про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
12 листопада 2025 року № 320/22372/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті з 01.03.2023 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 № 15/5531/с з урахуванням сум індексацій за 2022, та 2023 роки;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві з 01.03.2023 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/5531/с від 21.04.2025 з урахуванням сум індексацій за 2022 та 2023 роки згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» та від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відповідно, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року ухвалено адміністративний позов задовольнити частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті з 01.03.2023 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.04.2025 № 15/5531/с.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) з 01.03.2023 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/5531/с від 21.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У подальшому, 03.11.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшла письмова заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. В обґрунтування вказаної заяви зазначається таке. Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не виконує рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі № 320/22372/25, яке набрало законної сили 22.09.2025, щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/5531/с від 21.04.2025, з урахуванням раніше виплачених сум. На звернення позивача через вебпортал Пенсійного фонду отримано відмову. У відповіді від 20.10.2025 за вих. № 48974-51384/С-02/8-2600/25 відповідач визнав, що рішення суду не виконано, та, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, фактично відмовився від його виконання, зазначивши, що рішення лише «опрацьовується». ОСОБА_1 вважає, що такі дії свідчать про безпідставне зволікання з виконанням судового рішення, що призводить до порушення гарантованого статтею 46 Конституції України права позивача на соціальний захист.
З огляду на викладене позивач просить суд:
-Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі № 320/22372/25;
-Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) в особі керівника або особи, що виконує його обов'язки, подати суду звіт про виконання зазначеного рішення протягом одного календарного місяця з дня постановлення ухвали.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду зазначеної заяви 03.11.2025 визначено головуючого суддю - Вісьтак М.Я.
Актом Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2025 встановлено, що заява про ухвалення додаткового судового рішення була передана до розгляду 11.11.2025 року після виходу головуючого судді з лікарняного.
Суд, дослідивши подану письмову про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, вважає необхідним задовольнити таку, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382, 382-3 і 383 цього Кодексу (стаття 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
За приписами абзацу 1 частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною 5 статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У рішенні від 30.06.2009 за №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункт 3.2 пункту 3, абзац 2 пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина судового процесу для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи на важливість реального виконання судових рішень, це питання неодноразово ставало предметом обговорення як на національному, так і на міжнародному рівнях. Регулюванню цього питання, зокрема, присвячена Рекомендація №Rec (2003) 16 від 09.09.2003 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Про виконання адміністративних рішень і судових рішень у галузі адміністративного права", обов'язкова для виконання Україною як членом Ради Європи, в якій зазначається, що держави-члени повинні забезпечити виконання судових рішень адміністративними органами в межах розумного строку. Вони мають вживати всіх необхідних заходів згідно з законом з метою надання цим рішенням повної сили. У разі, якщо адміністративний орган не виконує судового рішення, слід передбачити відповідну процедуру, що дозволятиме домагатися виконання такого рішення, зокрема, за допомогою винесення судових заборон або накладення штрафів. Держави-члени повинні забезпечити притягнення адміністративних органів до відповідальності за відмову у виконанні та невиконанні судових рішень. Посадові особи, відповідальні за невиконання судових рішень, також можуть притягуватись до дисциплінарної, цивільної або кримінальної відповідальності у разі невиконання таких рішень.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Застосування судом до суб'єкта владних повноважень заходів процесуального впливу можливе виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Застосування статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.
Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Згідно з частиною 2 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на те, що положеннями частини 3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України надано суду право власного розсуду щодо визначення тривалості встановленого строку для подання звіту, з урахування положень, що такий строк має становити не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищувати трьох місяців, суд вважає, що необхідним і достатнім буде встановлення відповідачу строку для подання звіту тривалістю тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали.
Слід звернути увагу на те, що частинами 2-3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до звіту суб'єкта владних повноважень.
За змістом частини 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини 5 статті 3821 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини 3 статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Враховуючи наведені норми законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити заяву сторони позивача у повному обсязі.
З огляду на наведене, на підставі статті 124 Конституції України та керуючись статтями 243, 246, 248, 256, 381-1, 382, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі № 320/22372/25.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) в особі керівника або особи, що виконує його обов'язки, строк для подання суду звіту про виконання рішення Київського окружного адміністративного від 20.08.2025 у справі № 320/22372/25 протягом одного календарного місяця з дня прийняття ухвали.
Учасникам справи направити копію ухвали про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Роз'яснити, що звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення має відповідати вимогам, встановленим частинами 2, 3 статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посилання: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вісьтак М.Я.