Справа № 420/37454/25
про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову 297 Комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,
05.11.2025 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов 297 Комендатури охорони та обслуговування до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразума Євгенія Володимировича від 25.09.2025 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №79187302 про стягнення з 297 комендатури охорони та обслуговування на користь Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн. та пункту 3 Постанови про відкриття виконавчого провадження № 79187302.
Відповідно до п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, чи позов подано у строк, установлений законом та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі, судом встановлено, що даний позов підлягає залишенню без руху, виходячи наступного.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Даний позов містить вимогу майнового характеру щодо визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору та вимогу немайнового характеру про визнання протиправним та скасування пункту 3 постанови про відкриття виконавчого провадження.
У відповідності до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 року на рівні 3028,00 грн.
Крім того, у відповідності до ч.3 ст.4 ЗУ Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вказане, розмір судового збору, який мав сплатити позивач за подання цього позову усього становить - 4844,80 грн.
Проте, указаних коштів позивачем не сплачено, разом з цим позивачем заявлено про відстрочення його сплати на визначений судом строк, в обґрунтування чого, посилаючись на приписи ст.132, 133 КАС України зазначає, що з введенням в країні воєнного стану значно збільшились витрати на озброєння, що призвело до зменшення видатків на сплату судового збору та збільшення звернень військовослужбовців до судів. Наразі у Міністерстві оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки», оскільки виділені асигнування на 2025 рік вичерпано. Міністерством оборони України, з метою своєчасного забезпечення у 2024 році належних виплат військовослужбовцям Збройних Сил України, порушено питання перед Міністерством фінансів України, зокрема, щодо збільшення видатків на виконання судових рішень. Міністерство фінансів України листами від 19.06.2024 №10010-27- 5/18577 та від 18.07.2024 № 10010-27-5/21266 повідомило, що Кабінет Міністрів України доручив органам сектору безпеки і оборони вжити заходів, зокрема стосовно призупинення внесення пропозицій щодо перерозподілу асигнувань за рахунок скорочення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців (доручення від 10.07.2024 № 16515/0/2-24). Генеральним штабом Збройних Сил України, за пропозиціями Центрального управління оборонних ресурсів Генерального штабу Збройних Сил України та Департаменту, поінформовано Міністра оборони України щодо зазначених проблемних питань (вих. №300/1/С/30031 від 08.10.2024) та відповідно до доручення Міністра оборони України від 08.10.2024 № 34679/з в Міноборони вживаються заходи щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для забезпечення вищезгаданої потреби. Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки» після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби, відповідно до наданих заявок.
Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає відсутніми підстави для його задоволення. Виходячи з такого.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 статті 133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк.
Отже, КАС України та Законом України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.
При цьому, з наведених положень слідує, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене ж фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення від сплати судового збору.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання даного позову - відсутні.
Суд зауважує, що позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позову щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
При цьому, суд також наголошує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на звернення до суду кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
За вказаного, позивач має сплатити судовий збір за подання цього позову, та надати до суду підтверджуючий таку сплату документ.
Крім того, абз.1 ч.2 ст.161 КАС України передбачено, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 7-9 ст. 44 КАС України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи […] та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Між тим, позивачем у порушення абз.1 ч.2 ст.161 КАС України, не надано доказів направлення відповідачу копії позовної зави з доданими до неї документами відповідачу.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
З метою усунення виявленого судом недоліку позовної заяви, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у сумі 4844,80 грн та надати до суду підтверджуючий таку сплату документ, а також надати доказ направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Судовий збір у розмірі 4844,80 грн за подачу цього позову до Одеського окружного адміністративного суду має бути перерахований або внесений на рахунок за наступними реквізитами: банк Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; рахунок UA468999980313171206084015756; отримувач - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; код за ЄДРПОУ отримувача 37607526, призначення платежу: 101 (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підставі викладеного, керуючись ст.160, 161, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву 297 Комендатури охорони та обслуговування - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду доказу сплати судового збору та доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА