12 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/120/25
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Чуднівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась в Житомирський окружний адміністративний суд в інтересах та на захист прав своєї дитини - ОСОБА_2 з позовом до Чуднівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Чуднівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ;
- зобов'язати Чуднівський сектор Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що її неповнолітня донька - ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою та необхідними документами щодо оформлення та видачі паспорта у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, однак, у видачі паспорта громадянина України було відмовлено з тих підстав, що заявником не було подано рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання Державної міграційної служби оформити і видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17, позивач та її законний представник вважають, що дії відповідача щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки з тих підстав, на які посилається відповідач, є неправомірними та такими, що порушують права та законні інтереси неповнолітньої.
Представник відповідача у поданому відзиві просила відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначила, що з боку заявника було порушено порядок звернення до органу міграційної служби із заявою та відповідними документами для оформлення паспорта громадянина України.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи у судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір'ю (законним представником) є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Бабушківської сільської ради Чуднівського району Житомирської області.
По досягненню 16-річного віку ОСОБА_2 в присутності своєї матері звернулася до відповідача із заявою від 24.10.2024 року щодо оформлення та видачі паспорта у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
У заяві зазначено, що разом з нею подаються:
- заява за формою 1;
- свідоцтво про народження;
- дві фотокартки розміром 35х45мм;
- паспорти батьків;
- витяг з реєстру територіальної громади про реєстрацію місця проживання.
У відповідь на вказану заяву листом від 15.11.2024 року Чуднівським відділом УДМС в Житомирській області заявницю повідомлено, що обов'язковою умовою видачі та оформлення паспорта зразка 1994 року є подання відповідного рішення суду, що набрало законної сили, яким зобов'язано підрозділ міграційної служби оформити та видати паспорт зразка 1994 року. Таким чином, заявниці фактично відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Не погодившись з такою відповіддю та вважаючи, що її донька має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки, позивач, як законний представник своєї доньки, звернулася з цим позовом до суду.
До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" № 2235-ІІІ від 18.01.2001 року (далі - Закон № 2235-ІІІ) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Аналогічну норму містить стаття 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яка визначає, що паспортом громадянина України є документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно частини 1 статті 13 Закону № 5492-VI документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є, зокрема, паспорт громадянина України. Згідно частини 3 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Як передбачено статтею 14 Закону № 5492-VI, форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
В силу частини 1 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-XII затверджено "Положення про паспорт громадянина України" (далі - Положення № 2503-XII).
Згідно з пунктом 1 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Пунктом 2 Положення № 2503-XII встановлено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
"Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України", затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року № 456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Відповідно до пункту 3 Положення № 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 5 Положення № 2503-XII передбачено, що паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.
Паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.
Згідно з пунктом 8 Положення № 2503-XII термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Отже, вищенаведеними нормами законодавства передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Як передбачено пунктами 3, 8 Положення № 2503-XII, терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Тобто, заявник, звернувшись до уповноваженого суб'єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання паспорта громадянина України, зокрема, у формі книжечки.
При цьому, варто відмітити, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
З аналізу наведених норм слідує, що відсутності у відповідача можливості видачі позивачу паспорта громадянина України у формі книжечки не вбачається.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року за результатами розгляду зразкової справи № 806/3265/17 (адміністративне провадження № Пз/9901/2/18).
Суд також зауважує, що відповідно до пункту 13 Положення № 2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; - свідоцтво про народження; - дві фотокартки розміром 35х45 мм; - у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 в присутності свого законного представника - ОСОБА_1 звернулася із заявою, зареєстрованою за вх. номером К-3/6/1834-24 від 24.10.2024 року, в якій заявниця просила оформити та видати їй паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України". З поданої заяви чітко вбачається волевиявлення особи на видачу паспорта громадянина України у формі книжечки.
Доказів відсутності таких додатків до заяви, які передбачені пунктом 13 Положення № 2503-ХІІ, а також прийняття відповідачем рішення про відмову у видачі паспорта саме у зв'язку з ненаданням таких документів, матеріалами справи не підтверджено.
Виходячи із змісту листа відповідача від 15.11.2024 року, спір у цій справі виник фактично у зв'язку з відмовою відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки у відповідності до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, через неподання рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Проте, суд наголошує, що положення пункту 13 Постанови № 2503-ХІІ не містять вимоги про обов'язок надання відповідного рішення суду щодо оформлення паспорта у формі книжечки.
Разом з тим, відсутність рішення суду не є законодавчо визначеною підставою для відмови громадянину України у видачі паспорта у формі книжечки.
Суд звертає увагу, що питання щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17 позов задоволено частково та визнано протиправною відмову Відділу Управління Державної міграційної служби у видачі особі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-XII; зобов'язано Відділ Державної міграційної служби оформити та видати особі паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-XII.
Вирішуючи спір по суті, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII (діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім'я, що становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон України від 14 липня 2016 року №1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України" (далі - Закон №1474-VIII), яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак, таке обмеження, як неможливість отримання паспорта у формі книжечки, законодавством не передбачено. З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення суду першої інстанції та ухвалила нове - про часткове задоволення позову.
При цьому Велика Палата Верховного Суду визначила ознаки типової справи:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи Державної міграційної служби України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Висновки Великої Палати Верховного Суду у цій зразковій справі слід застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі книжечки, у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що викладена у листі від 15.11.2024 року відмова відповідача у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України" № 2503-XII не відповідає критеріям правомірності, визначених в частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд, з урахуванням статті 9 КАС України, вважає необхідним визнати протиправною відмову відповідача, викладену в такому листі, та зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України".
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
З огляду на те, що законний представник неповнолітньої звільнена від сплати судового збору в силу вимог пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року, а доказів понесення інших витрат не надано, підстави для розподілу судових витрат за частиною 1 статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Чуднівського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області задовольнити.
Визнати протиправною відмову Чуднівського сектору Управління Державної міграційної служби у Житомирській області в оформленні та видачі ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року № 2503-XIІ.
Зобов'язати Чуднівський сектор Управління Державної міграційної служби у Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , у зв'язку із досягненням нею 16-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого постановою Верховної ради України від 26.06.1992 року № 2503-XIІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко