12 листопада 2025 року м. Київ № 320/32208/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК»
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» (позивач/ Банк) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 16.04.2025 № 34411070801 , яким визначено суму податкового зобов'язання із податку на прибуток в сумі 60 288 973,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 15072 243,00 грн.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025 № 34440070801, яким застосовано штрафні санкції в сумі 3 718 920,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2025 позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 відкрито провадження у справі №320/32208/25. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засіданні у справі, витребувано від відповідача завірені належним чином копії: матеріалів проведеної перевірки позивача (документи на підтвердження існування фактичних підстав призначення перевірки, накази, направлення, акт проведеної перевірки з додатками); обґрунтований та вмотивований розрахунок спірного податкового повідомлення-рішення; засвідчені належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України усі письмові докази, які слугували підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
Підготовче засідання, призначене на 03 вересня 2025 року відкладено на 01 жовтня 2025 для надання сторонами у справі витребуваних документів.
У судовому засіданні 01 жовтня 2025 року протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, суд перейшов до судового розгляду справи по суті.
У судовому засіданні учасниками справи заявлені клопотання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Після надання пояснень учасниками справи у відкритому судовому засіданні та дослідження матеріалів справи, протокольною ухвалою суду від 01.10.2025, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, позивач зазначає наступне.
Висновки контролюючого органу не підтверджуються ані фактичним обставинами, ані приписами нормативних актів, по суті є припущеннями та вільним трактуванням норм, зокрема, податкового законодавства, в тому числі приписів п.44.1 ст. 44 ПКУ. Податковим органом не враховано зміст господарської операції, не враховано всі первинні документи, які підтверджують проведення господарської операції та розглянуто операцію звернення стягнення на заставне майно без врахування контексту га економічної суті такої операції.
Банк набув право власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 14 25.02.2023 року на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», тобто звернув стягнення на майно іпотекодавця за кредитним договором внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.
Внаслідок набуття права власності на предмет іпотеки, банк задовольняє свою вимогу (зменшує суму заборгованості) за кредитним договором позичальника на вартість набутого у власність нерухомого майна іпотекодавця (ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»).
Вимоги статті 36 ЗУ «Про іпотеку» та приписи пункту 189.15 статті 189 Податкового кодексу України щодо визначення вартості набуття заставного майна у власність заставодержателя було імплементовано в Договір застави нерухомого майна (іпотеки) від 11.12.2006 № КЛЗ/0100/25/06.
Таким чином, АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ТОВ «ЛІГА-ПРОГРЕС» (заставодавець) у відповідності до вимог закону в письмовому застереженні (п.4.3.) в договорі застави нерухомого майна (іпотеки) від 11.12.2006 № КЛЗ/0100/25/06 обумовили порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки, а саме: чітко зафіксовано, що Банк набуває право власності за ціною оцінки предмета іпотеки суб'єкта оціночної діяльності, в тому числі ПДВ.
За твердженнями позивача, податковим органом проігноровано зміст та суть операції з придбання заставного майна, яка полягає в тому, що Банк придбає заставне майно у власність відповідно до приписів статей 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» в обмін на погашення заборгованості позичальника перед банком. Тобто, вартість, за якою майно придбається на баланс Банку дорівнює вартості погашених вимог банку до позичальника, що відповідає приписам статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Банк не декларував за вказаною операцією права на податковий кредит та не заявляв його до відшкодування. Таким чином, наявність або відсутність податкової накладної з ПДВ ніяким чином не впливає на формування фінансового результату до оподаткування податком на прибуток
За операцією із набуття права власності на нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 14 на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», заставодавець ТОВ «ЛІГА-ПРОГРЕС» не склав та не зареєстрував в ЄРПН податкову накладну, чим порушив вимоги пункту 201.10 статті 201 ПКУ. При цьому Банк відповідно до приписів пункту 201.10 статті 201 ПКУ подав до ДПС заяву про порушення ТОВ «ЛІГА-ПРОГРЕС» граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної з приміткою «податкова накладна не зареєстрована». Також Банк листом від 19.12.2023 року № 1467 в межах визначеного статтею 201 ПК строку подав копії первинних документів, які підтверджують проведення операції придбання у власність нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 14. Всі зазначені документи були надані перевіряючим під час проведення перевірки.
Позивач наголошує, законодавство України не ставить в залежність право платника податків на відображення в складі доходів та витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань від податкового обліку контрагентів, зокрема, і від виконання зобов'язань платниками податку на додану вартість свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної з ПДВ або сплати зобов'язань.
Заставодавець ТОВ «ЛІГА-ПРОГРЕС» (ЄДРПОУ 36285229), на майно якого будо звернено стягнення ( м. Київ, вул. Хрещатик 14, нерухоме майно площею 8125,1 кв.м.) та оприбутковано Банком, як на момент звернення стягнення був і на теперішній час є платником податку на додану вартість. Жодних посилань на наявність, або відсутність факту виконання контрагентом обов'язку, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: факту складання та реєстрації податкової накладної, як підстави для визначення банком ціни придбання заставного майна, Податковий кодекс не містить.
Поряд з цим позивач зазначає, Банк належним чином виконав свій обов'язок із повідомлення контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків відповідно до вимог ст.69.2 та п. 69.17 розділу 10 ПКУ (в редакції на момент виконання), обов'язок здійснювати будь-яке додаткове (повторне) повідомлення відсутній, а абз.4 п. 69.17 розділу 10 ПКУ (в редакції чинній з 01.08.2023) не може застосовуватись до вже виконаних у минулому відносин, які припинилися до моменту набуття чинності поточної редакції абз.4 п. 69.17 розділу 10 ПКУ. Крім того, за всіма 5443 рахунками АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» до 01.08.2023 року вже отримав повідомлення від контролюючих органів про взяття рахунків на облік. А за змістом абзацу 4 п.69.17 розділу 10 ПКУ повторно повідомлення про відкриття рахунків повинні направлятися тільки для отримання повідомлення від контролюючих органів про взяття рахунків на облік. Оскільки, Банк вже мав ці повідомлення від контролюючих органів, то обов'язок з повторного направлення повідомлення про відкриття рахунків у Банка відсутній.
Відповідач в поданому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог законодавства з боку позивача.
Відповідач зазначає, перевіркою повноти задекларованих показників у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 встановлено їх заниження за 2023 рік на суму 120 577 945 грн.
АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» 27.02.2023 оприбутковано нежитлову будівлю загальною площею 8 125,1 м2, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14. В бухгалтерському обліку оприбуткування відображено 27.02.2023 на рахунку 34086000010010 (рахунок 3408 - необоротні активи, що утримуються з метою продажу) на суму 699 489 000 грн. з записом в бухгалтерському обліку: «Оприбуткування нежилих приміщень-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, в результаті звернення стягнення, Рішення Правління №15 та НР №6 від 24.02.23р., у т.ч. ПДВ 116 581 500 грн.»
Податкова накладна на загальну суму 699 489 000 грн., в тому числі ПДВ 116 581 500 грн., номенклатура постачання: «нежитлові приміщення-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. №14», покупець (отримувач) - АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», до перевірки не надавалась у зв'язку із відсутністю в єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, оприбуткування АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» будівлі приміщень-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2 з податком на додану вартість спростовується даними декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року, поданої АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» 17.03.2023, реєстраційний номер 9053673844, в якій задекларовано придбання товарів (робіт/послуг) на загальну суму 3 524 900 грн., в тому числі ПДВ 555 530 грн. Оціночна вартість, проведена станом на 14.02.2023 (замовник оцінки АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»), становить 582 907 500 грн.
Таким чином, за висновком відповідача, оприбуткування нежитлової будівлі з податком на додану вартість спростовується відсутністю податкової накладної та задекларованими АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» показниками декларації з податку на додану вартість придбання товарів (робіт, послуг) за лютий 2023 року, згідно яких загальний обсяг придбання з податком на додану вартість становить 3 524 900 грн.
Документально підтвердженою вартістю на дату оприбуткування (27.02.2023) є оціночна вартість, яка становить 582 907 500 грн., а документально підтверджена вартість на 31.12.2023 є оціночна вартість, яка становить 580 953 100 грн. Замовником оціночної вартості на 14.02.2023 та 31.12.2023 є АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК». Отже, документально підтверджені витрати від уцінки нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, інвентарний №4500016621 є різниця оціночної вартості на дату оприбуткування (27.02.2023) та кінець звітного періоду (31.12.2023) та становлять 1 954 400 грн. (582 907 500 - 580 953 100). Відтак, АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» завищено витрати від уцінки за 2023 рік в загальній в сумі 120 577 944,52 грн. (122 532 344,52 - 1 954 400), які є документально не підтвердженими, та, як наслідок, занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 120 577 945 грн.
Відповідач вказує, у період з 24.02.2022 по 30.07.2023, згідно наданих АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» даних, відкрито або закрито 5443 рахунки, по яких не направлені повторно в період з 01.08.2023 по 01.09.2023 повідомлення про відкриття/закриття рахунків.
У період з 24.02.2022 року до 01.08.2023 року п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України регулюється п. 69.17 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, а відтак виникає обов'язок направлення, в тому числі повторно, повідомлень про відкриття/закриття рахунків за період з 24.02.2022 по 01.08.2023.
Як зазначає відповідач, посилання АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» що пункт 69.17 розділу 10 ПКУ доповнює (а не відміняє) встановлений ст.69 ПКУ механізм взяття рахунків на податковий облік у період до скасування воєнного стану, а саме: зупиняє перебіг строків для направлення повідомлень про відкриття рахунків і підтверджень про взяття рахунків на облік (але не відміняє обов'язок їх направляти), підтверджує встановлений ст.69 порядок взяття рахунку на податковий облік, та доповнює новий випадок початку здійснення операцій за рахунком без отримання підтвердження щодо взяття їх на облік у контролюючому органі, не спростовує висновки акта перевірки, що абзацом 4 пункту 69.17 розділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено обов'язок направлення повідомлень, в тому числі повторно, щодо всіх рахунків відкритих/закритих в період з 24.02.2022 до 01.08.2023. Таким чином, в порушення абзацу 4 пункту 69.17 розділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» не направлено повторно 5443 повідомлень про відкриття/закриття рахунків, відкритих/закритих з 24.02.2022 по 31.07.2023.
Крім того, відповідач звертає увагу, що зі змісту позовної заяви АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» слідує, що останній оскаржує податкове повідомлення-рішення від 16.03.2025 № 34440070801 лише в частині неподання повторно 5443 повідомлень про відкриття/закриття рахунків, тоді як зазначене рішення контролюючого органу містить й інше порушення, яке входить у суму штрафних санкцій, а саме, несвоєчасне повідомлення органів ДПС про відкриття/закриття 81 рахунків платників податків.
19 липня 2025 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив (зареєстровано судом 21.07.2025), за змістом якої позивач зазначає, відповідач не ставить під сумнів реальність проведення Банком операції звернення стягнення на заставне майно, а саме нерухомого майна, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 14, а лише невмотивовано констатує порушення з боку позивача в частині правильності формування ціни придбання майна. За посиланнями позивача ані в Акті, ані у відзиві відповідач не вказав, які саме Міжнародні стандарти фінансової звітності порушенні позивачем.
У додаткових поясненнях від 19.09.2025, зареєстровано за вх.№59338, позивач зазначає, що 25.02.2023 здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечували виконання зобов'язання ТОВ "МЕРКУРІЙ" за кредитним договором, і за рахунок вартості Предмету іпотеки частково задовольнив свої вимоги за кредитним договором. Отже на підставі договору іпотеки звернено стягнення на Предмет іпотеки, тобто має місце позасудовий спосіб шляхом прийняття у власність відповідно до вимог статті 37 ЗУ «Про іпотеку», що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту площею 8125,10 м2 реєстраційний номер 12877680000.
Ринкова вартість предмета іпотеки визначено суб'єктом оціночної діяльності (ТОВ «Увекон Ленд») і складає 582 907 500 грн. без ПДВ, що підтверджується Звітом про оцінку.
З огляду на пункту 4.3 договору застави нерухомого майна (іпотеки) №КЛЗ/0100/25/06 від 11.12.2006 (у редакції договору про внесення змін та доповнень № 13 від 26.06.2020), позивач повинен набути право власності на предмет іпотеки з врахуванням ПДВ. Таким чином, вартість предмету іпотеки за якою позивач набув на нього право власності склала 699 489 000 грн., з врахуванням ПДВ.
Іпотекодавець ТОВ «Ліга-Прогрес» не виконав свого обов'язку, передбаченого пунктом 4.3 договору застави нерухомого майна (іпотеки) № КЛЗ/0100/25/06 від 11.12.2006 (у редакції договору про внесення змін та доповнень № 13 від 26.06.2020). Зокрема, ТОВ «Ліга-Прогрес» не видало іпотекодержателю податкову накладну у зв'язку із придбанням останнім предмета іпотеки у власність. При цьому, жодного реагування на те, що ТОВ «Ліга-Прогрес» протягом більше 2х років ухиляється від сплати податку на додану вартість в сумі 116 581 500,00 гривень з боку відповідача не має.
За рахунок Предмета іпотеки була погашена частина заборгованості ТОВ "МЕРКУРІЙ" за кредитним договором в сумі 19 128 131,79 доларів США, що еквівалентно вартості Предмета іпотеки з ПДВ за офіційним курсом НБУ 36,5686 гривень за 1 долар США (встановленим п. 13 Постанови Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»), а саме повністю проценти в сумі 544 221,40 доларів США та частина кредиту в сумі 18 583 910,39 доларів США.
Ціною, яку Банк сплатив за придбання у власність наведеного вище майна, є сума заборгованості ТОВ «МЕРКУРІЙ» за кредитним договором, яка була погашена внаслідок набуття АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» права власності на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Крім того, за міжнародними стандартами фінансової звітності МСБО 16 «Основні засоби», МСБО 40 «Інвестиційна нерухомість», МСБО 2 «Запаси», податки, що не підлягають відшкодуванню, включаються вартості придбання (створення) активу, оскільки вони є невід'ємною частиною витрат, пов'язаних з придбанням або створенням цього активу, і не можуть бути віднесені на поточні витрати в тому ж періоді, коли вони були сплачені.
ПДВ у сумі 116 581 500,00 від операції з придбання нерухомого майна не був включений банком до складу податкового кредиту, а отже не підлягає відшкодуванню. Факт невикористання Банком права на податковий кредит не оспорюються відповідачем.
З огляду на вказані приписи МСФЗ ПДВ включений до вартості придбання активу, оскільки віє не невід'ємною частиною витрат на придбання.
Внаслідок набуття права власності на предмет іпотеки, банк задовольняє свою вимогу (зменшує суму заборгованості) за кредитним договором позичальника на вартість набутого у власність нерухомого майна іпотекодавця (ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»).
27 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від Головного управління ДПС у м. Києві надійшли додаткові пояснення (зареєстровано 29.09.2025). Відповідач посилається на Узагальнюючу податкову консультацію щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання банками заставного майна, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України 22.11.2013 № 700, зазначає, єдиними документом, в якому зазначається сума податку на додану вартість та, відповідно, підтверджує наявність ПДВ в операції є виключно податкова накладна. Невиконання зазначених умов свідчить, що покупець (АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК») набув майно без податку на додану вартість. Стягнення майна у платників податку на додану вартість в порушення правил оподаткування (без визначення податкових зобов'язань та без складання та реєстрації податкових накладних) позивачем не заперечується та не спростовується.
30 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення. Позивач зазначає, стаття 201 ПК України встановлює лише перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної як документа. Натомість порядок визначення розміру податкових зобов'язань (суми ПДВ) закріплено у п. 188.1 ст. 188, п. 193.1 ст. 193 та п. 194.1 ст. 194 ПКУ. Згідно з цими нормами, операції з постачання товарів, робіт чи послуг (за винятком операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування чи таких, до яких застосовуються ставки 0%, 7% або 14%) оподатковуються за ставкою 20% від бази оподаткування, якою є договірна вартість майна.
Як зазначає позивач, УПК №700 не роз'яснює питання визначення вартості оприбуткування заставного майна у банка під час його набуття у власність. Також УПК № 700 була прийнята 22.11.2013 року, тобто до внесення змін до статті 189 ПКУ, якими її було доповнено пунктом 189.15 (Закон №909-VIII від 24.12.2015). Відтак аргументи позивача ґрунтуються на положеннях нової редакції закону, яка на момент прийняття УПК № 700 ще не діяла, тому зазначена консультація не може бути застосована до спірних правовідносин як джерело податкового законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Головним управлінням ДПС у м. Києві, на підставі направлень, виданих Головним управлінням ДПС у м. Києві від 07.02.2025 №3608/26-15-07-08-01, від 07.02.2025 №3611/26-15-07-08-01, від 07.02.2025 №3694/26-15-24-02-02, №10.02.2025 №3975/26-15-07-03-01-20, від 10.02.2025 №3976/26-15-07-03-01-20, від 13.02.2025 №4206/26-15-23-03-19, від 13.02.2025 №4190/26-15-07-07-01, від 13.02.2025 №4186/26-15-07-07-01відповідно до ст. ст. 20, 77, 82 Податкового кодексу України, п. 2 частини 1 ст. 13 розділу IV, ст. 25 розділу VI Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2025 рік, на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 24.01.2025 № 443-п проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК», код ЄДРПОУ 13857564, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2018 по 30.09.2024, валютного законодавства за період з 01.04,2018 по 30.09.2024, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2018 по 30.09.2024, іншого законодавства за період з 01.04.2018 по 30.09.2024, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки, результати якої оформлені актом від 06.03.2025 №19607/Ж5/26-15-07-08-01/13857564 (акт перевірки).
Відповідно до висновків зазначеного акта перевірки встановлені наступні порушення:
- п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2023 рік на суму 60288973 грн.;
- п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3344441 грн.;
- п.69.2 ст.69 Податкового кодексу України, несвоєчасно повідомлено органи ДПС про відкриття/закриття 81 рахунку платників податків;
- абз.4 пункту 69.17 розділу «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України не направлено повторно 5443 повідомлень про відкриття/закриття рахунків, відкритих/закритих з 24.02.2022 по 31.07.2023 року;
- пп.164.2.1 п.164.2 стт.164, п. 167.1 ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.171.1 ст.171, з врахуванням пп.14.1.180, пп.14.1.195, пп.14.1.222 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на суму 170100,00 грн.;
- пп.1.1, пп.1.3, пп.1.5 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 164.2.1 п.164.2 ст.164, ст.167, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті до бюджету військового збору на суму 14175,00 грн.;
- п. 1 ч. 2 ст.6, п.1 ч.1 ст.7 та п.5 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого занижено зобов'язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 121303,82 грн.
25 березня 2025 року Публічним акціонерним товариством Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» подані заперечення до акту про результати документальної планової виїзної перевірки від 06.03.2025 №19607/Ж5/26-15-07-08-01/13857564.
Листом Головного управління ДПС у м. Києві від 10.04.2025 №9319/Ж12/26-15-07-08-01-05 про розгляд заперечень повідомлено позивача, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
На підстав висновків акта перевірки від 06.03.2025 №19607/Ж5/26-15-07-08-01/13857564 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема:
- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025 № 34411070801, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 75361216,00 грн., з яких 60288973 грн. - за податковим зобов'язанням, 15072243 грн. - за штрафними санкціями;
- податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025 № 34440070801, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 статті 54, п.118.1 ст.118 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3718920 грн.
16 квітня 2025 року позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на податкові повідомлення-рішення.
Рішенням про результати розгляду скарги від 13.06.2025 №1719/6/99-00-06-01-01-06 Державна податкова служба України скаргу задовольнила частково, податкові повідомлення-рішення від 16.04.2025 № 34411070801, № 34440070801 залишила без змін.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; 5) обов'язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Відповідно до п.44.3 ст.44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Відповідно до п.44.6 ст.44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки», крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Згідно з п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Відповідно до п.п.77.6-77.9 ст.77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Вимоги щодо змісту наказу врегульовано абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
Згідно з п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; виключено; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Відповідно до п.85.4 ст.85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Згідно з п.85.6 ст.85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
Відповідно до п.85.8 ст.85 Податкового кодексу України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження). У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п.86.3 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів). У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
Згідно пункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Ключовим питанням у справі, що розглядається є правомірність податкових повідомлень-рішень від 16.04.2025 №34411070801, №34440070801, прийнятих Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі висновків акта документальної планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «ІНДУСТРАЛБАНК» (код ЄДРПОУ 13857564) від 06.03.2025 №19607/Ж5/26-15-07-08-01/13857564.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.04.2025 №34411070801, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських установ на загальну суму 75361216,00 грн., з яких 60288973 грн. - за податковим зобов'язанням, 15072243грн. - за штрафними санкціями.
Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПК України).
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.
Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.
Судом установлено, між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ТОВ «МЕРКУРІЙ» (позичальник) укладено Договір кредитної лінії (в іноземній валюті) № КЛ/0100/25/06 від 11 грудня 2006 року (кредитний договір). В кредитний договір неодноразово вносились зміни, про що укладались відповідні додаткові угоди.
Умовами кредитного договору передбачені такі зобов'язання сторін: АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» на підставі заявок ТОВ «МЕРКУРІЙ» надає кредит в сумі 22 760 000 доларів США (п.п.1.1, 1.2, 3.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди №42), а ТОВ «МЕРКУРІЙ» зобов'язано повернути АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" одержаний кредит не пізніше 31 травня 2040 року у відповідності з встановленим в п.4.1 кредитного договору графіком погашення починаючи з 31.01.2024 року (п.п. 1.1,4.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди №42); сплатити проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому в п. 1.1 кредитного договору, щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця, а за останній місяць - одночасно з поверненням кредиту (п. 4.6 кредитного договору в редакції додаткової угоди №42 та п. 8.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди №40); пунктом 1.1 кредитного договору в редакції додаткової угоди №42 встановлений такий розмір процентів: за користування частиною кредиту в сумі 19 760 000 доларів США сплачуються проценти за змінюваною ставкою в діапазоні від 5% річних до 8% річних, за користування частиною кредиту в сумі 3 000 000 доларів США сплачуються проценти за ставкою 6,5% річних. АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» має право припинити дію Кредитного договору, направивши відповідне письмове повідомлення, і достроково стягнути суму заборгованості за кредитом у разі якщо ТОВ «МЕРКУРІЙ» не виконує умови кредитного договору і не виконує зобов'язання, передбаченого п.4.6, а ТОВ «МЕРКУРІЙ» зобов'язаний проводити повне погашення заборгованості по цьому Договору у разі отримання відповідної вимоги АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» (п.4.11, п.5.2 пп. 5.2.1 і 5.2.6, п.5.3 кредитного договору).
Між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», як іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ПРОГРЕС», код 36285229, як іпотекодавцем - майновим поручителем, укладено Договір застави нерухомого майна (іпотеки) № КЛЗ/0100/25/06 від 11.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Кияницею О.В. 11 грудня 2006 року за реєстровим № 7300 (Договір іпотеки).
За умовами Договору іпотеки в забезпечення зобов'язань ТОВ «МЕРКУРІЙ» за Кредитним договором передано в іпотеку наступне нерухоме майно (Предмет іпотеки): Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 12877680000. Об'єкт нерухомого майна: нежилі приміщення (в літ. А), загальною площею 8125,10 м2. Місцезнаходження об'єкта: місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 14.
У підготовчому засіданні 03 вересня 2025 року судом витребувано копію кредитного договору, укладеного між АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та ТОВ «МЕРКУРІЙ», документи, які підтверджують проведення Банком процедури позасудового звернення стягнення на заставне майно, а також пояснення по суті кредитних правовідносин та обставин звернення стягнення на нерухоме майно, які долученні представником позивача разом з поясненнями від 19.09.2025 зареєстрованими за вх.№59338.
Так, відповідно до умов п.1.1 та 8.1 кредитного договору за користування кредитом за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 року були нараховані проценти в сумі 115 822,20 доларів США, які відповідно до умов п.4.6 кредитного договору ТОВ "МЕРКУРІЙ" повинен був сплати не пізніше 07.11.2022 року.
Доказів сплати зазначених процентів матеріали справи не містять.
З огляду на матеріали справи, 25.01.2023 року АКБ "ІНДУСТРІАЛБАНК" на підставі п.5.2 кредитного договору направив ТОВ "МЕРКУРІЙ" та ТОВ «ЛІГА ПРОГРЕС», як майновому поручителю, повідомлення з вимогою про припинення кредитного договору і дострокове повернення кредиту протягом 30 днів у разі несплати процентів за користування кредитом за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 року в сумі 115 822,20 доларів США.
Вимога була отримана ТОВ «МЕРКУРІЙ» у той же день - 25.01.2023. Вказане підтверджується Повідомленнями про порушення основного зобов'язання і Вимогами про усунення порушення №1 і № 2 від 25.01.202 та доказами їх вручення ТОВ "МЕРКУРІЙ".
Протягом 30 днів ТОВ "МЕРКУРІЙ" не усунув порушення і не сплатив проценти за жовтень 2022 у повному обсязі в сумі 115 822,20 доларів США. У зв'язку з чим настала така обставина: кредитний договір є припиненим з 25.02.2023, а ТОВ «МЕРКУРІЙ» повинен достроково повернути кредит та сплатити іншу заборгованість за Кредитним договором
Станом на 25.02.2023 заборгованість ТОВ "МЕРКУРІЙ" склала 23 304 221,40 доларів США, з яких 22 760 000 доларів США кредит та 544 221,40 доларів США проценти, що підтверджується Довідкою №14.01-22-231 від 25.02.2023.
Відповідно до п. 4.3 договору застави нерухомого майна (іпотеки) № КЛЗ/0100/25/06 від 11.12.2006 (у редакції договору про внесення змін та доповнень № 13 від 26.06.2020) позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки згідно ст. 37 Закону України «Про іпотеку».
25 лютого 2023 року позивач здійснив звернення стягнення на предмет іпотеки, що забезпечували виконання зобов'язання ТОВ "МЕРКУРІЙ" за кредитним договором, і за рахунок вартості Предмету іпотеки частково задовольнив свої вимоги за кредитним договором.
Отже на підставі договору іпотеки звернено стягнення на Предмет іпотеки у позасудовий спосіб шляхом прийняття у власність відповідно до вимог статті 37 ЗУ «Про іпотеку», що підтверджується Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту площею 8125,10 м2 реєстраційний номер 12877680000.
Згідно зі змістом акта перевірки за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 Банком задекларовано у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат по оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» фінансовий результат до оподаткування у сум 271772948 грн.
Перевіркою повноти задекларованих показників у рядку 02 Декларації «Фінансовий результат по оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» за період з 01.04.2018 по 30.09.2024 встановлено їх заниження за 2023 рік на суму 120577945 грн.
АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» 27.02.2023 оприбутковано нежитлову будівлю загальною площею 8 125,1 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14.
В бухгалтерському обліку оприбуткування відображено 27.02.2023 на рахунку 34086000010010 (рахунок 3408 - необоротні активи, що утримуються з метою продажу) на суму 699 489 000 грн. з записом в бухгалтерському обліку: «Оприбуткування нежилих приміщень-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8125,1 м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, в результаті звернення стягнення, Рішення Правління №15 та НР №6 від 24.02.23р., у т.ч. ПДВ 116581 500 грн.».
Оціночна вартість, проведена станом на 14.02.2023 (замовник оцінки АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК»), становить 582 907 500 грн.
31 травня 2023 року нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, інвентарний № 4500016621 перенесено на рахунок 44106000010010 - інші будинки, споруди і передавальні пристрої, та зроблено запис в бухгалтерському обліку: Номер документа (меморіальний ордер) 274: «Перекласифікація об'єкту до інвестиційної нерухомості у зв'язку з передачею в оренду (нежитлові приміщення: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14) інв. № 4500016621 згідно Договору оренди Р/0001/36/23 від 22.05.2023 та Витягу з протоколу Правління № 29 від 11.04.2023.
В подальшому, в бухгалтерському обліку на рахунку 73944800010001 (рахунок 7394 - витрати від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості) сформовано витрати від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості на суму 122 532 344,52 грн. та зроблено запис в обліку: Номер документа (меморіальний ордер) 536: «Коригуюча: Приведення до справедливої вартості (уцінка) інв. № 4500016621 станом на кінець дня 31 грудня 2023 року згідно з Рішенням Правління».
Оціночна вартість станом на 31.12.2023 становить 580 953 100 грн.
Контролюючий орган зазначає, що документально підтверджена вартість на дату оприбуткування (27.02.2023) є оціночна вартість, яка становить 582 907 500 грн., а документально підтверджена вартість на 31.12.2023 є оціночна вартість, яка становить 580 953 100 грн. Замовником оціночної вартості на 14.02.2023 та 31.12.2023 є АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК».
Так, згідно з висновками акта перевірки податкова накладна на загальну суму 699 489 000 грн., в тому числі ПДВ 116 581 500 грн., номенклатура постачання: «нежитлові приміщення-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. №14», покупець (отримувач) - АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», до перевірки не надавалась у зв'язку із відсутністю в єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, оприбуткування АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» будівлі приміщень-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2 з податком на додану вартість спростовується даними декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року, поданої АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» 17.03.2023, реєстраційний номер 9053673844, в якій задекларовано придбання товарів (робіт/послуг) на загальну суму 3 524 900 грн., в тому числі ПДВ 555 530 грн.
Отже, документально підтверджені витрати від уцінки нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, інвентарний № 4500016621 є різниця оціночної вартості на дату оприбуткування (27.02.2023) та кінець звітного періоду (31.12.2023) та становлять 1 954 400 грн. (582 907 500 - 580 953 100).
Відтак, АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» завищено витрати від уцінки за 2023 рік в загальній в сумі 120 577 944,52 грн. (122 532 344,52 - 1 954 400), які є документально не підтвердженими, та як наслідок, занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 120 577 945 грн.
У противагу вказаному позивач зазначає, умовами п. 4.3 договору застави нерухомого майна (іпотеки) № КЛЗ/0100/25/06 від 11.12.2006 (у редакції договору про внесення змін та доповнень № 13 від 26.06.2020) передбачено, що іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки за ціною оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності, у тому числі ПДВ.
Позивач посилається на норми ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» та на приписи пункту 189.15. статті 189 Податкового кодексу України.
Щодо таких посилань позивача суд зазначає наступне.
Норми статей 36 та 37 Закону України «Про іпотеку» регулюють позасудове врегулювання згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя та передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про іпотеку» Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Суд наголошує, порядок адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначається виключно податковим законодавством, законодавством про збір та ведення обліку єдиного внеску (п.3.3 статті 3 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до пп. «а» п.185.1. статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
З системного аналізу норм податкового законодавства можна дійти висновку, для банківської установи операція з оприбуткування об'єкта іпотеки на баланс (у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.
Як зазначено вище, у бухгалтерському обліку АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» оприбуткування нежитлової будівлі загальною площею 8 125,1 м2, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, відображено 27.02.2023 на рахунку 34086000010010 (рахунок 3408 - необоротні активи, що утримуються з метою продажу) на суму 699 489 000 грн. з записом в бухгалтерському обліку: «Оприбуткування нежилих приміщень-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 14, в результаті звернення стягнення, Рішення Правління №15 та НР №6 від 24.02.23р., у т.ч. ПДВ 116 581 500 грн.»
Проте податкова накладна на загальну суму 699 489 000 грн., в тому числі ПДВ 116 581 500 грн., номенклатура постачання: «нежитлові приміщення-готелю «ХРЕЩАТИК», загальною площею 8 125,1 м2, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. №14», покупець (отримувач) - АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК», до перевірки не надавалась у зв'язку із відсутністю в єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема:
- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
- податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/ придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
- ціна постачання без урахування податку;
- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Щодо посилань позивача, що податкова накладна не є первинним документом, та не є документом, який підтверджує здійснення обліку доходів і витрат в розмінні п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, суд зазначає, що дане твердження не відповідає дійсним обставинам справи, і саме податкова накладна є документом, який підтверджує, що господарська операція проведена з податком на додану вартість, а також суму ПДВ в такій операції.
Варто зазначити, пунктом 189.15. ст.189 Податкового кодексу України встановлено у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.
Судом встановлено, що згідно даних реєстру платників ПДВ 05 листопада 2013 року реєстрацію платником податку ТОВ «ЛІГА-ПРОГРЕС» (код ЄДРПОУ 36285229) анульовано, отже суд відхиляє посилання позивача на п.189.15. ст.189 Податкового кодексу України.
Зазначене має наслідком наступне - відсутність податкової накладної свідчить, що позивач набув майно без податку на додану вартість.
Вказане у своїй сукупності підтверджує висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2023 рік на суму 60288973 грн., відтак, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025 №34411070801 є правомірним, у зв'язку з чим позовна вимога про його скасування є такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.04.2025 №34440070801, яким на підставі пп.54.3.3 п.54.3 статті 54, п.118.1 ст.118 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3718920 грн.
Відповідно до п 69.1. статті 69 Податкового кодексу України банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей відкривають відповідні рахунки/електронні гаманці, передбачені законодавством України, платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань") чи інформації з цього реєстру, отриманої банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.
Згідно з п 69.2. статті 69 Податкового кодексу України Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
У разі відкриття або закриття рахунка платника податків - банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному цим пунктом, лише в разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.
У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов'язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені цим пунктом.
Пунктом 69.3. статті 69 Податкового кодексу України встановлено контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей про відкриття рахунку/електронного гаманця зобов'язаний направити повідомлення про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або про відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному цим Кодексом.
Якщо контролюючий орган протягом строку, встановленого абзацом першим цього пункту, не направив повідомлення про відмову у взятті рахунку/електронного гаманця на облік, такий рахунок/електронний гаманець вважається взятим на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою - у час та дату отримання відповідною установою повідомлення (квитанції) контролюючого органу про підтвердження факту прийняття повідомлення до оброблення згідно з порядком подання повідомлень, встановленим відповідно до пункту 69.5 цієї статті.
Порядок подання та форма і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, перелік підстав для відмови контролюючих органів у взятті рахунків/електронних гаманців на облік визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з відповідними державними органами, які регулюють діяльність фінансових установ (п.69.5 статті 69 Податкового кодексу України).
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» від 12.01.2023 № 2888-IX, набрав чинності 01.04.2023, підпункт 69.17 пункту 69 підрозділу 10 податкового кодексу України доповнено абзацом четвертим такого змісту: "Щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період дії воєнного, надзвичайного стану на території України платникам податків, визначеним пунктом 69.1 статті 69 цього Кодексу, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов'язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше одного місяця з дати припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Якщо після припинення зазначених станів у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах".
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» від 30.06.2023 № 3219-IX абзац четвертий підпункту 69.17 викладено в такій редакції:
"Щодо всіх рахунків/електронних гаманців, відкритих/закритих у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до 1 серпня 2023 року платникам податків, визначеним пунктом 69.1 статті 69 цього Кодексу, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов'язані направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік не пізніше 1 вересня 2023 року. Якщо після 1 вересня 2023 року у банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей відсутнє підтвердження взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючому органі, вважається, що банк, інша фінансова установа, небанківський надавач платіжних послуг, емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків до отримання повідомлення відповідного контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах"
Відповідно до п. 118.1. статті 118 Податкового кодексу України неподання банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей відповідним контролюючим органам в установлений статтею 69 цього Кодексу строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців платників податків - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 680 гривень за кожний випадок неподання або затримки.
Згідно зі змістом акта перевірки в порушення абзацу 4 пункту 69.17 розділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» не направлено повторно 5443 повідомлень про відкриття/закриття рахунків, відкритих/закритих з 24.02.2022 по 31.07.2023.
Позивач зазначає, Банк належним чином виконав свій обов'язок із повідомлення контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків відповідно до вимог ст.69.2 та п. 69.17 розділу 10 ПКУ (в редакції на момент виконання), обов'язок здійснювати будь-яке додаткове (повторне) повідомлення відсутній, а абз.4 п. 69.17 розділу 10 ПКУ (в редакції чинній з 01.08.2023) не може застосовуватись до вже виконаних у минулому відносин, які припинилися до моменту набуття чинності поточної редакції абз.4 п. 69.17 розділу 10 ПКУ. Крім того, за всіма 5443 рахунками АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» до 01.08.2023 року вже отримав повідомлення від контролюючих органів про взяття рахунків на облік. А за змістом абзацу 4 п.69.17 розділу 10 ПКУ повторно повідомлення про відкриття рахунків повинні направлятися тільки для отримання повідомлення від контролюючих органів про взяття рахунків на облік. Оскільки, Банк вже мав ці повідомлення від контролюючих органів, то обов'язок з повторного направлення повідомлення про відкриття рахунків у Банка відсутній.
Суд акцентує, абзац 4 пункту 69.17 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, із змінами, запровадженими Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» у редакції чинній з 1 серпня 2023 року доповнено положеннями, зокрема, згідно із Законом №3219, з 1 серпня 2023 року банки, банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов'язані не пізніше 1 вересня 2023 року направити (у тому числі повторно) до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття усіх рахунків/ електронних гаманців, відкритих/закритих платникам податків, визначених п. 69.1 статті 69 Кодексу, у період з початку дії воєнного стану (24 лютого 2022 року) на території України до 1 серпня 2023 року, для отримання від контролюючих органів повідомлення про взяття рахунків/електронних гаманців на облік.
При цьому диспозиція вказаної статті передбачає обов'язок направлення такого повідомлення щодо всіх рахунків відкритих/закритих платникам податків, окресливши такі рахунки виключно за ознакою часового періоду відкриття/закриття, а саме: періодом з 24.02.2022 до 01.08.2023.
Застережень/виключень щодо вже наявних повідомлень від контролюючих органів вказаний пункт не має, навпаки, містить вказівку щодо повторного повідомлення про відкриття/закриття усіх рахунків за період з 24.02.2022 по 01.08.2023.
Вказаний обов'язок позивачем не виконано, що фактично не заперечується і самим позивачем.
Таким чином, в порушення абзацу 4 пункту 69.17 розділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» не направлено повторно 5443 повідомлень про відкриття/закриття рахунків, відкритих/закритих з 24.02.2022 по 31.07.2023, відтак, податковий орган належним чином визначив розміри штрафних санкцій відповідно до п. 118.1. статті 118 Податкового кодексу України, отже суд визнає оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.04.2025 №34440070801 правомірним, у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи сукупність викладеного вище, суд доходить висновку про недоведеність обставин, на які посилається позивач у своїй позовній заяві.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та доказів, наявних у матеріалах справи, у взаємозв'язку із нормативним регулюванням спірних правовідносин та обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.04.2025 №34411070801, №34440070801 прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження відповідно до мети, з якою це повноваження надано.
Отже, оцінивши доводи у сукупності, суд вважає вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» необґрунтованими, а тому, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв'язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255, 264 КАС України, суд
1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний Банк «ІНДУСТРІАЛБАНК» відмовити повністю.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.