12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/17433/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу в електронній формі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» звернулася ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати положення наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 26.12.2023 №846 в частині констатації факту алкогольного сп'яніння військовослужбовця ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог зазначає, після загибелі (смерті) військовослужбовця ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини, позивачка (донька загиблого) - ОСОБА_1 , для реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі (смерті) члена її сім'ї подала відповідну заяву та документи через ІНФОРМАЦІЯ_1 на розгляд комісії при Міністерстві оборони України. В кінці березня 2025 року позивачка отримала у ІНФОРМАЦІЯ_2 витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №17/в від 28 лютого 2025 року, затверджений т.в.о. державного секретаря Міністерства оборони, відповідно до якого комісія відмовила у виплаті такої допомоги.
Під час судового розгляду у Житомирському окружному адміністративному суді щодо оскарження протиправного рішення комісії Міністерства оборони України було встановлено, що підставою прийняття рішення комісією Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги стало видання командиром Військової частини наказу від 26.12.2023 №846, у якому ймовірно встановлено факт перебування загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння (справа №240/13542/25).
Отже, однією з причин відмови позивачці у виплаті одноразової грошової допомоги Міністерством оборони України є наказ командира військової частини НОМЕР_4 від 26.12.2023 №846, яким безпідставно встановлено факт перебування загиблого військового в стані алкогольного сп'яніння та визнається загибель такою, що настала внаслідок дій у стані алкогольного сп'яніння. Вказаний наказ позивачем не отрмувався, зміст наказу та його положення не відомі.
Згідно висновку експерта (лікарське свідоцтво про смерть) №12-17/266 брт/23 від 01.12.2023 причиною смерті ОСОБА_2 є наскрізне кульове вогнепальне поранення правого стегна, з переходом на таз, пошкодженням правої стегнової артерії та переломами кісток тазу, що призвело до масивної крововтрати. Таким чином, загибель ОСОБА_2 настала внаслідок отриманого поранення, що не є наслідком його дій у стані алкогольного сп'яніння, вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення, а є результатом злочину (вбивства), скоєного щодо нього військовослужбовцем збройних сил російської федерації.
У листі ДСУ «Харківське обласне бюро судово медичної експертизи» від 17.05.2024 №02-06/1106 зазначається «За результатами судово-медичної експертизи трупа військовослужбовця ОСОБА_2 була встановлена причина смерті: «Масивна крововтрата. Пошкодження стегнової артерії. Вогнепальне наскрізне кульове поранення правого стегна з переходом на таз» (Лікарське свідоцтво про смерть» №12-17/266-Брт/23 від 01 листопада 2023 р.). При проведенні судово-токсикологічної експертизи в крові від трупа військовослужбовця ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт в кількості 1,0 ‰. Примітка: результат експертизи має відносне значення через гнильний стан об'єкту дослідження («Висновок експерта» №16/14592-Дм/23 від 09.11.2023 р.)».
Позивачка вважає, що етиловий спирт, який був виявлений в крові трупа ОСОБА_2 , є наслідком зовнішніх обставин, в тому числі, вживання ліків останнім, та при гнильних змінах в тілі трупа, ступінь алкогольного сп'яніння не оцінюється, так як концентрація алкоголю під дії міклофлори може як незначно збільшитися (внаслідок синтезу) так і дещо зменшитись (внаслідок розпаду).
Позивачка вважає, що сам по собі наказ командира військової частини НОМЕР_4 не може констатувати факт алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 без відповідного доказового підтвердження. Військова частина НОМЕР_5 дійшла хибних висновків щодо перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння та в подальшому видала спірний наказ від 26.12.2023 №846, що і слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлено строк звернення до адміністративного суду, позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року замінено відповідача у справі Військову частину НОМЕР_4 на його правонаступника - Військову частину НОМЕР_2 .
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року витребувано у відповідача докази.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про перегляд ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року про заміну відповідача на його правонаступника.
Відповідач, заперечуючи проти позову, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що посилання позивачки на обставини звернення до Військової частини НОМЕР_4 із адвокатським запитом засобами електронного зв'язку про надання відповідного наказу не підтверджуються належними доказами, оскільки у додатка до позовної заяви зазначений адвокатський запит відсутній.
Крім цього, відповідач зауважує, що відповідно до витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №17/в від 28.02.2025 року відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги. В даному протоколі зазначена примітка, що згідно ст.16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння. З наведеної норми матеріального права вбачається, що серед передумов для не призначення виплати одноразової грошової допомоги значиться не лише факт вчинення адміністративного правопорушення, а і дії у стані алкогольного сп'яніння. Тобто дана норма Закону трактується позивачкою у позові неповно.
Відповідачем не заперечується обставини загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 внаслідок дій ворожих військ, про що зазначено безпосередньо у спірному наказі №846 від 26.12.2023 року, але в той же час, врахована обставина наявності відповідних речовин (етиловий спирт) в кількості 1.0%, яка обов'язкова до врахуванню при проведенні службового розслідування. Посилання позивача на факти, що у відповідача на дату винесення наказу командира Військової частини НОМЕР_4 №846 від 26.12.2023 року, були відсутні докази перебування загиблого у стані алкогольного сп'яніння, спростовуються тим, що у акті службового розслідування затвердженого 30.12.2023 року, а саме підпункті 3.13. акту вже міститься посилання на обставини виявлення етилового спирту в кількості 1,0%, які зазначені у повідомленні Комунального закладу охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 01.12.2023 року.
Представником позивачки подано відповідь на відзив, в якому представник зазначає, що відповідачем ігноруються відносні результати висновку Комунального закладу охорони здоров'я «Харківське обласне бюро судово- медичних експертиз», в яких експертний заклад у примітках зазначив: «результат експертизи має відносне значення через гнильний стан об'єкту дослідження». Загибель військовослужбовця сталася 29.10.2023, тоді як токсикологічна експертиза проводилась лише 09.11.2023 (через 10-12 днів), що призвело до спотворення результатів через посмертне утворення ендогенного етанолу.
Також представник зауважує, що факт сп'яніння не встановлювався, оскільки ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медичних експертиз» у своєму листі від 02.06.2025 № 02-06/1450 (наданого у відповідь на адвокатській запит) прямо підтвердило, що питання, чи перебував загиблий у стані сп'яніння на момент смерті, взагалі не було предметом дослідження. Тобто жоден компетентний орган не встановив, що загиблий перебував у стані алкогольного сп'яніння, проте відповідач перебрав на себе повноваження судово- медичної установи встановлювати факт перебування у стані алкогольного сп'яніння.
Обставини смерті військовослужбовця пов'язані із захистом Батьківщини не заперечуються відповідачем, але на думку представника позивача, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між гіпотетичним станом сп'яніння (який не доведений) та загибеллю військовослужбовця внаслідок прямого влучання ворожої кулі під час бойового завдання.
Крім цього представник позивача зауважив, що відповідач не має повноважень в акті службового розслідування приймати рішення про призначення або не призначення виплат, оскільки такі повноваження належать до компетенції Міністерства оборони України.
Також представником зазначено, що оскаржуваний наказ (яким встановлено «факт сп'яніння» та позбавлено родину виплат датовано - 26.12.2023, тоді як акт службового розслідування, на який посилається відповідач у спірному наказі, був складений 29.12.2023 та затверджений командиром 30.12.2023. Тобто спірний наказ був виданий за три дні до того, як акт розслідування був підписаний і за чотири дні до того, як він був затверджений командиром.
За викладених обставин просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження .без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Позивачка, ОСОБА_1 , є дочкою загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 та свідоцтвом про шлюб батьків серія НОМЕР_7 .
Батько позивачки, військовослужбовець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 від 07.11.2023 видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Ізюмським районним управлінням поліції Головного управління поліції в Харківській області за фактом загибелі молодшого сержанта ОСОБА_3 та молодшого сержанта ОСОБА_4 відкрито кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023 2210 7000 2787 від 31.10.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
У кримінальному провадженні, 31.10.2023 слідчим відділенням № 1 СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області призначено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконання якої доручено експертам Барвінківського відділення ДСУ «Харківське обласне бюро судово-медична експертизи».
Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть Комунального закладу охорони здоров'я Харківського обласного бюро судово-медичної від 01.11.2023 №12-17/266 Брт/23 причина смерті: вогнепальне наскрізне кульове поранення правого стегна з переходом на таз. Ушкодження внаслідок дій, передбачених законом воєнних операцій.
З відповіді Комунального закладу охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" №002-06/1955 від 01.12.2023 року, скерованого на адресу командира Військової частини НОМЕР_4 вбачається, що 09.11.2023 р. у відділенні судово-медичної токсикології КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи була проведена судово-медична експертиза крові трупа гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (№266-Бр), за результатами якої виявлений етиловий спирт в кількості 1,0%. Метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені (Висновок експерта №16/14592-Дм/23 від 09.11.2023 р.).
На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 31.10.2023 р. №655 «Про проведення службового розслідування по факту загибелі молодшого сержанта ОСОБА_2 » та наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 28.11.2023 р. № 760 «Про продовження термінів службового розслідування згідно наказу від 28.11.2023 ро. № 655» відповідачем було проведено службове розслідування.
Акт службового розслідування за вищевказаними наказами на вимогу суду відповідачем не надано.
26.12.2023 року Військовою частиною НОМЕР_4 видано наказ №846 «Про результати службового розслідування» , в якому визначено: згідно висновків службового розслідування встановлено, що загибель сержанта (посмертно) ОСОБА_3 сталося під час його перебування у зоні виконання бойового завдання підрозділу під час переміщення групи військовослужбовців поблизу АДРЕСА_3 . Під час розслідування виявлено факт, що підтверджує документально, перебування ОСОБА_3 в стані алкогольного сп'яніння. Факт загибелі сержанта (посмертно) ОСОБА_3 е наслідком обстрілу з боку незаконних збройних формувань, збройних сил російської федерації. В зоні бойових дій на момент загибелі перебував в стані алкогольного сп'яніння. Наказано :
- начальнику медичного служби військової частини НОМЕР_4 скласти довідку про обставини загибелі сержанта (посмертно) ОСОБА_3 у двох примірниках за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800;
- начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 направити копію матеріалів службового розслідування в термін 10 діб до органу досудового розслідування з метою надання правової оцінки та прийняття процесуальних рішень.
- начальнику групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 наказ довести до посадових осіб в частині, що їх стосується.
Відповідачем проведено службове розслідування, за результатом якого 29.12.2023 року складено Акт службового розслідування по факту загибелі військовослужбовця стрілецької роти, який був підписаний командиром стрілецької зброї Військової частини НОМЕР_4 29.12.2023 та погоджений 30.12.2023 командиром Військової частини НОМЕР_4 .
За висновками Акта службового розслідування по факту загибелі військовослужбовця встановлено:
- загибель сержанта (посмертно) ОСОБА_3 29.10.2023 р. під час переміщення групи військовослужбовців поблизу АДРЕСА_3 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком Комунального закладу охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" №16/14592-Д-23 від 09.11.2023 р. Загибель пов'язана із захистом Батьківщини. Факт загибелі сержанта (посмертно) ОСОБА_3 вважається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
- вважати, загибель головного сержанта 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_4 , сержанта (посмертно) ОСОБА_3 такою що сталась ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ в районі бойових дій, пов'язана із захистом Батьківщини, загибель НЕ пов'язана з вчиненням злочину чи адміністративного правопорушення, Є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, НЕ є наслідком навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.
- вважати, що головний сержант 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_9 , сержант (посмертно) ОСОБА_5 , НЕ МАЄ ПРАВА на призначення та 15 виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн. за весь місяць, у якому військовослужбовець загинув (помер). 6.4. Вважати, що члени сім'ї, батьки та утриманці сержанта (посмертно) ОСОБА_3 НЕ МАЮТЬ ПРАВА на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зі змінами та доповненнями) га до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Відповідно до витягу з наказу Військової частини НОМЕР_2 від 01.02.2024 №32-РС головного сержанта стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2 виключити із списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку із загибеллю (смертю) з 30.10.2023. Підстава: іменний список безповоротних втрат особового складу № 87 від 11.01.2024, свідоцтво про смерть НОМЕР_8 від 07.11.2023, акт службового розслідування від 30.12.2023 № 6223.
Відповідно до витягу з наказу Військової частини НОМЕР_4 від 01.02.2024 № 33 сержанта, головного сержанта стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 Військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_6 в результаті отриманих поранень (наскрізного кульового поранення під час виконання обов'язків військової служби в районі бойових дій), у зв'язку зі смертю, з 30 жовтня 2023 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно з Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07 березня 2024 року №1547 "Наскрізне кульове вогнепальне поранення правого стегна з переходом на таз", сержанта ОСОБА_6 , 1971 року народження, що стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_9 від 01.02.2024 №33, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_10 виданим 07.11.2023 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та лікарським свідоцтвом про смерть від 01.11.2023 №12-17/266 Брт/23. ПОРАНЕННЯ, ЯКЕ ПРИЗВЕЛО ДО СМЕРТІ, ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ. ТАК, ПОВ'ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ.
Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи листом від 17.05.2024 № 02-06/1106 направило відповідь командиру Військової частини НОМЕР_9 , на його запит від 15.05.2024 № 901, в якому повідомило: судово-медична експертиза трупа військовослужбовця ОСОБА_2 , 1971 року народження, була проведена у Барвінківському відділенні КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на підставі постанови СВ № 1 Ізюмського РУП ГУ Національної поліції в Харківській області. За результатами проведення судово-медичної експертизи трупа військовослужбовця ОСОБА_2 була встановлена причина смерті: «Масивна крововтрата. Пошкодження стегнової артерії. ІНФОРМАЦІЯ_8 » («Лікарське свідоцтво про смерть» № 12-17/266-Брт/23 від 01 листопада 2023 р.). При проведенні судово-токсикологічної експертизи в крові від трупа військовослужбовця ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт в кількості 1,0%. Примітка: результат експертизи має відносне значення через гнильний стан об'єкту дослідження («Висновок експерта» № 16/14592-Дм/23 від 09.11.2023 р.). Судово-медична експертиза біологічних об'єктів на наявність або відсутність наркотичних речовин та лікарських препаратів в організмі військовослужбовця ОСОБА_2 не проводилася, тому що в постанові про призначення її такі питання не були поставлені.
Не погодившись із наказом Військової частини НОМЕР_4 від 26.12.2023 №846 «Про результати службового розслідування» позивачка звернулась із позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який згодом неодноразово продовжувався та діє на даний час.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Підпунктами 1-3 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Згідно статті 16-4 Закону № 2011-XII встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного сп'яніння.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі затверджено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України затвердженим наказ Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 році за № 1503/31371 (надалі - Порядок).
Відповідно до частини третьої Розділу II Порядку №608 cлужбове розслідування проводиться для встановлення:
неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
ступеня вини військовослужбовця;
порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно частини третьої Розділу ІІІ, Порядку №608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до частини четвертої Розділу VI Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані:
дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника;
розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Згідно з Розділом V Порядку № 608, за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини. У резолютивній частині акта службового розслідування зазначаються: висновки службового розслідування; пропозиції щодо притягнення винної особи (винних осіб) до відповідальності; інші заходи, спрямовані на усунення причин та умов, що призвели до правопорушення, які пропонується здійснити.
Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Відповідно до пунктів першого та другого Порядку № 608 за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
З аналізу вищенаведених норм Порядку № 608 вбачається, що при проведенні службового розслідування відповідач має враховувати усю інформацію та документи, що стосуються предмета службового розслідування. За наслідками проведення розслідування видається наказ.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем було видано наказ «Про результати службового розслідування» від 26.12.2023 року №846, в якому визначено, що загиблий ОСОБА_2 в зоні бойових дій на момент загибелі перебував в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, докази проведення службового розслідування до видання спірного наказу відповідачем не надано.
На вимогу суд відповідачем надано Акт службового розслідування по факту загибелі військовослужбовця стрілецької роти, який був складений та підписаний командиром стрілецької зброї Військової частини НОМЕР_4 29.12.2023 та погоджений 30.12.2023 командиром Військової частини НОМЕР_4 після видання спірного наказу.
Відповідач надав письмові пояснення від 10.11.2025 року в яких зазначив, що наданий ним акт службового розслідування від 30.12.2023 року містить описку в даті, як і спірний наказ. Проте відповідач, по перше не вказує правильні, на його думку, дати цих документів, по друге не надає докази на підтвердження своїх доводів: накази військової частини, якими внесено відповідні зміни до цих документів.
Крім того, з наявного в матеріалах справи наказу Військової частини НОМЕР_4 від 01.02.2024 №32-РС, яким виключено загиблого ОСОБА_2 із списків особового складу Збройних Сил України у зв'язку із загибеллю (смертю) з 30.10.2023, вбачається, що підставами якого видачі є посилання на той же акт службового розслідування від 30.12.2023.
Тому суд критично ставиться до доводів відповідача щодо описки в наданих ним до суду документах.
На час видання спірного наказу відповідач керувався листом-відповіддю Комунального закладу охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" від 01.12.2023 року №002-06/1955 про результати судово-медичної експертизи крові трупа гр-на ОСОБА_2 , в якому було зазначено, що 09.11.2023 р. у відділенні судово-медичної токсикології КЗОЗ Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи була проведена судово-медична експертиза крові трупа гр-на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (№266-Бр), за результатами якої виявлений етиловий спирт в кількості 1,0%. Метиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не виявлені (Висновок експерта №16/14592-Дм/23 від 09.11.2023 р.).
Вже після видання спірного наказу відповідачем проведено службове розслідування, відповідно до Акту від 26.12.2023 де відповідачем було досліджено: накази, лікарське свідоцтво про смерть №12- 17/266 Брт/23 від 01.11.2023 року видане Комунальним закладом охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи", лист-відповідь Комунального закладу охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судовомедичної експертизи" від 01.12.2023 року №002-06/1955 про результати судово-медичної експертизи крові трупа гр-на ОСОБА_2 , пояснення військовослужбовців, які разом з загиблим виконували бойові завдання в день загибелі, рапорт командира.
За висновками акту службового розслідування було встановлено:
Загибель сержанта (посмертно) ОСОБА_2 29.10.2023 року, відбулась під час переміщення групи військовослужбовців поблизу н.п. СТЕЛЬМАХІВКА, Сватівського району, Луганської області, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено висновком Комунального закладу охорони здоров'я "Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи" №16/14592-Д-23 від 09.11.2023 р. Загибель пов'язана із захистом Батьківщини. Факт загибелі сержанта (посмертно) ОСОБА_2 вважається таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби.
При цьому, надані в ході проведення розслідування пояснення командира та військовослужбовців не підтверджують ту обставину, що загиблий під час виконання бойового завдання 29.10.2023 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, з листа ДСУ «Харківське обласне бюро судово медичної експертизи» від 17.05.2024 №02-06/1106 вбачається, що в примітках висновку експерта №16/14592-Дм/23 від 09.11.2023 р., зазначено, що результат експертизи має відносне значення через гнильний стан об'єкту дослідження.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи загибель військовослужбовця сталася 29.10.2023, тоді як токсикологічна експертиза проводилась лише 09.11.2023 (через 10-12 днів після смерті) та у висновку експерта про це зазначено, що результати мають відносне значення через гнильний стан об'єкту дослідження.
Проте, відповідач при проведенні службового розслідування та виданні спірного наказу на вказану обставину не звернув уваги.
Крім цього, з наданого позивачкою листа ДСУ «Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи» №02-06/1450 від 02.06.2025 на адвокатський запит, вбачається, що питання, чи перебував загиблий у стані сп'яніння на момент смерті, не було предметом дослідження.
При цьому, суд зазначає, що згідно Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 07 березня 2024 року №1547 причиною смерті стало "Наскрізне кульове вогнепальне поранення правого стегна з переходом на таз".
Даний Витяг не містить інформації про перебування загиблого у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Також вказаний Висновок не містить відомостей, що перебування загиблого у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, що знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з його смертю. Навпаки, вказано, що причиною смерті є "Наскрізне кульове вогнепальне поранення правого стегна з переходом на таз", яке призвело до смерті, та причина смерті: Так, пов'язані з проходженням військової служби.
Саме під час проведення службового розслідування відповідач мав враховувати інформацію у сукупності зібраних доказів для встановлення причин та обставин смерті військовослужбовця.
Таким чином, висновки відповідача у спірному наказі про те, що загиблий перебував саме у стані алкогольного сп'яніння були передчасними, без встановлення усіх обставин, тобто є необгрунтованими.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відтак, суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі положень частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_4 від 26.12.2023 №846 в частині констатації факту перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 12 листопада 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова