про повернення позовної заяви
12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/24617/25
категорія 109040000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Панкеєва Вікторія Анатоліївна, розглянувши позовну заяву керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави до Житомирської обласної ради, Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Хіміч Світлана Анатоліївна про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави із позовом до Житомирської обласної ради, Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Хіміч Світлани Анатоліївни, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 10.04.2025 №936 "Про припинення обласного санаторію радіаційного захисту для дорослого і дитячого населення Житомирської обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради";
- відмінити державну реєстрацію припинення обласного санаторію радіаційного захисту для дорослого і дитячого населення Житомирської обласної ради.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 27.10.2025 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовлено, позовну заяву керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням уточнених позовних вимог у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України та викладених в позовній заяві обставин справи із зазначенням належного кола учасників справи та (або) викладенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
- окремого клопотання/заяви з відповідним обґрунтуванням про залучення до участі у справі комунальне підприємство по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову;
- окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску.
10.11.2025 на виконання зазначеної ухвали суду позивач надав клопотання про залучення третьої особи, уточнену позовну заяву та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду.
Так, залишаючи позов без руху, суд зокрема виснував, що позивач в якості відповідачів у спірних правовідносинах визначив Житомирську обласну раду та Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Хіміч Світлану Анатоліївну. Однак, в прохальні частині позову вимоги зверненні лише до Житомирської обласної ради. Зазначене на думку суду свідчить, що із позовної заяви є незрозумілим з яким суб'єктом владних повноважень перебуває позивач у спірних відносинах щодо заявлених позовних вимог та які спірні відносини мають місце між позивачем та Державний реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Хіміч Світланою Анатоліївною.
З огляду на зазначене, суду вказав про те, що позивачу нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням уточнених позовних вимог у відповідності до ч.1 ст.5 КАС України та викладених в позовній заяві обставин справи із зазначенням належного кола учасників справи та (або) викладенням змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На виконання вимог ухвали суду позивач надав нову (уточнену) позовну заяву.
Судом встановлено, що прохальна частина наданої уточненої позовна заява ідентична позовній заяві яка надійшла вперше.
Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали від 27.10.2025 у вищезазначеній частині.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до суду позивач, зокрема, повторно зазначає про те, що лише після фактичного ознайомлення з наданими 30.05.2025 Житомирською обласною радою матеріалами, встановлена незаконність рішення Житомирської обласної ради від 10.04.2025 № 936. Враховуючи виявлені порушення 20.08.2025 Звягельською окружною прокуратурою до Житомирського окружного адміністративного суду скеровано позовну заяву в інтересах держави до Житомирської обласної ради та державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправним, скасування рішення Житомирської обласної ради та відміну державної реєстрації припинення обласного санаторію. Разом з цим, 16.09.2025 Житомирським окружним адміністративним судом винесено ухвалу про повернення позовної заяви Звягельської окружної прокуратури. Фактично матеріали надійшли на адресу Звягельської окружної прокуратури 10.10.2025, після чого вжито заході до повторного звернення до суду у найкоротший термін. На підставі викладеного, просить поновити строки звернення до суду з вказаним позовом.
Розглянувши подану заяву позивача про поновлення строку звернення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Керівник Звягельської окружної прокуратури просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської обласної ради від 10.04.2025 №936 "Про припинення обласного санаторію радіаційного захисту для дорослого і дитячого населення Житомирської обласної ради шляхом приєднання до комунального підприємства по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради".
Суд звертає увагу, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що наявності порушених інтересів держави у даній справи встановлено 30.05.2025 після отримання листа № p-5-21/422, виходячи із наступного.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, у випадках звернення до суду суб'єкта владних повноважень (прокурора), відлік строку для звернення до суду Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення.
Велика Палата Верховного Суду в зазначеній постанові наголосила, що установлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на наведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, Велика Палата Верховного Суду у наведеній постанові виклала висновок про те, що підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання дотримання прокурором строку звернення до суду з позовом в інтересах держави, у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 дійшла висновків, що за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб'єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій. Направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи позивача про те, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід визначати з часу ознайомлення прокурором з усіма матеріалами та документами, які свідчать про порушення інтересів держави, є необґрунтованими, оскільки витребування прокурором документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом.
Дата отримання прокурором необхідних документів та результати опрацювання належних матеріалів не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави і ця подія не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Суд уважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
Окрім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою публічних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначено жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його можливості звернення до суду в межах тримісячного строку.
Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Звернення до суду з позовною заявою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на подання позову, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, установлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Зазначені правові висновки викладено в ухвалі Верховного суду від 30 серпня 2023 року у справі №520/6827/22.
Підсумовуючи наведене, позивач не довів, що він не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законодавством строк.
Суд зазначає, що сукупність обставин у цій справі вказує на те, що позивачем у спірний період не було вчинено усіх належних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуального права на подання адміністративного позову.
Статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду. Так частиною першої цієї статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України ).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду, при цьому позивачем не наведено доводів та їх документального підтвердження, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом у відповідній частині за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, для повернення позовної заяви позивачеві.
Керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави до Житомирської обласної ради, Державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Хіміч Світлана Анатоліївна про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Панкеєва