12 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/2797/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинця Д.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) в особі представника - адвоката Ставичного Петра Ігоровича (далі - представник позивача) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (далі - відповідач), яким просить суд:
1) прийняти позовну заяву до розгляду;
2) розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін;
3) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати (в частині виплат за період із 29 січня 2020 року по 15 грудня 2021 року грошового забезпечення та матеріальних допомог на оздоровлення з 2020 по 2021 роки, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із врахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 71 349,10 грн. з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати 28.03.2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ;
4) зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплачених складових грошового забезпечення на суму у розмірі 71 349,10 грн. з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати 28.03.2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 проходив службу у НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 15 грудня 2021 року «Про особовий склад» №575-ОС позивача було знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків прикордонного загону 15 грудня 2021 року
З урахуванням того, що несвоєчасне нарахування належних сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 15 грудня 2021 року та остаточний розрахунок з позивачем відбувся у зв'язку з неправомірним нарахуванням такого розрахунку відповідачем, тобто з його вини, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, адже на відповідача покладений обов'язок проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби.
На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому заперечує проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що відсутні підстави для виплати позивачу компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 грудня 2021 року наказом НОМЕР_2 прикордонного загону «Про особовий склад» №575-ОС, штаб-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 1 категорії - техніка відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип А) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення НОМЕР_2 прикордонного загону, а також було проведено розрахунок при звільненні з військової служби та здійснено відповідні виплати.
28.03.2025 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року в справі №260/4955/24, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, ОСОБА_1 нараховано та виплачено 71 349,10 грн. (виплати за період із 29 січня 2020 року по 15 грудня 2021 року грошове забезпечення та матеріальних допомог на оздоровлення з 2020 по 2021 роки, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із врахуванням раніше виплачених сум.)
Станом на день звернення до суду, НОМЕР_2 прикордонний загін відповіді на адвокатський запит, стосовно компенсації втрат частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за час затримки розрахунку при звільненні - не надав. Виплати ОСОБА_1 компенсації втрат частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати за час затримки розрахунку при звільненні згідно рішення суду від 04 вересня 2024 року в справі №260/4955/24 - станом на день звернення до Суду відповідач не здійснив.
Позивач вказує, що оскільки, остаточний розрахунок відповідачем проведено 28 березня 2025 року то наявні підстави для нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на суму недоплаченого грошового забезпечення.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон України № 2050-ІІІ) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Аналогічного змісту норми містяться у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму індексації грошових доходів громадян.
Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Згідно зі статті 4 Закону України № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Використане у статті 3 Закону № України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 року у справі №803/203/17.
При цьому, нарахування та виплата грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на його нарахування та виплату відповідно в повному обсязі.
28.03.2025 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року в справі №260/4955/24, залишеного без змін Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року, ОСОБА_1 нараховано та виплачено 71349,10 грн. (виплати за період із 29 січня 2020 року по 15 грудня 2021 року грошове забезпечення та матеріальних допомог на оздоровлення з 2020 по 2021 роки, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із врахуванням раніше виплачених сум.)
Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення в повному розмірі, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.
Зважаючи на вищезазначене, позивач набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період із 27 грудня 2017 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України Закону України № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 року № 159.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 242-246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_3 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати (в частині виплат за період із 29 січня 2020 року по 15 грудня 2021 року грошового забезпечення та матеріальних допомог на оздоровлення з 2020 по 2021 роки, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби та звільненням із неї, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України від 15 грудня 2020 року 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», із врахуванням раніше виплачених сум) у розмірі 71 349,10 грн. з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати 28.03.2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.
3. Зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати недоплачених складових грошового забезпечення на суму у розмірі 71 349,10 грн. з 29 січня 2020 року по день фактичної виплати 28.03.2025 року, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року №2050-ІІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець