ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" листопада 2025 р. справа № 300/6617/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення за № 343/25 від 01.08.2025,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення за № 343/25 від 01.08.2025.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності прийнято в порушення вимог ч. 2 ст. 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", яка обмежує можливість застосування дисциплінарного стягнення до адвоката у часі (протягом одного року). Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням даних строків, а тому є протиправним та підлягає до скасування. Крім того, вказує на недотримання відповідачем порядку розгляду дисциплінарної справи.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, однак 20.10.2025 подав до суду інформацію про неможливість виконати ухвалу суду в частині витребування матеріалів дисциплінарного провадження з підстав їх направлення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.10.2025 постановлено витребувати у Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належним чином завірену копію дисциплінарної справи ОСОБА_1 .
06.11.2025 на виконання ухвали суду від 21.10.2025 на адресу суду надійшли матеріали дисциплінарної справи за скаргою на адвоката ОСОБА_1.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, встановив таке.
ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №316 від 20.08.1999 на підставі рішення Івано-Франківської обласної КДКА від 13.08.1999 за №5 (а.с.16).
Рішенням КДКА Івано-Франківської області від 27.11.2024 за №44/2024 відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 за скаргою Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України (далі ВША НААУ) від 13.08.2024 за №670/02-2.
Водночас, за скаргою ВША НААУ, рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.05.2025 за №ІІ-010/2025, порушено дисциплінарне провадження стосовно адвоката ОСОБА_1 та направлено справу на стадію розгляду.
У зв'язку з відсутністю необхідного кворуму ДП КДКА Івано-Франківської області, матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 направлено на розгляд кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області.
За наслідками розгляду скарги ВША НААУ від 13.08.2024 за №670/02-2, кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Волинської області прийнято оскаржуване рішення за № 343/25 від 01.08.2025, яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (а.с.10-12).
Вказане рішення мотивоване невиконанням адвокатом ОСОБА_1 у період 2019-2023 роки вимог з підвищення кваліфікації.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 21 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI встановлені професійні обов'язки адвоката.
Відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний підвищувати свій професійний рівень.
Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України затверджено рішенням Ради адвокатів України № 111 від 21.09.2019 (далі Порядок № 111) та рішенням Ради адвокатів України від 03.07.2021 № 63 (далі Порядок № 63).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 111 дія цього Порядку поширюється на адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність у формах, визначених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Пунктом 2 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України визначено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов'язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Згідно пункту 17 Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України, всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
Вищезазначені норми також закріплені і в Порядку № 63.
Положеннями пункту 2 Порядку № 63 встановлено, що підвищення кваліфікації є підвищенням професійного рівня адвоката, що є його важливим професійним обов'язком, дотримання якого має забезпечувати безперервне поглиблення, розширення й оновлення адвокатами своїх професійних знань, вмінь та навичок, за бажанням адвоката здобуття нової спеціалізації або кваліфікації у певній галузі права чи сфері діяльності на основі раніше здобутої освіти і практичного досвіду, забезпечувати адвокатів достатньою інформацією про зміни у чинному законодавстві та практиці його тлумачення та застосування.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 63 всі адвокати, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру адвокатів України зобов'язані постійно підвищувати свій професійний рівень (професійну кваліфікацію).
Згідно з пунктом 17 Порядку № 63 один заліковий бал з підвищення кваліфікації адвокатів дорівнює 1 (одній) годині навчання, крім випадків, встановлених цим Порядком.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Частиною 2 вказаної статті визначено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно зі статтею 35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 111 адвокати, які набули статусу адвоката, протягом перших трьох років своєї адвокатської діяльності зобов'язані підвищити свій професійний рівень на рівні 48 годин з яких не менше 16 годин - щороку. У разі отримання свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю у другому півріччі відповідного року, такий адвокат має право отримати меншу кількість балів у першому році отримання свідоцтва, за умови, що загальна кількість балів за 3 роки становитиме не менше 48 годин.
Пунктом 21 Порядку № 111 передбачено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 20 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік. При цьому пунктом 22 Порядку передбачено, що адвокат за рік має отримати не менше ніж 2 залікових бали за навчання з питань правил адвокатської етики та стандартів професійної діяльності.
Пунктом 24 Порядку № 111 підвищення кваліфікації адвокатів України вказано, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 111 у разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
Вищезазначені положення також закріплені в Порядку № 63.
Пунктами 20, 23 Порядку № 63 встановлено, що всі адвокати, за виключенням адвокатів, зазначених у пункті 19 цього порядку, зобов'язані підвищувати кваліфікацію адвоката на рівні 10 годин на рік (10 залікових балів).
Звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці данні повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
З аналізу наведених положень виходить, що об'єктивна сторона дисциплінарного проступку не підвищення кваліфікації адвокатом протягом року, полягає у бездіяльності, а саме, не набранні адвокатом встановленої Порядком № 111 та Порядком № 63 кількості балів протягом відповідного календарного року, а саме з 1 січня по 31 грудня.
Суд зауважує, що при встановленні чи своєчасно вчинена певна дія, або ж чи має місце бездіяльність, визначальним є дотримання суб'єктом темпоральних рамок, передбачених у нормативно-правовому акті, без невиправданого для конкретної ситуації зволікання.
Днем бездіяльності, у свою чергу, є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення. Визнанню бездіяльності протиправною передує встановлення обов'язку виконання суб'єктом в певних дій (прийняття рішення) у визначений законом строк.
Тотожних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2019 по справі № 9901/120/19.
Отже, днем бездіяльності адвоката у формі не підвищення кваліфікації є 31 грудня календарного року, в якому адвокат зобов'язаний підвищити кваліфікацію.
Тобто, з наступного дня - 1 січня календарного року, що йде за роком, в якому адвокат повинен був підвищити кваліфікацію (звітній рік), адвокат вважається таким, що вчинив відповідний дисциплінарний проступок.
Відтак, встановлений частиною 2 статті 35 Закону № 5076-VI річний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності починається 31 грудня звітного року, і обраховується з 1 січня календарного року, що йде за звітнім роком, та триває до 31 грудня відповідного року.
Разом з цим, строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності має присічний характер. Тобто за спливом такого строку адвокат не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності і вказаний строк не може бути поновлений.
Слід також зазначити, що не підвищення кваліфікації за кожний календарний рік містить в собі склад самостійного дисциплінарного проступку.
Таким чином, зобов'язання з підвищення кваліфікації адвокатом ОСОБА_1. за 2019 рік закінчилися 31.12.2019 (день вчинення правопорушення), останнім днем строку, передбаченого ч.2 ст.35 Профільного Закону, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, є 31.12.2020. Отже, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, останнім днем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності є 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024, відповідно.
Відтак на думку суду, на момент винесення оскаржуваного рішення, а саме 01.08.2025 вимоги ч.2 ст.35 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" були порушені відповідачем, оскільки закінчився річний строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за невиконання зобов'язання з підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
У світлі наведених висновків, повертаючись до вирішення спірного питання щодо триваючого характеру дисциплінарного проступку позивача, суд зазначає наступне.
З цього приводу в позовній заяві позивач наголошує, що вказане порушення не є триваючими та може бути поставлене в провину позивачу в межах строку притягнення до дисциплінарної відповідальності один рік з дня вчинення. Проте, строки притягнення до відповідальності за не підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки вийшли, що, як наслідок, виключає триваючий характер проступку.
Суд звертає увагу сторін на те, що у постанові від 11.12.2018 у справі №810/1224/17 (К/9901/17539/18), провадження №11-733апп18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим, за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов'язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №160/17189/21.
Отже, триваюче правопорушення припиняється за наявності однієї з двох вищевказаних умов: 1) виконання установлених обов'язків; 2) виявлення правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 у справі № 752/11464/16-к надав таке тлумачення сполучнику «або»: "…в цьому випадку використана синтаксична конструкція, в якій однорідні члени речення з'єднані безсполучниковим зв'язком, і між двома останніми членами речення стоїть розділовий сполучник "або". Така синтаксична конструкція часто використовується в законодавстві. При цьому вживання "або" для з'єднання однорідних членів речення створює альтернативний перелік. Якщо такий перелік перераховує умови для настання певного правового наслідку, це означає, що наслідок настає за наявності хоча б однієї з перелічених умов".
Тобто, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) є виконання установлених обов'язків або виявлення правопорушення.
Обираючи підхід до визначення моменту припинення триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку), суд враховує положення чинного законодавства України.
Так, визначення триваючого правопорушення міститься у п. 111.5 статті 11 Податкового кодексу України, згідно з яким триваюче правопорушення безперервне невиконання норм цього Кодексу платником податків, який вчинив певні дії чи допустив бездіяльність і не вчиняв подальших дій для його усунення до моменту виявлення такого правопорушення контролюючим органом.
З наведеного визначення слідує, що моментом припинення триваючого правопорушення є момент виявлення такого правопорушення уповноваженим органом.
Положеннями частини 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі № 2-591/11 (провадження № 14-31цс21), від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19) зазначила, що саме застосування аналогії у процесуальному праві в певних випадках дає змогу ухвалити справедливе рішення.
З огляду на викладене, за умови відсутності законодавчо визначеного поняття триваючого правопорушення (дисциплінарного проступку) вищевказане визначення, зокрема в частині моменту припинення такого правопорушення (з моменту його виявлення), в силу аналогії закону, враховується судом при розгляді даної справи.
На користь такого висновку апеляційного суду свідчить також правова позиція Європейського суду з прав людини (далі - Суд), викладена, зокрема, в рішенні від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (заяви №23759/03 та №37943/06).
У вказаному рішенні Суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». У разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.
Тобто, норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 (Пз/9901/22/18).
Відтак, у спірних правовідносинах моментом припинення триваючого дисциплінарного проступку позивача є момент виявлення правопорушення уповноваженими органами адвокатського самоврядування.
При цьому, встановлюючи момент виявлення дисциплінарного проступку позивача, суд виходить з такого.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 111 та пункту 11 Порядку № 63 Вища школа адвокатури НААУ, зокрема, готує та передає НААУ інформацію для розміщення її в ЄРАУ про щорічне проходження підвищення кваліфікації адвокатами.
Також, як зазначалось вище, пунктом 24 Порядку № 111 та пунктом 23 Порядку № 63 встановлено, що звітним роком з підвищення кваліфікації адвокатів є календарний рік, з 01 січня по 31 грудня кожного року. Вищою школою адвокатури НААУ ведеться особиста картка обліку залікових балів адвоката. У разі відсутності необхідної кількості балів в заліковій картці обліку балів з підвищення кваліфікації адвоката, Вища школа адвокатури зобов'язана проінформувати раду адвокатів регіону та відповідну кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення даного Порядку. В свою чергу у разі надходження скарги на такого адвоката у КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в ЄРАУ, про вчинення інших порушень, ці дані повинні бути враховані при розгляді дисциплінарної справи.
Водночас, суд звертає увагу, що держава (суб'єкт владних повноважень) має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж (див. постанову Верховного Суду від 26.02.2020 у справі № 804/15772/15).
Наведене свідчить про те, що чинним законодавством презюмується наявність у розпорядженні органів адвокатського самоврядування інформації про підвищення/непідвищення адвокатом професійної кваліфікації станом на 01 січня року, наступного за звітним.
Більше того, вказана інформація повинна бути розміщена у відкритому доступі в ЄРАУ.
Відтак, саме 01 січня року, наступного за звітним, є днем коли відповідач повинен був виявити вчинення відповідачем дисциплінарного проступку, а саме не підвищення кваліфікації.
Позаяк триваюче правопорушення позивача припиняється з дня виявлення 01 січня року відповідного календарного року, наступного за звітним, саме з цієї дати має обраховуватись річний строк притягнення позивача до відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, рішенням від 01.08.2025 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді попередження за вчинений проступок, зокрема невиконання вимог підвищення кваліфікації за 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Таким чином, на момент прийняття відповідачем спірного рішення, строк притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за відповідний рік сплив, позаяк останнім днем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача було 31 грудня року, що є наступним за роком в якому позивач повинен був виконати вимоги підвищення кваліфікації.
Отже, на момент прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області від 01.08.2025 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження, за порушення вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порушення "Правил адвокатської етики", та за невиконання рішень органів адвокатського самоврядування, строк притягнення до відповідальності сплив.
Відтак, позивач не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності за вищевказані періоди.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн. згідно платіжної інструкції від 30.09.2025 (а.с.7).
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають до задоволення, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 968,96 грн.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (код ЄДРПОУ 21749819, вул. Паркова, 5/13, м. Луцьк, Волинська область, 43025) про визнання протиправним та скасування рішення за № 343/25 від 01.08.2025 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області за № 343/25 від 01.08.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області (код ЄДРПОУ 21749819, вул. Паркова, 5/13, м. Луцьк, Волинська область, 43025) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.