12 листопада 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5766/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати дії Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо не розгляду її заяви від 3 квітня 2025 року неправомірними;
- зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розглянути її заяву від 3 квітня 2025 року щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості ) та передання мені у власність земельної ділянки загальною площею 2, 0864 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520884800:02:000:0779, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішенням Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3684 від 31.05.2024 їй надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2002, зареєстрованого у реєстрі за №1108 щодо успадкування права на земельну частку (пай) серії РН №397579, виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 10.05.2001, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку ( пай) 10.05.2001 №631, на земельну ділянку розміром 8,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі, що перебували у складі земель колишнього КСП «Рассвет» (згідно Схеми поділу земель колишнього КСП «Рассвет» земельна ділянка №549, площею 2, 0864 га ріллі; земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 2,0863 га ріллі; земельна ділянка №647, площею 2, 0835 га ріллі) на території колишньої Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01), що знаходиться за межами села Миколо-Бабанка на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
03.04.2025, після розроблення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно - консалтингова група «Альфа» технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), звернулась до відповідача із заявою, в якій просила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати їй у власність земельну ділянку загальною площею 2, 0864 га з них: 2,0864 га під угіддями рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3520884800:02:000:0779, що знаходиться на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Однак, протокольним рішенням постійної комісії Кетрисанівської сільської ради з питань агропромислового розвитку, земельних відносин, екології, раціонального використання природних ресурсів, промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку та житловокомунального господарства, будівництва і архітектури від 06.06.2025 вирішено відкласти розгляд цього питання до завершення воєнного стану.
Вказує, що земельна ділянка є сфомованою з визначенням площі, меж та присвоєно кадастровий номер. Відповідні відомості внесені до Державного земельного кадастру.
Вважає, що розгляд її заяви мав здійснюватись на пленарному засіданні Кетрисанівської сільської ради, а не постійною комісією.
З цих підстав вважає дії відповідача протиправними та просить позов задовольнити.
04.09.2025 від відповідача надійшли витребувані судом докази, однак правом на подання суду відзиву на позовну заяву не скористався. Жодних заяв, повідомлень про причини такого неподання, їх поважності та/або неможливості подання у строк, встановлений судом, від відповідача на адресу суду (у тому числі електронну) не надходило.
Відтак, відповідно до частини шостої статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
26.08.2025 ухвалою Кіровоградського окружного суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
З долучених до матеріалів справи доказів судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину від 29.01.2002, виданого державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області Вороненко Л.В., зареєстрованого в реєстрі за №108, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 успадковано від померлого ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Рассвет" Бобриненького району Кіровоградської області, розміром 8.25 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що знаходиться на території Миколобабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, і належить спадкодавцю на підставі сертифіку на право на земельну частку пай PH №397579, виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 10.05.2001, що зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай 10.05.2001 за №631 (а.с. 16).
Рішенням Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3684 від 31.05.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2002, зареєстрованого у реєстрі за №1108 (в рівних частках) щодо успадкування права на земельну частку (пай) серії РН №397579, виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 10.05.2001, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10.05.2001 №631, на земельну ділянку розміром 8,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі, що перебували у складі земель колишнього КСП «Рассвет» (згідно Схеми поділу земель колишнього КСП «Рассвет» земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 2, 0864 га ріллі; земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 2,0863 га ріллі; земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 2, 0835 га ріллі) на території колишньої Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01), що знаходиться за межами села Миколо-Бабанка на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Пунктом 2 вказаного рішення, зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернутися до суб'єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою згідно із законом, для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 17-18).
На виконання пункту 2 рішення Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3684 від 31.05.2024, позивач замовила у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно - консалтингова група «Альфа», яким у наступному і виготовлено, Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 6,2562 га, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01) (а.с. 30-86).
Згідно поданої позивачем заяви та на підставі вказаної Технічної документації у Державному земельному кадастрі були зареєстровані відомості про земельну ділянку площею 2,0864 га, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520884800:02:000:0779, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру від 27.03.2025 НВ-0700333612025 (а.с. 24-29).
03.04.2025 позивач звернулася до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області із заявою, в якій просила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати їй у власність земельну ділянку загальною площею 2,0864 га з них: 2,0864 га під угіддями рілля, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 3520884800:02:000:0779, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, Кетрисанівська сільська рада.
До вказаної заяви ОСОБА_1 долучила копію паспорта та картки фізичної особи - платника податків; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; оригінал технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Заява позивача від 03.04.2025 отримана відповідачем цього ж дня та зареєстрована за №3097/00173-04-202, що підтверджується штампом на примірнику позивача (а.с. 21).
Згідно протоколу №2 від 06.06.2025 засідання постійної комісії Кетрисанівської сільської ради з питань агропромислового розвитку, земельних відносин, екології, раціонального використання природних ресурсів, промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку та житлово-комунального господарства, будівництва і архітектури за результатами розгляду заяв ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вирішено відкласти розгляд питання до завершення воєнного стану (а.с. 112-132).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720/95), з метою забезпечення реалізації невідкладних заходів щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва та відповідно до частини другої статті 25 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України" постановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
У цьому ж пункті Указу № 720/95 зазначено, що паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).
Також, за змістом пунктів 2, 3, 5, 6 вищезгаданого Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками регулює Закон України від 05.06.2003 №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» (далі - Закон № 899-IV).
Частиною 1 статті 1 цього Закону встановлено, що право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.
В свою чергу, у розумінні частини 1 статті 2 Закону №899-IV, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Частиною другою статті 2 Закону № 899-IV також визначено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
З вищенаведеними приписами Закону № 899-IV і Указу № 720/95 перекликаються й пункти 8, 16, 17 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (далі - ЗК України), які передбачають таке.
Члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.
Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.
Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Окрім цього, за змістом статті 25 ЗК України при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).
Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Землі у приватну власність особам, зазначеним у частині першій цієї статті, передаються безоплатно.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, мають гарантоване право одержати свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).
Згідно з положеннями статті 3 Закону № 899-IV підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) закріплені у статті 5 Закону №899-IV, частиною першою якої передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом.
Законом України від 10.07.2018 №2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", який набрав чинності 01.01.2019, було внесено зміни, зокрема до статті 5 Закону № 899-IV, за змістом якої повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) були надані лише сільським, селищним, міським радам.
Згідно із частиною 1 статті 11 Закону №899-IV встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно зі статтею 55 Закону України від 22.05.2003 №858-IV «Про землеустрій» №858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.
У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 186 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується власником (розпорядником) земельної ділянки.
Згідно з частинами 8-10 статті 186 ЗК України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, іншим суб'єктам, визначеним цією статтею, при погодженні та затвердженні документації із землеустрою забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до складу документації із землеустрою, визначеного Законом України "Про землеустрій"; надання погодження документації із землеустрою будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, погодження яких не передбачено цією статтею; проведення будь-яких обстежень, експертиз чи робіт.
Кожен орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інший суб'єкт, визначений цією статтею, розглядає та погоджує документацію із землеустрою самостійно та незалежно від погодження такої документації іншими органами.
Висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб'єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію. Повторна відмова у погодженні або затвердженні документації із землеустрою допускається лише у разі, якщо розробник не усунув недоліки, зазначені у попередньому висновку (рішенні), а також якщо підстава для відмови виникла після надання попереднього висновку (рішення). Повторна відмова у погодженні або затвердженні не позбавляє розробника документації із землеустрою права усунути недоліки такої документації та подати її на погодження або затвердження.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється, у тому числі, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка, у разі передачі у власність особі земельної ділянки за рішенням органу місцевого самоврядування, розробляється на підставі дозволу такого органу.
Як встановлено судом, Рішенням Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області №3684 від 31.05.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки (паю) в натурі (на місцевості) на земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2002, зареєстрованого у реєстрі за №1108 (в рівних частках) щодо успадкування права на земельну частку (пай) серії РН №397579, виданого Бобринецькою райдержадміністрацією 10.05.2001, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 10.05.2001 №631, на земельну ділянку розміром 8,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж в натурі, що перебували у складі земель колишнього КСП «Рассвет» (згідно Схеми поділу земель колишнього КСП «Рассвет» земельна ділянка № НОМЕР_2 , площею 2, 0864 га ріллі; земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 2,0863 га ріллі; земельна ділянка № НОМЕР_3 , площею 2, 0835 га ріллі) на території колишньої Миколо-Бабанської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗ - 01.01), що знаходиться за межами села Миколо-Бабанка на території Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
Після виготовлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інженерно - консалтингова група «Альфа» Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), позивач звернулась до відповідача із заявою про її затвердження та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 2,0864 га з кадастровим номером 3520884800:02:000:0779.
Статтею 144 Конституції України чітко передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Таким чином, ЗК України та Законом №280/97-ВР визначено обов'язок виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішувати питання регулювання земельних відносин, в тому числі і питання передачі у користування земельних ділянок.
Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Таким чином, нормами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи повинен прийматись у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 23.11.2018 у справі №826/8844/16.
Проаналізувавши вищенаведені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що питання про затвердження технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки відповідач має вирішувати за наслідками розгляду відповідного клопотання на пленарному засіданні.
Частиною 5 статті 46 Закону №280/97-ВР встановлено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Отже, у межах спірних правовідносин саме Кетрисанівська сільська рада повинна була розглянути заяву позивача і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні у межах визначеного законодавством строку.
При цьому, як вбачається з витягу з протоколу №2 від 06.06.2025 засідання постійної комісії Кетрисанівської сільської ради з питань агропромислового розвитку, земельних відносин, екології, раціонального використання природних ресурсів, промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку та житлово-комунального господарства, будівництва і архітектури, вирішено відкласти розгляд питання позивача до завершення воєнного стану.
Тобто питання щодо затвердження технічної документації із землеустрою за заявою ОСОБА_1 від 03.04.2025 на розгляд сесії не виносилося взагалі. Проект рішення про затвердження або відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою з мотивами відмови не розроблявся, не обговорювався і рішення ради з цього питання не приймалось.
Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб'єкта земельних правовідносин, у формі рішення.
Положення ЗК України не передбачають випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду заяви про затвердження технічної документації із землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2021 у справі №580/704/21 дійшов висновку про те, що відсутність рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою або відмову у його затвердженні, після спливу встановленого законом строку розгляду клопотання особи, свідчить про допущення суб'єктом владних повноважень протиправної бездіяльності.
За викладених обставин, суд вважає, що Кетрисанівська сільська рада у даному випадку діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, передбачений Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", у зв'язку з чим допустила протиправну бездіяльність.
Суд враховує, що з 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває станом на сьогоднішній день.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року №2145-IX (далі - Закон №2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України. Так, Розділ X "Перехідні положення" ЗК України доповнено пунктами 27 і 28. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X "Перехідних положень" ЗК України зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Вказані зміни до ЗК України набрали чинності 07.04.2022.
З огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом №2145-IX, із 07.04.2022 до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації.
При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Водночас суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Між тим, норми цього Закону не містять заборони на розгляд звернення особи про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із прийняттям відповідного рішення, при цьому рішення за таким розглядом повинно прийматися з урахуванням діючого законодавства.
Отже, відповідач зобов'язаний розглянути в установленому порядку заяву позивача і прийняти на основі адміністративного розсуду рішення із дотриманням діючих норм Земельного кодексу України.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.04.2025 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 2,0864 га з кадастровим номером 3520884800:02:000:0779.
Згідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (підпункт 4 частини другої статті 245 КАС України).
Відповідно до частини четверта статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Отже, з'ясувавши характер спірних правовідносин у справі, характер порушеного права позивача і можливість його захисту в обраний спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою від 03.04.2025, порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за такою заявою має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2025 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 2,0864 га з кадастровим номером 3520884800:02:000:0779 та прийняття відповідного рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На виконання цих вимог відповідач як суб'єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б підтверджували правомірність своєї бездіяльності у спірних правовідносинах не надав, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На розвиток зазначених положень Конституції України частиною другою статті 2 КАС України визначені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яким є відповідач.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).
Оскільки позов задоволено частково, суд стягує на користь позивача судовий збір у сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.04.2025 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 2,0864 га з кадастровим номером 3520884800:02:000:0779.
Зобов'язати Кетрисанівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2025 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу у власність земельної ділянки загальною площею 2,0864 га з кадастровим номером 3520884800:02:000:0779 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365508, вулиця Шкільна, будинок 47, село Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247) судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 12 листопада 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Кетрисанівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04365508, вулиця Шкільна, будинок 47, село Кетрисанівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27247) .
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК