Справа № 420/29985/25
12 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Юридичного департаменту Одеської міської ради до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради про припинення діяльності,-
Стислий зміст позовних вимог.
Юридичний департамент Одеської міської ради звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека», в якій просить суд:
- припинити діяльність Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 18, ідентифікаційний код юридичної особи: 40101546) шляхом примусового розпуску.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека» протягом тривалого часу не бере участь у спільних з працівниками поліції заходах превентивного характеру та не звертається до Головного управління Національної поліції в Одеській області та його територіальних відділів з пропозиціями щодо участі у проведенні спільних заходів. Також відповідач не надає допомогу органам внутрішніх справ м. Одеси. Тобто, ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека» фактично існує формально, чим порушує вимоги чинного законодавства. Крім того, протягом 2022-2025 року до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради всупереч положенням п. 4.4 Порядку не надходило жодної письмової інформації щодо діяльності ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека», зокрема, графіків та письмових звітів про проведенні заходи, затверджені територіальним органом Національної поліції.
24.09.2025 року Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради надав письмові пояснення по справі в яких зазначено, що статтею 8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" передбачено, що діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону. У разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку. Так, як визначено положеннями пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 9 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є: - у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним проступкам і злочинам; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, злочини, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх; - у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна; - у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин. Громадське формування «Муніципальна безпека» фактично не здійснює статутної діяльності, не надає допомогу правоохоронним органам у забезпеченні громадського порядку, запобіганні адміністративним правопорушенням та злочинам, не бере участі у патрулюванні та заходах органів Національної поліції, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень, не взаємодіє і не співпрацює з органами Національної поліції, органами місцевого самоврядування, не звітує про результати своєї діяльності перед департаментом муніципальної безпеки Одеської міської ради, Головним управління Національної поліції в Одеській області області. Враховуючи дані обставини, є підстави вважати, що департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради не має змоги координувати діяльність зазначеного громадського формування. Таким чином, громадське формування «Муніципальна безпека» не виконує свої статутні обов'язки з охорони громадського порядку, тобто існує лише формально.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії вчинені судом.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Обставини справи.
Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека» зареєстроване юридичною особою 04.11.2015 року з кодом ЄДРПОУ: 40101546 та за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд.18, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 15561020000056430.
Основним видом діяльності є 84.24 Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки.
Згідно з п. 1 Статуту ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека», затвердженого протоколом установчих зборів ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека» від 23.09.2015 року № 1 (далі - Статут), ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека» створюється відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
Положеннями п. 2 Статуту встановлено, що формування створюється громадянамичленами ГФ ОГПДК «Муніципальна безпека» як громадське об'єднання на добровільних засадах, з метою сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
Основними завданнями формування є: 1) у сфері охорони громадського порядку: - надання допомоги органам внутрішніх справ у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні кримінальним і адміністративним правопорушенням; - інформування органів та підрозділів внутрішніх справ про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця зосередження злочинних угруповань; - сприяння органам внутрішніх справ у виявленні кримінальних і адміністративних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від злочинних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху; 2) у сфері охорони державного кордону: - надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи вчиняють інші протиправні дії на державному кордоні; - сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, забезпечення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; - надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на державному кордоні, і вжиття заходів для їх усунення; - участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу державного кордону та за прикордонними інженерними спорудами; - участь у заходах Державної прикордонної служби з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна; 3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій: - надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; - участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку (п. 7 Статуту).
Головне управління Національної поліції в Одеській області звернулося до Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради з листом в якому зазначено, що громадське формування не виконує покладені на нього Законом та Статутом обов'язки, члени формування у забезпеченні охорони громадського правопорядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним порушенням і злочинам на території м. Одеси не приймають, та не співпрацює з працівниками поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області.
На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд припинити діяльність відповідача.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регламентовано Законами України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22.06.2000 №1835-III (далі - Закон №1835-III), "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 №4572-VI (далі - Закон №4572-VI), "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (далі - Закон №755-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону №1835-III громадяни України відповідно до Конституції України мають право створювати в установленому цим Законом порядку громадські об'єднання для участі в охороні громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних обставин (далі - громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону).
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань.
Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування (ст. 3 Закону №1835-III)
Згідно із ст. 11 Закону №1835-III громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:
1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Відповідно до ст. 12 Закону №1835-III членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку і в охороні державного кордону та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоров'я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов'язання.
Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об'єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах Національної поліції, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов'язки, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Підготовка членів зазначених громадських формувань здійснюється у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону України.
Не можуть бути членами зазначених громадських формувань особи, які порушують громадський порядок, особи, судимість з яких не знята або не погашена у встановленому законом порядку, та раніше засуджені за умисні кримінальні правопорушення, хворі на хронічний алкоголізм і наркоманію, визнані в судовому порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, та інші особи у випадках, передбачених законами України.
Згідно із ст. 13 Закону №1835-III члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону зобов'язані:
1) брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;
2) під час виконання обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов'язку;
3) доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим;
4) надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.
Крім того, члени громадських формувань, які беруть участь в охороні державного кордону, зобов'язані знати:
1) місцевість, точне проходження кордонів, номери і місце розміщення прикордонних знаків на дільниці застави;
2) режим державного кордону і прикордонний режим, чинне законодавство з цих питань;
3) зразки документів на право в'їзду та перебування громадян України та інших осіб у районах, що контролюються Державною прикордонною службою України, у прикордонній смузі.
Члени громадських формувань під час виконання своїх обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону після обов'язкового пред'явлення посвідчення члена громадського формування мають право:
1) вимагати від громадян додержання правопорядку, припинення адміністративних і кримінальних правопорушень, додержання режиму державного кордону, в тому числі на територіях, що межують з державним кордоном, де прикордонну смугу не визначено;
2) у разі підозри у вчиненні адміністративних і кримінальних правопорушень перевіряти у громадян документи, що посвідчують їх особу;
3) спільно з поліцейськими та військовослужбовцями Державної прикордонної служби України затримувати і доставляти до органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку або громадського пункту охорони порядку осіб, які виявили злісну непокору законним вимогам члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону і не виконують вимог щодо припинення адміністративного правопорушення;
4) складати протоколи про адміністративні правопорушення;
5) входити до клубів, кінотеатрів, стадіонів, інших громадських місць і приміщень за згодою власника чи уповноваженого ним органу для переслідування правопорушника, який переховується, або припинення адміністративних чи кримінальних правопорушень;
6) у разі участі спільно з прикордонниками у пошуку порушників кордону за згодою громадян або власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу та в присутності їх представників входити у будь-який час доби до житлових приміщень, на територію і в приміщення підприємств, установ, організацій та оглядати транспортні засоби;
7) у невідкладних випадках використовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам, організаціям або громадянам (за їх згодою), крім транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначення, для доставлення до лікувальних закладів осіб, що перебувають у безпорадному стані, а також осіб, які потерпіли від нещасних випадків або правопорушень і потребують термінової медичної допомоги;
8) у разі порушення водіями Правил дорожнього руху, створення реальної загрози життю або здоров'ю громадян вживати заходів до припинення цього правопорушення, здійснювати перевірку документів у водіїв на право користування та керування транспортними засобами, а також не допускати осіб, які не мають документів або перебувають у стані сп'яніння, до подальшого керування транспортними засобами;
9) під час виконання обов'язків члена громадського формування використовувати за власним бажанням свій або інший приватний автомототранспорт за згодою власника або особи, у володінні якої він перебуває. Відшкодування витрат за його використання у таких випадках може провадитися за рахунок коштів громадського формування у порядку, визначеному його положенням (статутом);
10) вести роботу серед населення щодо роз'яснення чинного законодавства про державний кордон України, систему режимних заходів у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі;
11) застосовувати в установленому порядку заходи фізичного впливу, спеціальні засоби індивідуального захисту та самооборони.
Згідно ч. 1ст. 8 Закону №1835-III діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону.
Частиною 1ст. 16 Закону №1835-III визначено, що місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції спільно з органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України здійснюють координацію та контроль за діяльністю громадських формувань, заслуховують повідомлення і звіти керівників зазначених формувань.
Статтею 20 Закону №1835-III встановлено, що контроль за діяльністю громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у порядку, встановленому законом.
Органи, що проводять реєстрацію зазначених громадських формувань, здійснюють контроль за дотриманням ними вимог положення (статуту). Представники цих органів мають право спостерігати за проведенням громадськими формуваннями заходів, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення.
Статтею 25 Закону№4572-VI врегульовано, що припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється: за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації; за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
При цьому, припинення діяльності громадського об'єднання відбувається в порядку, визначеному Законом №4572-VI.
Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі: документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Висновки суду.
Аналіз наведених законодавчих приписів дає змогу зробити висновок, що громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону, яким згідно Статуту Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека» є відповідач, зобов'язані, окрім виконання статутних завдань з охорони громадського порядку і державного кордону, звітувати про результати своєї діяльності перед відповідними виконавчим органами, органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України.
Судом встановлено, що 04.11.2015 року зареєстровано Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека», як добровільне громадське об'єднання, метою якого є сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, органам виконавчої влади, а також посадовим особам у запобіганні та припиненні адміністративних правопорушень і злочинів, захисті життя та здоров'я громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, а також у рятуванні людей і майна під час стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека» фактично не здійснює статутну діяльність, не надає допомогу правоохоронним органам у забезпеченні громадського порядку, запобіганні адміністративним правопорушенням та злочинам, не бере участі у патрулюванні та заходах органів Національної поліції, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень, не взаємодіє і не співпрацює з органами Національної поліції, органами місцевого самоврядування, не звітує про результати своєї діяльності перед відповідними виконавчим органами Одеської міської ради, територіальними органами Національної поліції в Одеській області. Таким чином, ані позивач, ані Департамент муніципальної безпеки Одеської міської ради не мають змоги координувати діяльність вказаного громадського формування. Доказів протилежного відповідачем до суду не надано.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач не виконує своїх статутних обов'язків та інших обов'язків, визначених Законом України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а тому з огляду на приписи ст. 8 Закону № 1835-III та ст.25 Закону №4572-VI діяльність громадського об'єднання припиняється, шляхом заборони діяльності такого об'єднання.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду цієї справи позивач витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні.
Керуючись ст.ст.6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
1. Позов Юридичного департаменту Одеської міської ради (площа Думська (Біржова), 1, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 26302537) до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека» (вул. Генерала Ватутіна, буд. 18, м. Одеса, 65007, код ЄДРПОУ 40101546), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департаменту муніципальної безпеки Одеської міської ради (вул. Розкидайлівська, буд. 67, м. Одеса, 65006, код ЄДРПОУ 39431426) про припинення діяльності - задовольнити частково.
2. Заборонити діяльність Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Муніципальна безпека» (65007, м. Одеса, вул. Генерала Ватутіна, буд. 18, код ЄДРПОУ 40101546), шляхом примусового розпуску.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя А.В. Бутенко