з питань залишення позову без розгляду
12 листопада 2025 рокусправа № 380/11979/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. розглянув в письмовому провадженні заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військова частина НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
« 1. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не врахуванням до складу грошового забезпечення Позивача за лютий 2018р. щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі - 3748,48 гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889», яка не мала разового характеру;
2. Зобов'язати Відповідача при розрахунку індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 18.09.2020р. включити до складу грошового забезпечення Позивача за лютий 2018р. щомісячну додаткову грошову винагороду у в розмірі - 3748,48 гривень. передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889», як таку яка не мала разового характеру.
3. Визнати протиправними бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 шодо не нарахування Позивачу різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року у сумі - 3971,86 гривень щомісячно, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01.03.2018 по 18.09.2020 р.
4. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити Позивачу перерахунок та виплату різниці між сумою індексації грошового забезпечення. що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі - 3971,86 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 18.09.2020р. та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат. одержаних військовослужбовцями. поліцейськими та особами рядового і начальницького складу. затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44. з урахуванням виплачених сум.
5. Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі невиплаченої суми індексації грошового забезпечення з 01.03.2018р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
6 Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити Позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі невиплаченої суми індексації грошового забезпечення з 01.03.2018р. по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення».
Ухвалою суду від 16.06.2025 відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 про відмову у відкритті провадження у справі №380/11979/25 скасовано, а справу направлено для до суду першої інстанції продовження розгляду.
Справа надійшла на адресу Львівського окружного адміністративного суду 14.10.2025 та згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2025 передана судді Кравціву О.Р.
Ухвалою суду від 17.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Представник відповідача подав заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування заяви вказав, що позивачем пропущено місячний строк, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України, та тримісячний строк звернення до суду передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України, оскільки спірним періодом є 2018-2020 роки, а до суду позивач звернувся не раніше 06.06.2025.
Вирішуючи заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд керується таким.
Згідно із частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23 виклала правову позицію, відповідно до якої положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що була чинною станом на виникнення спірних правовідносин) в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 №2352-ІХ (далі - Закон №2352-ІХ) внесено зміни, зокрема, до статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Закон №2352-ІХ набрав чинності 19.07.2022.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Тобто, до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06.04.2023 у справі №260/3564/22 та від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 вказала, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий правовий підхід застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі №990/156/23.
Отже, у період до 19.07.2022 згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції) строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати не обмежувався будь-яким строком. Період з 19.07.2022 регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Спірні правовідносини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця виникли в період з 2018 року по 18.09.2020. Враховуючи те, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція частини 2 статті 233 КЗпП України, яка передбачала право на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, то строк звернення позивача до суду не пропущений.
Враховуючи викладене, суд висновує про необґрунтованість заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, а тому у задоволенні такого слід відмовити.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці ухвалу прийнято 12.11.2025.
Керуючись статтями 122, 123, 241-246, 248, 256 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
2. Копію ували надіслати сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяКравців Олег Романович