12 листопада 2025 року Справа № 280/7789/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05 травня 2025 року №0340248-2411-0829-UA23060070000082704;
визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05 травня 2025 року №0340247-2411-0829-UA23060070000082704.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для квартир площа яких не перевищує 120 кв. метрів, не скасоване, а відтак - є діючим нормативно-правовим актом України і повинне застосовуватись до правовідносин, які є предметом розгляду по даній справі. Покликається на те, що в оскаржуваних ППР відповідачем здійснено невірний розрахунок без урахування Рішення міської ради м. Запоріжжя №5 від 28.01.2015 про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та №30 від 26.02.2016, якими встановлено нульову ставку податку для квартир площа яких не перевищує 120 кв. метрів та у ППР № 0340247-2411-0829- UA23060070000082704 від 05.05.2025 року взагалі не зазначено номеру квартири, що призводить до неможливості здійснення прозорого розрахунку податкового зобов'язання. Просить задовольнити позовні вимоги.
26.09.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№48272), в якому останній зазначає, що ОСОБА_1 є власником об'єктів нерухомого майна загальний розмір яких складає 173,53 м2. Вказує, що база оподаткування за 2024 рік становить 173,53 м2 - 60м2 (пільга у відповідності до ПК України) = 113,53 кв.м. х 71 грн. за м2 = 8060,63 грн. Вказує, що ГУ ДПС у Запорізькій області сформовано податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми «Ф» за 2024 від 05 травня 2025 року №0340248-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 4787,70 грн. та №0340247-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 3272,93 грн. Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 м2. Вказує також, що оскільки квадратура квартир позивачки за 2024 рік 173,53 м2 - на неї також не розповсюджується пільга визначена Запорізькою міською радою, а лише пільга у вигляді 60м. кв. визначених ст. 266 ПК України. Вважає, що податкові повідомлення - рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки форми ««Ф» за 2024 від 05 травня 2025 року №0340248-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 4787,70 грн. та №0340247-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 3272,93 грн., винесені з дотриманням вимог статті 58 ПК України. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 15.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7789/25. Призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 обліковуються об'єкти житлової нерухомості: квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 103,07 м2.; квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальна площа 70,46 м2
ГУ ДПС у Запорізькій області винесено відносно ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2024 рік форми “Ф» від 05 травня 2025 року №0340248-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 4787,70 грн. та №0340247-2411-0829- UA23060070000082704 на суму 3272,93 грн.
Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, у редакції на час спірних правовідносин).
Пунктом 6.3 статті 6 ПК України визначено, що сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому цим Кодексом порядку, становить податкову систему України.
Статтею 265 ПК України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Порядок нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено статтею 266 ПК України.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування згідно з положеннями підпункту 266.2.1 пункту 266.2 цієї статті є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Пунктом 266.3 статті 266 ПК України встановлена база оподаткування цим податком, за підпунктом 266.3.1 якого базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Пунктом 266.4 статті 266 ПК України встановлені пільги із сплати податку.
Зокрема, за змістом підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 цього кодексу базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За правилами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Отже, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з положеннями Податкового кодексу України є місцевим податком.
Відповідно до підпункту 8.3 статті 8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених дим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також статтею 143 Конституції України та пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
За змістом пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Відповідно до пункту 12.4 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать:
12.4.1. встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом;
12.4.2. визначення переліку податкових агентів згідно із статтею 268 цього Кодексу;
12.4.3. до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Запорізької міської ради №5 від 28 січня 2015 року затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Положення).
Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року №5, від 26 лютого 2016 року №30, від 25 серпня 2016 року №50, від 21 грудня 2016 року №49, від 26 квітня 2017 року №51, від 27 травня 2020 року №49 вносились відповідні зміни.
Пунктом 2.4 Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до підпункту 2.4.1 пункту 2.4 Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Абзацами 1-6 підпункту 2.4.2 пункту 2.4 Положення визначено, що міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на території міста Запоріжжя, з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Підприємства, установи та організації, яким відповідно до законодавства України присвоєно ознаку неприбутковості, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями), звільняються від нарахування та сплати податку з об'єктів житлової нерухомості.
Пільги з податку, що сплачується на території міста з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
- об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої цим рішенням;
- об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пункт 2.5 Положення визначає розмір ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Зокрема, відповідно до підпункту 2.5.2 пункту 2.5 Положення, ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, починаючи з 1 січня 2017 року становить 1 відсоток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, за винятком об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, для яких встановлюється нульова ставка податку, а саме:
- квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів;
- будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 250 кв. метрів;
- різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), загальна площа яких не перевищує 370 кв. метрів.
Відтак, органом місцевого самоврядування в межах наданих повноважень встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжя щодо об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2024 році, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 кв. метрів.
Крім того, також встановлено пільгу зі сплати податку (неоподатковувану площу), на яку зменшується база оподаткування податком, які, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв.м.
Отже, законодавцем відрізняються поняття «нульова ставка податку на нерухоме майно» та «пільга зі сплати податку» як неоподатковувана площа, на яку зменшується база оподаткування податком.
Так, нульова ставка податку діє лише у разі, якщо загальна площа не перевищує встановлених розмірів (в Положенні - для квартири/квартир 120 кв.м), а у разі коли площа є більшою, то нульова ставка податку не застосовується.
Проте у разі, якщо площа для квартири/квартир незалежно від їх кількості перевищує 120 кв.м, то застосовується пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на 60 кв.м, а ставка податку 1%, як передбачено Положенням.
У випадку, якщо загальна площа об'єктів оподаткування перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, пільга з податку не надається.
Відтак, Положенням встановлено нульову ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста Запоріжжі щодо об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, у тому числі у 2024 році, зокрема, для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 120 м.кв.
Позивач є власником квартир, загальною площею 173,53 м2, що перевищує 120 кв.м., що не є спірним між сторонами та підтверджується наданими доказами. Тому, до об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності позивача, не може бути застосовано нульову ставку податку на нерухоме майно згідно Положення.
Відтак, суд висновує, що відповідачем, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2024 рік, правомірно застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування 60 кв.м., передбачену як нормами ПК України, так і Положеням.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначений законами України, а тому податкові повідомлення-рішення від 05 травня 2025 року №0340248-2411-0829-UA23060070000082704 на суму 4787,70 грн. та №0340247-2411-0829- UA23060070000082704 на суму 3272,93 грн, скасуванню не підлягають.
При цьому, суд відхиляє доводи позивача про те, що у податковому повідомленні-рішенні № 0340247-2411-0829-UA23060070000082704 від 05.05.2025 року не зазначено номеру квартири, так як це не є тим недоліком, що впливає на розрахунок податкового зобов'язання. Так, останнє обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і в даній справі не є спірними об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності позивачки та щодо яких винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Вказані помилки в оформленні податкового повідомлення-рішення не можуть безумовно свідчити про його неправомірність.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.11.2025.
Суддя Л.Я. Максименко