12 листопада 2025 року Справа № 280/5868/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Запорізькій області), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 року по 31.01.2024 року;
зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи з 01.01.2004 року по 31.01.2024 року до страхового стажу позивачки у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим провести їй перерахунок та виплату пенсії з дати призначення, а саме з 20.02.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум..
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Враховуючи, що у періоди з 01.01.2004 року по 31.01.2024 року вона працювала у Запорізькій обласній психіатричній лікарні то має право на зарахування зазначеного стажу для визначення розміру пенсії у подвійному розмірі.
Ухвалою від 14.07.2025 позов був залишений без руху, позивачці наданий строк для усунення недоліків позову.
Відповідно до ухвали від 14.07.2025 позивачці необхідно було у встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до суду із цим позовом із доказами поважності таких причин щодо періоду з 20.02.2024 по 01.01.2025.
18.07.2025 від представника позивачки до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в якій представник зазначає, про необхідність обрахунку строку звернення до суду з цим позовом від дати отримання відповіді на звернення позивачки.
19.07.2025 копію ухвали від 14.07.2025 було вручено позивачці.
Ухвалою судді від 30.07.2025 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 20.02.2024 по 01.01.2025 було повернуто позивачці через пропуск строку звернення до суду.
Ухвалою від 30.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі в частині позовних вимог за період з 02.01.2025 по 02.07.2025.
Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.08.2025 засобами системи «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив, в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що зарахування стажу у пільговому порядку (подвійному розмірі), передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоди роботи після 01.01.2004 року зараховуються на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі. Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для зарахування стажу роботи позивачці в подвійному розмірі з 01.01.2004 по 31.01.2024, немає, оскільки це не передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тому періоди роботи позивачки після 01.01.2004 року зараховані на загальних підставах, а саме в одинарному розмірі. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З 20.02.2024 позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області як отримувач пенсії за віком.
Згідно даних пенсійної справи позивачка з 07.08.2000 по 01.10.2000, з 02.10.2000 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 01.02.2024 працювала на посадах молодшого медичного персоналу КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради (колишня Запорізька обласна психіатрична лікарня).
Відповідачем до стажу роботи позивачки зараховано періоди роботи з 07.08.2000 по 01.10.2000 та з 02.10.2000 по 31.12.2003 в подвійному розміру.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії періоди роботи позивачки після 01.01.2004 (з 01.01.2004 по 01.02.2024) зараховані на загальних підставах, тобто в одинарному розмірі.
Проти вказаних обставин сторони не заперечують.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суд зазначає, що спірні правовідносини виникли з питання зарахуванню у подвійному розмірі, згідно статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення,» періодів роботи після 01 січня 2024 року (дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
01 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», цей Закон розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Крім того, за правилами пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» цього Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Таке правове регулювання вказує на те, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення», в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах (в т.ч. щодо пільг по обчисленню стажу), станом на час звернення позивача за призначенням пенсії діяли і підлягали застосуванню відповідними суб'єктами під час виконання покладених на них функцій.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Згідно із абз. 7 ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу», заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
Довідкою КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради від 20.06.2025 за №180 підтверджуються спірні періоди роботи позивачки у закладі з надання психіатричної допомоги.
Також у довідці зазначено, що на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж роботи в психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується в подвійному розмірі.
За правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи у інфекційному закладі охорони здоров'я підлягає зарахуванню до стажу роботи на пільгових умовах у подвійному розмірі.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 04 грудня 2019 року у справі №689/872/17 та від 20 квітня 2022 року у справі №214/3705/17, у яких Суд залишив без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими зобов'язано відповідачів зарахувати до страхового стажу в подвійному розмірі відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи позивачів в інфекційних закладах після 01 січня 2004 року, тобто після дати набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Ураховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо відмови у зарахуванні періодів з 01.01.2004 по 31.01.2024 в психіатричному закладі охорони здоров'я у подвійному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №160/14078/22 (провадження №К/990/11823/23).
Відповідно до ч. 5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо інших доводів відповідача, то в даному випадку суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) заява №18390/91; пункт 29).
Інші доводи пенсійного органу не впливають на суть спору, а отже не потребують детальних відповідей.
В зв'язку з тим, що ухвалою судді від 30.07.2025 позовну заяву в частині позовних вимог за період з 20.02.2024 по 01.01.2025 було повернуто позивачці через пропуск строку звернення до суду, перерахунок пенсії позивачки слід провести з 02.01.2025.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
При зверненні до суду з даним позовом позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Інші судові витрати позивачкою до стягнення не заявлялись.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд 158-Б, м. Запоріжжя, 69005) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періодів роботи з 01.01.2004 по 31.01.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди роботи з 01.01.2004 по 31.01.2024 до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з чим з 02.01.2025 провести перерахунок та виплату її пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «12» листопада 2025 року.
Суддя Р.В. Кисіль