12 листопада 2025 року Справа 160/27162/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши у порядку письмового повадження клопотання позивача про забезпечення явки позивача в судове засідання, клопотання позивача про винесення окремої ухвали, клопотання позивача виклик свідків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить суд :
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо незабезпечення належного документального оформлення моєї участі у бойових діях (не доведення бойових наказів та не ведення журналу бойових дій) в АДРЕСА_1 з квітня 2025 року по теперішній час;
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати мені додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168 за період з квітня 2025 року по теперішній час;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 належно документально оформити мою участь у бойових діях за вказаний період;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені додаткову винагороду, передбачену постановою КМ України № 168 за вказаний період;
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на мою користь моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.
Ухвалою суду від 23.09.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Сторони у судове засідання 12.11.2025 року не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через систему Електронний суд.
03.11.2025 року позивач через систему Електронний суд подав клопотання, у якому просить, зокрема, повторно розглянути клопотання позивача від 01.10.2025 року про забезпечення явки позивача у судове засідання та винесення окремої увади на адресу відповідача.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Пунктом 3 частини 5 статті 44 КАС України встановлено обов'язок учасника справи з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо його явка визнана судом обов'язковою.
Суд не визнавав явку позивача у судове засідання обов'язковою.
Крім того, заява позивача була подана через систему "Електронний суд", а отже позивач може брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та не позбавлений можливості заявити відповідне клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
Суд роз'яснює позивачу право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до ст. 195 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 195 КАС України, учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
А тому клопотання позивача про забезпечення явки позивача в судове засідання повторно задоволенню не підлягає.
Стосовно клопотання позивача про постановлення окремої ухвали.
Клопотання обгрунтовано тим, що, на думку позивача, відповідач протиправно не виплачує додатковоу винагороду та не документує участь позивача у бойових діях, що є порушенням законодавства та підставою для винесення окремої ухвали.
Згідно ч.1 та ч.2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Таким чином, винесення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, підставою для винесення окремої ухвали суду є виявлення під час розгляду справи порушення закону, чого судом станом на 12.11.2025 року ще не встановлено.
Отже, суд повторно відмовляє у задоволенні клопотання позивача про винесення окремої ухвали.
03.11.2025 року позивач через систему Електронний суд подав клопотання, у якому, зокркма, просить про виклик наступних осіб в якості свідків: солдатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Клопотання обгрунтовано тим, що пояснення вказаних осіб стали основою для актів службового розслідування відносно позивача щодо самовільного залишення військової частини (місця служби).
Суд вирішуючи клопотання позивача про виклик свідків у судове засідання зазначає наступне. Цінність свідка полягає у його без посередньому об'єктивному сприйнятті обставин справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так як вони дійсно відбувались для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважує, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються у документах.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ч.1, ч.2 та ч.4 ст. 73 КАС України).
Предметом спору у даній справі є, зокрема, нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168, за участь у бойових діях; вказані обставини згідно чинного законодавства України повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які визначені у розділі XXXIV «Особливості виплати одноразової винагороди на період дії воєнного стану» Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який завтерджено наказом Міністерва оборони України № 260 від 07.06.2018 року та які витребувані судом у відповідача.
Предметом позову не є правомірність наказів відповідача, які прийняті відносно позивача щодо самовільного залишення військової частини (місця служби).
За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.
Стосовно клопотання позивача про визнання неналежними та недопустими доказами актів службового розслідування, що стали підставою для видання наказів № 102 від 12.04.2025 року та № 135 від 15.05.2025, то суд зазначає, що питання стосовно оцінки доказів, належності та допустимості доказів вирішується судом лише у рішенні за наслідками розгляду справи.
Суд зазначає, що станом на 12.11.2025 року відповідач не виконав вимоги ухвали суду від 03.11.2025 року в частині надання витребьуваних документів.
За вказаних обставин, суд вважає за необхідне повторно зобов'язати відповідача виконати вимоги ухвали суду від 03.11.2025 року в частині надання витребуваних документів.
Керуючись статтями 44, 195 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повторно зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виконати вимоги ухвали суду від 03.11.2025 року в частині надання витребуваних судом документів.
Витребувані документи надати суду до 18.11.2025 року.
Повторно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення явки позивача в судове засідання обов'язковою.
Повторно відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про винесення окремої ухвали.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків.
Копію ухвали направити сторонам та учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.В. Златін