року у видачі витягу з містобудівної документації м. Одеси на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6;
зобов'язати Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Консул Естейт» витяг з містобудівної документації м. Одеси щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003 за адресою: м. Одеса, Приморський район, вул. Ямчитського, 6, з переліком обмежень щодо використання земель та земельних ділянок.
Ухвалою від 17.02.2025 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
19.02.2025 року (вх. №15415/25) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.
05.03.2025 року (вх. №ЕС/20415/25) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позов.
13.03.2025 року (вх. №ЕС/23360/25) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про залучення третьої особи та розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
24.03.2025 року (вх. №ЕС/25764/25) представником відповідача до канцелярії суду подані додаткові пояснення.
25.03.2025 року (вх. №ЕС/27384/25) представником позивача до канцелярії суду подані заперечення на клопотання.
03.04.2025 року (вх. №ЕС/31170/25) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про уточнення позовних вимог.
03.04.2025 року (вх. №ЕС/31180/25) представником позивача до канцелярії суду подано позовну заяву у новій редакції.
Ухвалою від 17.04.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.
Ухвалою від 17.04.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою від 17.04.2025 року прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «Консул Естейт» неоднаразово звертався до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради стосовно отримання витягу з містобудівної документації на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137500:35:003:0003, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчинського, 6.
Так, починаючи з червня 2023 року триває листування ТОВ «Консул Естейт» з Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, який листом від 22.06.2023 року № 01-11/924 повідомив, що «на земельній ділянці, рішенням Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4134-VII яким надано дозвіл ТОВ «Консул Естейт» на розробку проекту землеустрою, розташовані два майданчика: спортивний та дитячий, а також одноповерхова кам'яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6. Площа ділянки, що розглядається включаючи дитячий та спортивний майданчик, складає 756 кв.м. Через ділянку прокладені підземні інженерні комунікації (водовод, електромережі), що обслуговують 3-поверхову будівлю. Також зазначено, що нежитлова будівля (прибудова) площею 35,6 кв.м є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об'єктом нерухомого майна та не має окремої адреси.
Водночас, 28.08.2024 року листом № 01-11/1722 Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомив, що площа земельної ділянки (756 кв.м), що розглядається, значно перевищує площу, для експлуатації та обслуговування прибудованої одноповерхової нежитлової будівлі офісного призначення по вул. Ямчитського, 6, з огляду на що відповідач просив відкоригувати межі ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з врахуванням збереження дитячого та спортивного майданчиків. Після корегування меж ділянки Департамент повернеться до питання надання витягу з містобудівної документації по земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, в яких, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останні діяли у межах наданих їм повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул Естейт» Одеському окружному адміністративному суду.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 19.09.2018 року ТОВ «Консул Естейт» є власником нежитлової будівлі загальною площею 35,6 кв.м, розташованої за адресою: м. Одеса вул. Ямчитського, буд. 6 (РНОНМ 1371755051101).
Право власності ТОВ «Консул Естейт» набуто на підставі протоколу № 2 серія та номер 1751, виданого 19.09.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С., та акту прийому-передачі серія та номер 1749, 1750, виданого 19.09.2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С.
На підставі клопотання ТОВ «Консул Естейт» Одеською міською радою прийнято рішення від 12.12.2018 року № 4134-VІІ «Про надання дозволу ТОВ «Консул Естейт» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,0800 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території».
Таким чином, вищевказане нерухоме майно, що зареєстровано за ТОВ «Консул Естейт», розташоване на земельній ділянці площею 0,0765 га за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, цільове призначення - 03.10 - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку, вид використання - для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території (кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003:0003).
Приватним підприємством «Одесгеосервіс» на підставі зазначеного рішення міської ради від 12.12.2018 року № 4134-VII розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003:0003.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Консул Естейт» був погоджений, зокрема, висновком Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 15.01.2019 року № 01-11/45-13пз, а саме: погоджено межі земельної ділянки та запропоновано надати земельну ділянку, площею 0,0765 га, за адресою: м. Одеси, вул. Ямчитського, 6, в оренду терміном до 15-ти років, до реалізації планувальних рішень території, для експлуатації та обслуговування нежилої будівлі офісного призначення та благоустрою прилеглої території. Термін дії висновку необмежений. Висновок виданий згідно з Планом зонування території (зонінгом) м. Одеси, затвердженим рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року № 1316-VII, який є чинним і станом на день звернення з позовною заявою у цій справі.
Зазначений вище проект землеустрою подано на затвердження Одеської міської ради та відповідно до протоколу Постійної комісії Одеської міської ради від 23.01.2019 року рекомендовано відкласти проект рішення Одеської міської ради щодо затвердження проекту землеустрою та надання ТОВ «Консул Естейт» в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,0765 га, за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6, для додаткового вивчення.
Починаючи з червня 2023 року триває листування ТОВ «Консул Естейт» з Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради, який листом від 22.06.2023 року № 01-11/924 повідомив, що «на земельній ділянці, рішенням Одеської міської ради від 12.12.2018 № 4134-VII яким надано дозвіл ТОВ «Консул Естейт» на розробку проекту землеустрою, розташовані два майданчика: спортивний та дитячий, а також одноповерхова кам'яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6. Площа ділянки, що розглядається включаючи дитячий та спортивний майданчик, складає 756 кв.м. Через ділянку прокладені підземні інженерні комунікації (водовод, електромережі), що обслуговують 3-поверхову будівлю. Також зазначено, що нежитлова будівля (прибудова) площею 35,6 кв.м є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об'єктом нерухомого майна та не має окремої адреси.
Водночас, 28.08.2024 року листом № 01-11/1722 Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомив, що площа земельної ділянки (756 кв.м), що розглядається, значно перевищує площу, для експлуатації та обслуговування прибудованої одноповерхової нежитлової будівлі офісного призначення по вул. Ямчитського, 6, з огляду на що відповідач просив відкоригувати межі ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з врахуванням збереження дитячого та спортивного майданчиків. Після корегування меж ділянки Департамент повернеться до питання надання витягу з містобудівної документації по земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6.
Таким чином, у грудні 2018 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради погодило і зазначений ТОВ «Консул Естейт» розмір земельної ділянки, і відповідність розташування такої ділянки вимогам містобудівної документації.
У 2023 році відповідач відмовив у наданні витягу з містобудівної документації через те, що земельна ділянка належить співвласникам багатоквартирного будинку.
У 2024 році Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради відмовив через іншу підставу, а саме, що площа ділянки перевищує площу, необхідну для експлуатації приміщення ТОВ «Консул Естейт».
Не погоджуючись із вказаною відмовою, вважаючи її протиправною, позивач звернулась до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч.1 та ч.4 ст.50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом.
У разі формування земельної ділянки чи зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов'язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб.
Містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Згідно з статтею 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.
Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 16-1, 17, 18 та 19 цього Закону.
Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні встановлюються Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації.
Відповідно до пункту 23 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п'ятої статті 20 цього Кодексу: до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації (із зазначенням відомостей про функціональну зону та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначених у містобудівній документації). Перелік та обсяг відомостей, що зазначаються у такому витягу, визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У такому разі державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов'язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.
Відповідно до частини четвертої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", постановою Кабінету Міністрів України за №926 від 01.09.2021 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 91 Порядку форма витягу з містобудівної документації, який надається уповноваженим органом містобудування та архітектури відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, передбачає наявність таких відомостей щодо території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації:
інформацію про містобудівну документацію:
- територія, на яку розроблено містобудівну документацію;
- дата, назва органу та номер рішення про затвердження містобудівної документації (останні зміни на час надання витягу);
- функціональна зона (назва виду функціонального призначення території функціональної зони (функціональних зон), код (номер) функціональної зони, площа функціональної зони, перелік можливих переважних та супутніх видів цільового призначення земельних ділянок (сформованих та таких, що можуть бути сформовані) на території, стосовно якої надійшов запит щодо надання витягу з містобудівної документації;
- посилання на опубліковану містобудівну документацію на відповідному веб-сайті та геоінформаційну систему, що забезпечує її відображення;
- графічну частину витягу з містобудівної документації (із зазначенням масштабу), яка повинна відображати:
- частину території розроблення містобудівної документації, яка включена у функціональну зону;
- межі функціональної зони (функціональних зон) із зазначенням координат;
- всі існуючі та проектні об'єкти, розташовані в межах функціональної зони (функціональних зон);
- всі обмеження у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), що розповсюджуються на територію в межах функціональної зони;
- експлікацію з переліком відображених об'єктів;
- умовні позначення, якими відображена функціональна зона, та всі обмеження;
перелік переважних та супутніх видів використання території (земельної ділянки) та перелік категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони.
Відповідно до пункту 93 Порядку витяг з містобудівної документації формується на основі бази геоданих та надається у вигляді електронного документа, що створюється у вигляді файла (пакета файлів) у форматі Adobe Portable Document Format (PDF), у яких містяться текстові, табличні та графічні матеріали документації, та шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису із використанням кваліфікованої електронної позначки часу відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", керівника уповноваженого структурного підрозділу виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.
Витяг з містобудівної документації, розробленої до набрання чинності Законом України від 17 червня 2020 р. № 711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", надається з урахуванням наявних даних містобудівної документації (пункт 94 Порядку).
З аналізу вищенаведеного слідує, що у разі зміни цільового призначення земельної ділянки для потреб, пов'язаних із забудовою, до проекту додається витяг із відповідної містобудівної документації із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розташована земельна ділянка, та обмежень у використанні території для містобудівних потреб.
Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Форма витягу з містобудівної документації надається уповноваженим структурним підрозділом виконавчого органу місцевого самоврядування.
Витяг з містобудівної документації формується на основі бази геоданих та надається у вигляді електронного документа, що створюється у вигляді файла (пакета файлів) у форматі Adobe Portable Document Format (PDF).
Так, Конституційний Суд України у Рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 висловив правову позицію, відповідно до якої, рішення суб'єкта владних повноважень повинні бути гарантією стабільності суспільних відносин, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Крім того, відповідно до вказаного рішення, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Як зазначалося вище, відмовляючи у наданні витягу з містобудівної документації відповідач посилався на те, що площа земельної ділянки (756 кв.м), що розглядається, значно перевищує площу, для експлуатації та обслуговування прибудованої одноповерхової нежитлової будівлі офісного призначення по вул. Ямчитського, 6, з огляду на що відповідач просив відкоригувати межі ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі з врахуванням збереження дитячого та спортивного майданчиків.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтями 122-124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Господарський суд Одеської області в своєму рішення від 15.05.2024 року по справі №916/3731/23 вказав, що Згідно витягу (сформовано 21.09.2018) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності загальна площа зазначеного одноповерхової нежитлової прибудови (нежитлова будівля А) складає 35.6 м.кв. З вищенаведеного зазначаємо, що нежитлова прибудова, що розглядається, є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об'єктом нерухомого майна та не має окремої адреси. Таким чином, згідно ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою по вул. Ямчитського, 6, належить / співвласникам багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та і забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку».
ТОВ «КОНСУЛ ЕСТЕЙТ» з моменту набуття права власності на нежитлову будівлю загальною площею 35,6 кв.м, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, будинок 6 є фактичним користувачем земельної ділянки з кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:35:003:0003 загальною площею 0,0765 га., оскільки як встановлено судом на зазначеній земельній ділянці розташовані два майданчика: дитячий та спортивний, а також одноповерхова кам'яна нежитлова прибудова до 3-поверхової будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Ямчитського, 6 яка є лише складовою частиною три-поверхової будівлі по вул. Ямчитського, 6, а не окремим об'єктом нерухомого майна, та як наслідок не доведено факт безпідставного збереження відповідачем коштів за рахунок орендної плати, з урахуванням чого позовні вимоги Приморської окружної прокуратури м. Одеса задоволенню не підлягають.
Південно-Західний апеляційний господарський суд у Постанові від 29.10.2024 року по справі №916/3731/23 зазначив, що Департаментом земельних ресурсів Одеської міської ради у зв'язку з неоформленням ТОВ КОНСУЛ ЕСТЕЙТ права користування земельною ділянкою та несплати грошових коштів за її використання, 14.03.2023 за №01-13/363 на адресу зазначеного товариства було направлено вимогу про необхідність сплати безпідставно збережених коштів в порядку ст.1212 ЦК України на користь територіальної громади м. Одеси. Проте, відповідна вимога була залишена відповідачем буз відповідні та задоволення.
Оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Таким чином, Південно-Західний апеляційний господарський суд у Постанові від 29.10.2024 року по справі №916/3731/23 дійшов висновку, що незважаючи на скасування рішення суду першої інстанції, що у справі, що розглядається, судом було надано учасникам справи вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Окрім того, як зазначалось судом раніше, на вказаній земельній ділянці знаходиться не лише приміщення, яке належить на праві власності позивачу, проте окремої юридичної адреси на вказане приміщення позивачем не оформлено.
Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, також встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим у їх задоволенні слід відмовити в повному обсязі
Частиною другою ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, не підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви, судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул Естейт» (місцезнаходження: 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 44, оф. 1-2; код ЄДРПОУ 42273331) до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (місцезнаходження: 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 10; код ЄДРПОУ 02498820), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, площа Біржова, 1; код ЄДРПОУ 26597691) про визнання протиправними дії щодо відмови у наданні витягу з містобудівної документації та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.11.2025 р.
Суддя О.М. Тарасишина
.