про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі
без проведення судового засідання
12 листопада 2025 року Київ № 320/46806/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області, Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України.
Просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області щодо ненарахування і невиплати судді та голові Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.06.2025 по 31.07.2025 включно у розмірі, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», а саме: з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028 грн встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення належного фінансування фонду заробітної плати Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області для виплати позивачу суддівської винагороди за період з 01.06.2025 по 31.07.2025 включно у розмірі, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», а саме: з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн;
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України відносно невжиття заходів щодо необхідності визначення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» достатнього обсягу коштів для забезпечення належного фінансування фонду заробітної плати судової влади на 2025 рік у розмірі, передбаченому пунктом 1 частини третьої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн;
- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області та Державної судової адміністрації України на користь позивача недонараховану та не виплачену суддівську винагороду у відповідності до пункту 1 частини третьої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», а саме виходячи з розміру окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (3028 грн) з відповідною щомісячною доплатою за вислугу років та перебування на посаді голови суду, за період з 01.06.2025 по 31.07.2025 включно в загальній сумі 93852 грн за рахунок будь-яких бюджетних коштів, розпорядниками яких є Державна судова адміністрація України та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області шляхом списання з будь-яких казначейських рахунків;
- зобов'язати Міністерство фінансів України вжити заходів щодо забезпечення Державної судової адміністрації України достатнього обсягу коштів для належного фінансування фонду заробітної плати судової влади, а саме виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 у розмірі 3028 грн.
Крім того, у якості третіх осіб позивачем визначено Головне управління Державної казначейської служби України в Полтавській області та Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, із приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем, всупереч вимогам частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, не наведено вагомих підстав, за яких рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки названих суб'єктів.
З огляду на наведені обставини, підстав для залучення до участі у справі в якості третіх осіб названих суб'єктів суд на цей час не вбачає.
Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, не встановлено.
Згідно зі статтями 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Окремо суд звертає увагу учасників справи на таке.
За приписами статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Особливості використання електронного підпису або засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
За правилами пункту 122 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей.
За змістом пункту 1 Розділу VІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції чинній на час постановлення ухвали), у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Ураховуючи наведене, суд уважає за необхідне розгляд справ здійснювати у змішаній (паперовій та електронній) формі.
У позовній заяві позивач просив суд розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, а також просив провести розгляд справи (усі судові засідання) в режимі відеоконференції з трансляцією з приміщення Оржицького районного суду Полтавської області.
Оскільки судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про проведення розгляду справи (усі судові засідання) в режимі відеоконференції.
Також позивач заявлено клопотання про витребування доказів.
Із положень частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та при цьому суд має керуватись основоположними в адміністративному процесі принципами, які закріплені у статті 2 цього Кодексу.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із частинами третьою та шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Із урахуванням викладеного, для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи суд доходить висновку про необхідність у витребуванні додаткових доказів.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 49, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відкрити провадження в адміністративній справі.
Справа буде розглядатися одноособово суддею Скрипкою І.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Розгляд справи здійснювати в змішаній (паперовій та електронній) формі.
2. Відмовити у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
3. Запропонувати відповідачам протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзиви на позовну заяву.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачами відзивів у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
4. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до частини другої статті 163, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) її іншим учасникам справи.
5. Запропонувати відповідачам подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити відповідачам, що відповідно до частини другої статті 164, частин третьої, четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до заперечення мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
6. Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області протягом десяти днів із дня вручення (ознайомлення) цієї ухвали:
- довідку-розрахунок недоплаченої суддівської винагороди судді та голові Оржицького районного суду Полтавської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01.06.2025 по 31.07.2025 включно, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 - 3028 грн, відповідно до вимог пункту 1 частини третьої статті 135 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів»;
- докази фактично нарахованої та фактично виплаченої суддівської винагороди позивачу за спірний період;
- пояснення щодо спірних відносин.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернеті за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
8. Копію ухвали суду надіслати (видати) учасникам справи (їхнім представникам).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.