12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/17986/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шувалової Т.О., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу в електронній формі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 - 2025 роки та 140 діб додаткової відпустки, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 - 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та 2025 рік, а також одноразової грошової допомоги при звільненні сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та доплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 - 2025 роки та 140 діб додаткової відпустки, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 - 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та 2025 рік, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, обчисливши їх розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 та індексації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2021 року по день фактичної виплати (доплати) грошового забезпечення.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20.08.2024 року по справі № 420/693/23, він має право на включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за невикористану відпустку, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально -побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні. Окрім того, вважає, що оскільки індексація виплачувалась йому щомісячно, вона має також бути включена до складу грошового забезпечення, з якого обраховується компенсація за невикористані відпустки та інші додаткові види грошового забезпечення. Вважаючи, у зв'язку із цим, свої конституційні права та гарантії на належний соціальний захист порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 заперечуючи проти позову, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на запит військової частини НОМЕР_1 , військовою частиною НОМЕР_2 було надано відповідь № 117/29480 від 20.09.2025, якою надано копію обхідного листа та рапорт позивача № 1000-в від 16.03.2025, згідно якого позивач особисто доповідає про здачу посади, та про те, що зі складом та розміром грошового забезпечення за період проходження військової служби ознайомлений, претензій не має. Щодо включення до обрахунку додаткових та основних видів грошового забезпечення додаткової винагороди, яка передбачена Постановою №168, зазначає, що така не має регулярного характеру та виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за наявності певних умов, а саме - лише у період дії воєнного стану, пропорційно часу участі військовослужбовця у певних заходах чи перебування його в певному статусі, тобто вказана додаткова винагорода має тимчасовий характер, а її розмір не є сталим, тому не може бути врахована і при розрахунку сум, які підлягають виплаті у разі звільнення з військової служби. Щодо включення до обрахунку індексації вказав, що оскільки грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби та грошова компенсація за невикористані дні відпусток мають разовий та непостійний характер, вони не підлягають індексації. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини,
на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проходив службу у Військовій частині НОМЕР_2 , що витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 19.03.2020 №68 про зарахування позивача до списків особового складу з 19.03.2020 та витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.03.2025 №53. Військова частина НОМЕР_2 перебуває на повному фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_1 , що не заперечується відповідачем та підтверджується листом Військової частини НОМЕР_2 від 02.05.2025 №117/13018.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 17.03.2025 №53, позивачу належить грошова компенсація за: щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 45 днів за 2022 рік; - щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 45 днів за 2023 рік; - щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 30 днів за 2024 рік; - щорічну невикористану основну відпустку у розмірі 8 днів за 2025 рік; - щорічну додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2016-2025, всього 140 днів.
19.04.2025 представник позивача - адвокат Грішин Є.О. звернувся до Військової частини НОМЕР_2 із адвокатськими запитами №100-аз/2025, №101-аз/2025 та №102-аз/2025, в якій просив, зокрема, надати інформацію щодо перебування Військової частини НОМЕР_2 на фінансовому забезпеченні іншої військової частини, надати довідки про усі нараховані основні та додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 із зазначеннями умов, на підставі яких такі розрахунки проводились та повідомити, чи враховано додаткову грошову винагороду, отриману ОСОБА_1 при обрахунку грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідач листами від 02.05.2025 №117/13018, №117/13023 та №117/13027 повідомив представнику позивача, що усі нарахування та виплата грошового забезпечення проведені позивачу відповідно до діючого законодавства. Також надав представнику позивача запитувані довідки про усі види нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невключення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та індексації під час обчислення грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022 - 2025 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2021 - 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та 2025 рік, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд виходить з наступного.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 за № 2011-ХІІ (надалі Закон № 2011-XII).
Відповідно до пунктів 2-4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Щодо невиплати позивачу компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністром оборони (стаття 9 Закону №2011-XII).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджено наказом Міністерства оборони України 07.06.2018 №260.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №260 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення, зокрема, включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.
Пунктом 16 розділу І Порядку №260 передбачено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.
Виплата грошової допомоги на оздоровлення здійснюється відповідно до розділу ХХІІІ Порядку №260, згідно з пунктом 6 якого передбачено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Відповідно до пунктів 5,6 розділу ХХХІ Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які мають право на щорічні додаткові відпустки відповідно до чинного законодавства України, виплачується компенсація за всі календарні дні невикористаної додаткової відпустки, яка надається в повному обсязі або пропорційно часу, прослуженому в році звільнення.
Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Отже, пункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні відпустки.
Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23.
Судом із матеріалів справи встановлено, що згідно з витягом із наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 7.03.2025 №50 у зв'язку з виключенням з 17.03.2025 позивача зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, йому належить виплата компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2022 (45 днів), 2023 (45 днів), 2024 (30 днів), 2025 (8 днів), додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2016-2025 роки (140 днів).
Ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що виплачується під час дії воєнного стану, та відповідно до довідки про грошове забезпечення від 01.05.2025 №387/49, виплачувалась позивачу у 2022, 2023 та 2025 роках, тож указана додаткова винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні оплачуваних відпусток.
Окрім того, відповідно до довідки від 01.05.2025 №387/44 при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та інших видів грошового забезпечення позивача не включалась додаткова винагорода, передбачена Постановою №168.
За викладених обставин, з урахуванням наведених судом законодавчих норм, висновків Верховного Суду та встановлених обставин, суд погоджується з позивачем, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні позивачу розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток.
Щодо позовної вимоги про невключення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2021 - 2025 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та 2025 рік, а також одноразова грошова допомога при звільненні сум індексації, суд зазначає таке.
Пунктом 1 розділу ХХІІІ Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання, встановлених Конституцією України, гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначено Законом України "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід'ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.
Отже, враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист.
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду, яку викладено у постанові від 24.10.2018 у справі №820/3211/17, в якій суд касаційної інстанції за наслідками дослідження аналогічних обставин дійшов висновку, що чинним законодавством передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців, відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Також суд зазначає, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Відповідно до довідки від 01.05.2025 №387/18, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу виплачена грошова допомога на оздоровлення у 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роках. Матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань позивачу виплачена у 2020, 2021, 2022 та 2025 роках.
Згідно з довідкою від 01.05.2025 №387/46, позивачу виплачена грошова допомога при звільненні із розрахунку 25 календарних років.
Як убачається із довідки від 01.05.2025 №387/45, позивачу у 2020 - 2022 та у 2024 роках виплачувалась індексація грошового забезпечення. У 2023 та 2025 роках індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась та не виплачувалась.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2020 - 2022 та 2024 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні, відтак позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, і доказів понесення ним інших судових витрат до суду не подано, тому виходячи з положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток за 2022 - 2025 роки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2025 роки.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2020 - 2022 та 2024 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та одноразова грошова допомоги при звільненні сум індексації.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2020 - 2022 та 2024 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 - 2022 роки та одноразову грошову допомогу при звільненні рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 12 листопада 2025 р.
Суддя Т.О. Шувалова