про повернення позовної заяви в частині позовних вимог
12 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/12002/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Шепелюк В.Л., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у ненарахуваннi та невиплаті, доплати за службу в нічний час у періоди липень 2021 року - червень 2022 року, листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року у розмірі 35% посадового окладу за кожну годину фактичної служби в нічний час; зобов'язання нарахувати та виплатити доплату за службу в нічний час у періоди липень 2021 року - червень 2022 року, листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року у розмірі 35% посадового окладу за кожну годину фактичної служби в нічний час відповідно до Порядку №260 та інших нормативних актів, що регулюють порядок нарахування та виплати такої компенсації.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 позовну заяву було залишено без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду цим позовом в частині позовних вимог за період листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року, в якій вказати підстави для поновлення цього строку з наданням доказів поважності причин його пропуску.
10 листопада 2025 року до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої вказано, що тримісячний строк звернення до суду слід обчислювати з 09 вересня 2025 року, тобто з дати отримання відповіді від відповідача, з якої позивач дізнався про ненарахування та невиплату доплати за службу в нічний час.
Позовну заяву і додані до неї документи в частині позовних вимог за період листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року необхідно повернути позивачеві з таких мотивів та підстав.
Як слідує із змісту позовної заяви, спір стосується нарахування та виплати позивачу доплати за службу в нічний час у періоди липень 2021 року - червень 2022 року, листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися, Верховний Суд неодноразово зазначав, що положення статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19 липня 2022 року (далі - Закон №2352-ІХ) частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року (з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин).
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (доплати за службу в нічний час) за період з липня 2021 року - червень 2022 року норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції до змін, внесених згідно із Законом №2352-IX, якою визначено, що особа (працівник, службовець) має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а з 19 липня 2022 року застосуванню підлягає стаття 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-IX.
Наведене відповідає висновку Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23.
Початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову у частині вимог за період з 19 липня 2022 року слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.
Підставами позову є те, що позивач протягом проходження служби залучався до несення служби в нічний час, за який передбачена доплата у розмірі 35% посадового окладу за кожну годину служби.
Варто зазначити, що поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.
Відповідно до копії наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 05 червня 2023 року №236 о/с ОСОБА_1 з 06 червня 2023 року звільнено зі служби в поліції, проте адміністративний позов направлено до суду лише 18 жовтня 2025 року, тобто із значним пропуском тримісячного строку, визначеного частиною другою статті 233 КЗпП України (строк звернення до суду пропущений в частині вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19 поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судом запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до суду із наведенням поважних причин для звернення до суду, підтверджених належними доказами.
Оцінюючи доводи представника позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду важливо зазначити, що отримання позивачем листа відповідача від 09 вересня 2025 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права (більше ніж через два роки після звільнення) і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Разом з тим позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися з таким запитом та отримати відповідь раніше. Позивач звернувся до відповідача із запитом лише 03 вересня 2025 року, тоді як його звільнено зі служби ще 06 червня 2023 року.
Суд не заперечуючи права звернутися до відповідача із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період, однак уважає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій суб'єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 вересня 2020 року у справі №806/2321/16.
У заяві про поновлення строку звернення до суду жодних поважних причин, які об'єктивно не залежали від позивача та позбавляли його права на звернення до суду протягом тримісячного строку після звільнення 06 червня 2023 року не наведено та належних і допустимих доказів не надано.
Між тим законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (постанови Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі №380/893/20, від 04 липня 2023 року у справі №620/4707/22 та від 27 березня 2024 року у справі №380/1105/23).
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, обмеження строку на звернення до адміністративного суду не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя; такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Пунктом частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву (про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду) не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позовна заява подана з пропуском строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення (доплати за службу в нічний час) за період листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року, при цьому позивач не навів доводів та не надав документального підтвердження наявності об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку, тому слід дійти висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною другою статті 123 КАС України, для повернення позовної заяви позивачеві в означеній частині позовних вимог.
Керуючись пунктом 9 частини четвертої, частинами п'ятою, шостою статті 169, частиною другою статті 123, статтею 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог, заявлених за період листопад 2022 року - грудень 2022 року та лютий 2023 року - червень 2023 року, повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В. Л. Шепелюк