м. Львів
11 листопада 2025 рокусправа № 380/15497/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров?я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров?я до іншого у зв?язку з травмою (контузією, каліцтвом, пораненням), пов?язаним із захистом Батьківщини за період з 08.03.2023 по 15.05.2024;
- зобов?язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплатити мені ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров?я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров?я до іншого у зв?язку з травмою (контузією, каліцтвом, пораненням), пов?язаним із захистом Батьківщини за період з 08.03.2023 по 15.05.2024 а саме, за періоди: з 08 березня 2023 року по 25 березня 2023 року - за 18 днів у сумі 59 999,94 грн.; з 30 травня 2023 року по 12 червня 2023 року - за 14 днів у сумі 46 666,62 грн.; з 12 червня 2023 року по 30 червня 2023 року - за 19 днів у сумі 63 333,27 грн.;+ 30 календарних днів відпустки за станом здоров?я - у сумі 163 333,17 грн.; з 21 серпня 2023 року по 28 серпня 2023 року - за 8 днів у сумі 26 666,64 грн.; + 30 календарних днів відпустки за станом здоров?я у сумі 126 666,54; з 19 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2023 року - за 13 днів у сумі 43 333,29 грн.; з 31 жовтня 2023 року по 27 листопада 2023 року - за 28 днів у сумі 93 333,24 грн.; з 27 листопада 2023 року по 29 листопада 2023 року - за 2 дні у сумі 6 666,66 грн.; + 30 календарних днів відпустки за станом здоров?я у сумі - 106 666,56; з 08 січня 2024 року по 16 січня 2024 року - за 9 днів у сумі 29 032,25 грн.; з 30 січня 2024 року по 01 лютого 2024 року - за 3 дні у сумі 9 999,99 грн.; з 21 березня 2024 року по 11 квітня 2024 року - за 22 дні у сумі 73 333,26 грн.; з 11 квітня 2024 року по 15 травня 2024 року - за 35 днів у сумі 116 666,55 грн. Загальна сума виплати - 869031,41 (вісімсот шістдесят дев?ять тисяч тридцять одна гривня 41 копійка).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу під час призову за мобілізацією. Позивачу не було виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану " у розмірі до 100 000 грн за період з 08.03.2023 по 15.05.2024 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. Позивач вважає, що дії відповідача, щодо не виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 грн є протиправними та такими, що порушують його законні права.
Ухвалою судді від 01.08.2025 позовну заяву залишено без руху
Ухвалою судді від 15.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду задоволено. Причини пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом визнано поважними та поновлено строк звернення до суду.
Ухвалою суду від 09.09.2025 продовжено Військовій частині НОМЕР_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 15.08.2025, для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
24.09.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування зазначає, що позивач, не перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після поранення (контузії, травми або каліцтва), а тому підстави для нарахування додаткової винагороди відсутні.
Звертає увагу суду, що у позовній заяві позивач стверджує, що факт отримання травми підтверджується довідками військово-лікарської комісії та медико-соціальної експертної комісії. Зазначений факт не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки у довідках ВЛК та МСЕК зазначено, що у позивача саме захворювання, а не травма.
Необхідно підкреслити, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 та Наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, виплата додаткової винагороди у розмірі 100.000 гривень проводять у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. Проводять в тому числі особам, які перебувають на стаціонарному лікуванні (отримують медичну та/або реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров'я в стаціонарних умовах) в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого.
Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, на яку позивач посилається у позовних вимогах, захворювання, пов'язані з проходженням військової служби та захистом Батьківщини не є підставою для включення в наказ на виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень.
09.10.2025 від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 21.01.2021 по 04.06.2024, що підтверджується Військовим квитком Серії НОМЕР_2 .
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.08.2024 №31/192 позивач 13.03.2022 одержав: МВТ. Осколкове поранення верхньої третини правого передпліччя, ліктьового суглобу, нижньої третини правого плеча. За обставин: при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме під час виконання бойових завдань в м. Маріуполь, яке з березня 2022 року окуповане російською федерацією.
Відповідно до Довідки Служби Безпеки України позивач з 20.05.2022 по 07.03.2023 перебував в місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України.
Згідно з Випискою із медичної карти стаціонарного хворого, особи звільненої з полону країни агресора №212, позивач проходив лікування в Медичному центрі «Нові Санжари» Національної гвардії України з 08.03.2023 по 25.03.2023 (наслідки МВТ, осколкові поранення в/3 правого передпліччя, ліктьового суглобу н/3 правого плеча, новоутворення сечового міхура, викривлення перегородки носа).
Відповідно до Епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 7279 позивач проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 30.05.2023 по 12.06.2023.
Згідно Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного ) хворого № 2676 позивач проходив стаціонарне лікування у Військовій частині НОМЕР_3 з 12.06.2023 по 30.06.2023.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 29.06.2023 №2025 діагноз та постанова госпітальної військово-лікарської комісії про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):
Стан після операції (06.06.2023).
Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби.
Потребує відпустки за станом здоров'я терміном на 30 календарних днів.
Згідно з Епікризом з медичної карти стаціонарного хворого №10779 позивач проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 21.08.2023 по 28.08.2023.
Відповідно до Довідки військово-лікарської комісії від 28.08.2023 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми. поранення, контузії, каліцтва): Стан після операції (23.08.2023).
Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби.
Потребує відпустки за станом здоров'я терміном на 30 календарних днів.
Згідно з Епікризом з медичної карти стаціонарного хворого №13435 позивач проходив стаціонарне лікування у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону з 19.10.2023 по 30.10.2023.
Відповідно до Виписного епікризу №14532 позивач проходив стаціонарне лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» з 31.10.2023 по 27.11.2023.
Згідно з Довідкою військово-лікарської комісії від 29.11.2023 проведено медичний огляд ВЛК хірургічного профілю ВМКЦ Західного регіону 29 листопада 2023 року.
Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв?язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва: Стан після операцій 09.11.2023, 07.11.2023.
Захворювання, ТАК, пов?язане з проходженням військової служби.
Потребує відпустки для лікування у зв'язку з хворобою на 30 (тридцять) календарних днів.
Відповідно до Виписного епікризу №1310 позивач проходив стаціонарне лікування у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» з 08.01.2024 по 16.01.2024 (ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ЛІКУВАННЯ: Операція 10.01.24).
Згідно з Довідкою військово-лікарської комісії від 15.01.2024 стан після операцій (10.01.2024).
Захворювання. ТАК, пов?язане з проходженням військової служби.
Стан після видалення металевого осколку правого передпліччя (10.01.2024) внаслідок осколкового поранення (13.03.2022).
За наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 травма легкого ступеня.
Поранення: ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини
Згідно Випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1479 позивач проходив стаціонарне лікування у Військовій частині НОМЕР_3 з 11.04.2024 по 15.05.2024.
Свідоцтвом про хворобу № 921/1 від 09.04.2024 позивачу встановлено діагноз.
Наказом командира НОМЕР_4 окремої бригади (по особовому складу) від 29.05.2024 №34 РС позивача звільнено з військової служби за станом здоров'я.
Відповідно до свідоцтва про хворобу № 921/1 від 09.04.2024 позивач проходив стаціонарне лікування з 27.11.2023 по 29.11.2023, з 30.01.2024 по 01.02.2024.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3180 від 11.10.2024 Постанову ВЛК ВМКЦ Західного регіону про причинний зв?язок захворювань по свідоцтву про хворобу №921/1 від 09.04.2024, - відмінено.
Встановлено, що поранення та захворювання, ТАК, ПОВ?ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
Представник позивача звернувся до відповідача із запитом, в якому просив здійснити нарахування додаткової винагороди за періоди перебування на стаціонарному лікуванні за спірні періоди.
Листом від 26.11.2024 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 та наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 не передбачено виплат військовослужбовцям додаткової винагороди, за період перебування на стаціонарному лікуванні, у зв?язку з захворюванням/хворобою.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є питання виплати додаткової винагороди військовослужбовцю у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а також у відпустці для лікування після поранення.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до абзацу 1 ст. 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XІІ) законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.
Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України №2232-ХІІ) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до ст. 12 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до п. 17 Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває по сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168).
Пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022.
01.04.2022 до Постанови №168 внесено зміни, якими передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Суд наголошує, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Отже до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов'язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.
Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100 000 гривень.
Підставою для видачі наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини.
З аналізу п. 1 Постанови № 168 можна дійти висновку, що нарахування та виплата військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень здійснюється за таких умов:
- пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини;
- факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- факт перебування у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 21.08.2024 №31/192 позивач 13.03.2022 одержав: МВТ. Осколкове поранення верхньої третини правого передпліччя, ліктьового суглобу, нижньої третини правого плеча.
Відповідно до Витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №3180 від 11.10.2024 Постанову ВЛК ВМКЦ Західного регіону про причинний зв?язок захворювань по свідоцтву про хворобу №921/1 від 09.04.2024, - відмінено.
Встановлено, що:
Поранення: «Зміцнілий рубець правого передпліччя після видалення осколків (10.01.2024) з приводу вогнепального осколкового поранення (13.03.2022) без порушення функції правої верхньої кінцівки», ПОРАНЕННЯ, ТАК, ПОВ'ЯЗАНЕ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Захворювання: рецидивуючий перебіг «Хронічний кістозно-залозистий цистит, часто з розвитком двобічного прогресуючого уретерогідронефрозу зліва - III (третьої), справа ІІ (другої) стадії при незадовільних результатах лікування зі значним порушенням функції. Операції: 17.03.2023 - цистоскопія, біопсія сечового міхура, 06.06.2023 - трансуретральна резекція сечового міхура, 23.08.2023 - трансуретральна резекція сечового міхура, 22.10.2023 черезшкірна пункційна нефростомія, 09.11.2023 - трансуретральна резекція сечового міхура, стентування лівого сечоводу. Вторинний хронічний пієлонефрит, ремісія. Хронічний простатит, ремісія», - ЗАХВОРЮВАННЯ, ТАК, ПОВ?ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Так, матеріалами справи підтверджено, що травма позивача, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, наявна умова (поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язано із захистом Батьківщини) для виплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Щодо перебування позивача на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, суд зазначає, наступне.
Як встановлено судом, відповідно медичних документів позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 08.03.2023 по 25.03.2023, з 30.05.2023 по 12.06.2023; з 12.06.2023 по 30.06.2023; з 21.08.2023 по 28.08.2023; з 19.10.2023 по 30.10.2023; з 31.10.2023 по 27.11.2023; з 27.11.2023 по 29.11.2023; з 08.01.2024 по 16.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024; з 11.04.2024 по 15.05.2024.
Тобто позивач проходив стаціонарне лікування у зв'язку із тим діагнозом, який став наслідком травми, пов'язаної із захистом Батьківщини.
Тому суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що позивач у спірні періоди перебував на стаціонарному лікуванні з захворюванням, яке не пов'язане з пораненням (травмою, контузією, каліцтвом) отриманим під час захисту Батьківщини.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування та виплати позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за періоди з 08.03.2023 по 25.03.2023, з 30.05.2023 по 12.06.2023; з 12.06.2023 по 30.06.2023; з 21.08.2023 по 28.08.2023; з 19.10.2023 по 30.10.2023; з 31.10.2023 по 27.11.2023; з 27.11.2023 по 29.11.2023; з 08.01.2024 по 16.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024; з 11.04.2024 по 15.05.2024, оскільки позивач у спірний період проходив стаціонарне лікування у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини.
Водночас позовні вимоги щодо нарахування та виплатити позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за період з 21.03.2024 по 11.04.2024 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів, а судом не встановлено факту перебування позивача на стаціонарному лікуванні у вказаний період.
Позовні вимоги щодо нарахування та виплатити позивачу додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за період перебування у відпустці за станом здоров?я задоволенню не підлягають, оскільки матеріали справи не містять доказів перебування позивача у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також позовні вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди збільшеної до 100000,00 грн на місяць за спірні періоди в конкретній сумі задоволенню не підлягають, оскільки розрахунок такої виплати є дискреційними повноваженнями відповідача.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що ненарахування та невиплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 08.03.2023 по 25.03.2023, з 30.05.2023 по 12.06.2023; з 12.06.2023 по 30.06.202; з 21.08.2023 по 28.08.2023; з 19.10.2023 по 30.10.2023; з 31.10.2023 по 27.11.2023; з 27.11.2023 по 29.11.2023; з 08.01.2024 по 16.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024; з 11.04.2024 по 15.05.2024, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому таку бездіяльність потрібно визнати протиправною, частково задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і також підлягає до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 08.03.2023 по 25.03.2023, з 30.05.2023 по 12.06.2023; з 12.06.2023 по 30.06.2023; з 21.08.2023 по 28.08.2023; з 19.10.2023 по 30.10.2023; з 31.10.2023 по 27.11.2023; з 27.11.2023 по 29.11.2023; з 08.01.2024 по 16.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024; з 11.04.2024 по 15.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 08.03.2023 по 25.03.2023, з 30.05.2023 по 12.06.2023; з 12.06.2023 по 30.06.2023; з 21.08.2023 по 28.08.2023; з 19.10.2023 по 30.10.2023; з 31.10.2023 по 27.11.2023; з 27.11.2023 по 29.11.2023; з 08.01.2024 по 16.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 11.04.2024 по 15.05.2024.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із отриманим пораненням (контузії, травми або каліцтва), пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме за період з 08.03.2023 по 25.03.2023, з 30.05.2023 по 12.06.2023; з 12.06.2023 по 30.06.2023; з 21.08.2023 по 28.08.2023; з 19.10.2023 по 30.10.2023; з 31.10.2023 по 27.11.2023; з 27.11.2023 по 29.11.2023; з 08.01.2024 по 16.01.2024; з 30.01.2024 по 01.02.2024, з 11.04.2024 по 15.05.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Повне рішення суду складено 11.11.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна