11 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/3182/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить:
1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо перегляду страхового стажу ОСОБА_1 , а саме: повне вилучення з її страхового стажу періоду роботи в Хустській СШ №1 з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року; вилучення з її спеціального педагогічного стажу періодів роботи в Хустській СШ №1 з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року, в Хустській СШ № 5 з 15 08.1988 року по 28.08.1996 року та відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних її пенсій, обчислених згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення, та скасувати рішення про перерахунок пенсії, оформлене як протокол перерахунку пенсії від 08.11.2024 року;
2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області зарахувати в страховий стаж ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 період її роботи в Хустській СШ № 1 з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року, зарахувати в її спеціальний педагогічний стаж, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, періоди роботи в Хустській СШ № 1 з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року, в Хустській СШ № 5 з 15.08.1988 року по 28.08.1996 року та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із страхового стажу 42 роки 5 місяців 10 днів, визначеного при прийнятті 24.04.2024 року рішення про призначення їй пенсії за віком і призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу в розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» станом на день її призначення.
Мотивуючи вимоги позову, позивач зазначила, що з 26 березня 2024 року їй призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак незважаючи на те, що позивач має понад 30 років педагогічного стажу, відповідачем не нараховано та не виплачено їй одноразову грошову допомогу в розмірі десяти прожиткових місячних пенсій. Крім того, відповідачем проведено 08.11.2024 року перерахунок пенсії позивача, в результаті якого зменшено страховий стаж позивача з 42 років 5 місяців 10 днів до 41 року 05 місяців 27 днів. При перегляді стажу роботи вилучено період роботи з 01.09.1987 р. по 14.08.1988 p., оскільки в акті перевірки за цей період зазначено ім'я ОСОБА_2 , період з 15.08.1988 р. по 28.08.1996 р. не зараховано до спеціального стажу працівника освіти, так як зазначено дві посади - лаборант і вчитель обслуговуючої праці, а також період з 30.08.1996 по 01.09.2000 також не зарахованого до спеціального стажу працівника освіти, оскільки посада методиста не передбачена постановою №909. З такими діями позивач не погоджується, а тому звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Позиція Головного управління Пенсійного фонду у Закарпатській області щодо позовних вимог висловлена ним у відзиві на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечив щодо позовних вимог повністю. Зазначив, що при призначенні пенсії позивачу до страхового стажу було враховано 42 роки 5 місяців 10 днів. Серед документів для призначення пенсії, наданих позивачем, була довідка про стаж роботи №02-72 від 26.03.2024р. видана відділом освіти, культури, молоді та спорту Хустської районної військової адміністрації, в якій зазначено, що позивач в період з 1988 по 1996 р.р. працювала лаборантом та вчителем. Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило перевірку довідки про стаж роботи від 26.03.2024 р. № 02-72, виданої відділом освіти, культури, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації гр. ОСОБА_1 за період роботи з серпня 1986 року по вересень 2000 року. За результатами перевірки було складено Акт № 0700-1002-1/5282 від 18.10.2024 року, на підставі якого відповідачем повторно переглянуто стаж роботи позивача. Вказав, що станом на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, не було доведено, що позивач мала спеціальний стаж (30 років працівника освіти). При цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не здійснювало призначення пенсії позивачу.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що 26 березня 2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, що підтверджується рішенням №072150011950 від 24.04.2024. Страховий стаж позивача при призначенні становив 42 роки 2 місяці 10 днів.
Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснило перевірку довідки про стаж роботи від 26.03.2024 р. № 02-72, виданої Відділом освіти, культури, молоді та спорту Хустської районної державної адміністрації, гр. ОСОБА_1 за період роботи з серпня 1986 року по вересень 2000 року. За результатами перевірки було складено Акт № 0700-1002-1/5282 від 18.10.2024 року.
Згідно акту перевірки № 0700-1002-1/5282 від 18.10.2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області переглянуто стаж роботи ОСОБА_1 , вилучено період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1988, та здійснено у зв'язку з цим перерахунок пенсії, що підтверджується рішенням №072150011950 від 11.11.2024. Страховий стаж позивача після перерахунку становив 41 рік 5 місяці 27 днів.
Позивач звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач листом від 25.11.2024 №0700-0306-8/70769 відмовив позивачу у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи працівника освіти (35 років):
- при перегляді стажу роботи вилучено період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1988;
- період з 15.08.1988 р. по 28.08.1996 р. не зараховано до спеціального стажу працівника освіти, так як зазначено дві посади - лаборант і вчитель обслуговуючої праці;
- період з 30.08.1996 по 01.09.2000 не зарахованого до спеціального стажу працівника освіти, оскільки посада методиста не передбачена постановою №909.
Вважаючи дії відповідача щодо перегляду страхового стажу ОСОБА_1 та відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Абзацом 1 ч.4 ст.24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховуються до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону №1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним нормам відповідає пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, законодавець чітко визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, що також визначено і Порядком №637.
Водночас, на момент заповнення трудової книжки в спірних записах, порядок ведення трудових книжок працівників регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці і соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».
Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (аналогічна норма є в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджений наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу,
Аналогічна норма є в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993, де у пункті 2.4 зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції №162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження і заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана зробити працівникові в цьому необхідну допомогу.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Судом досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_2 від 01.09.1986 та встановлено:
- згідно запису № 1 позивача прийнято з 15.08.1986 року в Хустську СШ № 1 на посаду вчителя хімії та біології;
- згідно запису № 2 позивача переведено з 15.08.1988 року на посаду лаборанта та вчителя обслуговуючої праці в Хустську ЗОШ №5;
- згідно запису № 3 позивача призначено на посаду лаборанта та вчителя обслуговуючої праці з 15.08.1988 року в Хустську ЗОШ № 5;
- згідно запису №4 28.08.1996 позивача звільнено з посади лаборанта кабінету хімії та вчителя обслуговуючої праці в Хустській ЗОШ № 5 у зв'язку з переводом в Хустський РЦ НТТУМ;
- згідно запису №5 позивача 30.08.1996 призначено методистом в Хустський РЦ НТТУМ з 01 вересня 1996 року;
- згідно запису №6 01.09.2000 позивач звільнена з посади методиста Хустського РЦ НТТУМ у зв'язку з переведенням на іншу роботу.
Спірні записи 1-6 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986 виконані в хронологічному порядку без виправлень та містять підпис відповідальних осіб та печатку відповідних підприємств.
Натомість в Акті перевірки № 0700-1002-1/5282 від 18.10.2024 року відповідачем зазначено, що в книзі наказів по відділу народної освіти Хустського району за період з 10.07.1987 року по 10.09.1987 року (пронумеровано, прошнуровано та скріплено печаткою 96 аркушів) на аркуші 39 виявлено наказ № 1146 від 10 серпня 1987 у відповідності до якого: «Днем 1 вересня 1987 року перевести з посади вчителя хімії на посаду вихователя ГПД хустської СШ № 1 ОСОБА_3 . Підстава: Заява». Зазначене ім'я в наказі не відповідає паспортним даним позивачки.
Тобто відповідачем всупереч записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986, встановивши невідповідність у наказі про переведення № 1146 від 10 серпня 1987 року щодо імені позивача, прийнято рішення про вилучення періоду роботи з 10.07.1987 року по 10.09.1987 року зі страхового стажу позивача.
Суд наголошує, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і тільки за її відсутності необхідні додаткові документи для підтвердження періодів роботи.
З огляду на вказані вище положення Інструкції та Порядку, суд зазначає, що важливим для врахування відповідного періоду роботи особи до її страхового стажу, що дає право на пенсію, є наявність відповідних записів у трудовій книжці щодо такої роботи, а не якість оформлення роботодавцем трудової книжки чи наказів про прийняття, звільнення, переведення тощо.
Таким чином, за наявності повних та достатніх відомостей трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986, відповідачем було здійснено перегляд страхового стажу позивача та вилучено період роботи з 01.09.1987 по 14.08.1988 із страхового стажу позивача за наявності помилки в наказі про переведення, що на переконання суду, носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства.
Щодо спірних періодів роботи з 15.08.1988 по 28.08.1996 та з 30.08.1996 по 01.09.2000, які не зараховані до спеціального стажу працівника освіти та права позивача на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, суд вказує таке.
Пунктом 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV установлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Постанова №909).
Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пунктів 6, 7 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
У постанові від 15 червня 2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд виснував, що норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання грошової допомоги при виході на пенсію за Законом №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: 1) станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення; 2) пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили); 3) станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058-IV станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
У постанові від 22 лютого 2024 року у справі №260/323/20 Верховний Суд також зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Такого підходу до застосування пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV дотримано у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі №462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі №450/3061/16-а, від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а, від 21 березня 2024 року у справі №580/2737/23 та ін.
Суд зазначає, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, набувши право на призначення пенсії за вислугу років, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
За позицією ГУ ПФУ у Закарпатській області період роботи позивача з 30.08.1996 по 01.09.2000 не був зарахований до спеціального стажу роботи з тих мотивів, що посада методиста не передбачена Переліком №909, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Згідно з Переліком № 909, до переліку посад, які дають право на пенсію за вислугою років, віднесено роботу у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на таких посадах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Посада методиста не зазначається у Переліку № 909.
Тим часом, приписами статті 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, педагоги професійного навчання, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники фізичного виховання, керівники професійно-технічних навчальних закладів, науково-методичних та навчально-методичних установ, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу. Педагогічною діяльністю у професійно-технічних навчальних закладах та установах професійно-технічної освіти можуть займатися особи, які мають відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, моральні якості і фізичний стан яких дає змогу виконувати обов'язки педагогічного працівника.
За приписами частин першої, другої статті 60 Закону України від 05 вересня 2017 року №2145-VIII Про освіту робочий час педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, виховної, методичної, організаційної роботи та іншої педагогічної діяльності, передбаченої трудовим договором. Робочий час науково-педагогічного працівника включає час виконання ним навчальної, методичної, наукової, організаційної роботи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року №963 затверджено Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, яким до посади педагогічних працівників віднесено посаду методиста.
Таким чином, у вказаному Переліку посада методиста віднесена до посад педагогічних працівників, а тому, на переконання суду, період роботи на такій підлягає зарахуванню до спеціального стажу у розумінні пункту «е» статті 55 Закону України №1788-ХІІ навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена Переліком № 909.
Щодо періоду роботи з 15.08.1988 р. по 28.08.1996 р., який відповідачем не зараховано до спеціального стажу працівника освіти, так як зазначено дві посади лаборант і вчитель обслуговуючої праці, суд зазначає, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986 позивач з 15.08.1988 по 28.08.1996 працювала в Хустській ЗОШ № 5 на посаді лаборанта кабінету хімії та вчителя обслуговуючої праці, тобто зазначення в трудовій книжці двох посад не виключає той факт, що в спірний період позивач працювала в тому числі вчителем обслуговуючої праці.
В Акті перевірки № 0700-1002-1/5282 від 18.10.2024 достовірності документів, поданих для оформлення пенсії, відповідачем підтверджено, що посада позивача в період 1988-1996 року - «вчитель», про що зазначено в самому Акті, а саме: «у книзі наказів по відділі народної освіти Хустського району за період з 14.08.1992 року по 28.06.1993 року (пронумеровано, прошнуровано та скріплено печаткою 186 аркушів) на аркуші 84 виявлено наказ № 1308 від 25 листопада 1992 року у відповідності до якого: «Надати відпустку вчительці Хустської СШ №5 ОСОБА_1 з 30.11.1992 року…», «у книзі наказів по відділі народної освіти Хустського району за період з серпня 1994 року по серпень 1995 року (пронумеровано, прошнуровано та скріплено печаткою 181 аркуш) на аркушах 125-126 виявлено наказ № 376 від 12 червня 1995 року у відповідності до якого: «Надати відпустку по догляду за дитиною вчителю Хустської СШ ОСОБА_1 з 1 червня 1995 року…».
Перебування позивача у період з 15.08.1988 по 28.08.1996 на посаді, яка дає право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, підтверджується також довідками від 26.03.2024 року за № 02-72, від 18.10.2024 №02-203, наказами про встановлення педагогічного навантаження, згідно яких заробітна плата позивачу нараховувалася та виплачувалася як вчителю.
За наведених обставин, суд вважає неправомірним не зарахування спірного періоду роботи позивача з 15.08.1988 по 28.08.1996 до спеціального стажу роботи, який дає право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій.
Таким чином, судом встановлено, що при прийнятті спірного рішення №072150011950 від 11.11.2024, відповідачем не було здійснено перевірку всіх наданих позивачем документів шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській №072150011950 від 11.11.2024, яким позивачу здійснено перегляд страхового стажу, підлягають задоволенню.
Суд також вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо перегляду страхового стажу позивача та відмови, оформленої листом від 25.11.2024 №0700-0306-8/70769, щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналізуючи наведені нормативні положення та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року та зарахування до спеціального стажу, який дає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій як працівнику, який має більше 30 років стажу у закладах освіти, періодів роботи з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року та з 15.08.1988 року по 28.08.1996 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986 та провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із страхового стажу 42 роки 5 місяців 10 днів, визначеного при призначенні пенсії за віком.
Отже, в силу приписів п.7-1 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню).
З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати і виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Враховуючи приписи статті 139 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області щодо перегляду страхового стажу ОСОБА_1 та відмови, оформленої листом від 25.11.2024 №0700-0306-8/70769, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №072150011950 від 11.11.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986, зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, періоди роботи з 01.09.1987 року до 15.08.1988 року, з 15.08.1988 року по 28.08.1996 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.09.1986, провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи із страхового стажу 42 роки 5 місяців 10 днів, визначеного при призначенні пенсії за віком, та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування».
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 20453063) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович