про залишення позовної заяви без руху
11 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8950/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким просить:
- Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 01.10.2025 року прийнятого інспектором прикордонної служби вищої категорії -начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстерсержантом ОСОБА_2 , яким відмовлено ОСОБА_3 у виїзді з України.
- Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетині кордону України від 03.10.2025 року, видане інспектором прикордонної служби 1 категорії - перекладачем 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старшим сержантом ОСОБА_4 ,яким відмовлено ОСОБА_3 у виїзді з України.
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Бази данних Ризик інформацію щодо тимчасового обмеження ОСОБА_1 у виїзді з України.
Відповідно до статті 171 ч.1 ч.3 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу.
Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.
1.
Відповідно до п.5, 8 ч.1 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, а також перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати
- рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 01.10.2025 року прийнятого інспектором прикордонної служби вищої категорії -начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстерсержантом ОСОБА_2
-та рішення про відмову в перетині кордону України від 03.10.2025 року, видане інспектором прикордонної служби 1 категорії - перекладачем 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старшим сержантом ОСОБА_4 .
Однак до позовної заяви не долучено оскаржуваних рішень, що суперечитьвищевказаним вимогам КАС України.
Окрім того, позивачем та його представником не подано клопотання про витребування доказів, у разі не можливості самостійно надати оскаржувані накази.
Таким чином, позивачем не надано всіх доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, також позивачем письмово не повідомлено про неможливість надання доказів, не зазначено причин, з яких такі докази не можуть бути подані, крім того, позивачем не надано докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.
Наведене вказує на недотримання позивачем вимог частини четвертої статті 161 КАС України в частині надання доказів в обґрунтування позовних вимог про порушення прав рішенням, діями чи бездіяльністю відповідача.
2.
Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (із наступними змінами і доповненнями).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суддя також ураховує, що Верховний Суд у постанові від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18 дійшов правового висновку про те, що «системний аналіз частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою».
У цій позовній заяві , як вказує позивач- оскаржує рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 01.10.2025 року прийнятого інспектором прикордонної служби вищої категорії -начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) сержантом ОСОБА_2 та рішення про відмову в перетині кордону України від 03.10.2025 року, видане інспектором прикордонної служби 1 категорії - перекладачем 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старшим сержантом ОСОБА_4 .
Отже, позивач фактично заявив дві позовні вимоги немайнового характеру (оскарження двох самостійних відмов у перетинанні кордону), за які повинен сплатити судовий збір у розмірі, що становить 2422,40 грн (1211,20 грн х 2).
Відповідно до статті 4 частини 3 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки позовна заява подана до суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», тому при зверненні до суду необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1937,92 грн.
Суддя встановив, що позивач за подання цього позову до суду сплатила судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Отже, позивачу належить доплатити судовий збір у розмірі, який становить 968,96 грн.
Судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір" сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв'язку за рахунок платника. У графі "призначення платежу" вказується: "101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір за позовом ____________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), _____________ (назва суду, де розглядається справа), _______________ код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа)". Відповідні процесуальні дії, за які передбачено сплату судового збору, суди здійснюють тільки після пред'явлення платником платіжного документа про сплату належної суми судового збору з підтвердженням зарахування суми судового збору на казначейський рахунок згідно виписки з казначейського рахунку.
Для сплати судового збору для звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлено наступні платіжні реквізити: отримувач коштів ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101.
3.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.3 ст. 122 КАС України).
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України регулює Закон України від 05.11.2009 №1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі Закон №1710-VI).
Частинами 1-3 статті 14 Закону №1710-VI передбачено, що іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Форма рішення про відмову у перетинанні державного кордону встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону.
Особа, якій відмовлено у перетинанні державного кордону, має право протягом одного місяця з дня прийняття відповідного рішення у передбаченому законом порядку оскаржити його до органу Державної прикордонної служби України вищого рівня або до адміністративного суду за місцем розташування відповідного органу. Оскарження зазначеного рішення не зупиняє його дії.
Таким чином, строк на оскарження рішення про відмову у перетинанні кордону становить один місяць з дня його прийняття. Вказана норма є спеціальною відносно статті 122 КАС України і тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Як видно з матеріалів справи, позивачем оскаржується рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 01.10.2025 року прийнятого інспектором прикордонної служби вищої категорії -начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстерсержантом ОСОБА_2 та рішення про відмову в перетині кордону України від 03.10.2025 року, видане інспектором прикордонної служби 1 категорії - перекладачем 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старшим сержантом ОСОБА_4 .
При цьому позивач звернувся до суду лише 07.11.2025, тобто з пропуском місячного строку звернення, встановленого Законом.
В порушення вимог статті 161 КАС України позивач не додав до матеріалів позову відповідної заяви про поновлення строку, оформленої належним чином та не додав докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
У зв'язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.
Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:
1. Оригінал доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 968,96 грн.;
2. Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку або надати докази того, що строк звернення до суду не пропущено.
3. Належним чином завірені копії оскаржуваних рішень, а саме:
- рішення про відмову в перетинанні державного кордону України від 01.10.2025 року прийнятого інспектором прикордонної служби вищої категорії -начальником 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) майстерсержантом ОСОБА_2 »;
- рішення про відмову в перетині кордону України від 03.10.2025 року, видане інспектором прикордонної служби 1 категорії - перекладачем 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділеня інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) старшим сержантом ОСОБА_4 .
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
Керуючись ст. 160,169,248 КАСУ суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя З.Б.Плеханова