Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 листопада 2025 року Справа№200/6404/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
В обґрунтування позову зазначено, що Указом Президента України від 13.05.2009 позивача призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду, Рішенням ВРП №931/0/15-25 від 06.05.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Позивач зазначає, що час звільнення з посади судді Донецького окружного адміністративного суду у відставку його стаж роботи на посаді судді Донецького окружного адміністративного суду складав 15 років 11 місяців 04 дні, а загальний стаж роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, з урахуванням половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті (2 роки 4 місяці 26 днів) та періоду роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих (8 років 10 місяців 12 днів), складав 27 років 02 місяці 12 днів.
Разом з цим під час прийняття рішення про переведення позивача на інший вид пенсії, а саме на пенсію за Законом України «Про судоустрій і статус суддів», відповідачем було зараховано до стажу роботи на посаді судді - 15 років 11 місяців 4 дні роботи на посаді судді Донецького окружного адміністративного суду та протиправно не зараховано до такого стажу половину строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009; встановлено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Позивач наголошує, що, з урахуванням положень абзацу четвертого пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402, половина строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті підлягає зарахуванню до стажу роботи на посаді судді на підставі абзацу другого пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» та Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Також, згідно позиції ОСОБА_1 , період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009 повинен бути врахованим до стажу роботи на посаді судді відповідно абзацу другого частини четвертої статті 43 Закону №2862.
При цьому врахування зазначених спірних періодів до стажу роботи на посаді судді вплине на розмір довічного грошового утримання, що регламентовано частиною третьою статті 142 Закону №1402.
Враховуючи наведене позивач вважає свої права порушеними та просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які відображені у розпорядженні щодо призначення/перерахунку пенсії б/н від 26.06.2025, щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті та періоду роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих для встановлення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.07.2025 №056750012647 в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті та періоду роботи в органах прокуратури Донецької1 області на посадах прокурорів і слідчих для встановлення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області додатково зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 14 травня 2025 року та з урахуванням раніше здійснених виплат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року клопотання про відстрочення сплати судового збору, - задоволено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до прийняття рішення по справі. Прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи. Клопотання позивача про витребування доказів, - задоволено. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішення від 05.07.2025 №056750012647, прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
21.10.2025 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшли відзив на позов та додаткові докази по справі.
Згідно змісту відзиву відповідач проти задоволення позову заперечував.
Спростовуючи позицію ОСОБА_1 щодо зарахування половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області наголошує, що стаття 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» втратила чинність на підставі Указу 4 Президента №248/2008 від 20 березня 2008 року.
В свою чергу Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865, пункт 3-1 якої також мав аналогічні приписи, втратила чинність 01 січня 2012 року.
Також відповідач посилається на частину першу, другу статті 137 Закону, згідно з якою зарахування до спеціального стажу роботи строку навчання у юридичному вузі та періоду роботи в органах прокуратури вище зазначеним Законом не передбачено.
У тому числі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області акцентує увагу на тому, що положення абзацу 4 пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 стосується лише для визначення стажу роботи на посаді судді і ніяким чином не стосується розрахунку щомісячного грошового утримання.
Враховуючи наведене відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Указом Президента України «Про призначення суддів» №319/2009 від 13.05.2009 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на 5 років.
Наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №120/К від 10.06.2009 позивача зараховано до штату вказаного суду на посаду судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» №350/2017 від 02.1 1.2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду (безстроково).
Рішенням Вищої ради правосуддя №931/0/15-25 від 06.05.2025 позивача звільнено з посади судді Донецького окружного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Крім іншого, у рішенні ВРП встановила, що до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню:
стаж роботи на посаді судді - 15 років 11 місяців 24 дні;
стаж роботи на посадах прокурора та слідчого - 8 років 9 місяців 15 днів;
половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 2 роки 4 місяці 26 днів;
загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку, становить 27 років 2 місяці 5 днів.
Наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №69/К-г від 13.05.2025 ОСОБА_1 відраховано зі штату Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно даних трудової книжки НОМЕР_2 (в частині спірних періодів), ОСОБА_1 , з 01.09.1995 по 01.08.2000 навчався в Донецькому державному університеті, з 28.07.2000 по 09.06.2009 працював в органах прокуратури Донецької області на посадах: слідчого, старшого слідчого прокуратури Червоногвардійського району м. Макіївки; помічника прокурора, слідчого прокуратури Калінінського району м. Донецька; виконуючого обов'язки старшого слідчого, старшого слідчого слідчої частини відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Донецької області; старшого слідчого прокуратури м. Донецька; слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Донецька; слідчого в особливо важливих справах прокуратури м. Донецька.
Згідно диплому НОМЕР_3 ОСОБА_1 закінчив у 2000 році Донецький державний університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Відповідно довідки про розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання від 19.06.2025 року № 02-30/533/25, виданою ОСОБА_1 . Донецьким окружним адміністративним судом, до зазначеного стажу враховано:
половина строку навчання в Донецькому державному університеті - 2 роки 4 місяці 26 днів;
загальний стаж роботи на посадах у прокуратурі Донецької області - 08 років 10 місяців 11 днів;
суддя Донецького окружного адміністративного суду - 15 років 11 місяців 03 дні.
Всього тривалість стажу становить: 27 років 2 місяці 10 днів.
19.06.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно рішення «Про перерахунок пенсії» від 05.07.2025 №056750012647, прийнятого відповідачем за результатами розгляду заяви про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 19.06.2025, з 14.05.2025 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. При цьому, при встановленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% відповідачем до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховано 15 років 11 місяців 4 дні роботи на посаді судді Донецького окружного адміністративного суду.
Не зараховано до стажу роботи на посаді судді половину строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009, що не є спірним.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються: судоустрій, судочинство, статус суддів.
Згідно з преамбулою Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ (далі - Закон № 1402-VІІІ), який діяв під час виникнення спірних правовідносин та діє станом на час розгляду даної справи, цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
Згідно з ч. 2 цієї ж статті суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого ч. 1 цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого ч. 1 цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Частиною 3 ст. 142 Закону № 1402-VI встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Абзацом 4 п. 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Вказані норми кореспондують зі ст. 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Як встановлено судом на підставі трудової книжки, позивача призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду строком на п'ять років Указом Президента України «Про призначення суддів» №319/2009 від 13.05.2009.
Наказом голови Донецького окружного адміністративного суду №120/К від 10.06.2009 позивача зараховано до штату Донецького окружного адміністративного суду на посаду судді строком на п'ять років.
Указом Президента України «Про призначення суддів» №350/2017 від 02.11.2017 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду (безстроково).
На день призначення позивача на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду (у травні 2009 року) питання визначення стажу, який давав право на відставку судді, регулювалося ч. 4 ст. 43 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів» (далі - Закон № 2862-ХІІ) та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону № 2862-ХІІ зі змінами, внесеними Законом України від 24 лютого 1994 року № 4015-ХІІ «Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус суддів»», до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Абзацом 2 п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» установлено, що до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах, вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Як встановлено судом, позивач з 01.09.1995 по 01.08.2000 навчався в Донецькому державному університеті на денному факультеті за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Отже, до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягає зарахуванню половина строку навчання за денною формою у вищому юридичному навчальному закладі.
Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на день призначення позивача на посаду судді) закріплено, що під поняттям «прокурор» у статті 8, частині четвертій статті 9, частинах першій, другій, третій статті 12, частині першій статті 20, статтях 34, 3 5, 36, 44, 45, частинах першій, четвертій і шостій статті 46, частині першій статті 46-1, частині першій статті 47, статтях 48, 49, 50, 50-1, частині п'ятій статті 52 і статті 55 цього Закону слід розуміти: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.
Як вже було зазначено вище, у період з 28.07.2000 по 09.06.2009 позивач працював в органах прокуратури Донецької області на посадах: слідчого, старшого слідчого прокуратури Червоногвардійського району м. Макіївки; помічника прокурора, слідчого прокуратури Калінінського району м. Донецька; виконуючого обов'язки старшого слідчого, старшого слідчого слідчої частини відділу нагляду за виконанням законів спецпідрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Донецької області; старшого слідчого прокуратури м. Донецька; слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури м. Донецька; слідчого в особливо важливих справах прокуратури м. Донецька.
Отже, суд погоджується з позицією ОСОБА_1 , що згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону України №2862 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, додатково підлягає зарахуванню весь період роботи позивача в органах прокуратури Донецької області з 28.07.2000 по 09.06.2009.
При цьому суд задовольняє позовні вимоги у вказаній частині шляхом визначення проміжку часу згідно трудової книжки.
Враховуючи наведене, до стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, позивачу відповідачем мало бути зараховано половину строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009.
Зазначене відображено у рішенні Вищої ради правосуддя №931/0/15-25 від 06.05.2025, яким позивача вирішено звільнити позивача з посади судді Донецького окружного адміністративного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку, в якому також зазначено, що станом на дату ухвалення даного рішення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку, становить 27 років 2 місяці 5 днів.
За змістом ч.ч. 1, 4 ст. 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII питання про звільнення судді з підстав, визначених п.п. 1 та 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України, розглядається на засіданні Вищої ради правосуддя. За результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених п.п. 1, 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України, Вища рада правосуддя ухвалює вмотивоване рішення.
Суд вважає за необхідне зауважити, що стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року, залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18, яка також підтримана в подальшому Верховним Судом у постановах від 30 січня 2020 року у справі № 592/3694/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 620/1944/20, від 24 жовтня 2024 року у справі № 420/10628/21, від 29 жовтня 2024 року у справі № 420/22024/23.
Частиною 1 ст. 57 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що рішення Вищої ради правосуддя про звільнення судді з посади з підстав, визначених п.п. 1, 2 та 4 ч. 6 ст. 126 Конституції України, може бути оскаржене та скасоване з підстав, визначених законом.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження скасування рішення Вищої ради правосуддя №931/0/15-25 від 06.05.2025, яким позивача вирішено звільнити з посади судді Донецького окружного адміністративного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно не було зараховано до стажу роботи позивача на посаді судді, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину строку навчання останнього за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Отже, при визначенні відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання позивачу відповідач мав встановити розмір 64 відсотка суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (20 років - 50 відсотків, 7 років - 14 відсотків), але протиправно встановив розмір щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
На підставі викладених висновків суд вважає за належне:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які відображені у розпорядженні щодо призначення/перерахунку пенсії б/н від 26.06.2025, щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті та періоду роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих для встановлення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.07.2025 №056750012647 в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті та періоду роботи в органах прокуратури Донецької1 області на посадах прокурорів і слідчих для встановлення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області додатково зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 14 травня 2025 року та з урахуванням раніше здійснених виплат.
Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із ч. 8 цієї ж статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведене, беручи до уваги, що сплату судового збору було відстрочено ухвалою від 29.09.2025 року, то судовий збір в розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, які відображені у розпорядженні щодо призначення/перерахунку пенсії б/н від 26.06.2025, щодо незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті та періоду роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих для встановлення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.07.2025 №056750012647 в частині незарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половини строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті та періоду роботи в органах прокуратури Донецької1 області на посадах прокурорів і слідчих для встановлення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області додатково зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою в Донецькому державному університеті з 01.09.1995 по 01.08.2000 та період роботи в органах прокуратури Донецької області на посадах прокурорів і слідчих з 28.07.2000 по 09.06.2009.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 64% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 14 травня 2025 року та з урахуванням раніше здійснених виплат.
Стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місто Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3, ЄДРПОУ 13486010) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Стойка