12 листопада 2025 року Київ № 640/12881/19
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування наказу,
Державний реєстратор Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любов Миколаївна (Державний реєстратор Канівець Л.М., позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Просила суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 20.05.2019 №60/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 від 24.04.2019».
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шрамко Ю.Т. від 17.07.2019 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито провадження у справі, постановлено, що справа буде розглядатися одноособово суддею Шрамко Ю.Т. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Скрипці І.М.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 08.10.2024 продовжено розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Замінено відповідача - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві на процесуального правонаступника - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю і безпідставністю оскаржуваного наказу. Зазначала, що у ході розгляду заяви ОСОБА_1 та поданих разом з нею документів виявлено, що заявником подано технічний паспорт, на титульному аркуші якого зазначена будівельна адреса об'єкта, технічний паспорт виданий на об'єкт за адресою, відмінною від фактичної адреси квартири, на яку заявлено право власності. Так, сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта від 01.12.2017 №ГУ 163173351318, відсканований до земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт будівництва, до складу якого входить квартира, на яку заявлено право ОСОБА_1 , містить відомості про те, що засвідчується відповідність закінченого будівництвом об'єкта житлового комплексу по АДРЕСА_1 , ІІІ черга житловий будинок АДРЕСА_2 . Пояснено, що заявником подано договір купівлі-продажу майнових прав від 27.05.2016 № 160527/КВ-2; договір про внесення змін від 06.10.2017; довідку про повну оплату 07.11.2017 № 426, акт прийому-передачі майнових прав від 03.03.2018, відповідно до яких покупець придбаває майнові права на квартиру у житловому будинку АДРЕСА_3 . Вважає, що подані заявником документи жодним чином не відображали відомостей щодо черговості будівництва.
Позивач звертала увагу і на те, що істотною умовою договору купівлі-продажу майнових прав є предмет договору, під яким розуміється конкретний об'єкт нерухомості, де чітко визначена будівельна адреса будинку, номер черги або секції та інші умови, а у поданих заявником документах відсутнє відображення відомостей про чергу будівництва, що унеможливлює встановлення факту введення об'єкта нерухомого майна в експлуатацію, на який заявлено право. Вважає, що відповідач у своєму висновку зробив лише суб'єктивний умовивід з приводу черги будівництва, не посилаючись на норми Закону, які були порушені або не дотримані ОСОБА_2 під час розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, що прямо порушує норми пунктів 8, 13 Порядку. Вказала, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV (Закон №1952-IV) державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позову просили відмовити. Зазначили, що у державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Л.М. були відсутні правові підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 46440973 від 12.04.2019.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Л.М № 46440973 від 12.04.2019 відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації прав приватної власності на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_4 .
Вказане рішення оскаржене ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м.Києві (ГТ УЮ у м. Києві).
За результатами розгляд скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийнято рішення від 15.05.2019, яким вирішено:
1. Скаргу ОСОБА_1 від 24.04.2019, зареєстровану Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві 25.04.2019 за № А-1670, задовольнити в повному обсязі.
2. Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 46440973, прийняте 12.04.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любов'ю Миколаївною.
3. Провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на квартиру АДРЕСА_4 , за ОСОБА_1 .
4. Застосувати до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни захід, передбачений підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» -тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, терміном на 1 (один) календарний місяць (а.с.14-19).
На підставі висновку Комісії, ГТ УЮ у м. Києві прийнято наказ від 20.05.2019 №60/кс «Про задоволення скарги ОСОБА_1 від 24.04.2019», яким наказано:
«Скаргу ОСОБА_1 від 24.04.2019, задовольнити в повному обсязі.
Скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 46440973, прийняте 12.04.2019 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань ресстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Л. М.
Провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на квартиру АДРЕСА_4 , за ОСОБА_1 .
Застосувати до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Любові Миколаївни захід передбачений підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» -тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, терміном на 1 (один) календарний місяць.
Копію наказу направити до Філії міста Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, для тимчасового блокування доступу.
Виконання наказу покласти на Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у місті Києві» (а.с.11).
Позивач вважає необґрунтованим рішення Комісії від 15.05.2019, а прийнятий на його підставі наказ - протиправними, а тому звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначається статтею 37 Закону №1952-IV.
За правилами статті 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України; є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: 1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті; 2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; 3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; 4) наявна інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; 5) є рішення цього органу з того самого питання; 6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; 7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень; 8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги; 9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; 10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1128 затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (Порядок №1128), який визначає процедуру розгляду відповідно до Законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони) скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту (далі - суб'єкт оскарження), що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами (далі - суб'єкт розгляду скарги).
За нормами пункту 9 Порядку №1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує: 1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту; 2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах; 3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації; 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Пунктом 13 Порядку №1128 визначено, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи: 1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту; 2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін'юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.
Згідно із положеннями пункту 14 Порядку №1128 за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін'юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.
Позивач зазначає, що 08.04.2019 ОСОБА_1 подано заяву № 33538417 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 .
До заяви долучено наступні документи: договір купівлі-продажу майнових прав № 160527/КВ-2 від 27.05.2016, договір про внесення змін до Договору №160527/КВ-2 майнових прав від 03.03.2018, довідку про оплату в повному обсязі вартості від 06.10.2017, акт прийому-передачі майнових прав на квартиру №426 від 07.11.2017, технічний паспорт від 07.09.2017, виданий ТОВ «Будексперт-1», накази про надання права підпису №11, 37 від 21.12.2017, №3-к від 25.01.2016 №116681788 від 12.03.2018, квитанція №98 від 08.04.2019 та картка прийому заяви №116681788 від 12.03.2018.
Однак, у ході розгляду заяви з'ясовано, що ОСОБА_1 заявлено право власності на квартиру АДРЕСА_4 , проте технічний паспорт подано на об'єкт, який розташований у АДРЕСА_5 , що не відповідає вимогам пункту 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна. При цьому, сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта від 01.12.2017 № ГУ 163173351318, який відсканований до земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт будівництва, до складу якого входить квартира, на яку заявлено право ОСОБА_1 , містить відомості про те, що засвідчується відповідність закінченого будівництвом об'єкта житлового комплексу по АДРЕСА_6 . Пояснила, що заявником подано договір купівлі-продажу майнових прав від 27.05.2016 №160527/КВ-2; договір про внесення змін від 06.10.2017; довідку про повну оплату 07.11.2017 №426, акт прийому-передачі майнових прав від 03.03.2018, відповідно до яких покупець придбаває майнові права на квартиру житловому будинку АДРЕСА_3 . Подані заявником документи жодним чином не відображали відомостей щодо черговості будівництва.
При цьому, позивач у випадку, який розглядається, не вказує на порушення процедури розгляду скарги ОСОБА_1 , а лише посилається на те, що оскаржуване рішення відповідача є немотивованим.
Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, суд вказує на наступне.
Статтею 27 Закону №1952-1 визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
В свою чергу, пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (Порядок №1127), закріплено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.
Згідно із абзацом 2 пункту 77 Порядку №1127 у разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, відповідним кооперативом з метою забезпечення державної реєстрації права власності кожного окремого власника нерухомого майна можуть бути подані для долучення до Державного реєстру прав:
документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);
затверджений особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, перелік фізичних та юридичних осіб, кошти яких залучалися для будівництва об'єкта нерухомого майна, або затверджений загальними зборами кооперативу список членів кооперативу;
документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об'єкт нерухомого майна).
Пунктом 78 Порядку №1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються:
документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об'єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо).
У разі участі особи у фонді фінансування будівництва документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є видана управителем такого фонду довідка про право довірителя на набуття у власність об'єкта інвестування.
У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснилося закріплення відповідного об'єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).
У разі придбання майнових прав на об'єкт нерухомості документом, що підтверджує набуття у власність закріпленого за особою об'єкта будівництва, є договір купівлі-продажу майнових прав;
технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо).
У разі коли державна реєстрація права власності здійснюється на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об'єкті нерухомого майна, будівництво якого завершено та який прийнято в експлуатацію після 1 січня 2013 р., також обов'язково зазначаються у відповідній заяві відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та подаються завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії:
документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси (крім випадків державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна);
документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції, - у разі державної реєстрації права власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли законодавством не передбачено оформлення та видачу документа на такий об'єкт нерухомого майна).
У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.
Відомості про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не зазначаються, а завірені особою, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, копії документів, передбачені цим пунктом, не подаються у разі, коли такою особою відповідно до пункту 77 цього Порядку подано зазначені відомості та документи для долучення їх до Державного реєстру прав.
За змістом висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 15.05.2019, результати якого слугували підставою для прийняття спірного наказу, Комісією, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 до заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №33538417 були подані, у тому числі: договір купівлі-продажу майнових прав № 160527/КВ-2 від 27.05.2016, договір про внесення змін до Договору № 160527/КВ-2 купівлі-продажу майнових прав від 27.05.2016 від 06.10.2017, акт прийому-передачі майнових прав від 03.03.2018, довідка про оплату в повному обсязі вартості майнових прав на квартиру №426 від 07.11.2017, технічний паспорт від 07.09.2017, виданий ТОВ «Будексперт-1», накази про надання права підпису № 11, 37 від 21.12.2017, №3-к від 25.01.2016, №116681788 від 12.03.2018, квитанцію №98 від 08.04.2019 та картку прийому заяви № 116681788 від 12.03.2018.
За умова пункту 1.1 договору купівлі-продажу майнових прав від 27.05.2016 № 160527/KB-2 ТОВ «Інвестиційно-Будівельна Компанія Обрій» продає, а ОСОБА_1 придбає майнові права на квартиру АДРЕСА_7 на умовах та в порядку, що визначені у цьому договорі.
Із поданих документів встановлено, що ОСОБА_1 була видана довідка від 07.11.2017 №426 про те, що він в повному обсязі оплатив вартість майнових житловому будинку АДРЕСА_3 . Ця довідка є підставою для державної реєстрації покупцем права власності на квартиру.
Згідно відомостей з державного реєстру прав, встановлена наявність відсканованих документів від забудовника («системної папки») на об'єкт нерухомості, що знаходиться за адресою АДРЕСА_8 , в якій міститься сертифікат серія 1У № 163173351318 від 01.12.2017, який виданий на підставі акту готовності об'єкта до експлуатації, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) «Будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 . І черга житловий будинок АДРЕСА_2 » проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Таким чином, можливо встановити, що житловий будинок АДРЕСА_3 відноситься до III черги будівництва.
Також встановлено, що технічний паспорт від 07.09.2017 дійсно виданий на квартиру АДРЕСА_9 , проте на титульному листі цього технічного паспорту міститься відмітка про те, що розпорядженням Подільської районної в місті Києві державної адміністрації №128 від 16.02.2018 присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_8 .
У програмному забезпеченні Державного реєстру прав міститься сканкопія розпорядження Подільської районної державної адміністрації №128 від 16.02.2018, про присвоєння житловому будинку 1. 1а. 2.5а черги 1. 2. ІІІ літ. «А» складу об'єкта: «Будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1 » наступної поштової адреси « АДРЕСА_8 ».
Отже, Комісія за результатами розгляду скарги дійшла обґрунтованого висновку про те, що у державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Канівець Л. М. були відсутні правові підстави для прийняття рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 46440973 від 12.04.2019.
У той же час, суд вважає безпідставними твердження позивача, що оскаржуваний наказ не містить мотивів його прийняття, оскільки такі мотиви наведені у рішенні Комісії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора від 15.05.2019.
Позивач не зазначає про порушення відповідачем процедури прийняття рішення. Таких порушень судом також не встановлено.
З урахуванням наведеного, підтвердження під час розгляду скарги факту прийняття позивачем безпідставного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, з урахуванням їх характеру та наслідків, які фактично призвели до порушення права власності скаржника, є підставою для констатації порушень закону у рішеннях (діях, бездіяльності) державного реєстратора у розглядуваному випадку.
При цьому, відповідач, обираючи, який захід застосувати до позивача через виявлені порушення, вирішив обрати такий, як тимчасове блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, терміном на 1 (один) календарний місяць. При цьому, судом не встановлено порушень і у частині обраного заходу, а позивач не довів неспівмірності або ж неможливості його застосування у спірних відносинах.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного, суд констатує відсутність підстав для скасування оскаржуваного наказу.
У зв'язку із викладеним, суд доходить висновку і про відсутність підстав для задоволення позову.
Зважаючи на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.