12 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/9090/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та відмови, зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Отрох Алла Володимирівна, діючи в інтересах ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач), звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі також - Військова частина НОМЕР_1 , відповідач) у якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;
визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 видати довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки від 04.07.2022 №692/1729, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач приймав безпосередню участь в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), а саме в період з 31.05.2022 по 30.06.2022, у зв'язку із чим набув право на отримання статусу учасника бойових дій.
Проте, ні відповідач, ні Військова частина НОМЕР_3 не направили вчасно на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови №413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Листом від 12.05.2024 №692/5134, у відповідь на адвокатський запит представника позивача, Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що не є уповноваженим органом для направлення відповідних документів на розгляд вказаної комісії стосовно військовослужбовців для надання статусу учасника бойових дій встановленим законодавством порядком. Листом Військової частини НОМЕР_2 від 15.05.2024 №812/7948 на адвокатський запит повідомлено, що у зв'язку із відсутністю інформації та відповідних документів у розпорядженні Військової частини НОМЕР_2 для надання статусу учасника бойових дій був направлений запит №812/763 від 01.02.2023 про надання відповідних документів, та враховуючи не надання відповіді на вказаний запит та відсутність інформації і документів у володінні Військової частини НОМЕР_2 щодо участі ОСОБА_1 у бойових діях, надати запитувані документи неможливо.
Представник позивача стверджує, що своєю бездіяльністю Військова частина НОМЕР_1 не тільки порушує право ОСОБА_1 на отримання статусу учасника бойових дій, а й перешкоджає Військовій частині НОМЕР_2 та позивачу самостійно підготувати необхідний пакет документів та звернутися до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник Військової частини НОМЕР_1 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що позивач та його представник не зверталися на адресу військової частини із безпосереднім вирішенням питання щодо надання спірної довідки та направленням її разом з іншими документами на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Зазначив, що позивач проходив військову службу не у Військовій частині НОМЕР_1 , а строкову військову службу у Військовій службі НОМЕР_2 та у період з 31.05.2022 по 22.08.2022 був відряджений до Військової частини НОМЕР_1 на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 29.05.2022 №3552, командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.05.2022 №313/200/747т, але жодних бойових розпоряджень від командира Військової частини НОМЕР_1 за час перебування у відрядженні не отримував.
В поданій до суду відповіді на відзив представник позивача з доводами відзиву не погодилася та зазначила, що позивач надав підтвердження досудового врегулювання спору шляхом подання адвокатських запитів як до командування Військової частини НОМЕР_1 , так і до Військової частини НОМЕР_2 . В той же час, сприяння в отриманні статусу учасника бойових дій є обов'язком командування військової частини, в складі якої військовослужбовець приймав участь в бойових діях. Проте, відповідач не лише не ініціював процес надання статусу учасника бойових дій, але не надає необхідні відомості на звернення Військової частини НОМЕР_2 та представника позивача.
Ухвалою суду від 04.12.2024 залучено до участі у цій справі як співвідповідача Військову частині НОМЕР_2 , ухвалено продовжувати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник Військової частини НОМЕР_2 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що Постановою №413 передбачена можливість реалізації права позивача на отримання статусу учасника бойових дій шляхом самостійного звернення до відповідної комісії, проте на адресу Військової частини НОМЕР_2 було направлено адвокатський запит, у відповідь на який повідомлено про відсутність будь-яких документів, які могли б стати підставою надати позивачу статус учасника бойових дій.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 у даній справі, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.07.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2025 скасовано; справу №140/9090/24 направлено на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 13.08.2025 дану адміністративну справу прийнято до провадження. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Вказаною ухвалою суду Військову частину НОМЕР_1 зобов'язано надати інформацію щодо виду (суті) завдань, які виконував ОСОБА_1 при відрядженні його до цієї військової частини, а саме щодо участі у бойових діях. Зокрема, надати суду відповідні документи (бойові накази (бойові розпорядження), журнали бойових дій, журнали ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості, рапорти (донесення) начальника (командира) підрозділу, що підтверджують чи спростовують участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі у таких діях та заходах).
11.11.2025 представник Військової частини НОМЕР_1 подав до суду пояснення, у яких вказав, що витребуванні згідно ухвали суду від 13.08.2025 документи не видаються на конкретну особу. До зазначених документів вносяться записи стосовно певних подій, а саме: втрати (загибель, поранення та зникнення безвісті), пошкодження майна та техніки, обстріли та інше.
Також надав суду копію довідки №6567 від 02.11.2025 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.166).
Інших заяв по суті справи від учасників сторін до суду не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 .
На підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.05.2022 за №150 солдат строкової служби ОСОБА_1 був залучений до складу сил та засобів, що з 31.05.2022 бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів) (а.с.16).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2022 за №236 позивача виключено складу сил та засобів, що бере безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (здійснення заходів) (а.с.15 зворот).
Відповідно до довідки від 04.07.2022 №692/1729, виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), в період з 31.05.2022 по 30.06.2022 (а.с. 10-12).
Листом від 12.05.2024 №692/5134, у відповідь на адвокатський запит адвоката Отрох А.В., Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що не є уповноваженим органом для направлення відповідних документів на розгляд комісії стосовно військовослужбовців для надання статусу учасника бойових дій встановленим законодавством порядком (а.с.14 зворот - 15).
Листом Військової частини НОМЕР_2 від 15.05.2024 №812/7948 повідомлено, що у зв'язку із відсутністю інформації та відповідних документів у розпорядженні Військової частини НОМЕР_2 для надання статусу учасника бойових дій, був направлений запит №812/763 від 01.02.2023 про надання відповідних документів, та враховуючи ненадання відповіді на вказаний запит та відсутність інформації і документів у володінні Військової частини НОМЕР_2 щодо участі ОСОБА_1 у бойових діях, надати запитувані документи неможливо (а.с.18).
Крім того, у листі від 11.08.2024 №692/9808 Військова частина НОМЕР_1 , що солдат строкової служби ОСОБА_1 , курсант Військової частини НОМЕР_2 , 31.05.2022 прибув в оперативне підпорядкування командира ВЧ НОМЕР_1 та був залучений до складу сил та засобів на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 29.05.2022 №3552, командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.05.2022 №313/200/747т, проте до безпосередньої участі у бойових діях в районі бойових дій не залучався. 22.08.2022 зазначений військовослужбовець вибув з оперативного підпорядкування до ВЧ НОМЕР_2 на підставі бойового розпорядження ОКП ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 21.08.2022 № БР-1043дск (а.с.20).
Вважаючи, що Військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не було підготовлено та подано до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідку за формою згідно з додатку 6 до Порядку №413, позивач звернувся до суду з цим позовом
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами третьою-четвертою статті 2 Закону України №2232-ХІІ передбачено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 за №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно із статтею 5 Закону 3551-ХІІ, учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до абзацу першого пункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ, в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій» від 15.03.2022 №2121-ІХ (далі - Закон №2121-ІХ), учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Законом №2121-ІХ (набрав чинності 21.03.2022) у пункті 19 частини першої статті 6 Закону №3551-ХІІ абзац перший доповнено словами «у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України».
Отже, учасниками бойових дій визнаються також військовослужбовці Збройних Сил України, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, особливості набуття статусу учасника бойових дій якими визначені у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.
Так, порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).
Як зазначено у абзаці другому пункту 2 Порядку №413 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), статус учасника бойових дій надається, крім інших, військовослужбовцям Збройних Сил, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема, які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва) (пункт 2-1 Порядку №413).
У відповідності до абзацу десятого пункту 4 Порядку №413 для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підставою для надання статусу учасника бойових дій є довідка за формою згідно з додатком 6.
Абзацом п'ятим пункту 6 Порядку №413 установлено, що для надання статусу учасника бойових дій особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Зміст наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.
Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин (органів, підрозділів) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Із змісту Додатку 6 до Порядку № 413 слідує, що у довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України зазначається про те, що особа дійсно у відповідний період брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи у відповідній області, районі, населеному пункті, підстава - з документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
В окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29 (далі - Доручення від 23.06.2022 №912/з/29) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.
Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.
Враховуючи вищевикладені правові норми, суд дійшов висновку, що безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або заходах повинна бути підтверджена відповідними документами, перелік яких визначений Порядком №413 та абзацами 4-6 пункту 3 Доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
Лише за наявності підтвердження цими документами факту безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях, відповідний командир мав право видати довідку.
Ніким іншим, окрім командування відповідної військової частини, питання безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, підтверджено бути не може.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2022 за №692/1729 підтверджено, що солдат ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в бойових діях (забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії), а саме в період з 31.05.2022 по 30.06.2022 (а.с.10-12).
Як зазначено в даній довідці, остання видана на підставі бойового розпорядження Головнокомандуючого Збройних Сил України від 29.05.2022 №3552, бойового розпорядження командувача оперативно-стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 29.05.2022 №313/200/747т, рапорту начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях у складі військової частини НОМЕР_1 в період з 31.05.2022 по 30.06.2022.
У постанові від 11.04.2024 у справі №560/3153/23 Верховний Суд зазначив, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 №912/з/29.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справах №560/3159/23 та №560/3141/23.
Згадувана довідка Військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2022 за №692/1729 видана відповідно до вимог Доручення від 23.06.2022 N 912/з/29. У підставах про видання цих довідок зазначені документи, визначені абзацами 3, 4 та 5 пункту 3 цього Доручення.
За наведених обставин суд приходить висновку, що довідка Військової частини НОМЕР_1 від 04.07.2022 за №692/1729 є належним доказом підтвердження безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Як уже вказувалося вище, у відповідності до абзацу десятого пункту 4 Порядку №413 для осіб, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, підставою для надання статусу учасника бойових дій є саме довідка за формою згідно з додатком 6 до вказаного Порядку.
Враховуючи обставини того, що позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413, яка є підставою для надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
При цьому суд зазначає, що положеннями абзацу п'ятого пункту 6 Порядку №413 чітко регламентовано обов'язок командирів (начальників) військових частин протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини, у складі яких проходили службу особи, довідку за формою згідно з додатком 6.
Суд враховує, що 02.11.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 виготовлено довідку за №6567 про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.166).
Вказана довідка видана за формою, визначеною в Додатку 6 до Порядку №413.
Таким чином, Військовою частиною НОМЕР_1 самостійно виправлено оскаржуване позивачем порушення його прав в частині видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Разом з тим суд звертає увагу, що Порядком №413 чітко встановлено строки виготовлення військовою частиною вказаної довідки.
Суд зазначає, що право на отримання військовослужбовцем довідки за формою згідно Додатку 6 до Порядку №413 включає в себе не тільки право на отримання такої довідки, а і право на своєчасність її отримання.
У частині реалізації права особи на отримання довідки суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної довідки. Водночас, порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність отримання такої довідки є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб.
Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків.
Отже, суд вважає, що Військовою частиною НОМЕР_1 , як суб'єктом владних повноважень, не доведено виконання покладеного на неї обов'язку щодо надання позивачу довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в порядку та строки, передбачені Порядком №413.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання встановленого законом строку на оформлення ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь останнього у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
В свою чергу, вимога позивача про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не підлягає задоволенню, оскільки у відповідності до матеріалів справи така довідка виготовлена Військовою частиною НОМЕР_1 .
Як випливає зі змісту абзацу п'ятого пункту 6 Порядку №413, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
Доказів направлення виготовленої довідки №6567 від 02.11.2025 на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій Військовою частиною НОМЕР_1 до суду не надано.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Виходячи з завдань адміністративного судочинства, визначених частиною 1 статті 2 КАС України, вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин покликане забезпечити ефективний захист прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача буде також визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413 та зобов'язання вказаного відповідача вчинити такі дії.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з обранням належного способу захисту порушених прав позивача.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат до суду не надав, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та відмови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо недотримання встановленого законом строку на оформлення довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненаправлення на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати на розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 відповідно до Постанови КМУ від 20.08.2014 №413.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 12 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).
Суддя Н.В. Стецик