10 листопада 2025 року м. Ужгород№ 260/4739/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України, Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Мукачева, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України (далі - відповідач 1, Комісія), Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2, Центральне управління), третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Мукачева (далі - третя особа, КЕВ м. Мукачева), в якому просить:
1. Визнати протиправними дії Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення облікової (житлової) справи військовослужбовця полковника ОСОБА_1 без реалізації до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева.
2. Зобов'язати Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 передати облікову (житлову) справу військовослужбовця полковника ОСОБА_1 , список надання житлової площі для постійного проживання та інші необхідні документи на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України.
3. Зобов'язати Комісію з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України розглянути список надання житлової площі для постійного проживання та облікову (житлову) справу військовослужбовця полковника ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовослужбовцем та перебуває на квартирному обліку (обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом забезпечення житловим приміщенням для постійного проживання (постійною житловою площею)) при ІНФОРМАЦІЯ_2 : в загальній черзі - з 16.02.2004 року; в першочерговій черзі, як учасник бойових дій - з 03.12.2015 року. Так, позивача, разом із сім'єю забезпечено службовою квартирою та на підставі рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 12.12.2023 року №48, видано ордер на службове житло № 0280 серії СЖ від 12.12.2023 року для вселення у вищезгадану квартиру.
В подальшому, у зв'язку з набуттям позивачем права на забезпечення постійним житлом, з урахуванням листа-пропозиції Центрального управління, а також листа КЕВ м. Мукачева, на підставі рапорту позивача, згідно протокольного рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.03.2024 року №13, затвердженого наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 07.03.2024 №35, розподілено житлову площу для постійного проживання шляхом виключення з числа службових займаної позивачем та членами його сім'ї квартири, зі зняттям з квартирного обліку у разі позитивного рішення Комісії з контролю за розподілом житла в гарнізонах ЗС України.
КЕВ м. Мукачева на адресу Центрального управління встановленим порядком направлено для прийняття остаточного рішення Комісією, серед іншого, облікову (житлову) справу та інші документи (матеріали) стосовно зняття статусу службового із займаної позивачем та членами його сім'ї квартири, та закріплення її за ними, як житла для постійного проживання.
Разом з тим, на переконання позивача, відповідач 2, в порушення вимог п. 4 розділу VII наказу Міністра оборони України від 31.07.2018 року № 380 не узагальнив та не вніс на розгляд Комісії з контролю отримані від КЕВ м. Мукачева (листом № 44 від 25.03.2024 року) список надання позивачу постійного житла разом з обліковою (житловою) справою та іншими документами (матеріалами), в тому числі: протокол засідання об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.03.2024 року № 13 та витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07.03.2024 року № 35 про надання постійного житла шляхом виключення займаної позивачем квартири з числа службових, а відповідач 1, в порушення вимог п. 5 розділу VII цього наказу за результатами розгляду не прийняло відповідного рішення про погодження надання позивачу постійного житла або про відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.
Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що розгляду відповідачем 1 матеріалів облікової справи та списку надання житлової площі для постійного проживання передує вчинення певних дій іншими суб'єктами, які у тому числі, не є учасниками даної справи. У зв'язку з цим, покладення на відповідача 1 зобов'язання щодо розгляду списку надання житлової площі для постійного проживання та облікової справи позивача та прийняття відповідного рішення є протиправним і передчасним, оскільки, на розгляд відповідача 1 питання позивача встановленим вище порядком навіть не виносилось; суперечить встановленому Інструкцією порядку ухвалення відповідачем 1 рішення (виключає можливість відкритого та об'єктивного голосування кожного учасника комісії), нівелює роль відповідача 1 як органу, на який покладено контроль законності забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом; є втручанням у реалізацію відповідачем 1 дискреційних повноважень.
У діях відповідача 2 не вбачається прийняття рішення або вчинення дії суб'єкта владних повноважень. Лист від 17.04.2024 року № 2459/1916 має інформаційний характер та не відображає здійснення публічно-владних функцій або реалізації певних повноважень, а також не констатує вчинення відповідачем 2 певної дії у розумінні категорії "дії суб'єкта владних повноважень".
У відповіді на відзив, позивач вказує, що за нормами Порядку № 1081, Інструкції № 380 та ЖК України, питання про виключення службової квартири, у якій він проживає, з числа службового житла та надання її для постійного проживання має вирішуватися виконавчим комітетом Мукачівської міської ради, за клопотанням КЕВ м. Мукачева, погодженим із Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, яка діє при Центральному управлінні.
Наголошує, що об'єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якій позивач перебуває на обліку, прийняла відповідне рішення (з дотриманням вимог Інструкції №380) стосовно надання йому квартири, в якій він проживає з сім'єю, шляхом виключення такої з числа службових для надання її для постійного проживання (протокол №13 від 05.03.2024 року).
Однак, у процедурі виключення службової квартири з числа службового житла, що належить до фонду Міністерства оборони України, з метою надання її військовослужбовцю ЗСУ для постійного проживання необхідним етапом є погодження такої пропозиції на засіданні Комісії з контролю.
У своїх запереченнях відповідач 2 вважає, що аргументи позивача, наведені у відповіді на відзив, є протиправними та необґрунтованими, а позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
У встановлений судом строк, відзиву на позовну заяву відповідачем 1 не надано.
Ухвалою судді від 13.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних силах України з 01.08.1999 року. Станом на момент виникнення спірних правовідносин позивач проходив військову службу на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та станом на момент звернення до суду із даним позовом, полковник ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 .
Сторонами не заперечується, що вислуга на військовій службі позивача становить більше 25 календарних років.
Крім того, з 2014 року позивач безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, у зв'язку з чим набув статусу учасника бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 16.11.2015 року.
Так, позивач перебуває на квартирному обліку (обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, шляхом забезпечення житловим приміщенням для постійного проживання (постійною житловою площею)) при ІНФОРМАЦІЯ_2 : в загальній черзі - з 16.02.2004 року; в першочерговій черзі, як учасник бойових дій - з 03.12.2015 року, що підтверджено протокольним рішенням об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 від 04.02.2021 року №37, затвердженого наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.02.2021 року №49.
12.12.2023 року позивач отримав ордер на службове жиле приміщення серії СЖ № 0280 від 12.12.2023 року, виданий на підставі рішення Виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 12.12.2023 року № 48.
Вказане підтверджується також витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.09.2023 року № 688 на підставі рішення об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 від 13.09.2023 року №10, відповідно до якого трикімнатна квартира (житловою площею - 40,9 кв.м.) АДРЕСА_1 , загальною площею 66,5 кв.м. надана начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 полковнику ОСОБА_1 , на склад сім'ї 4 особи.
З наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що з метою виконання рішення Міністра оборони України № 368/ДСК від 31.01.2024 року, т.в.о. начальника Центрального управління листом від 07.02.2024 року за № 370/2/1062 звернувся до начальника КЕВ м. Мукачево із пропозицією спільно із житловою комісією організувати підготовку та надати встановленим порядком на розгляд Комісії відповідні матеріали щодо виключення із числа службової трикімнатної квартири АДРЕСА_2 та надання її для постійного проживання начальнику РТЦК полковнику ОСОБА_1 із зняттям з квартирного обліку у ЗСУ (а.с.20).
09.02.2024 року начальником КЕВ м. Мукачево направлено начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 листа щодо організації роботи та надання до КЕВ м. Мукачево документи (матеріли) щодо виключення із числа службової 3-кімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та надання її для постійного проживання військовослужбовцю ОСОБА_1 на склад сім'ї 4 особи зі зняттям з квартирного обліку у ЗСУ, для подальшого надання документів (матеріалів) на розгляд Комісії (а.с.27).
05.03.2024 року об'єднана житлова комісія ІНФОРМАЦІЯ_3 вирішила розподілити трикімнатну квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 66,5 кв.м., житловою площею 40,9 кв.м.) для постійного проживання шляхом виключення з числа службового житла начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 полковнику ОСОБА_1 на склад сім'ї 4 особи, з подальшим зняттям з квартирного обліку в ЗСУ, у разі позитивного рішення Комісією даного питання. Відповідний протокол комісії за № 13 (а.с.22) затверджено начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 (витяг із наказу від 07.03.2024 року № 35, а.с.23).
25.03.2024 року начальником КЕВ м. Мукачево направлено на розгляд Комісії, зокрема, облікову справу з документами (матеріалами) полковника ОСОБА_1 щодо зняття статусу «службова» з службового житла та закріплення житла як постійне у Мукачівському гарнізоні, в тому числі, квартири за вищезгаданою адресою (а.с.27 на звороті - 28).
17.04.2024 року т.в.о. начальника Центрального управління облікову справу полковника ОСОБА_1 повернуто без реалізації до КЕВ м. Мукачево на підставі рішення Державного секретаря МОУ від 27.03.2024 року № 2011/уд (а.с.28 на звороті).
23.05.2025 року позивач звернувся до КЕВ м. Мукачево щодо надання інформації про вжиті заходи стосовно виключення з числа службових вищезгаданої квартири та листом від 28.05.2025 року третя особа повідомила, зокрема, що за результатами розгляду вказаного питання, облікову справу було повернуто без реалізації (а.с.26).
Вважаючи протиправними дії відповідача 2 щодо повернення його облікової (житлової) справи без реалізації, позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов'язання відповідача 2 передати його облікову (житлову) справу, список надання житлової площі для постійного проживання та інші необхідні документи на розгляд Комісії, а також, зобов'язати Комісію розглянути список надання житлової площі для постійного проживання та облікову (житлову) справу військовослужбовця та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що визначення основних засад державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ).
Статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно ст. 2 Закону № 2011-ХІІ, ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.
Частиною 1ст. 12 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей, визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081(далі - Порядок № 1081).
Відповідно до ч. 1 п. 3 Порядку забезпечення військовослужбовців і членів їх сімей житловими приміщеннями затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 (далі - Порядок), військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 календарних років і більше та члени їх сімей надається житло для постійного проживання.
Частиною 3 пункту 3 Порядку № 1081 врегульовано, що забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей для постійного проживання провадиться шляхом: надання новозбудованого житла, виключеного з числа службових, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Законодавством прямо передбачено право військовослужбовців самостійно визначатись, яким способом (шляхом) вони бажають реалізувати своє право на забезпечення житлом для постійного проживання.
Згідно частини 2 пункту 11 Порядку № 1081, виключення житлових приміщень з числа службового проводиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно - експлуатаційного органу.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1081, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться в військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
Відповідно до п. 10 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України № 380 від 31.07.2018 року (далі - Інструкція), військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку з скороченням штатів, інваліди першої чи другої групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими жилими приміщеннями, незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на квартирному обліку. Виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району встановленого порядком.
Згідно зі ст. ст. 5, 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі підрозділів всіх видів і родів Збройних Сил України, як в воєнний так і в мирний час. Учасникам бойових дій надається, зокрема, така пільга, як першочергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що визначальними обставинами - матеріальними підставами для визнання права на виключення житла з числа службового є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 636/1514/19.
Відповідно до абзацу 2 пункту 10 розділу 7 Інструкції № 380, виключення квартир з числа службових для забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється на підставі клопотання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району за встановленим порядком.
Суд наголошує, що за наявності умов, визначених пунктом 10 Інструкції № 380, виключення житла зі службового здійснюється в порядку, визначеному пунктами 3-7 розділу 7 Інструкції № 380.
Так, пунктами 3-7 Інструкції № 380 передбачено, що для прийняття рішення про надання житлових приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.
Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об'єднана житлова комісія) приймає рішення про надання житлового приміщення для постійного проживання.
Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) разом з обліковою справою направляється військовою частиною до КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, що є підставою для видання наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
На підставі отриманих документів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району готує список надання житлової площі для постійного проживання (далі - Список надання постійного житла).
Список надання постійного житла, підписаний начальником КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, з обліковою справою військовослужбовця, витягом із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) направляється до ГКЕУ для узагальнення та внесення на розгляд Комісії з контролю.
Для розгляду Списку надання постійного житла Комісією з контролю на її засідання можуть запрошуватися голови житлових комісій військових частин (об'єднаних житлових комісій).
За результатами розгляду Списку надання постійного житла Комісія з контролю приймає рішення окремо щодо кожного військовослужбовця про: погодження надання постійного житла; відмову в погодженні надання постійного житла із зазначенням причини такої відмови.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом.
У разі прийняття Комісією з контролю рішення щодо відмови в погодженні надання постійного житла воно підлягає новому розподілу у встановленому цією Інструкцією порядку протягом одного місяця та є підставою для скасування наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
Рішення Комісії з контролю є обов'язковим для виконання КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району, військовими комісаріатами та військовими частинами.
ГКЕУ на підставі рішення Комісії з контролю готує Список надання постійного житла у Збройних Силах України, що подається на затвердження заступнику Міністра оборони України (згідно з розподілом обов'язків).
Затверджений Список надання постійного житла у Збройних Силах України є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району та подання до виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради документів для видачі ордеру на постійну житлову площу, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.
До виконавчих органів районної, міської, районної у місті ради КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району надає облікову справу військовослужбовця разом з витягом із Списку надання постійного житла у Збройних Силах України, копію протоколу житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії), витяг із наказу командира військової частини про надання військовослужбовцю житлового приміщення для постійного проживання.
З аналізу наведених вище положень вбачається чітка процедура, дотримання якої є обов'язковим, відтак, надсиланню клопотання квартирно-експлуатаційним органом до органів місцевого самоврядування передує розгляд спеціальною житловою Комісією військової частини, в якій несе службу військовослужбовець, та узгодження рішення щодо направлення такого клопотання квартирно-експлуатаційним органом з Комісією з контролю, тобто процедура погодження зняття статусу «службової» з житлового приміщення, яке займає позивач, має структурний алгоритм узгодження.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Комісія з контролю виконуючи свої функції має діяти чітко у межах наданих їй повноважень та у порядку визначеному законом. До рішень Комісії застосовуюся, зокрема, загальні вимоги до рішень суб'єкта владних повноважень, чому безпосередньо суд і надає оцінку.
Відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції, з метою здійснення контролю за організацією забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями наказом Міністерства оборони України утворюється комісія з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі - Комісія з контролю) та затверджується її склад. До складу Комісії з контролю включаються представники фінансової та юридичної служб апарату Міноборони та Збройних Сил України, Департаменту кадрової політики, Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції, Департаменту соціального забезпечення, Головної інспекції Міноборони, Головного управління капітальних вкладень (далі - ГУКВ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , представники підрозділів психологічної підтримки персоналу та цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України, а також представник Громадської ради при Міноборони (за згодою). Формою роботи Комісії з контролю є засідання, які проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць. Дату, час і місце проведення засідання Комісії з контролю визначає її голова. Засідання Комісії з контролю є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин від загальної кількості членів комісії. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях Комісії з контролю, приймається відкритим голосуванням більшістю голосів, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів голос голови Комісії з контролю є вирішальним.
Рішення Комісії з контролю оформлюється протоколом, який підписується всіма членами комісії, присутніми на засіданні та секретарем, затверджується головою Комісії з контролю. У разі відмови члена комісії підписати протокол, зазначається причина такої відмови. Протокол засідання Комісії з контролю повинен містити: перелік осіб, присутніх на засіданні комісії; питання, які розглядались на засіданні комісії; прийняті комісією рішення; підписи кожного члена комісії із зазначенням посади, прізвища, імені та по батькові (за наявності); окремо зазначаються результати голосування кожного члена комісії, які проголосували «проти» або «утримались». Протоколи обліковуються та зберігаються у Центральному управлінні інженерно-інфраструктурного забезпечення (далі - ЦУІІЗ).
Відповідно до пункту 10 розділу II Інструкції основними завданнями Комісії з контролю є: контроль за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями; контроль за правильністю призначення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; перевірка законності взяття та перебування на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; розгляд пропозицій щодо надання одноразової адресної допомоги (житла) особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку.
Відповідно до пункту 11 розділу II Інструкції комісія з контролю відповідно до визначених завдань має право приймати рішення щодо: погодження рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) про надання військовослужбовцям та членам їх сімей жилої площі для постійного проживання або виплату грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; погодження рішення житлової комісії військової частини про надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень; перегляду раніше прийнятих рішень Комісії з контролю; погодження надання одноразової грошової допомоги (житла) особам, яким присвоєно звання Герой України за здійснення визначного геройського вчинку. У разі непогодження рішення житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) Комісія з контролю повертає документи на доопрацювання із відповідним обґрунтуванням. Про результати роботи голова Комісії з контролю доповідає Міністру оборони України один раз на квартал.
Зі змісту листа Центрального управління від 17.04.2024 року № 2439/1916, відповідно до рішення Державного секретаря МОУ від 27.03.2024 року № 2011/д облікову справу полковника ОСОБА_1 направлено без реалізації.
Суд повторно наголошує, що відповідно до п.10 розділу VІІ Інструкції № 380 військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи ІІ групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими житловими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-7 цього розділу.
Інших підстав для відмови позивачу в погодженні надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових у листі Центрального управління від 17.04.2024 року № 2439/1916 не зазначено.
Суд зазначає, що внаслідок таких дій відповідача 2, позивач фактично позбавлений можливості реалізувати своє права на житло, що є порушенням житлових прав у розумінні ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому дії Центрального управління щодо повернення облікової (житлової) справи полковника ОСОБА_1 без реалізації є протиправними.
Відтак, суд констатує, що КЕВ м. Мукачево виконано вимоги Інструкції № 380 в частині надсилання списку надання житлової площі та копії облікової справи до Центрального управління.
Відповідно до пункту 3 Положення про Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України від 14.09.2021 року № 125, основними завданнями Центрального управління є, зокрема організація надання військовослужбовцям, членам їх сімей службового (штатно-посадового) житла та ведення узагальненого обліку військовослужбовців ЗС України, які потребують поліпшення житлових умов.
Наказом Міністра оборони України від 18.01.2021 року №12 затверджено зміни до Порядку використання квартирного майна у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, а саме:
1. Пункт 1 розділу II викласти в новій редакції:
« 1. Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ) в установленому законодавством порядку виділяє квартирне майно та кошти на його придбання Київському квартирно-експлуатаційному управлінню, квартирно-експлуатаційним відділам, частинам (районів), Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України для забезпечення військових частин (підрозділів) запасами поточного забезпечення за територіальною належністю.»
2. У тексті Порядку слова та абревіатуру «Головне КЕУ ЗС України» у всіх відмінках замінити абревіатурою «ЦУІІЗ КСЛ ЗСУ».
Разом з тим, наказом Головнокомандувача ЗСУ №326 від 28.10.2021 року «Про затвердження та введення в дію Табеля термінових донесень з питань інженерно-інфраструктурного забезпечення військ (сил)», відповідно до статті 16 Закону України “Про національну безпеку України», з метою визначення рівня готовності органів управління інженерноінфраструктурного забезпечення до виконання завдань за призначенням, уточнення структури, складу сил і засобів, їх можливостей, упорядкування оперативного обліку, визначення якісного стану військового майна та планування заходів щодо поновлення запасів за номенклатурою квартирно-експлуатаційного забезпечення наказано затвердити та ввести в дію Табель термінових донесень з питань інженерно-інфраструктурного забезпечення військ (сил).
Отже, узагальнення інформації та розміщення на офіційному сайті Міністерства оборони України здійснюється Центральним управлінням інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі поданих КЕУ списків.
У відповідності до пункту 11 Тимчасового порядку організації роботи Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями саме відповідачем 2 здійснюється інформаційне та організаційне забезпечення роботи Комісії.
Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, відповідач 2 не надав суду належних доказів на підтвердження законних підстав для не передання облікової справи та повернення її без реалізації, передбачених розділом VIІ «Надання житлових приміщень для постійного проживання» Інструкції №380 дій, тобто не довів, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Так само відповідачем 1 Комісією з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України, не надано доказів в обґрунтування законних підстав для не розгляду та не прийняття рішення щодо погодження надання постійного житла позивачу або у відмові в погодженні.
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.
Рішення Державного секретаря МОУ від 27.03.2024 року № 2011/д, на який посилається відповідач 2, не є наказом міністра, який обов'язковий до виконання. Крім того, його зміст жодним чином не забороняє відповідачам виконати вимоги Інструкції №380, розглянувши та прийнявши рішення щодо погодження надання постійного житла позивачу або щодо відмови.
Відтак, суд приходить до висновку, що повертаючи облікову справу позивача без реалізації відповідачі діяли не у спосіб, встановлений законом, а з порушенням вимог Інструкції №380, чим порушили права позивача.
Отже, належним способом захисту порушеного права позивача суд вбачає зобов'язання відповідача 2 передати список надання житлової площі для постійного проживання разом з обліковою справою позивача, витягом із наказу командира військової частини про надання позивачу жилого приміщення для постійного проживання, копією протоколу засідання житлової комісії військової частини (об'єднаної житлової комісії) на розгляд Комісії з контролю та зобов'язати відповідача 1 прийняти рішення з цього приводу.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, позивач звільнений від сплати судового збору, вимоги про стягнення інших судових витрат позивачем не заявлялися, відповідно підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) до Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями Міністерства оборони України (м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6 код ЄДРПОУ 00034022), Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Мукачева (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Берегівська об'їзна, буд. 1 код ЄДРПОУ 08439994), про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повернення облікової (житлової) справи військовослужбовця полковника ОСОБА_1 без реалізації до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Мукачева.
3. Зобов'язати Центральне управління інженерно-інфраструктурного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 передати облікову (житлову) справу військовослужбовця полковника ОСОБА_1 , список надання житлової площі для постійного проживання та інші необхідні документи на розгляд Комісії з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України.
4. Зобов'язати Комісію з контролю за забезпеченням військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями в особі Міністерства оборони України розглянути список надання житлової площі для постійного проживання та облікову (житлову) справу військовослужбовця полковника ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.
5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
СуддяС.І. Рейті