12 листопада 2025 року м. Київ справа №320/13912/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крохмалепродукти Оране» до Державної служби з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача: Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Крохмалепродукти Оране» із позовом до Державної служби з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову №344818 від 27.12.2022 Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки третьої сторони, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача Державної служби України на транспорті про стягнення з ТОВ «Крохмалепродукти Оране» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять) грн. за порушення абзацу 3 частини 1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки від 27.12.2022 №344818 до позивача застосовано штраф у сумі розміром 17000 грн за порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вказує, що постанова відповідача є неправомірною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, оскільки під час її прийняття орган контролю не врахував вимоги пункту 1.4 Положення №340 та залишив поза увагою те, що особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку не поширюються на випадки перевезення пасажирів та/чи вантажів за для власних потреб підприємства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування зазначав, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки посадовими особами при перевірці транспортного засобу DAF, державний номер знак НОМЕР_1 , встановлено, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу на транспортному засобі, яким керував водій, за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
У відповіді на відзив Позивач підтримав усі свої позовні вимоги.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Керуючись Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженомку Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567) на підставі направлення на перевірку №013938 від 31.10.2022, 04.11.2022 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області проводилась рейдова перевірка на автодорозі М-07, 75 км.
Під час перевірки було складено акт №331721 від 04.11.2022, у якому зафіксовано наступне порушення: 04.11.2022 автомобіль DAF, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричіпом номерний знак НОМЕР_3 , який належить ТОВ «Крохмалепродукти Оране» - під керуванням водія ОСОБА_1 , порушив ст.ст.34,38 Закону України «Про автомобільний транспорт», в тому числі здійснив порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 цього Закону, а саме: абзац 3 ч.1 «перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу» чим порушено Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України №340 від 07.06.2010 та Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010.
На підставі акту, Міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову №344818 від 27.12.2022 про застосування до ТОВ «Крохмалепродукти Оране» штрафу, передбаченого абзацом 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в розмірі 17000,00 в розмірі 17000,00 грн., в графі «порушення законодавства про автомобільний транспорт» зазначено «відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу».
Позивач, не погоджуючись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ).
Стаття 5 Закону № 2344-ІІІ визначає, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Відповідно до п.п. 2, 3 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку.
У свою чергу, абзацом 7 статті 34 Закону № 2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник повинен забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Статтею 48 Закону № 2344-III обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж та інші документи, передбачені законодавством.
Абзацом 2 частини 2 статті 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.
Відсутність усіх необхідних документів, визначених положеннями Закону № 2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшло своє відображення в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №331721 від 04.11.2022.
Як встановлено з матеріалів справи, інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області в рамках проведення заходів державного контролю відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті - Порядку №1567, шляхом проведення рейдової перевірки, 04.11.2022 на автодорозі: М-07, 75 км, перевірено транспортний засіб марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, номерний знак НОМЕР_4 , що використовувало в своїй діяльності ТОВ «Крохмалепродукти Оране».
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №331721 від 04.11.2022, в якому вказано, що автомобілем марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснювалось перевезення вантажу без документів передбачених статтями, 34,38 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутності на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.
Надаючи оцінку вказаній обставині, суд відзначає наступне.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Суд зауважує, що як наслідок встановленого законодавством обов'язку встановити відповідний тахограф, ведення документації до нього є таким же обов'язком. Складання/ведення виключно індивідуальної контрольної книжки водія можливе лише тоді, коли встановлення тахографу не є обов'язком перевізника взагалі в силу вагових чи дистанційних показників.
Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.03.2020 року по справі №823/1199/17.
З урахуванням вищезазначених приписів Положення № 340 транспортний засіб може бути не обладнаний тахографом виключно тоді, якщо його маса не перевищує 3,5 т.
Разом з тим, оскільки маса транспортного засобу позивача становить понад 3,5 т та він повинен бути обладнаний тахографом, у позивача наявний обов'язок щодо забезпечення належної експлуатації тахографу, а у водія такого транспортного засобу - мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Матеріалами справи підтверджується, що під час проведення перевірки позивачем в порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» не надано протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Непред'явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відтак, оскільки позивач здійснював перевезення вантажів 04.11.2022 вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон, зокрема відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивача, тому є наявними правові підстави для застосування адміністративного-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Системний аналіз вищевказаних норм свідчить, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т, які використовується суб'єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов'язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», обов'язковою також є наявність особистої картки водія до встановленого тахографа.
Перевезення будь-якого вантажу, в тому числі й особистого, а саме для власних потреб товариства, вантажним автомобілем з повною масою понад 3,5 тон не звільняє від обов'язку обладнання останнім повіреним тахографом.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо належності позивача до автомобільного перевізника в розумінні Закону №2344-III та щодо обов'язку забезпечення водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, суд зазначає наступне.
Так, формування та збір документів для перевезення товару завершується на початку руху та мають бути у водія на руках. Саме на підставі первинних документів, які надані водієм на місці зупинки транспортного засобу, а не інших документів, наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини, зокрема, щодо перевізника.
Носієм доказової інформації щодо встановлених таким чином обставин, є первинні документи контролю, що складаються контролюючим органом, акти, довідки відповідно до зазначених вище правил і процедур, передбачених вищезгаданими профільними нормативно-правовими актами.
У даному випадку, на місці події (зупинки) за наданими водієм транспортного засобу матеріалами та відомостями складено акт, який є носієм доказової інформації (доказової бази), та встановлено, що перевізником у даному випадку є позивач.
Тобто, акт рейдової перевірки, складений на підставі наданих водієм позивача під час здійснення перевірки доказів, який здійснював перевезення вантажу є службовим документом, та основним носієм доказової бази.
В даному випадку, суд зазначає, що Позивачем не заперечується факт перевезення ним вантажу транспортним засобом в межах провадження власної господарської діяльності, а тому він є автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.
Отже, обставини, передбачені пунктом 1.4 Положення №340 та які свідчать про звільнення позивача від відповідальності згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», не підтверджуються.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, оцінивши докази, долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті №344818 від 27.12.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача, є правомірною, а тому підстави для її скасування відсутні.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.