12 листопада 2025 року м. Київ справа №640/18164/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ»
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
І. Зміст позовних вимог.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» (далі - ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ»/позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві /відповідач) у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві за № 562/26-15-04-13-19 від 25.06.2020;
- зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» як платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2018 та включити до реєстру платників єдиного податку.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято з порушенням порядку його прийняття. Так, позивач зазначає, що у відповідності до приписів п. 299.11. ст. 299 ПК України необхідною умовою для прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного реєстру є проведення перевірки та складання акту, чого відповідачем зроблено не було.
Отже, позивач вважає, що прийняття рішення контролюючим органом про виключення з реєстру платників єдиного податку без проведення перевірки - є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що реєстрацію платником єдиного податку 3 групи ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» анульовано у відповідності до вимог абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 та абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу, зі змінами та доповненнями, за рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 25.06.2020 № 562/26-15-04-13-19 у зв'язку з наявністю податкового боргу з П-К на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства (код платежу 11021000) та станом на 01.06.2020 складав 20036 грн. Так, відповідач зазначає, що згідно даних ІТС «Податковий блок» за позивачем по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів був наявний податковий борг у розмірі 20036 грн., який виник за рахунок подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, за кодом класифікації доходів бюджету 11021000.
Таким чином, на думку відповідача, контролюючий орган діяв в межах визначених чинним законодавством. Відповідач просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
28.07.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
На адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/18164/21.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Журавля В.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.06.2023 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2024 прийнято адміністративну справу №640/18164/21 до провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
07.03.2024 позивачем подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи, а саме про зміну найменування позивача з ТОВ «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» на ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ».
15.03.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву.
09.07.2025 позивачем подано до суду заяву про прискорення розгляду справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2025 змінено найменування позивача у справі, а саме: з Товариство з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ». Здійснено процесуальне правонаступництво та замінити відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» (код ЄДРПОУ 42907235, місцезнаходження юридичної особи: 02140, Україна, місто Київ, провулок Руслана Лужевського, будинок 14), зареєстровано як юридичну особу 17.10.2005.
Основним видом діяльності ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» за КВЕД є: 82.20 Діяльність телефонних центрів. Інші види діяльності за КВЕД є: Комплексне обслуговування об'єктів, Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність, Веб-портали, Діяльність інформаційних агентств, Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» здійснювало свою підприємницьку діяльність як платник єдиного податку 3 групи.
23.10.2019 ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2029 року.
13.11.2019 у зв'язку з виявлено помилкою в декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2029 року (не заповнений рядок 13), позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за рік 2019, в якій ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» правильно заповнило рядки 17,19, проте не були заповнений рядок 26 Декларації. Дану декларацію податкові органи не взяли до уваги
Відповідно до задекларованих сум з урахуванням уточнюючих податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за рік 2019 Товариство заплатило єдиний податок в повному обсязі, про що свідчить копія платіжного доручення за № 164 від 14.11.2019 року.
16.11.2020 позивачем була подана повторно уточнююча податкова декларація з податку на прибуток за рік 2019, де ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» вже відобразило та заповнило рядок 26.
25.11.2020 року ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» отримало від Головного управління ДПС у м. Києві копію Рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку від 25.06.2020 № 562/26-15-04-13-19.
За результатами оскарження вказаного вище рішення відповідача рішенням Державної фіскальної служби України від 12.03.2021 № 5624/6/99-00-18-04-03-06 оскаржуване рішення залишено без розгляду.
Незгода з позивача з рішенням про виключення його з реєстру платників єдиного податку, обумовила на звернення до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).
Згідно з підпунктами 291.2, 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Застосування спрощеної системи оподаткування фактично є одним із видів пільгового оподаткування господарської діяльності. Податковим кодексом України встановлено коло осіб, на яких розповсюджується вказана норма.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями пункту 299.1, пункту 299.2 статті 299 ПК України передбачено, що реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Відповідно до підпункту 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;
7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента);
8) наявність щодо платника податку та/або його засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції»:
- щодо платників першої і другої груп - в останній день місяця, у якому прийнято таке рішення;
- щодо платників третьої і четвертої груп - в останній день кварталу, у якому прийнято таке рішення.
На виконання вимог пункту 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та у строки: у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Відповідно до підпункту 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
З огляду на аналіз наведених вище норм, суд констатує, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, установлених законом.
При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлення за результатами останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Суд зазначає, що контролюючий орган тільки під час проведення документальної перевірки позивача, встановивши обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), повинен прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19 та від 11.01.2024 у справі № 810/3210/17, які в силу частини 5 статті 242 КАС України є обов'язковою для врахування.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення підставою для його прийняття стали норми абзацу 3 пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України.
Як встановлено з поданого відповідачем відзиву, наявність у позивача заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів податковим органом встановлено що згідно даних ІТС «Податковий блок». При цьому, як зазначає відповідач, заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» виникла за рахунок Подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств, за кодом класифікації доходів бюджету 11021000.
Також, зі змісту оскаржуваного рішення встановлено, що ТОВ «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» виключений з Реєстру платників єдиного податку з 30.06.2020.
Втім, суд звертає увагу, що контролюючим органом не зазначено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки, як це вимагає п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Таким чином, як слідує зі змісту наведеної правової норми, контролюючий орган має право шляхом проведення перевірки проконтролювати своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пунктів 86.2, 86.7 статті 86 Податкового кодексу, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Отже, нормами Податкового кодексу передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Разом з тим, відповідачем не надано доказів проведення перевірки, складання та надіслання (вручення) позивачу акта перевірки на підставі якого прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Таким чином, контролюючим органом порушено встановлений Податковим кодексом порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Відтак, на переконання суду, відповідач порушив приписи статті 86 ПК України, не надавши позивачу можливості подати свої заперечення до акта та/або додаткові документи на доказ належного виконання податкового зобов'язання та відсутності боргу зі сплати податку, одразу прийнявши рішення на основі такого акту.
За вказаних обставин суд зазначає, що Податковим кодексом закріплена чітка послідовність дій, які мають бути обов'язково вчинені контролюючим органом до прийняття відповідного рішення (проведення перевірки платника єдиного податку, виявлення допущення ним порушення, зокрема, встановлення факту наявності податкового боргу, складання акта перевірки та прийняття на його підставі рішення). Іншої процедури законодавчо не передбачено.
Таким чином, враховуючи те, що несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІТС «Податковий блок», а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, і позивач заперечує проти існування відповідної заборгованості, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови і порядок прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми законодавства, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення за № 562/26-15-04-13-19 від 25.06.2020 щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з п.19-3.1 ст.19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до п.299.1 ст.299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп.299.13 ст.299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Отже, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Відтак, враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання відповідача поновити Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТО ДЛЯ ЛЮДЕЙ КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» як платника єдиного податку третьої групи з 30.06.2020, тобто з дати виключення з цього реєстру та включити до реєстру платників єдиного податку.
Задовольняючи дану вимогу у вказаний спосіб, суд виходить з позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06 листопада 2018 року по справі №820/4721/17 (адміністративне провадження №К/9901/51009/18), згідно якої право позивача підлягає захисту та відновленню, та приведення у стан, що існував до такого порушення з боку відповідача. Ні положеннями КАС України, більш того не положеннями податкового законодавства, не встановленні обмеження щодо можливості звернення з позовом до суду саме з такими вимогами. Такі вимоги, є не лише належними, а й дієвим способом захисту від протиправних дій відповідача.
VI. Судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 540, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №45589372 від 24.06.2021.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 4 540, 00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві за № 562/26-15-04-13-19 від 25.06.2020.
Зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС поновити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» як платника єдиного податку третьої групи з 30.06.2020, тобто з дати виключення з цього реєстру та включити до реєстру платників єдиного податку
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТАКТНИЙ ЦЕНТР КИЇВ» (02140, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. 14, код ЄДРПОУ 42907235) судовий збір у розмірі 4 540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.